22.01.2009 року Справа№ 18/281-08
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого Виноградник О.М. ( доповідач)
суддів: Джихур О.В., Лисенко О.М.
при секретарі: Лозовському К.І.
за участю представників сторін:
позивача - Суховарова Раїса Миколаївна, довіреність б/н від 01.11.08;
відповідача - Буря Олександр Євгенович, довіреність № 163 від 05.12.08;
представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги відкритого акціонерного товариства “Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат», Дніпропетровська область, м.Орджонікідзе та закритого акціонерного товариства комерційного банку “Приватбанк», м.Дніпропетровськ
на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 21.11.2008 року
у справі № 18/281-08
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства “Українські національні технології», м.Дніпропетровськ
до відкритого акціонерного товариства “Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат», Дніпропетровська область, м.Орджонікідзе
третя особа -закрите акціонерне товариство комерційний банк “Приватбанк», м.Дніпропетровськ
про виконання умов договору
За згодою представників сторін, присутніх в судовому засіданні, було проголошено вступну та резолютивну частину постанови (ст.ст.85, 99, 105 ГПК України).
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 21.11.2008р. (суддя Петрова В.І.) по справі № 18/281-08 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства “Українські національні технології», м.Дніпропетровськ (далі -ТОВ НВП “Українські національні технології») до відкритого акціонерного товариства “Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат», Дніпропетровська область, м.Орджонікідзе (далі -ВАТ “Орджонікідзевський ГЗК») за участю третьої особи -закрите акціонерне товариство комерційний банк “Приватбанк», м.Дніпропетровськ (далі -ЗАТ КБ “Приватбанк») про спонукання відповідача вчинити дії щодо прийняття продукції та її оплати за договором та про стягнення 4970 грн. 00 коп. за клопотанням позивача було вжито заходи по забезпеченню позову шляхом заборони третій особі на стороні відповідача -ЗАТ КБ “Приватбанк» виконувати будь-які дії пов'язані з відзивом акредитивів, відкритих в ЗАТ КБ “Приватбанк» на виконання умов договору № Т219/03 від 26.03.2008р.
Ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 21.11.2008р. мотивована ст.ст.66, 67 ГПК України, а також тим, що невжиття заходів по забезпеченню позову може утруднити або зробити неможливим в подальшому виконання прийнятого по цій справі судового рішення.
Не погодившись з вищезазначеною ухвалою господарського суду Дніпропетровської області, її в апеляційному порядку оскаржує відповідач по справі -ВАТ “Орджонікідзевський ГЗК» м.Орджонікідзе Дніпропетровської області, посилаючись на те, що ухвалу господарського суду від 21.11.2008р. прийнято з порушенням норм процесуального права, зокрема:
- оскаржуваною ухвалою господарським судом порушено права та законні інтереси відповідача, як суб'єкта підприємницької діяльності щодо розпорядження грошовими коштами;
- господарським судом зроблено помилковий висновок щодо ймовірного ускладнення виконання або невиконання в подальшому прийнятого по справі судового рішення, оскільки позовні вимоги заявлені як зобов'язання відповідача виконати умови договору, а не про стягнення грошових коштів.
Також вищевказану ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 21.11.2008р. по цій справі ва апеляційному порядку оскаржує третя особа на стороні відповідача -ЗАТ КБ “Приватбанк» м.Дніпропетровськ. При цьому в своїй апеляційній скарзі заявник скарги посилається на те, що оскаржувана ухвала не містить обґрунтування щодо наслідків невжиття заходів по забезпеченню позову, оскільки між вжитими заходами по забезпеченню позову та предметом позовних вимог відсутній будь-який зв'язок; також господарський суд припустився порушення норм матеріального права, зокрема, ст.4 Уніфікованих звичаїв та правил по документарному акредитиву від 01.01.2007р., затверджених Міжнародною торгівельною палатою, оскільки акредитиви є безвідкличними.
В своїх відзивах на апеляційні скарги позивач проти їх задоволення заперечував, посилаючись на відповідність оскаржуваної ухвали матеріалам, обставинам справи, вимогам закону.
Враховуючи, що третя особа -ЗАТ КБ “Приватбанк» про час та місце судового засідання 22.01.2009р. повідомлена належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням від 26.12.2008р. (а.с.116) про вручення ухвали Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.12.2008р. (а.с.107), участь представника скаржника в судовому засіданні є правом, передбаченим ст.22 ГПК України, неявка представника третьої особи в судове засідання не перешкоджає розгляду апеляційних скарг по суті, то колегія суддів вважає за можливе розгляну ти апеляційні скарги в цьому судовому засіданні за наявними матеріалами справи.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали господарського суду, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, вислухав пояснення представників позивача, відповідача, перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що оскаржувану ухвалу слід залишити без змін, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається зі змісту позову, прохальної частини позовної заяви, позивач просив господарський суд:
- зобов'язати відповідача прийняти виготовлену по договору № Т219/03 від 26.03.2008р. продукцію;
- зобов'язати відповідача оплатити виготовлену по договору № Т219/03 від 26.03.2008р. продукцію у відповідності до цього договору;
- стягнути з відповідача на користь позивача 4970 грн. 00 коп. витрат, понесених за доставку продукції (а.с.2-4).
З матеріалів справи вбачається, що позивач обґрунтовуючи свої вимоги посилається на те, що 26.03.2008р. між позивачем та відповідачем було укладено договір № Т219/03 відповідно до умов якого позивач (“продавець» за договором) зобов'язався передати у власність “покупцеві» (відповідачу по справі, скаржнику) продукцію виробничо-технічного призначення відповідно до узгоджених додатках-специфікаціях (п.1.1 р.1, п.п.2.1, 2.2 р.2 договору (а.с.5-9)). При цьому позовні вимоги ґрунтуються на фактах неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань по вказаному вище договору щодо прийняття продукції по специфікаціям -додаткам №№ 2, 3 до договору, а також по оплаті продукції, передбаченої саме цими специфікаціями (додатки №№ 2, 3 (а.с.10-11)).
Узгодив специфікації до договору № Т219/03 (а.с.10-11), сторони визначили, що продукція яка належить до поставки повинна бути оплачена на умовах покритого, ділимого, гарантованого акредитиву; розрахунки по акредитиву регламентуються Уніфікованими правилами та звичаями для документарних акредитивів ((в редакції 1993р., публікація № 500), затвердженою Торгівельною палатою); банк-емітент та виконуючий банк -ЗАТ КБ “Приватбанк» м.Дніпропетровськ; строк дії акредитиву пор додатку-специфікації № 2 -100 календарних днів, тобто до 11.12.2008р. (а.с.12); строк дії акредитиву по додатку-специфікації № 3 -80 календарних днів, тобто до 15.11.2008р. (а.с.15).
Зазначені строки було визначено договором, два акредитиви відповідача було авізовано третьою особою по справі, що підтверджено відповідними доказами (а.с.12-17), визначено дати закінчення дії акредитивів.
Оскільки договором не передбачено вид акредитивів через відсутність вказівки на ці обставини, акредитиви у відповідності до ст.6 вищенаведених Уніфікованих правил та звичаїв було оформлено як безвідкличні.
Але оскільки акредитиви було визначено з конкретно встановленими датами дії, доводи скаржників щодо безпідставного висновку суду про необхідність вжиття заходів по забезпеченню позову саме в спосіб, встановлений оскаржуваною ухвалою господарського суду, не приймаються.
Відповідно до ст.ст.66, 67 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду; позов забезпечується, зокрема, забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмету спору.
Оскільки позовні вимоги також містять вимогу про зобов'язання відповідача оплатити продукцію по договору саме в порядку та спосіб ним передбачений, тобто за рахунок 2-х відкритих акредитивів, то відсутні підстави вважати, що між позовними вимогами та вжитими заходами по забезпеченню позову відсутній певний причинний зв'язок з урахуванням строків дії акредитивів (до 15.11.2008р. та до 11.12.2008р.).
Посилання відповідача на порушення його прав в силу кризових явищ в економіці не може бути прийнято, оскільки вони носять об'єктивний характер, не залежать від воле виявлення обох сторін по справі, а також з урахуванням того, що договір № Т219/03 в встановленому законом порядку не було ні розірвано, ні визнано недійсним, докази протилежного відсутні, не надано жодною із сторін в ході розгляду справи відповідно до ст.33 ГПК України.
Враховуючи викладене, правові підстави для задоволення апеляційних скарг відповідача та третьої особи відсутні.
Керуючись ст.ст.99, 101, 103-105 ГПК України, суд, -
Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 21.11.2008р. по справі № 18/281-08 -залишити без змін; а апеляційні скарги відкритого акціонерного товариства “Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат», Дніпропетровська область, м.Орджонікідзе та закритого акціонерного товариства комерційного банку “Приватбанк», м.Дніпропетровськ -залишити без задоволення.
Головуючий О.М. Виноградник
Судді О.В. Джихур
О.М.Лисенко