01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
21.01.2009 № 37/411
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Мартюк А.І.
суддів: Зубець Л.П.
Лосєва А.М.
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -Шубін В.М. (дов. №01/15-142Д від 05.01.2009 р.) Король А.С. (дов. №01/15-136Д від 05.01.2009 р.)
від відповідача -Словінський М.О. (дов. №178/10 від 21.08.2008 р.)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "Енергоринок"
на рішення Господарського суду м.Києва від 11.11.2008
у справі № 37/411 (Кондратова І.Д.)
за позовом Державного підприємства "Енергоринок"
до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"
третя особа позивача
третя особа відповідача
про стягнення 999999,99 грн.
Державне підприємство «Енергоринок» звернулось до господарського судуміста Києва з позовною заявою до Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» про стягнення 999999,99 грн.
Рішенням Господарського суду м. Києва у справі 37/411 від 11.11.2008 р. в позові відмовлено повністю.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, Державне підприємство “Енергоринок» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва у справі №37/411 від 11.11.2008 р., прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
Підставою для скасування рішення суду позивач зазначив неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених в рішенні суду обставинам справи, а також порушення судом норм матеріального та процесуального права. При цьому апеляційна скарга мотивована тим, що стягнення виконавчого збору у розмірі 999999,99 грн. викликано невиконанням відповідачем рішення та наказу Арбітражного суду Рівненської області від 23.06.1999 р. у справі № 6/170-М-99 та об'єктивною неможливістю позивача виконати рішення Арбітражного суду міста Києва від 25.04.2001 р. у справі № 19/219 у добровільному порядку. У зв'язку з цим, як вважає позивач, відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу грошові кошти в розмірі 999999,99 грн., які були стягнуті з нього як виконавчий збір.
Представники позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції апеляційну скаргу підтримали, просили її задовольнити, рішення Господарського суду м. Києва від 11.11.2008 р. у справі №37/411 скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
У відзиві на апеляційну скаргу та в судовому засіданні представник відповідача заперечував проти апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2008 р. у справі №37/411 - без змін, вважаючи оскаржуване рішення законним та обґрунтованим.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вірно встановлено господарським судом першої інстанції, 26.10.2000 р. на виконання рішення та наказу Арбітражного суду Рівненської області від 23.06.1999 р.у справі про стягнення з ДП НАЕК «Енергоатом» (в особі відокремленого підрозділу Рівненська АЕС) недоїмки до державного бюджету, Відділом державної виконавчої служби Кузнецовського міського управління юстиції накладено арешт на електричну енергію, вартість якої склала 19999999, 83 грн.
Зазначена електрична енергія була вироблена Рівненською АЕС та відпущена для подальшої реалізації ДП «Енергоринок».
В подальшому, враховуючі те, що ДП «Енергоринок» незважаючи на наявність арешту реалізував вказану електричну енергію, Відділом державної виконавчої служби Кузнецовського міського управління юстиції була подана позовна заява до Арбітражного суду м. Києва про стягнення з ДП «Енергоринок» вартості реалізованої електричної енергії.
25.04.2001 р. Арбітражний суд міста Києва розглянув справу № 19/219 за позовом відділу Державної виконавчої служби Кузнєцовського міського управління юстиції до державного підприємства «Енергоринок» та прийняв рішення про стягнення з останнього на користь відділу Державної виконавчої служби Кузнєцовського міського управління юстиції 19999999,83 грн.
Підставою для стягнення коштів була реалізація Державним підприємством «Енергоринок» електричної енергії, яка належала ДП НАЕК «Енергоатом» і була арештована на виконання рішення і наказу арбітражного суду Рівненської області від 23.06.1999 р.
25.04.2001 р. на виконання рішення Арбітражного суду міста Києва від 25.04.2001 р. було видано наказ № 19/219, а 17.07.2001 р. Відділом державної виконавчої служби Залізничного районного управління юстиції в місті Києві вказане рішення Арбітражного суду міста Києва виконано у примусовому порядку та стягнуто з ДП «Енергоринок» 20999999,82 грн., з яких 19999999,83 грн. - вартість арештованої електричної енергії та 999999,99 грн. - 5 % виконавчого збору, передбаченого Законом України "Про виконавче провадження".
Позивач зазначає, що в добровільному порядку не мав можливості виконати рішення Арбітражного суду міста Києва від 25.04.2001 р. у справі № 19/219, оскільки на Оптовому ринку електроенергії України порядок здійснення розрахунків встановлюється законом, норми якого закріплюють механізм оплати через поточні рахунки із спеціальним режимом використання. При цьому позивач вважає, що стягнення 5 % виконавчого збору з ДП «Енергоринок» є наслідком невиконання відповідачем рішення та наказу Арбітражного суду Рівненської області від 23.06.1999 р. у справі № 6/170-М-99, а також об'єктивної неможливості позивачем виконати рішення Арбітражного суду міста Києва від 25.04.2001 р. у справі № 19/219, в зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача понесені збитки на суму виконавчого збору у розмірі 999999,99 грн. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на статтю 22 Цивільного кодексу України, зазначаючи, що сплачена ним сума виконавчого збору в розмірі 999999,99 грн. є витратами, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності.
Для застосування такої міри відповідальності потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Правові підстави стягнення виконавчого збору передбачені ст. 46 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої виконавчий збір стягується у разі невиконання рішення у строк, установлений для добровільного його виконання. Стягнутий з боржника виконавчий збір зараховується до коштів виконавчого провадження (ч. 3 ст. 46 Закону України «Про виконавче провадження»), за рахунок яких здійснюються витрати виконавчого провадження (ст. 45 Закону України «Про виконавче провадження»).
Колегія суддів погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про те, що стягнення виконавчого збору з позивача є наслідком бездіяльності (невиконання рішення суду у наданий для його добровільного виконання строк) лише позивача, при цьому факт невиконання або виконання рішення Арбітражного суду міста Києва № 19/219 від 25.04.2001р. позивачем жодним чином не залежить від дій або бездіяльності відповідача. При цьому посилання позивача на неможливість його виконання в добровільному порядку є лише його суб'єктивною причиною, яка не залежить від відповідача.
Господарський суд апеляційної інстанції вважає безпідставними та необґрунтованими посилання позивача на те, що стягнення з позивача на користь ВДВС Кузнецовського міського управління юстиції грошових коштів у сумі 19999999,83 грн. згідно рішення Арбітражного суду міста Києва № 19/219 від 25.04.2001 р. є наслідком невиконання у добровільному порядку відповідачем рішення Арбітражного суду Рівненської області від 23.06.1999 у справі № 6/170-М-99.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Арбітражного суду міста Києва № 19/219 від 25.04.2001 р. грошові кошти в сумі 19999999,83 грн. було стягнуто з позивача, даним рішенням встановлений факт порушення норм чинного законодавства саме позивачем і наслідком цього порушення було стягнення з позивача 19999999,83 грн. реалізованої останнім арештованої електроенергії.
Враховуючи вищевикладене, колегією суддів встановлено, що стягнення виконавчого збору мало місце внаслідок невиконання позивачем рішення суду в добровільному порядку, в свою чергу чинне законодавство не покладає на відповідача обов'язку відшкодування стягнутого виконавчого збору позивачу.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Таким чином, позивачем не доведено тих обставин, які є підставою позовних вимог, не підтверджено такі обставини належними доказами та не додано їх до матеріалів справи. Крім того, позивачем не доведено наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення, що в свою чергу звільняє відповідача від відповідальності у вигляді відшкодування завданих збитків позивачу, а тому позовні вимоги ДП «Енергоринок» визнаються судом безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що суд першої інстанції прийняв рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду не вбачається.
Керуючись ст.ст. 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Державного підприємства “Енергоринок» залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2008 р. у справі № 37/411 залишити без змін.
Матеріали справи № 37/411 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня її прийняття.
Головуючий суддя Мартюк А.І.
Судді Зубець Л.П.
Лосєв А.М.
24.01.09 (відправлено)