15 січня 2013 року м. Київ К-33453/10
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.
суддів: Голубєвої Г.К.
Лосєва А.М.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Євпаторійський рибзавод»
на постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2010 року
у справі № 2а-9804/09/9/0170
за позовом Відкритого акціонерного товариства «Євпаторійський рибзавод»
до Державної податкової інспекції у м. Євпаторії Автономної Республіки Крим
про визнання протиправними дій та спонукання до вчинення певних дій, -
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20 листопада 2009 року позов Відкритого акціонерного товариства «Євпаторійський рибзавод»(позивач) до Державної податкової інспекції у м. Євпаторії Автономної Республіки Крим (відповідач) задоволено. Визнано протиправними дії ДПІ у м. Євпаторії Автономної Республіки Крим щодо надання висновку в акті перевірки № 1496/23-2/20663004 від 30 липня 2009 року про порушення ВАТ «Євпаторійський рибзавод»підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі -Закон № 168/97-ВР) в частині завищення суми залишку від'ємного значення податку на додану вартість за березень 2009 року в розмірі 412 469,62 грн. Стягнуто на користь ВАТ «Євпаторійський рибзавод»з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 3,40 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивовано неправомірністю висновку податкового органу щодо порушення позивачем вимог підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач оскаржив її в апеляційному порядку.
Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2010 року апеляційну скаргу ДПІ у м. Євпаторії Автономної Республіки Крим задоволено. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20 листопада 2009 року скасовано. Прийнято нову постанову, якою в задоволені позову відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням у справі, позивач оскаржив його в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.
В поданій касаційній скарзі, з посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права ставиться питання про скасування постанови Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2010 року та залишення в силі постанови Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20 листопада 2009 року.
В запереченні на касаційну скаргу відповідач просить залишити її без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції -без змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем проведено виїзну планову документальну перевірку ВАТ «Євпаторійський рибзавод»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2008 року по 31 березня 2009 року, за результатами якої складено акт № 1496/23-2/20663004 від 30 липня 2009 року.
Перевіркою встановлено порушення позивачем підпунктів «е», «ж» підпункту 7.2.1, підпункту 7.2.6 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону № 168/97-ВР у зв'язку з неправомірним віднесенням до складу податкового кредиту в березні 2009 року суми податку на додану вартість, сплаченої в ціні придбаних у фірми «Трал»послуг з ремонту судна «Святой Павел»на підставі податкової накладної № 180 від 02 грудня 2007 року, з огляду на відсутність підтвердження пов'язаності вказаних послуг з господарською діяльністю ВАТ «Євпаторійський рибзавод», а також неправомірним віднесенням до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість в розмірі 395 972,00 грн., охопленої плановою виїзною перевіркою, за результатами якої складено акт № 1626/23-1 від 15 серпня 2008 року.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час звернення ВАТ «Євпаторійський рибзавод»з позовною заявою) компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Отже, до адміністративних судів можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.
Пунктом 1.3 розділу 1 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року № 327 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі -Порядок), передбачено, що за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт.
Актом є службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.
Відповідно до пункту 1.6 розділу 1 Порядку в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства.
Таким чином, акт перевірки та викладені у ньому факти та висновки не можна розглядати як рішення суб'єкта владних повноважень, що породжує для суб'єкта господарювання певні правові наслідки. Акт є виключно носієм доказової інформації про виявлені податковим органом під час проведення перевірки порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, обов'язковим документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу. Контролюючий орган не позбавлений права викладати в акті перевірки власні суб'єктивні висновки щодо зафіксованих обставин, та в подальшому, у разі виникнення спору щодо рішень, що приймаються на підставі такого акту, обґрунтовувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених платником податку порушень.
При цьому, слід зазначити, що оцінка акту перевірки, в тому числі і оцінка дій посадових осіб податкового органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, а також щодо самих висновків перевірки, надається уповноваженими законом органами влади при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акту.
За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2010 року такою, що прийнята з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до її зміни чи скасування.
Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Євпаторійський рибзавод»відхилити, а постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий Рибченко А.О.
Судді Голубєва Г.К.
Лосєв А.М.