33023 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"20" січня 2009 р. Справа № 3/13
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Авант»
до відповідача Відкрите акціонерне товариство «Острозьке ХПП»
про стягнення заборгованості в сумі 26572 грн. 61 коп.
Суддя Мамченко Ю.А.
Представники:
від позивача : Каратченя Ю.І. (довіреність №б/н від 19.01.2009 року) ;
від відповідача : не з'явився.
Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України роз'яснені.
Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.
Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Авант»звернулось до господарського суду Рівненської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства 2острозьке ХПП»про стягнення грошової заборгованості за поставку фуражних зернових (кукурудзи, пшениці, висівок пшеничних) в розмірі 26572 грн. 61 коп.. В судовому засіданні позивач повністю підтримав позовні вимоги, викладені в позовній заяві.
Відповідач в судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення №04567880. Причин неявки в судове засідання не вказав.
Керуючись ст.75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу та вирішити спір без участі сторін за наявними у справі матеріалами. Явка сторін визнавалась судом обов'язковою.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника позивача, вивчивши подані ним письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.
При винесенні рішення суд
Товариством з обмеженою відповідальністю «Авант»здійснено поставку товар, а саме фуражних зернових (кукурудзи, пшениці, висівок пшеничних) Відкритому акціонерному товариству «Острозьке ХПП»на загальну суму 894066 грн. 15 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи накладними № 376, 392, 399, 401, 402, 409, 404, 406, 409, 411, 416, 418, 421, 423, 424, 433, 435, 438, 448, 487, 494, 507, 522 з 18.06.2008 року по 10.09.2008 року (довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей ЯПЕ № 029220 від 01.06.2008 року, ЯПЕ №029265 від 01.07.2008 року, ЯПЕ №029298 від 11.07.2008 року, довіреності №15 від 25.07.2008 року, №24 від 30.07.2008 року, №80 від 23.08.2008 року, №87 від 28.08.2008 року, №100 від 02.09.2008 року, №114 від 10.09.2008 року на ім'я Кардаш Олександр Вікторович) на загальну суму 894066 грн. 15 коп..
Згідно з підписаним сторонами актом звірки взаємних розрахунків станом 09.06.2008 року заборгованість відповідача перед позивачем становила 188607 грн. 90 коп..
В період з 11.06.2008 року по 11.09.2008 року відповідач частково розрахувався за поставлений товар в сумі 1056101 грн. 44 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями (а.с.22-49). Позивачем надано розрахунок суми боргу (а.с.16) згідно з яким борг відповідача на момент розгляду справи становить 26572 грн. 61 коп..
З метою врегулювання розрахунків позивачем 29.07.2008 року надіслано відповідачу вимогу про погашення боргу за поставлену продукцію на суму 26572 грн.61 коп., залишену останнім без відповіді та задоволення.
Відповідно до положень ч.ч.1, 2 ст.205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятись усно або в письмовій формі, сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин для якого не встановлена обов'язкова письмова форма вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Відповідно до ч.2 ст.202 Цивільного кодексу правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
Стаття 181 Господарського кодексу України визначає загальний порядок укладання господарських договорів, зокрема у ч.1 цієї статті йдеться, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Передача товару за видатковими накладними та довіреностями не суперечить вимогам ч. 4 ст.202 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України.
Статтею 626 Цивільного Кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст. 639 Цивільного Кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо оформлення договору не встановлені законом.
Сторони своїми діями засвідчили існування між ними договірних відносин.
В матеріалах справи відсутні докази оплати відповідачем боргу перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Авант».
Частиною 2 ст.530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічна норма міститься в Господарському кодексі України. Так, в ч.1 ст.193 Господарського кодексу України зазначає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 525 Цивільного кодексу встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
З врахуванням вищевикладеного позовна вимога про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 26572 грн. 61 коп. підтверджується матеріалами справи, а тому підлягає задоволенню з покладенням на відповідача витрат по сплаті держмита та витрат по оплаті інформаційно-технічних послуг по забезпеченню судового процесу.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задоволити.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Острозьке ХПП» (33016, м.Рівне, вул. Будівельників, 4; код ЄДРПОУ 00955785; р/р №2600301002061 в Рівненській філії ВАТ «Кредобанк», МФО 333670; р/р №26006004999 в Рівненській філії КБ «Західінкомбанк»МФО 333614) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АВАНТ» (11509, м.Коростень Житомирської області, вул.Сосновського, 43-К, код ЄДРПОУ 22050168, р/р №260077511 в Жит. ОД «Райффайзен банк АВАЛЬ», МФО 311528) заборгованість в сумі 26572 грн. 61 коп.; 256 грн. 72 коп. витрат по оплаті держмита та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Мамченко Ю. А.
Повний текст рішення суддею підписано «23» січня 2008 року