донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
20.01.2009 р. справа №11/37
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
Скакуна О.А.
суддів
Колядко Т.М. , Мирошниченка С.В.
за участю представників сторін:
від позивача:
- Журавель А.Ю., представник за дов. б/н
від 11.08.2008 року;
від відповідача:
від третьої особи:
- Дуріцин А.В., представник за дов. б/н
від 17.09.2008 року;
- нез'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Маст-Буд" м.Маріуполь Донецької області
на рішення господарського суду
Донецької області
від
27.11.2008 року
по справі
№11/37 (Чернота Л.Ф.)
за позовом
Акціонерного товариства закритого типу "Промкомбінат"
м.Донецьк
до
за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача
Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Маст-Буд" м.Маріуполь Донецької області
Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтаїр-Фінанс" м.Київ
про
стягнення 588 502 грн. 68 коп.
Рішенням господарського суду Донецької області від 02.04.2007 року по справі №11/37 позовні вимоги Акціонерного товариства закритого типу "Промкомбінат" м.Донецьк (далі по тексту АТЗТ "Промкомбінат") до Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Маст-Буд" м.Маріуполь Донецької області (далі по тексту ТОВ "Маст-Буд") про стягнення 588 502 грн. 68 коп. задоволені повністю (т.1, а.с. 55-56).
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ТОВ "Маст-Буд" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просив Донецький апеляційний господарський суд його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
-2-
Ухвалою від 26.06.2007 року Донецький апеляційний господарський суд залучив до участі у справі №11/37 третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Альтаїр-Фінанс" м.Київ (далі по тексту ТОВ "Альтаїр-Фінанс").
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 24.07.2007 року у справі №11/37 рішення господарського суду Донецької області від 02.04.2007 року скасовано, у задоволенні позовних вимог відмовлено (т.1, а.с. 111-115).
Постановою Вищого господарського суду України від 15.11.2007 року постанову Донецького апеляційного господарського суду від 24.07.2007 року та рішення господарського суду Донецької області від 02.04.2007 року по справі №11/37 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до господарського суду Донецької області (т.1, а.с. 137-143).
Рішенням господарського суду Донецької області від 26.02.2008 року по справі №11/37, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 02.04.2008 року, у задоволенні позовних вимог АТЗТ "Промкомбінат" - відмовлено (т.2, а.с. 27-29, 48-49).
Постановою Вищого господарського суду України від 19.06.2008 року по справі №11/37 рішення господарського суду Донецької області від 27.02.2008 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 02.04.2008 року - скасовано, а справа №11/37 передана на новий розгляд до суду першої інстанції (т.2, а.с. 75-77).
Рішенням господарського суду Донецької області від 27.11.2008 року позовні вимоги АТЗТ "Промкомбінат" про стягнення 588 502 грн. 68 коп. задоволені повністю.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції прийшов до висновку, що при укладанні договору про відступлення права вимоги №29-12-06/01 від 29.12.2006 року ТОВ "Альтаїр-Фінанс" правомірно передало АТЗТ "Промкомбінат" дійсне право вимоги по векселю, який втратив свою силу, внаслідок переривання послідовної передачі та відсутності індосаменту на ньому, та набув статусу документу, що підтверджує наявність боргу. У зв'язку з чим до правовідносин, що виникли між сторонами, з урахуванням зауважень Вищого господарського суду України в постанові від 19.06.2008 року по даній справі, застосував норми цивільного законодавства та дійшов висновку, що право вимоги по борговому документу було передане позивачу в порядку загальноцивільної цесії (договору відступлення права вимоги №29-12-06/1 від 29.12.2006 року), відповідно до ст.ст.512-519 Цивільного кодексу України.
Не погодившись з прийнятим рішенням ТОВ "Маст-Буд" ставить питання про його скасування, з огляду на те, що вексель був переданий позивачу без вчинення відповідного індосаменту. При цьому звертає увагу на те, що останній індосамент на векселі є не бланковим, а іменним, вчиненим на користь ТОВ "Альтаїр-Фінанс", та наполягає, що АТЗТ "Промкомбінат" не може вважатися законним держателем векселя та не має права на отримання суми боргу за ним, оскільки права позивача не базуються на безперервному ряді індосаментів.
В апеляційній скарзі відповідач навів і інші заперечення, які, на його думку, є підставою для скасування оскарженого рішення.
Під час апеляційного провадження відповідач звернувся до суду з клопотанням про зупинення провадження по справі №11/37 до вирішення справи №29/217пд, оскільки вважає, що ці справи між собою пов'язані.
Розглянувши дане клопотання, судова колегія прийшла до висновку, що воно задоволенню не підлягає, оскільки зупинення провадження по справі є недоцільним для вирішення спору по суті.
У відзиві на апеляційну скаргу та під час судового засідання представник позивача просив залишити оскаржуване рішення без змін, оскільки вважає його законним та обґрунтованим, а апеляційну скаргу - без задоволення, як безпідставно заявлену.
Представник третьої особи без самостійних вимог на предмет спору до судового засідання не з'явився.
-3-
Представник позивача та відповідача не заперечували проти розгляду справи у відсутності представника третьої особи, з чим судова колегія погодилась.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Донецький апеляційний господарський суд, -
Між ТОВ "Альтаїр-Фінанс" та АТЗТ "Промкомбінат" був укладений договір відступлення права вимоги №29-12-06/1 від 29.12.2006 року, згідно п.1.1 якого первісний кредитор (ТОВ "Альтаїр-Фінанс") передав, а новий кредитор (АТЗТ "Промкомбінат") прийняв на себе право вимоги, що належить первісному кредиторові, і став кредитором за наступними документами:
- векселем №66335742694649, виданим ТОВ "Маст-Буд", складеним 23.06.2006 року, із строком платежу "за пред'явленням", місцем платежу: м.Маріуполь, філія ПУМБ в м.Маріуполь на суму 638 502 грн. 68 коп.;
- протестом про неоплату векселя в сумі 588 502 грн. 68 коп., вчиненим державним нотаріусом Турченко Т.П. (зареєстровано в реєстрі за №7-3106 від 24.11.2006 року);
- договором купівлі-продажу цінних паперів №Т36/2306/005; Т46/2306/001 від 23.06.2006 року.
Передбачене вищезазначеними документами відступлення права вимоги за зобов'язаннями відповідача від первісного кредитора до нового кредитора визначене в сумі 588 502 грн. 68 коп.
Судом першої інстанції встановлено, що вексель був переданий позивачу, причому на ньому не вчинювався індосамент ані на ім'я позивача, ані бланковий індосамент.
Вказаний простий вексель ТОВ "Альтаїр-Фінанс" 23.06.2006 року придбало у ТОВ "Системний Фінансовий Менеджер" за договором купівлі-продажу цінних паперів №Т36/2306/005, Т46/2306/001, укладеним в місті Києві, тобто в день видачі векселя в місці Маріуполі Донецької області, із зазначенням, що третя особа купила даний цінний папір, як простий вексель з іменним індосаментом №66335742694649.
Простий вексель з іменним індосаментом ТОВ "Альтаїр-Фінанс" пред'явило відповідачу до платежу 18.07.2006 року, про що складений акт пред'явлення векселя до платежу.
21.07.2006 року відповідач перерахував ТОВ "Альтаїр-Фінанс" 50 000 грн. 00 коп., як оплату простого векселя з іменним індосаментом по акту пред'явлення векселя до платежу.
22.11.2006 року ТОВ "Альтаїр-Фінанс" звернулось до державного нотаріуса першої Маріупольської державної нотаріальної контори Турченко Т.П., для вчинення протесту про неоплату у сумі 588 502 грн. 68 коп. та 24.11.2006 року державним нотаріусом вчинено протест про неоплату векселя в сумі 588 502 грн. 68 коп. (зареєстровано в реєстрі за №7/3106 від 24.11.2006 року).
На виконання вимог п.3.2 договору відступлення права вимоги №29-12-06/1 від 29.12.2006 року поштовим повідомленням від 09.01.2007 року ТОВ "Альтаїр-Фінанс" повідомило відповідача про відступлення права вимоги, а також надав копії цього договору.
19.01.2007 року позивачем була направлена відповідачу вимога про оплату суми заборгованості в розмірі 588 502 грн. 68 коп. з доданням копії того ж самого договору відступлення права вимоги №29-12-06/1 від 29.12.2006 року.
Позивач, АТЗТ "Промкомбінат", звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до ТОВ "Маст-Буд" про стягнення боргу у сумі 588 502 грн. 68 коп.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на простий вексель №66335742694649, виданий відповідачем 23.06.2006 року, договір відступлення права вимоги №29-12-06/01 від 29.12.2006 року, укладений між позивачем та ТОВ "Альтаїр-Фінанс".
-4-
11.08.2008 року позивач надав пояснення з урахуванням висновків, зазначених у Постанові Вищого господарського суду України від 19.06.2008 року, в яких наполягає на тому, що відсутність індосаментного напису під час передачі спірного векселя свідчить про те, що вексель втратив свою силу і набув статусу боргового документу, також вважає, що договір відступлення права вимоги №29-12-06/1 від 29.12.2006 року був укладений з дотриманням ст.ст.512-519 Цивільного кодексу України (т.2, а.с. 84-86).
Відповідач як у своїх поясненнях від 08.08.2008 року та 26.08.2008 року (т.2, а.с. 81-82, 90-92) так і у апеляційній скарзі зазначив, що в зв'язку з тим, що спірний вексель був переданий без вчинення відповідного індосаменту, позивач не може вважатися законним держателем векселя. Крім того, відповідач вказує, що у нього відсутні будь-які договірні зобов'язання з позивачем, в зв'язку з чим останній не має правових підстав приймати виконання по векселю та вимагати від відповідача виконання зобов'язань на його користь.
Рішенням господарського суду Донецької області від 27.11.2008 року позовні вимоги про стягнення 588 502 грн. 68 коп. задоволені повністю.
Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє оскаржене рішення у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, судова колегія дійшла висновку, що оскаржуване рішення не підлягає скасуванню з наступних підстав.
23.06.2006 року ТОВ "Маст-Буд" на користь ТОВ "Системний фінансовий менеджер" був емітований простий вексель №66335742694649 із строком платежу "за пред'явленням", місцем платежу: м.Маріуполь, філія ПУМБ в м.Маріуполь на суму 638 502 грн. 68 коп.
Відповідно до ст.14 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок", вексель - це цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).
Векселі можуть бути прості або переказні та існують виключно у документарній формі.
Особливості видачі та обігу векселів, здійснення операцій з векселями, погашення вексельних зобов'язань та стягнення за векселями визначаються законом.
На простий вексель розповсюджуються норми Уніфікованого Закону про переказні та прості векселі, запровадженим Женевською конвенцією 1930 року.
Згідно із ст.21 Закону України "Про цінні папери та фондову біржу", ст.75 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, простий вексель повинен містити перелік обов'язкових реквізитів:
- найменування "простий вексель", яке включено до тексту документу та виражене на мові, на якій цей документ складено;
- безумовне зобов'язання сплатити певну суму грошей;
- зазначення строку платежу;
- зазначення місця в якому повинен бути здійснений платіж;
- найменування особи, якій або за наказом якої повинен бути здійснений платіж;
- зазначення дати та місця складання простого векселя;
- підпис особи, яка видає документ (векселедавець).
Судом першої інстанції встановлено, що зазначеному векселі містяться всі обов'язкові реквізити відповідно до Уніфікованого закону.
Вказаний простий вексель 23.06.2006 року був придбаний ТОВ "Альтаїр-Фінанс" у ТОВ "Системний Фінансовий Менеджер" за договором купівлі-продажу цінних паперів №Т36/2306/005, Т46/2306/001.
-5-
В подальшому, вексель з іменним індосаментом ТОВ "Альтаїр-Фінанс" пред'явило відповідачу до платежу 18.07.2006 року, про що складений акт пред'явлення векселя до платежу, а 21.07.2006 року відповідач перерахував ТОВ "Альтаїр-Фінанс" 50 000 грн. 00 коп., як оплату простого векселя з іменним індосаментом по акту пред'явлення векселя до платежу.
У зв'язку з відмовою відповідача здійснювати оплату векселя, 24.11.2006 року державний нотаріус Першої Маріупольської державної нотаріальної контори Турченко Т.П. опротестував спірний вексель №66335742694649 про неоплату у сумі 588 502 грн. 68 коп.
Пунктом 3 ст.2 Закону України "Про обіг векселів в Україні" встановлене обмеження у терміну вчинення протесту за векселями, які підлягають оплаті на визначену дату або у визначений строк від дати складання чи пред'явлення, про що зауважував відповідач, але дана норма на спірний вексель не розповсюджується, оскільки спірний вексель виписаний із строком платежу "за пред'явленням".
Відповідно до ст.16 Уніфікованого закону про переказні та прості векселі, власник переказного векселя вважається його законним держателем, якщо його право на вексель базується на безперервному ряді індосаментів, навіть якщо останній індосамент є бланковим.
Згідно ст.77 Уніфікованого закону, це положення застосовується і до простого векселя.
29.12.2006 року між позивачем та третьою особою було укладено договір відступлення права вимоги №29-12-06/1, згідно якого позивач одержує право вимагати від відповідача належного виконання зобов'язань за простим векселем №66335742694649.
Як встановлено судами першої і апеляційної інстанції, вексель був переданий позивачу без вчинення відповідного індосаменту. При цьому, останній індосамент на векселі є не бланковим, а іменним, вчиненим на користь ТОВ "Альтаїр-Фінанс".
Відповідно до п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 08.06.2007 року "Про деякі питання практики розгляду спорів, пов'язаних з обігом векселів" згідно зі статтями 16, 77 Уніфікованого закону про переказні та прості векселі особа, у якої знаходиться вексель, вважається його законним держателем, якщо її право на вексель базується на безперервному ряді індосаментів, навіть якщо останній із них є бланковим. Суди під час розгляду вимог осіб, у яких знаходиться вексель, мають перевіряти, чи є позивач останнім набувачем прав за векселем по безперервному ряду індосаментів. Якщо останній індосамент є бланковим або на пред'явника (тобто в ньому не зазначено особу, що отримує вексель), законним векселедержателем такого векселя вважається особа, у якої вексель фактично знаходиться. Така особа має всі права за векселем, у тому числі право вимоги платежу за ним.
Порядок передачі векселів не передбачає відчуження їх шляхом здійснення цивільно-правових угод, зокрема, купівлі-продажу.
Водночас, чинне законодавство України не забороняє торгівлю векселями, але у цьому випадку послідовну передачу векселя слід вважати перерваною, і, якщо на векселі відсутній індосамент, питання, пов'язані із стягненням заборгованості за векселем, регулюються нормами цивільного права, а не вексельним законодавством, оскільки у таких випадках вексель втрачає свою силу і набуває статусу боргового документа.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем були заявлені вимоги про стягнення заборгованості на підставі договору відступлення права вимоги, з їх обґрунтуванням нормами Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст.512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом..
Відповідно до статті 514 Цивільного кодексу України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
-6-
З тексту договору відступлення права вимоги №29-12-06/1 від 29.12.2006 року вбачається, що відступлення права вимоги за зобов'язаннями відповідача від первісного кредитора до нового кредитора визначається в сумі 588 502 грн. 68 коп.
Стаття 513 Цивільного кодексу України встановлює, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Договір про відступлення права вимоги № 29-12-06/01 від 29.12.2006 року здійснений у такий самій формі, що і правочин на підставі якого виникло зобов'язання.
Заміна кредитора не допускається у зобов'язаннях, нерозривно пов'язаних з особою кредитора, зокрема, у зобов'язаннях про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю (ст.515 Цивільного кодексу України) і у даному випадку суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що спірні правовідносини не пов'язані з особою кредитора, в зв'язку з чим укладання договору про відступлення права вимоги №29-12-06/01 від 29.12.2006 року не суперечать вимогам цій нормі.
Стаття 516 Цивільного кодексу України передбачає, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
З наведеної норми вбачається, що оскільки перехід права вимоги становить предмет відносин тільки старого кредитора та нового кредитора, то згоди боржника на цесію не потребується. Однак він повинен бути повідомленим про заміну кредитора, що було зроблено ТОВ "Альтаїр-Фінанс" у листі від 09.01.2007 року з повідомленням про відступлення права вимоги АТЗТ "Промкомбінат".
Посилання відповідача на п.1 ст. 527 Цивільного кодексу України, відповідно до якого боржник зобов'язується виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, як на заборону зміни кредитора в зобов'язанні обґрунтовано не прийнято до уваги місцевим судом, так як в ст. 527 Цивільного кодексу України встановлено загальне правило, відповідно до якого кредитор зобов'язаний прийняти виконання боржником зобов'язань особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтями 512-519 Цивільного кодексу України детально врегульований порядок та умови передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином. Закон надає кредитору право відступити свої права іншій особі при дотриманні вимог ст.512-519 Цивільного кодексу України.
Проаналізувавши норми ст.ст. 512-519 Цивільного кодексу України Донецький апеляційний господарський суд також погоджується з висновком господарського суду Донецької області, що договір про відступлення права вимоги № 29-12-06/01 від 29.12.2006 року їм не суперечить.
За таких обставин, право вимоги по борговому документу було передане позивачу в порядку загальноцивільної цесії відповідно до ст.ст. 512-519 Цивільного кодексу України.
Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк зі дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
19.01.2007 року позивачем на адресу відповідача була направлена вимога про оплату суми заборгованості в розмірі 588 502 грн. 68 коп. Вказане повідомлення було вручено відповідачу 23.01.2007 року, однак зобов'язання виконано не було в зв'язку з чим суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про задоволення вимог позивача.
-7-
Інші доводи заявника апеляційної скарги апеляційним судом до уваги не приймаються, оскільки спростовуються вищевикладеним та матеріалами справи.
При перевірці рішення апеляційним судом не було встановлено порушення або неправильного застосування норм як матеріального так і процесуального права. Тому рішення господарського суду Донецької області від 27.11.2008 року по справі №11/37 є законним, обґрунтованим та скасуванню не підлягає.
Відповідно до ст.49 ГПК України витрати по сплаті держмита за подання апеляційної скарги відносяться на відповідача.
Керуючись ст. ст. 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Рішення господарського суду Донецької області від 27.11.2008 року по справі №11/37 за позовом Акціонерного товариства закритого типу "Промкомбінат" м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Маст-Буд" м.Маріуполь Донецької області за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтаїр-Фінанс" м.Київ про стягнення 588 502 грн. 68 коп. - залишити без зміни.
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Маст-Буд" м.Маріуполь Донецької області - залишити без задоволення.
Головуючий О.А. Скакун
Судді: Т.М. Колядко
С.В. Мирошниченко
Надруковано 6 прим. 1-позивачу; 2-відповідачу;3-третій особі; 4-у справу; 5-ГСДО; 6-ДАГС