Головуючий у 1-й інстанції: Щербаков В.В.
Суддя-доповідач:Одемчук Є.В.
іменем України
"21" листопада 2012 р. Справа № 2а/1770/1788/2012
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Одемчука Є.В.
суддів: Бучик А.Ю.
Майора Г.І.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "06" червня 2012 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Млинок" до Державної податкової інспекції у м. Рівне Рівненської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення ,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Млинок" звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Р" № 000311540 від 24 листопада 2011 року.
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби форми "Р" від 24 листопада 2011 року № 0000311540.
Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу у якій, покликаючись на порушення судом матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що 24.11.2011року податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення форми "Р" № 000311540 яке було прийняте на підставі здійсненої камеральної перевірки податкової звітності позивача з податку на прибуток за ІІІ квартал 2011 року, за результатами якої складено Акт від 14.11.2011 року № 31.
Як вбачається з матеріалів справи, результатом розрахунку об'єкта оподаткування за підсумками IІ кварталу 2011 року у позивача було від'ємне значення на рівні 7 172 816 грн. (а.с.6), сума такого від'ємного значення ним була включена до складу витрат II-ІІІ кварталу 2011 року.
Такі дії позивача в повній мірі відповідають вимогам пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України. Крім цього, таке відображення показників у декларації повністю відповідає вимогам наказу Державної податкової служби України №114 від 28.02.2011 року, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.03.2011 року за №397/19135, яким була затверджена форма Податкової декларації з податку на прибуток підприємства. Так, відповідно до зазначеної форми, значення рядка 04 "витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування" обраховуються за формулою: рядок 05 + рядок 06 = рядок 04.
В свою чергу, до складу рядка 06 входить рядок 06.6, в якому платник податків має право відобразити: "від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (від'ємне значення рядка 07 Податкової декларації за попередній звітний (податковий) період - відповідно до статті 150 розділу III Податкового кодексу України, або від'ємне значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року).
За даними поданої позивачем декларації за ІІ-ІІІ квартали 2011 року (а.с.11-14), позивачем задекларовано доходи на рівні 131 405 грн. (рядок 01), а витрати на рівні 7 191 433 грн. (рядок 04), до яких включено і від'ємне значення ІІ кварталу 2011 року на рівні 7 172 816 грн., результат розрахунку об'єкта оподаткування платника податку (рядок 01 - рядок 04 = рядок 07) визначено -7 060 028 грн.
Від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року 7 172 816 грн. була визначена позивачем з врахуванням вимог абзацу першого пункту 22.4 статті 22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року, що був чинним до 01.04.2011 року, та за яким у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20% суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, що утворилося станом на 1 січня 2010 року.
Відповідно до абзацу другого пункту 22.4 статті 22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року, що був чинним до 01.04.2011 року, у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.
В свою чергу пунктом 6.1 статті 6 вказаного Закону передбачалось: "якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення".
Згідно з п. 3.1 ст. 3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року, об'єкт оподаткування податком на прибуток визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону та на суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.
З 01.01.2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, крім, зокрема, розділу III цього Кодексу "Податок на прибуток підприємств", який набрав чинності з 01.04.2011 року. Відповідно до цього, згідно з пунктом 2 розділу XIX Податкового кодексу України з 01.04.2011 року визнано таким, що втратив чинність Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року, крім пункту 1.20 статті 1 цього Закону, який діє до 01.01.2013 року.
В силу вимог підпункту 134.1.1. пункту 134 статті 134 розділу III Податкового кодексу України, об'єкт оподаткування визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.
А відповідно до пункту 151.1 статті 151 цього ж розділу, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.
Таким чином, норма пункту 6.1 статті 6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року, що був чинним до 01.04.2011 року і норма пункту 151.1 статті 151 розділу III Податкового кодексу України, що набрала чинності з 01.04.2011 року є тотожними.
Однак з врахуванням того, що розділ III Податкового кодексу України набрав чинності не з початку податкового року, законодавець в підрозділі 4 розділу XX Податкового кодексу України визначив необхідні у зв'язку з цим перехідні положення. А саме, в пункті 1 вказаного підрозділу прямо визначив, що розділ III цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 01.04.2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом. Відповідно до цього у пункті 2 вказаного підрозділу визначив, що з дати набрання чинності розділом III цього Кодексу платники податку на прибуток підприємств складають наростаючим підсумком та подають декларацію з податку на прибуток за такі звітні податкові періоди: II квартал, II і III квартали, II і IV квартали 2011 року. Наведене зумовлене тим, що податок на прибуток за загальними правилами обраховується наростаючим підсумком з початку податкового року, а I квартал 2011 року під дію Податкового кодексу України не підпадає.
Саме для того, щоб врегулювати порядок розрахунку платниками податку об'єкта оподаткування у тому році, I квартал якого випадає з-під регулювання Податкового кодексу України, законодавець в пункті 3 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України визначив, що пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: "якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками II, II - III кварталів, II - IV кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення".
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення форми "Р" № 000311540 від 24.11.2011 року не відповідає вимогам законності, обґрунтованості та добросовісності.
Так, в основу вказаного податкового повідомлення-рішення, про що прямо зазначено в його мотивувальній частині, покладено висновки податкового органу про порушення позивачем вимог пункту 1 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України. Разом з тим, наведеними вище та дослідженими судом доказами в повній мірі підтверджено ту обставину, що позивач діяв у повній відповідності до вимог підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України і жодної його норми не порушив.
Фактично висновки ДПІ у м. Рівне зроблені виключно за рахунок хибного тлумачення ним норми пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України, а саме "до складу II кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за I квартал 2011 року без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу I кварталу 2011 року з 2010 року"; а тлумачення положень абзацу другого пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України дає підстави вважати, що: "розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками II, II - III кварталів, II - IV кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку саме за I квартал 2011 року без врахування будь-яких інших звітних періодів."
Разом з тим, таке розуміння не є текстуальним (буквальним) тлумаченням зазначених норм. Фактично, ні в першому, ні в другому абзаці пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України, жодного обмеження, у вигляді неврахування платником податків від'ємного значення об'єкта оподаткування, яке увійшло до складу I а відповідно і до ІІ кварталу 2011 року з 2010 року, немає. Навпроти, законодавець чітко визначив: "якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками I кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат II кварталу 2011 року".
Оскільки від'ємне значення об'єкта оподаткування за 2010 рік приймає участь у розрахунку об'єкта оподаткування за I квартал 2011 року у складі валових витрат (через рядок 04.9, який входить до складу рядка 04), то, поза всяким сумнівом, воно має впив і на показники декларації за II та ІІІ квартал 2011 року, однак вже не як від'ємне значення об'єкта оподаткування за 2010 рік, а як від'ємне значення об'єкта оподаткування за IІ, відповідно ІІІ квартал 2011 року.
Висновки податкового органу про те, що законодавець дозволив платнику податків врахувати при визначенні об'єкта оподаткування I кварталу 2011 року від'ємне значення 2010 року, одночасно зобов'язавши його нормою пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України, в подальшому виключити таку суму від'ємного значення 2010 року зі складу витрат при визначенні об'єкта оподаткування II та ІІІ кварталу 2011 року, ґрунтуються на такому тлумаченні норми права, яке безпідставно звужує її зміст і права платника податків.
Фактично це тлумачення зроблене за рахунок перекручування буквального змісту цієї норми. Так, податковий орган констатує, що від'ємне значення, яке увійшло до складу I кварталу 2011 року з 2010 року не повинно враховуватись у II-ІІІ кварталах 2011 року, оскільки воно отримане не за результатами здійсненої платником податків у цих кварталах 2011 року господарської діяльності. В той же час пункт 3 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України говорить не про результати господарської діяльності платника податків за ІІ-ІІІ квартал 2011 року, а про результати розрахунку об'єкта оподаткування платника податків за ці квартали 2011 року. Підміна одного поняття іншим, повністю змінює введений законодавцем на перехідний етап механізм врахування від'ємного значення, позаяк валові витрати 2010 року беруть участь у розрахунку об'єкта оподаткування за I, відповідно і ІІ та ІІІ квартал 2011 року, і не можуть брати такої участі при підсумку результатів господарської діяльності платника за такий окремо взятий період.
Відповідно до пункту 7.3. статті 7 Податкового кодексу України, будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.
Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновок, що постанова Рівненського окружного адміністративного суду від 06 червня 2012 року, ухвалена з дотриманням норм матеріального права, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "06" червня 2012 р. - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Є.В.Одемчук
судді: А.Ю.Бучик Г.І. Майор
Роздруковано та надіслано:
1- в справу
2 - позивачу Товариство з обмеженою відповідальністю "Млинок" вул.Дворецька ,93,м.Рівне,33000 (рекомендоване з повідомлення)
3- відповідачу Державна податкова інспекція у м.Рівне Рівненської області вул. Відінська, 8,м.Рівне,33023 (рекомендоване з повідомленням)