Господарський суд Черкаської області
"26" січня 2009 р. Справа № 13/86
Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Скиби Г.М., при секретарі Бордунос Л.І., за участю представників сторін:
позивача: Кононенко О.В. -за довіреністю,
Горбаткова Ю.В. -за довіреністю;
відповідача: Гриценко Г.Г. -директор -за посадою
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом приватного підприємства «Вівант»м. Черкаси
до товариства з обмеженою відповідальністю «Завод «Буддеталь»м. Черкаси
про встановлення сервітуту,
В розгляді справи оголошувалась перерва з 22 січня 2009 р. до 10 години 26 січня 2009 року
Позивач звернувся з позовом до відповідача, в якому просить встановити безоплатний безстроковий сервітут на земельній ділянці відповідача для доступу до приміщень позивача та доставки будматеріалів. Позивач уточнив вимоги і примірник заяви вручено представнику відповідача в судовому засіданні. Просить встановити оплатний сервітут строком на 49 років в межах дії договору оренди землі позивачем, з визначенням безперешкодного доступу до майна позивача через прохідну відповідача. Заяву відповідно до вимог ст. 22 ГПК України прийнято судом до розгляду.
Представники позивача пояснили, що на підставі договору купівлі-продажу частини комплексу будівель, укладеного між відповідачем та позивачем і посвідченого нотаріально, до позивача перейшло право власності на частину комплексу будівель, а саме: цех гіпсокартонних перегородок літ. «А-1»з прибудовами загальною площею 881,3 кв.м., сушильні камери літ. «Б,В», розташовані по вул. Смілянській, 147 у м. Черкаси.
Комплекс будівель, частину яких відчужено позивачу, розташований на земельній ділянці площею 7,2113 га, що на момент укладання договору купівлі-продажу перебувала в постійному користуванні відповідача (продавця за договором), згідно державного акту на право постійного користування землею ІІ-ЧР № 001232, виданого Черкаською міською радою 04.05.2000р.
15 липня 2005 року позивач звернувся до Черкаської міської ради із заявою, в якій просив передати йому в оренду земельну ділянку, на якій розташоване придбане приміщення.
У відповідності до вимог п. д. ст. 15 ЗК України, Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації»технічна документація із землеустрою пройшла землевпорядну експертизу та отримала позитивну оцінку (висновок Черкаського обласного головного управління земельних ресурсів за № 1713). В пояснювальній записці до технічної документації рекомендується встановлення земельного сервітуту площею 1434 кв.м. на земельній ділянці TOB «Завод Буддеталь»на користь ПП «Вівант»і в плані встановлення меж (Додаток 2.16 до технічної документації) надано схематичний приклад встановлення сервітуту по існуючому автошляху.
Рішенням другої сесії Черкаської міської ради від 30.11.2006р. № 2-246 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право на земельну ділянку по вул. Смілянській, 147 ПП «Вівант»; надано позивачу ділянку, площею 3474 кв.м., за вказаною адресою в оренду на 49 років під частину комплексу будівель за рахунок землекористування TOB «Завод Буддеталь». Цим же рішенням припинено право користування земельною ділянкою, площею 3474 кв.м., TOB «Завод Буддеталь».
На підставі вказаного рішення 10 квітня 2007 року Черкаською міською радою та ПП «Вівант»укладено договір оренди земельної ділянки, площею 3474 кв.м., по вул. Смілянська, 147 під частину комплексу будівель. За функціональним використанням земельна ділянка відноситься до категорії земель комерційного використання, а саме оптово - торгівельна база будівельних матеріалів. Питання проходу чи проїзду позивача територією відповідача не визначено.
Позивач з посиланням на вимоги ст.ст. 98, 99 ЗК України, п.1 ст.401 ЦК України, просить встановити право земельного сервітуту на проїзд площею 1434 кв.м. Земельна ділянка позивача знаходиться на території TOB «Завод Буддеталь». Для використання своєї земельної ділянки за призначенням, а саме здійснення торгівельної діяльності будівельними матеріалами, позивачу потрібно постійно користуватися проїздом, який знаходиться на земельній ділянці відповідача. Позивач неодноразово звертався до відповідача з пропозицією дійти згоди щодо встановлення сервітуту і укласти договір, але відповіді не одержав.
04 листопада 2008 року та 25 листопада 2008 року позивач звертався з листами № 03/11-08 від 03.11.08р. та № 25/11-08 від 25.11.08 до відповідача, в яких висловлював своє бажання укласти договір сервітут на платній та строковій основі. Договір не укладено.
Представники позивача вимоги підтримали та просять позов задовольнити.
Представник відповідача вимоги заперечує. Вказує на постійні витрати по утриманню дороги на території заводу, витрати на оплату роботи охорони. Пропонує укладення оплатного сервітуту на 10 років. Пропонує позивачу брати участь в ремонті дороги та компенсувати частину платежів за землю пропорційно сервітуту. Заперечує проти зміни встановленого режиму роботи підприємства. Договору чи проекту договору про встановлення сервітуту не подано.
Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, вислухавши пояснення представників сторін, вважає що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення з наступних підстав:
Між сторонами виникли відносини обмеженого вимушеного користування чужим майном -сервітут -відповідно до гл. 30 ЦК України. Позивач належними доказами довів необхідність вимушеного користування земельною ділянкою відповідача для доступу до власного об'єкту та здійснення технологічного циклу на виробництві, оскільки іншого альтернативного проїзду чи проходу до власного об'єкту немає.
Згідно ст. 98 ЗК України право земельного сервітуту -це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою. Встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, прав володіння, користування та розпорядження нею. Земельний сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений.
Позивач відповідно до вимог ст. 99 ЗК України просить встановити сервітут 1434 кв.м. на прохід працівників та проїзд транспорту по наявному шляху.
Позивач використав належний спосіб захисту порушеного права на обмежене використання земельної ділянки відповідача (проїзд та прохід) для доступу до власного об'єкту та організації виробництва, оскільки альтернативного способу немає.
Відповідно до вимог п. 1 ст.100 ЗК України, ст. 401, 402 та п.3 ст. 402 ЦК України сервітут може встановлюватися договором, законом, заповітом або рішенням суду. У разі недосягнення домовленості про встановлення сервітуту та про його умови спір вирішується судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту.
Представники сторін не заперечили придбання позивачем об'єктів на території відповідача та неврегульованість питання доступу до об'єкту позивача та порядку користування проходом та проїздом. Представники позивача просять врахувати змінність роботи підприємства, що не співпадає з режимом роботи підприємства відповідача.
Представники позивача погоджуються нести витрати на утримання проїзду до своїх об'єктів по існуючому шляхопроводу 1434 кв.м., але заперечують витрати на утримання охорони відповідача з мотивів, що у позивача на його території є власна охорона і охорона відповідача має виконувати лише перевірку транспорту позивача.
Суд не може погодитись з пропозицією відповідача про встановлення сервітуту на 10 років з послідуючою пролонгацією, оскільки даний сервітут встановлюється за рішенням суду, що не передбачає пролонгації судового рішення. Крім того, відповідач не обґрунтував встановлення 10 річного строку дії сервітуту з посиланням на норму права чи інші обставини. Відповідно до вимог ст. 13 ЦК України сторона має утримуватись від зловживання своїм правом та своїм становищем.
Ст. 101 ЗК України визначає дію земельного сервітуту, яка зберігається у разі переходу прав на земельну ділянку, щодо якої встановлений земельний сервітут, до іншої особи.
Плату, а саме вартість (суму) відшкодування відповідачу платежів за землю при користуванні проїздом 1434 кв.м суд визначає в розмірі 35% від грошової оцінки земельної ділянки - як 1/3 частина витрат, що несе відповідач при внесенні платежів за землю, оскільки проїздом користуються три суб'єкти господарювання, розміщені на території відповідача. Відповідач погодився на дану пропозицію. Крім того, позивач приймає дольову участь (35% ціни узгодженого кошторису) при проведенні ремонту шляхопроводу 1434 кв.м.
Суд встановлює строк дії сервітуту відповідно строку дії договору оренди земельної ділянки позивача -до 9 квітня 2056 року.
Вимога позивача про безперешкодний допуск працівників та автомобілів позивача на територію підприємства через прохідну відповідача без обмеження в часі задоволенню не підлягає, оскільки дана вимога не охоплюється визначенням «сервітуту».
Вимога про усунення перешкод в користуванні майном до відповідача не заявлялась. Суд не має права виходити за межі позовних вимог в розумінні ст. 83 ГПК України. Суд та позивач не мають права втручатися в господарську діяльність відповідача, встановлювати чи змінювати режими роботи підприємства, графіки робочих змін позивача тощо. Це питання узгоджене колективним договором відповідача та врегульоване вимогами Кодексу законів про працю. В даному випадку позивач використав неналежний спосіб захисту свого порушеного права і не позбавлений можливості звернутися до суду з окремими позовом (негаторний позов).
Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати належить покласти на відповідача частково та стягнути на користь позивача 42 грн. 50 коп. державного мита та 59 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпеченню судового процесу.
Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд -
Позов задовольнити частково.
Встановити позивачу ПП «Вівант»земельний сервітуту як вимушене обмежене право користування земельною ділянкою відповідача ТОВ «Буддеталь»загальною площею 1434 кв.м. -прохід та проїзд по існуючому шляху до об'єкту позивача, строком до 9 квітня 2056 року, за умови відшкодування позивачем 35% витрат відповідачу на утримання шляху (проїзду) по узгодженому кошторису та оплати платежів за землю (в сумі 751 грн. 29 коп. в рік станом на 1 січня 2009р.).
В решті вимог відмовити.
Стягнути з відповідача -товариства з обмеженою відповідальністю «Завод «Буддеталь»м. Черкаси, вул. Смілянська, 147, код ЄДРПОУ 24411015, рахунок №26009041570500 в АК ІБ «Укрсиббанк»МФО 351005
на користь позивача - приватного підприємства «Вів ант»м. Черкаси, вул.. Громова, 34/1, кв. 8, код ЄДРПОУ 32741936, рахунок №26004060003293 в ЧФ ЗАТ КБ «Приватбанк», МФО 354347
42 грн. 50 коп. державного мита; 59 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу до апеляційного суду на вказане рішення через Господарський суд Черкаської області.
Рішення суду є невід'ємною частиною договору оренди землі від 10 квітня 2007р.
Суддя Г.М. Скиба