"08" січня 2013 р. м. Київ К/9991/76189/11
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.
суддів: Голубєвої Г.К.
Федорова М.О.
розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Акведук-Сіті»
на постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2011 року
у справі № 2а-6320/11/0170/9
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Акведук-Сіті»
до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим
про визнання протиправними наказу та дій, -
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 05 вересня 2011 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Акведук-Сіті»(позивач) до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим (відповідач) задоволено. Визнано протиправним наказ ДПІ у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим № 914 від 25 березня 2011 року «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Акведук-Сіті». Визнано протиправними дії ДПІ у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим щодо проведення перевірки ТОВ «Акведук-Сіті», за результатами якої складено акт № 3373/23-4/37081876 від 28 березня 2011 року «Про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Акведук-Сіті»з питань достовірності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань за грудень 2010 року, січень 2011 року». Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «Акведук-Сіті»3,40 грн. витрат із сплати судового збору.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач оскаржив її в апеляційному порядку.
Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2011 року апеляційну скаргу ДПІ у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим задоволено. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 05 вересня 2011 року скасовано. Прийнято нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням у справі, позивач оскаржив його в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.
В поданій касаційній скарзі, з посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, ставиться питання про скасування постанови Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2011 року та залишення в силі постанови Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 05 вересня 2011 року.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Акведук-Сіті»з питань достовірності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань за грудень 2010 року, січень 2011 року, за результатами якої складено акт № 3373/23-4/37081876 від 28 березня 2011 року.
У вступній частині акту вказано, що перевірку проведено на підставі наказу № 914 від 25 березня 2011 року, правовими підставами для винесення якого, в свою чергу, визначено статтю 20, підпункт 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, пункт 79.1 статті 79 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі -ПК України).
Скасовуючи постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову, з огляду на те, що позивач не скористався своїм правом на оскарження висновків акту перевірки до органів державної податкової служби, в тому числі не надав первинних документів, які спростовують висновки перевірки, а також доказів настання для нього негативних наслідків в результаті проведення відповідачем позапланової невиїзної перевірки саме з питань достовірності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань за грудень 2010 року, січень 2011 року.
Колегія суддів вважає такий висновок суду апеляційної інстанції неправомірним у зв'язку з наступним.
Підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено, що органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.
Відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, у разі, коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
Згідно з пунктом 73.3 статті 73 ПК України органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.
Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.
Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин, зокрема, у разі, коли за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, або ж в інших випадках, визначених цим Кодексом.
Отже, для вирішення питання щодо наявності у податкового органу правових підстав для проведення документальної позапланової виїзної перевірки відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України необхідно встановити наявність таких обставин як: надання платнику податків письмового запиту органу державної податкової служби, який підписаний керівником (заступником керівника) останнього та містить перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту; ненадання платником податків пояснень та їх документальних підтверджень на такий запит протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту та причини такого ненадання.
При цьому, судом першої інстанції встановлено, що відповідачем не надано жодного доказу направлення на адресу позивача будь-яких запитів про отримання пояснень та їх документального підтвердження щодо господарських операцій за грудень 2010 року та січень 2011 року.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно, оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права дійшов вірного висновку, що у відповідача були відсутні підстави, які згідно з підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України могли б зумовити проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «Акведук-Сіті».
Пунктом 79.2 статті 79 ПК України передбачено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Разом з тим, як встановлено Окружним адміністративним судом Автономної Республіки Крим, повідомлення № 12758/10/23-4 від 25 березня 2011 року про проведення перевірки скеровано відповідачем на адресу позивача 26 березня 2011 року, що підтверджується штемпелем відділення зв'язку на поштовому конверті, та отримано останнім 29 березня 2011 року, що підтверджується підписом уповноваженої особи ТОВ «Акведук-Сіті»на повідомленні про вручення поштового відправлення.
Таким чином, на час проведення перевірки 28 березня 2011 року позивачем не отримано ні копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, ні повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки, що, зокрема, свідчить про протиправність дій ДПІ у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим щодо проведення перевірки ТОВ «Акведук-Сіті».
Отже, суд апеляційної інстанції помилково скасував постанову суду першої інстанції, яка є законною та обґрунтованою.
Відповідно до статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Акведук-Сіті»задовольнити.
Скасувати постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2011 року, а постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 05 вересня 2011 року залишити в силі.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий Рибченко А.О.
Судді Голубєва Г.К.
Федоров М.О.