донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
20.01.2009 р. справа №10/76
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
Діброви Г.І.
суддів
Стойка О.В. , Шевкової Т.А.
за участю представників сторін:
від позивача:
Гербут Н.П. (довіреність б/н від 23.05.08р.),
від відповідача:
не з"явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго» в особі Приазовських електричних мереж, м. Маріуполь Донецької області
на рішення господарського суду
Донецької області
від
20.11.2008 року
по справі
№10/76 (Приходько І.В.)
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю «Етна», м.Маріуполь Донецькоїобласті
до
Відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго» в особі Приазовських електричних мереж, м.Маріуполь Донецької області
про
стягнення 96 677 грн. 63 коп., інфляційних в розмірі 26539 грн. 81 коп., збитків у розмірі 135 539 грн. 81 коп.
У 2008 році позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Етна», м.Маріуполь Донецької області, звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідача, Відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго»в особі Приазовських електричних мереж, м.Маріуполь Донецької області, про стягнення:
- прямих матеріальних збитків у розмірі 153 587 грн. 20 коп. (за актом №022708 від 22.09.06р. -96 677 грн. 63 коп.; за підключення -56 грн. 95 коп.; проїзд - 312 грн. 81 коп.; матеріальної шкоди -30 000 грн. 00 коп.); проценти за кредит у банку -26 539 грн. 81 коп.;
- упущеної вимоги у розмірі -120 000 грн. 00 коп.; двократну вартість недовідпущеної електричної енергії;
- інфляційні збитки у розмірі -28 269 грн. 46 коп.
В процесі розгляду справи, позивач неодноразово надавав уточнення до позовної заяви, та остаточно просив господарський суд Донецької області стягнути з відповідача:
- на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України безпідставно перераховані грошові кошти за Актом № 022708 в розмірі 96 677 грн. 63 коп.;
- інфляційні в розмірі 26 539 грн. 81 коп.;
- збитки в розмірі 30 000 грн., як суму перерахованих коштів ТОВ «Гарант-Мангуш»за зіпсовану продукцію;
- проценти від суми кредиту за Кредитним договором № 43 в розмірі 26 539 грн. 81 коп.;
- збитки (неотриманий прибуток) від розірвання договорів оренди з підприємствами в розмірі 79 000 грн.
Рішенням господарського суду Донецької області від 20.11.08р. позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Етна», м.Маріуполь Донецької області були задоволені частково в сумі безпідставно отриманих відповідачем грошових коштів в розмірі 96 647 грн. 51 коп. та інфляційних витрат у розмірі 16 140 грн. 13 грн. В решті позовних вимог було відмовлено.
Відповідач, Відкрите акціонерне товариство «Донецькобленерго»в особі Приазовських електричних мереж, м.Маріуполь Донецької області, з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим з неправильним застосуванням норм процесуального та матеріального права України, тому звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Донецької області від 20.11.08р. скасувати в частині задоволення позовних вимог позивача про стягнення безпідставно отриманих відповідачем грошових коштів в розмірі 96 647 грн. 51 коп., інфляційних в розмірі 16 140 грн. 13 коп. та прийняти в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
До Донецького апеляційного господарського суду від позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Етна», м.Маріуполь Донецької області, надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким він вважає рішення господарського суду Донецької області правомірним, в зв'язку з чим просить апеляційну інстанцію відмовити у задоволенні апеляційної скарги відповідача.
Відповідач, Відкрите акціонерне товариство «Донецькобленерго»в особі Приазовських електричних мереж, м.Маріуполь Донецької області, до судового засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення 18.12.08р. та 19.12.08р. уповноваженим особам юридичної особи та її підрозділу поштового відправлення - ухвали суду від 17.12.08р. про порушення апеляційного провадження. Про причину неявки суд не повідомив, своїм процесуальним правом, передбаченим статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, ніяких клопотань з цього приводу судовій колегії не надав, явка сторін ухвалою суду від 17.12.08р. не була визнана обов'язковою, неявка без поважних причин у судове засідання представників сторін не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, а повний текст постанови направляється сторонам по справі в установленому порядку.
Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу, оскільки для з'ясування фактичних обставин справи достатньо матеріалів, що знаходяться в матеріалах справи №10/76, та наданих представником позивача пояснень.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до статей 28-29 Закону України «Про судоустрій»та статті 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає справу та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.
Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Відповідно до пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 року №5 «Про судове рішення», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності -на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображено обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини справи і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються двосторонніми доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду відповідає вищезазначеним вимогам, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 15.09.1999р. між відповідачем, Відкритим акціонерним товариством «Донецькобленерго»в особі Приазовських електричних мереж, м.Маріуполь Донецької області, та позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю «Етна», м.Маріуполь Донецької області, було укладено Договір №2122 на користування електричною енергією, предметом якого є умови постачання, порядок реалізації електричної енергії та її використання на межі балансової належності електромережі між сторонами (п.1.1 Договору №2122).
Пунктом 5 Договору №2122 передбачено, що його укладено з моменту підписання до 31.12.04р. та він вважається продовженим, якщо за місяць до закінчення строку дії Договору не надійде заява однієї зі сторін про відмову від Договору або про його перегляд.
За період з лютого по вересень 2006р. позивачем здійснювалась оплата за споживання електричної енергії, що підтверджується платіжними дорученнями:
- №7 від 21.02.06р. на суму 4 254 грн. 77 коп.
- №7 від 03.04.06р. на суму 2 104 грн. 00 коп.
- №7 від 18.04.06р. на суму 2 220 грн. 00 коп.
- №42 від 19.05.06р. на суму 2 205 грн. 00 коп.
- №5 від 26.06.06р. на суму 1 1661 грн. 24 коп.
- №59 від 20.07.06р. на суму 923 грн. 10 коп.
- №83 від 15.09.06р., яка була отримана відповідачем, всього на загальну суму 15 118 грн. 11 коп.
22.09.06р. відповідачем, Відкритим акціонерним товариством «Донецькобленерго»в особі Приазовських електричних мереж, м.Маріуполь Донецької області, на об'єкті позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Етна», м.Маріуполь Донецької області, розташованого за адресою: м.Маріуполь, Іллічівського району, вул. Боткіна,15, був складений Акт № 022708 про порушення «Правил користування електричною енергією», яким зафіксовано самовільне підключення споживачем електроустановок до мережі енергопостачальника та зазначено про відсутність договору на поставку електроенергії.
Згідно Витягу з протоколу № 28 від 28.09.06р. комісією постачальника було прийнято рішення про нарахування споживачу суми недоврахованої електричної енергії за період 12 місяців в розмірі 96 677 грн. 63 коп., про що було останньому направлено повідомлення № 6525/АБП/022708 від 10.10.06р.
Між сторонами 23.04.07р. було укладено Додаткову угоду № 3531 Про реструктуризацію та порядок погашення заборгованості до Договору про постачання електроенергії № 3531 від 13.11.06р., згідно якої позивач визнав в повному обсязі заборгованість за спожиту електричну енергію у сумі 96 677 грн. 63 коп., яка виникла на підставі Акту № 022708 від 22.09.06р.
Листом № 85 від 23.04.07р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Етна», м.Маріуполь Донецької області звернулося до Відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго»в особі Приазовських електричних мереж, м.Маріуполь Донецької області з проханням перезарахувати помилково внесені за Договором №2122 від 15.09.1999р. платежі в розмірі 15 118 грн. 11 коп. в рахунок погашення заборгованості за недовраховану електричну енергію за Актом №022708. В подальшому позивач перерахував відповідачеві грошові кошти, зазначивши підставою такого перерахування -погашення заборгованості за Актом №022708. Відповідач зарахував на свій рахунок отримані від позивача кошти в розмірі 96677 грн. 63 коп. як заборгованість, яка виникла на підставі нарахування за вищезазначеним Актом.
У 2007 році Товариство з обмеженою відповідальністю «Етна», м.Маріуполь Донецької області звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго»в особі Приазовських електричних мереж, м.Маріуполь Донецької області про визнання недійсним рішення комісії відповідача з розгляду актів про порушення Правил, оформлене протоколом №28 від 28.09.06р.
Рішенням господарського суду Донецької області від 11.09.07р. по справі №20/288а було визнано недійсним рішення комісії Приазовських електричних мереж Відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго», оформлене протоколом №28 від 28.09.06р. Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 14.11.07р., залишеною без змін постановою Вищого господарського суду від України від 19.03.08р., рішення суду першої інстанції від 11.09.07р. залишено без змін.
Як стверджує позивач, в той час, відповідачем неодноразово здійснювались відключення електроенергії на об'єкті Товариства з обмеженою відповідальністю «Етна», м.Маріуполь Донецької області, розташованого за адресою: м.Маріуполь, Іллічівського району, вул. Боткіна,15.
Як зазначив позивач в позовній заяві, з метою погашення суми недоврахованої електричної енергії за Актом № 022708, він був вимушений укласти Кредитний договір №43 від 30.07.07р. і сума процентів, нарахованих від розміру наданого кредиту, склала 26 539 грн. 81 коп.
Також, позивач стверджує, що в зв'язку з неодноразовими відключеннями електроенергії на території бази у сховищах, що були передані в оренду згідно Договору оренди № 23 від 01.06.06р., мало місце псування продукції орендаря ТОВ «Гарант-Мангуш». Платіжним дорученням № 20 від 20.02.08р. позивачем було сплачено орендарю збитки за псування продукції, спричиненні відключенням електроенергії 22.09.06р., в розмірі 30 000 грн. 00 коп.
Крім того, позивач наполягає, що з причини постійного відключення від енергопостачання, з Товариством з обмеженою відповідальністю «Етна», м.Маріуполь Донецької області були розірвані інші договори оренди підприємствами: ТОВ «Азовекономтехнологія», ПП «Кока-кола»та ТОВ «Кверкус», в зв'язку з чим, сума неотриманого прибутку нібито склала 79 000 грн. 00 коп.
Листом №133 від 19.11.07р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Етна», м.Маріуполь Донецької області звернулося до Відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго»в особі Приазовських електричних мереж, м.Маріуполь Донецької області з проханням здійснити повернення грошових коштів у розмірі 96 677 грн. 63 коп. за незаконно виписаний Акт № 022708 від 22.09.07р. Відповідач, листом № 2193 від 25.12.07р. відмовив позивачу у поверненні грошових коштів, в зв'язку з перерахуванням їх на рахунок оптового постачальника електроенергії зі спеціальним режимом використання.
За цих підстав, позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Етна», м.Маріуполь Донецької області, звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідача, Відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго»в особі Приазовських електричних мереж, м.Маріуполь Донецької області, з позовними вимогами про повернення безпідставно перерахованих грошових коштів за Актом № 022708 в розмірі 96 677 грн. 63 коп.; інфляційних в розмірі 26 539 грн. 81 коп.; збитків в розмірі 30 000 грн., як суму перерахованих коштів ТОВ «Гарант-Мангуш»за зіпсовану продукцію; процентів від суми кредиту за Кредитним договором № 43 в розмірі 26 539 грн. 81 коп.; збитків (неотриманий прибуток) від розірвання договорів оренди з підприємствами в розмірі 79 000 грн. (з урахуванням доповнень та змін).
Дослідивши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, вислухавши пояснення позивача, судова колегія дійшла висновку, що:
Згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Судовими доказами слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного розгляду справи.
Відповідно до вимог пункту 4 статті 129 Конституції України, статей 33, 34 Господарського процесуального України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 35 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Так, судом першої інстанції в рішенні від 11.09.07р. по справі № 20/288а було визнано недійсним рішення комісії Приазовських електричних мереж Відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго», оформлене протоколом № 28 від 28.09.06р. та складене відповідно до Акту № 022708 від 22.09.06р., який став підставою для нарахування позивачу суми недоврахованої електричної енергії у розмірі 96 677 грн. 63 коп.
Рішення господарського суду Донецької області по справі 20/288а від 11.09.07р. набрало законної сили, ним встановлено, що протокол № 28 ґрунтується на Акті, який не відповідає приписам Правил та фактичним обставинам. Тобто, вищезазначений факт є преюдиційним та не потребує доказування по цій справі і таким чином, відпала підстава перерахування позивачем та зарахування відповідачем грошових коштів на суму 96 677 грн. 63 коп.
Згідно приписів статті 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберігала його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї статті застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події та також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.
Отже, згідно рішення господарського суду Донецької області від 11.09.07р. по справі №20/288а, підстав утримання відповідачем грошових коштів, перерахованих позивачем в рахунок погашення нібито боргу згідно Акту №022708, немає.
Враховуючи вищевикладене, судом першої інстанції правомірно частково задоволені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Етна», м.Маріуполь Донецької області про повернення перерахованих грошових коштів на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України в розмірі 96 647 грн. 51 коп.
Частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач направив на адресу відповідача Лист № 133 від 19.11.07р. з проханням здійснити повернення грошових коштів у розмірі 96 677 грн. 63 коп. за незаконно виписаний Акт № 022708 від 22.09.07р. Незважаючи на рішення господарського суду Донецької області від 11.09.07р. по справі №20/288а, відповідач листом № 2193 від 25.12.07р. відмовив позивачу у поверненні грошових коштів, в зв'язку з перерахуванням їх на рахунок оптового постачальника електроенергії зі спеціальним режимом використання.
Таким чином, суд першої інстанції правомірно частково задовольнив позовні вимоги позивача в цій частині в розмірі 16 140 грн. 13 коп., як такі, що нараховані в зв»язку з девальвацією грошової одиниці України за період прострочки виконання відповідачем його грошового зобов»язання по поверненню позивачеві безпідставно отриманих коштів після отримання ним вимоги позивача, заявленої в порядку вимог ст. 530 Цивільного кодексу України, відмовивши в стягненні з відповідача суми інфляційних в розмірі 10 399 грн. 68 коп. в зв»язку з невірним розрахунком.
Отже, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Етна», м.Маріуполь Донецької області про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго» в особі Приазовських електричних мереж, м.Маріуполь Донецької області безпідставно утримуваних грошових коштів у розмірі 96 647 грн. 51 коп. та інфляційних у розмірі 16 140 грн. 13 коп. обґрунтовані і доведені належними засобами доказування, та правомірно задоволені господарським судом Донецької області.
Також судом першої інстанції правомірно відмовлено у задоволенні вимог позивача про стягнення з відповідача збитків в розмірі 30 000 грн. як суми перерахованих коштів ТОВ «Гарант-Мангуш»за зіпсовану продукцію і збитків в розмірі 79 000 грн. (неотриманий прибуток), виходячи з наступного:
Пунктом 2 статті 22 Цивільного кодексу України встановлено, що збитками визначаються втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права, а також доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.
Підставою для відшкодування збитків є склад правопорушення, який включає наступні фактори:
- наявність реальних збитків;
- вина заподіювача збитків;
- причинний зв'язок між діями або бездіяльністю винної особи та збитками.
Збитки -це витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б уразі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною у відповідності до статті 224 Господарського кодексу України.
Статтею 225 Господарського кодексу України визначений вичерпний перелік складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково втрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.
Позивачу потрібно було довести суду факт заподіяння йому збитків, розмір зазначених збитків та докази невиконання зобов'язань та причинно-наслідковий зв'язок між невиконанням зобов'язань та заподіяними збитками.
Позивачем не доведено ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції позовні вимоги в частині стягнення збитків з відповідача належними та допустимими доказами відповідно до норм статей 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України. Так, Товариство з обмеженою відповідальністю «Етна», м.Маріуполь Донецької області не довело, що саме відключення від енергопостачання стало підставою для розірвання Договорів оренди з Товариством з обмеженою відповідальністю «Азовекономтехнологія»та Іноземним підприємством «Кока-кола». Договір оренди з Товариством з обмеженою відповідальністю «Кверкус», на якій посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, взагалі відсутній в матеріалах справи.
В обґрунтування позовних вимог про стягнення процентів від суми кредиту за Кредитним договором № 43 в розмірі 26 539 грн. 81 коп., позивач надав цей Кредитний договір №43 від 30.07.07р., з якого не вбачається, що він був укладений саме з метою погашення заборгованості перед відповідачем за недовраховану енергію. Таким чином, судом першої інстанції правомірно відмовлено позивачу у задоволенні позовних вимог в цій частині.
В своїй апеляційній скарзі відповідач наполягає на частковому скасуванні рішення суду першої інстанції від 20.11.08р., оскільки судом належним чином не досліджений та не врахований той факт, «що сплата боргу за Актом №022708 позивачем здійснювалась відповідно до Додаткової угоди № 3531 від 23.04.07р. до договору № 11/3531». Тобто, відповідач вважає, що підставою перерахування суми боргу за Актом №022708 є саме зазначена Додаткова угода.
Цей довід апеляційної скарги був розглянутий та відхилений апеляційною інстанцією як такий, що не доведений відповідачем та не підтверджений матеріалами справи, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, перерахування та зарахування спірних грошових коштів відбулося сторонами саме на підставі Акту, після нарахування рішенням комісії суми нібито боргу позивачу, на виконання чого і була складена ця Додаткова угода.
Крім того, в матеріалах справи є наявною копія Додаткової угоди № 3531 від 23.04.07р. про реструктуризацію та порядок погашення заборгованості до Договору про постачання електроенергії № 3531 (а не №11/3531, як зазначено в апеляційній скарзі) від 13.11.06р., з якої вбачається, що позивач визнав в повному обсязі заборгованість за спожиту електричну енергію у сумі 96 677 грн. 63 коп. на підставі Акту № 022708 від 22.09.06р.
Пунктом 3.6 Додаткової угоди №3531 встановлено, що згідно п.6.5. ПКЕЕ ця Угода є невід'ємною частиною Договору на постачання електричної енергії № 3531 від 13.11.06р. Проте, в матеріалах справи взагалі відсутній і Договір № 3531 від 13.11.06р., і Договір № 11/3531.
Також, при дослідженні Додаткової угоди № 3531 від 23.04.07р., колегія суддів встановила, що її підписано зі сторони Товариства з обмеженою відповідальністю «Етна», м.Маріуполь Донецької області невідомою особою, без зазначення прізвища та посади.
Таким чином, підстави для скасування або зміни рішення господарського суду Донецької області від 20.11.08р. відсутні.
Інші доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи та не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення.
Отже, відповідно до статті 47 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте суддею за результатами дослідження усіх обставин справи.
З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Донецької області від 20.11.2008 року у справі № 10/76 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита по апеляційній скарзі покладаються на скаржника.
Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго»в особі Приазовських електричних мереж, м.Маріуполь Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 20.11.2008 року у справі №10/76 залишити без задоволення, рішення господарського суду Донецької області від 20.11.2008 року у справі № 10/76 -без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється сторонам по справі в п'ятиденний строк та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд у місячний строк.
Головуючий Г.І. Діброва
Судді: О.В. Стойка
Т.А. Шевкова
Надр.6 прим:
1 -у справу;
2 -позивачу;
3,4 -відповідачу;
5 ДАГС;
6 -ГС Дон. обл.;
Ложка Н.Л.