33023 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"21" січня 2009 р. Справа № 15/148
Позивач: Приватний підприємець Шабалін Сергій Сергійович
Відповідач: Рівненська міська рада
про визнання права власності
Суддя
Секретар судового засідання: Михалевська Л.В.
Представники:
Від позивача : Максютинський М.О. дов.б/н від 17.01.08 р.
Від відповідача : Чепиль М.І. дов. в справі.
Статті 20, 22 ГПК сторонам роз'яснені.
СУТЬ СПОРУ: Позивач - підприємець Шабалін Сергій Сергійович, м.Рівне звернувся до господарського суду з позовом, відповідно з яким просить суд визнати за ним право власності на самочинно збудований кафетерій, що знаходиться за адресою: м.Рівне, вул.Соборна, 63 "А".
Відповідач - Рівненська міська рада у поданому суду відзиві і його представник безпосередньо в судовому засіданні позовні вимоги не визнає в зв'язку з їх безпідставністю.
Як вказує відповідач, самочинна будівля, яка є предметом спору розташована на земельній ділянці, що перебуває у комунальній власності міста і яка в свою чергу, відповідно до договору оренди земельної ділянки від 04.12.06 р. надана управлінню капітального будівництва виконавчого комітету Рівненської міської ради в оренду строком на 3 роки для будівництва житлового кварталу з об'єктами соціально-культурного призначення. Відтак на думку відповідача, підстав для визнання права власності за позивачем на самочинно збудовану будівлю у відповідності до ст.376 Цивільного кодексу немає, оскільки земельна ділянка на якій побудований об'єкт не перебуває а ні в користуванні, а ні у власності позивача.
Враховуючи це, просить в позові відмовити.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши всі фактичні докази у справі, як кожний окремо, так і в їх сукупності, давши цьому достатню і об'єктивну оцінку, суд прийшов до висновку про обгрунтованість позовних вимог.
При цьому суд встановив та врахував таке.
31 липня 2006р. між УКБ Рівненського міськвиконкому (замовник), ТОВ "Інвестжитлобуд" (дольовик 1) та підприємцем Шабаліним С.С. (дольовик 2), був укладений договір про дольову участь (далі договір, а.с. 4-5), відповідно з яким позивач зобов'язувався за власний кошт збудувати кафетерій орієнтованою площею 72 м 2 (далі обє'кт), профінансувати та виконати власними силами на орієнтовану суму 300 тис. грн. влаштування елементів благоустрою та малих архітектурних форм скверу М.Несвицької у м.Рівному. При цьому, умовами договору, а саме пунктом 2.4 передбачалось, що по завершенню будівництва та влаштування елементів благоустрою позивач отримує об'єкт у власність.
Факт належного і своєчасного виконання підприємцем Шабаліним С.С. взятих на себе за договором зобов'язань підтверджено Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 27.03.07 р. у справі №14/40. У відповідності до ст.35 ГПК України, зазначені обставини не потребують повторного доказування.
Крім того, виконання у повному обсязі підприємцем Шабаліним С.С. передбачених договором робіт підтверджується і наявними в матеріалах справи Актом огляду обє'кту від 21.08.06 р. та Актом огляду елементів благоустрою та малих архітектурних форм від 23.08.06р. (а.с. 11-12).
Як вбачається з наявних в матеріалах справи доказів, позивач за власний кошт розробив та виконав робочий проект кафетерію, який в свою чергу пройшов комплексну державну експертизу і отримав позитивний висновок та погодження необхідних служб міста.
Як вбачається з наявного в матеріалах справи Висновку спеціаліста будівельно-технічних експертиз №81125/4 СП від 25.11.08 р.(а.с.20-22) об'єкт "Будівництво кафетерію на майдані Марії Несвицької" за адресою: м.Рівне, вул.Соборна,63 "А" є завершеним будівництвом. Стан основних конструктивних елементів-добрий.
Згідно висновку комплексної державної експертизи робочого проекту будівництва кафетерію на майдані Марії Несвицької (вул.Соборна, 63"А") містобудівельні та технічні рішення відповідають діючим нормативним вимогам і забезпечують експлуатаційну надійність. Рівень будівельної готовності 100%.
Натомість, як з'ясовано судом, будівництво кафетерію по вул.М.Несвицької здійснювалось позивачем без відповідного дозволу.
Зазначене стало підставою притягнення підприємця Шабаліна С.С. до адміністративної відповідальності (а.с.13-14).
Відповідно до ч.1 ст.376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважається самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
З огляду на це, здійснене позивачем будівництво кафетерію є самочинним з єдиної підстави -таке будівництво було здійснене без відповідного дозволу.
Заслуговують на увагу посилання позивача про те, що на даний час отримати дозвіл на виконання будівельних робіт не вбачається можливим, оскільки будівництво кафетерію є повністю завершеним.
В свою чергу, відсутність відповідного дозволу унеможливлює прийняття об'єкта за актом державної приймальної комісії в експлуатацію.
Відповідно до ч.3 ст.376 ЦК України, право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
На думку суду, земельна ділянка на момент початку будівництва була виділена замовнику будівництва -УКБ Рівненського міськвиконкому, на підставі договору оренди земельної ділянки від 12.12.03 р.
Крім того, завершений будівництвом об'єкт, як з'ясовано судом, є капітальною надбудовою, відповідно для його будівництва необхідний був дозвіл власника (замовника будівництва), а не земельна ділянка.
Викладене в сукупності спростовує твердження відповідача.
Відповідно до ч.2 ст.328 ЦК України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Оскільки зазначене свого підтвердження при розгляді справи не знайшло та зважаючи, що відповідно до ст.319 ЦК України, власник володіє, користується своїм майном на власний розсуд, суд вбачає достатньо правових підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст.392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Натомість, на даний час, з об'єктивних причин що склалися, позивач практично позбавлений в повній мірі реалізувати гарантоване Конституцією та Законами України непорушне право власності в частині розпорядження на власний розсуд належним об'єктом нерухомості і, відповідно в повному обсязі проводити господарську діяльність.
Враховуючи все вищевикладене в сукупності, суд вбачає достатньо правових підстав для задоволення позову і, відповідно визнання права власності на вищезазначений об'єкт нерухомості за позивачем.
Судові витрати, передбачені ст.44 ГПК України і понесені позивачем в зв'язку з зверненням до суду за його згодою лишаються за ним.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, -
Позов задоволити.
Визнати за приватним підприємцем Шабаліним Сергієм Сергієвичем (33000, м.Рівне, вул.Нестерова,3а, р/р 26002054704173 в РФ КБ "Приватбанк", МФО 333391, ідент.код 2872907498) право власності на кафетерій, загальною площею 120,6 м.кв., який знаходиться за адресою: м.Рівне, вул.Соборна, 63 "А".
Суддя
Рішення підписано: "22"січня 2009 року.