"22" січня 2009 р.
Справа № 11/105/08
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Савицького Я.Ф.,
суддів Гладишевої Т.Я., Лавренюк О.Т.,
при секретарях судового засідання Кубік О.В.
за участю представників сторін в судовому засіданні від 22.01.2009 р.
від позивача : Іванюта О.Д., довіреність б/н від 09.01.2009р.;
від відповідача: не з'явилися
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фермерського господарства «Південь»
на рішення господарського суду Миколаївської області
від 19 листопада 2008 року
по справі №11/105/08
за позовом: Приватного підприємства «Серпень-2003»
до відповідача: Фермерського господарства «Південь»
про стягнення заборгованості у розмірі 284238 грн. 64 коп.
Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.
Згідно зі ст. 129 Конституції України та ст. 4-4 Господарського процесуального Кодексу здійснювалась повна фіксація судового процесу.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 19.11.2008р. по справі №11/105/08 (суддя Семенов А.К.) позов ПП «Серпень-2003» до ФГ «Південь» про стягнення 284238,64 грн. задоволено: стягнуто з відповідача на користь позивача 284238,64 грн. боргу, 2842,32 грн. держмита, 118 грн. витрат на ІТЗ судового процесу та 14000 грн. -витрати на послуги адвоката, з посиланням на те, що: 1) як вбачається з матеріалів справи, спір між сторонами виник внаслідок того, що відповідач наполягав на тому, що ФГ «Південь» поставило ПП «Серпень-2003» за накладними №1 від 08.01.2008р., №2 від 10.01.2008р., №3 від 15.01.2008р. соняшник на суму 287205,60 грн., а позивач з ним за цей товар не розрахувалося, при цьому позивач заперечує отримання від відповідача товару за цими накладними, між тим ФГ «Південь» факт поставки ПП «Серпень-2003» соняшнику на суму 287205,60 грн. не довело, оскільки вказані накладні до суду не надало; 2) ФГ «Південь» відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України свої зобов'язання перед ПП «Серпень-2003» не виконало, факт зустрічної поставки товару позивачу не довело, а отже заборгованість у розмірі 284238,64 грн. підлягає стягненню.
Не погоджуючись з оскаржуваним рішенням місцевого господарського суду до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося ФГ «Південь», в якій просить скасувати рішення господарського суду Миколаївської області від 19.11.2008р. і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, мотивуючи це тим, що позивачем під час розгляду справи не доведено наявність між сторонами -юридичними особами будь-яких угод, укладених у відповідності до ст. 208 Цивільного кодексу України, надані позивачем накладні на відпуск товарно-матеріальних цінностей не регулюють порядку розрахунків між сторонами, а з наданого акту звірки вбачається, що оплата в грошовій формі між сторонами за період з 2005 року не практикувалась, а мали місце бартерно-майнові операції, в матеріалах відсутні докази того, що ФГ «Південь» повинно було оплатити позивачеві вартість виданого товару в грошовій формі, а отже підстави для задоволення позову були відсутні.
Крім того, ФГ «Південь» у апеляційній скарзі заявлено клопотання про зупинення виконання рішення господарського суду Миколаївської області від 19.11.2008р. у справі №11/105/08 до перегляду справи в апеляційному порядку.
Представники відповідача -ФГ «Південь» не скористалися своїм правом на участь в судовому засіданні -в судові засідання не з'явилися, проте повідомлені належним чином про час, дату та місце розгляду апеляційної скарги, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 24.12.2008р., яке повернулося до Одеського апеляційного господарського суду з відміткою про вручення.
Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги ФГ «Південь», заслухавши представника позивача, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення, з огляду на таке.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду встановила, що на протязі 2005 -2008 років між ФГ «Південь» та ПП «Серпень-2003» виникли відносини по взаємній поставці товарів, так з 21.05.2005р. по 01.12.2007р. ФГ «Південь» поставило ПП «Серпень» товар (насіння: проса, пшениці, ячменю та соняшника) на суму 2149564 грн., вказане підтверджується копіями видаткових накладних (арк. спр. 68 - 75 т. І), які належним чином засвідчені.
За поставлений товар ПП «Серпень-2003» перерахувало на рахунок ФГ «Південь» 1399567,80 грн. -оплата за поставлений ФГ «Південь» товар, вказане підтверджується копіями виписок банку, які належним чином посвідчені ( арк. спр. 76-93 т. І).
В той же час, ПП «Серпень-2003» в період з 18.06.2006р. по 10.01.2008р. поставило фермерському господарству «Південь» товар на суму 1074234,84 грн., що підтверджується наданими до матеріалів справи копіями видаткових накладних та довіреностей, які виписані ФГ «Південь» на отримання від ПП «Серпень-2003» товару (арк. спр. 13-66 т. І).
ФГ «Південь» 29.09.2006р. частково розрахувалося за поставлений товар, сплативши за нього 40000 грн., вказане підтверджується копією виписки банку від 29.09.2006р. (арк. спр. 67 т. І).
Таким чином, станом на 01.03.2008р. у ФГ «Південь» перед ПП «Серпень 2003» утворилася заборгованість за поставлений товар у розмірі 284238,64 грн. (1074234,84 грн. + 1399567,80 грн. -2149564 грн. -40000 грн. = 284238,64 грн.)
11.03.2008р. ПП «Серпень-2003» направило на адресу ФГ «Південь» лист №45-юр (арк. спр. 8-10 т. І) з вимогою №1/08, в якій ПП «Серпень -2003» просило оплатити борг, який утворився внаслідок господарської діяльності між підприємствами, у розмірі 284238,64 грн..
ФГ «Південь», отримавши вимогу про оплату боргу, зобов'язання не виконало, борг у розмірі 284238,64 грн. не оплатило, у зв'язку з чим ПП «Серпень-2003» змушено було звернутися до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою про стягнення з ФГ «Південь» заборгованості у розмірі 284238,64 грн., з посиланням на ст. 193 Господарського кодексу України та ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.
Дослідивши матеріали справи та чинне законодавство України, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що господарським судом першої інстанції правомірно встановлено наявність заборгованості у розмірі 284238,64 грн., яка виникла з господарських відносин між сторонами.
ФГ «Південь» у апеляційній скарзі посилається на те, що між ФГ «Південь» та ПП «Серпень-2003» не існувало договірних відносин, а отже й стягнення заборгованості є неправомірним.
Між тим, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду, дослідивши обставини справи та чинне законодавство, приходить до наступного.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Статтею 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми, дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.
За ст. 208 Цивільного кодексу України у письмовій формі належить вчиняти зокрема правочини між юридичними особами.
Статтею 207 названого Кодексу встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами, правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.
Статтею 175 Господарського кодексу України визначено, що майново-господарськими зобов'язаннями визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарських відносин, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку; майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Матеріали справи, а саме: видаткові накладні та довіреності на отримання матеріальних цінностей, свідчать про те, що між ПП «Серпень-2003» та ФГ «Південь» були укладені правочини в письмовій формі, оскільки на видаткових накладних містяться підписи уповноважених осіб ПП «Серпень-2003» та ФГ «Південь» (директорів) та печатки вказаних підприємств, а довіреності на отримання матеріальних цінностей посвідчують факт передачу товару між сторонами, таким чином між сторонами у справі склалися майново-господарські зобов'язання на підстав договорів купівлі-продажу.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Такі ж самі положення містяться й у ст. 526 Цивільного кодексу України, за якою зобов'язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору.
Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 601 вказаного Кодексу зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
За заявою ПП «Серпень-2003» між сторонами проведено залік взаємних вимог станом на 01.01.2008р., про що свідчить акт звірки взаємних розрахунків №1 від 31.12.2007р..
Згідно з ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має вимагати його виконання у будь-який час, боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.
Як свідчать матеріали справи, 11.03.2008р. ПП «Серпень-2003» направило на адресу ФГ «Південь» лист №45-юр (арк. спр. 8-10 т. І) з вимогою №1/08, в якій ПП «Серпень -2003» просило оплатити борг, який утворився внаслідок господарської діяльності між підприємствами, у розмірі 284238,64 грн., проте ФГ «Південь» не визнало борг.
Спір між ПП «Серпень-2003» та ФГ «Південь» виник внаслідок того, що відповідач наполягає на тому, що ФГ «Південь» за накладними №1 від 08.01.2008р., №2 від 10.01.2008р., №3 від 15.01.2008р. поставило позивачу товар -соняшник на суму 287205,60 грн., а ПП «Серпень-2003» не розрахувалося за поставлений товар.
ПП «Серпень-2003» заперечує факт отримання товару за накладеними №1 від 08.01.2008р., №2 від 10.01.2008р., №3 від 15.01.2008р..
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 27.05.2008р. по справі №11/105/08 ФГ «Південь» зобов'язано надати докази відпуску позивачу у січні 2008 року насіння соняшника по трьом накладним та отримання товару останнім.
Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, при цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що ФГ «Південь» не надано до матеріалів справи доказів в розумінні ст.ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження поставки відповідачем ПП «Серпень-2003» товару (соняшника) за накладеними №1 від 08.01.2008р., №2 від 10.01.2008р., №3 від 15.01.2008р..
Таким чином, господарським судом першої інстанції цілком правомірно встановлено наявність заборгованості ФГ «Південь» перед ПП «Серпень-2003» у розмірі 284238,64 грн. за поставлений товар, та задоволено позовну вимогу про стягнення заборгованості, посилаючись на ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суми, які підлягають сплаті за послуги адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову на відповідача.
Оскільки позов ПП «Серпень-2003» задоволено у повному розмірі, то господарським судом першої інстанції правомірно стягнуто з відповідача на користь позивача витрати по оплаті державного мита, за послуги адвоката та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що рішення господарського суду першої інстанції цілком відповідає вимогам чинного законодавства та обставинам справи, а отже його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.
ФГ «Південь» у апеляційній скарзі заявило клопотання про зупинення виконання рішення господарського суду Миколаївської області від 19.11.2008р. у справі №11/105/08 до перегляду справи в апеляційному порядку.
Розглянувши заявлене ФГ «Південь» клопотання про зупинення виконавчого провадження та дослідивши чинне процесуальне законодавство, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення вказаного клопотання, оскільки ст. 121-1 Господарського процесуального кодексу України передбачено лише право суду касаційної інстанції зупинити виконання оскарженого рішення господарського суду до закінчення його перегляду в порядку касації, господарський суд апеляційної інстанції такими повноваженнями не наділений.
Керуючись ст. ст. 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд, -
Рішення господарського суду Миколаївської області від 19.11.2008р. по справі №11/105/08 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий суддя: Я.Ф. Савицький
Суддя: Т.Я. Гладишева
Суддя: О.Т. Лавренюк