Україна
Харківський апеляційний господарський суд
"13" січня 2009 р. Справа № 08/21-08
Колегія суддів у складі:
головуючого судді Кравець Т.В., судді - Гончар Т.В., судді - Карбань І.С.
при секретарі Бухановій Т.А.
за участю прокурора - Бєлашова А.М. (посвідчення № 198 від 29.09.2008 р.);
представників сторін:
позивача - Дроб'язко М.С. (довіреність б/н від 02.01.2009 р.);
відповідача -керівник Сенченко В.М. (особисто) та Вержиковської О.М. (довіреність № 1 від 12.01.2009 р.);
розглянувши апеляційне подання прокурора Красноградського району Харківської області (вх. № 2780 Х/2-5 ) на ухвалу господарського суду Харківської області від 20.10.2008 року по справі № 08/21-08 (суддя Ковальчук Л.В.)
за позовом Прокурора Красноградського району Харківської області, м. Красноград в інтересах держави в особі Красноградської районної ради, м. Красноград та Красноградського підприємства теплових мереж, м. Красноград;
до Відкритого акціонерного товариства агрофірми "Насіння - Красноград", с. Наталіно;
про стягнення 6711,02 грн., -
встановила:
В січні 2008 року прокурор Красноградського району Харківської області (Далі - прокурор) звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою та просив суд стягнути з Відкритого акціонерного товариства агрофірми "Насіння - Красноград" (далі -Агрофірма "Насіння - Красноград") на користь Красноградського підприємства теплових мереж (Далі -КПТМ) 6711,02 грн. боргу з оплати за послуги теплопостачання, а також покласти на відповідача судові витрати. Свої вимоги прокурор обґрунтовував тим, що відповідач не здійснював своєчасно оплату за поставлену йому теплову енергію згідно договору № 36 від 01.08.2001 р. (далі -Договір), чим порушив інтереси держави, оскільки невиконання зобов'язань за спожиту теплову енергію завдає збитків підприємству теплокомуненерго, що, ускладнює проведення ним розрахунку з ДК “Газ України» за поставлений природний газ, а також виконання податкових зобов'язань перед бюджетом.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 20.10.2008 року по справі № 08/21-08 позов прокурора залишено без розгляду на підставі п. 5 ст. 81 ГПК України. Ухвалу мотивовано тим, що позивачем не було надано до суду витребувані докази узгодження з відповідачем обсягів постачання теплової енергії.
Прокурор в апеляційному поданні порушує питання про скасування зазначеної ухвали та передачу справи на розгляд суду першої інстанції, посилаючись на невідповідність висновків, викладених в ухвалі обставинам справи, а також на те, що в зазначеній ухвалі не чітко викладені заперечення відповідача, не розкрита суть правовідносин сторін, неповно і не об'єктивно проаналізовані фактичні обставини і зібрані у справі докази.
Агрофірма "Насіння - Красноград" у своєму запереченні на скаргу просить у задоволенні апеляційного подання прокурора відмовити, у зв'язку з його необгрунтованістю.
Позивач - Красноградська районна рада, - відзиву на апеляційне подання не надав, в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.
КПТМ у відзиві на апеляційне подання повністю його підтримує та просить задовольнити, а зазначену ухвалу скасувати та передати справу на розгляд до Господарського суду Харківської області.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційного подання, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційне подання підлягає задоволенню з направленням справи на розгляд по суті до господарського суду першої інстанції з таких підстав.
Згідно з п.5 ч.1 ст. 81 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання і його не з'явлення перешкоджає вирішенню спору. Залишення позову без розгляду у випадку ненадання витребуваних документів можливо тільки за наявності таких умов: - документи повинні бути витребувані судом ; - документи дійсно необхідні для вирішення спору; - відсутні поважні причини, в зв'язку з якими документи не можуть бути подані.
Матеріали справи свідчать, що ухвалою господарського суду від 28.01.2008р. було порушено провадження у справі, призначено справу до розгляду на 18.02.2008 р.
Розгляд справи неодноразово відкладався у зв'язку з невиконанням сторонами вимог суду щодо надання додаткових доказів.
Так 23.09.2008р. суд ухвалив сторонам виконати вимоги попередньої ухвали суду та витребував у позивача, крім інших, докази узгодження обсягів постачання теплової енергії.
20.10.2008 р. оскаржуваною ухвалою господарського суду Харківської обл. на підставі п.5 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України позов Прокурора про стягнення з Агрофірми "Насіння - Красноград" на користь КПТМ 6711,02 грн. заборгованості залишено без розгляду, оскільки суд вважав, що позивачем не надано доказів узгодження з відповідачем обсягів постачання теплової енергії.
Однак з таким не може погодитись колегія суддів апеляційної інстанції.
Як видно з матеріалів справи і встановлено судом апеляційної інстанції, 01.08.2001 року між Обласним комунальним підприємством теплових мереж (далі - ОКПТМ) та Агрофірмою “Насіння - Красноград» було укладено Договір про постачання теплової енергії.
01 липня 2003 року додатковою угодою було внесено зміни до Договору стосовно назви енергопостачальної організації, платіжних реквізитів та строку дії Договору, в зв'язку з реорганізацією 01.07.2003р. ОКПТМ шляхом виділення районних філій у самостійні юридичні особи і створено КПТМ.
Енергопостачальна організація, відповідно до умов п. 1 Договору, бере на себе зобов'язання постачати Споживачу теплову енергію в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені договором.
Згідно п. 2.1. Договору теплова енергія постачається Споживачу в обсягах згідно додатка 1а, 1б до Договору у вигляді гарячої води або водяної пари на такі потреби як: опалення та вентиляцію, гаряче водопостачання, технологічні потреби.
Позовні вимоги прокурора по стягненню боргу в розмірі 6711,02 грн за послуги з теплопостачання, наданих КПТМ, складаються із заборгованості за лютий 2003р. в сумі 2157,77 грн., за березень 2003р. в сумі 1671,02 грн. та за лютий 2007р. в сумі 2882, 23 грн.
Залишаючи позов без розгляду в частині стягнення заборгованості за лютий, березень 2003р., суд першої інстанції виходив з того, що Договором про постачання теплової енергії сторонами не визначені ціна, по якій постачається теплова енергія та її обсяги, тому вважав Договір від 01.08.2001 р. фактично не укладеним, керуючись п. 2 ст. 180 ГК України, згідно якого господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Пунктом 3 ст. 180 ГК України визначено, що при укладанні господарського договору сторони зобов'язані в будь-якому разі узгодити предмет, ціну та строк договору.
Дійсно, як встановлено судом першої інстанції та під час апеляційного провадження, у Додатку 1а до договору відсутній підпис споживача.
Проте місцевий господарський суд не врахував, що між сторонами існували фактичні відносини, які полягали в тому, що відповідач споживав теплову енергію, яку виробляв та постачав позивач у спірні періоди і що не заперечувалося відповідачем, як в суді першої так і в апеляційній інстанціях. Крім того, оскільки між сторонами існують також інші правовідносини щодо спільного використання технологічних мереж основного споживача ( відповідача у справі ) для постачання КПТМ електроенергії згідно відповідного договору, наявного в матеріалах справи, то періодично, по мірі необхідності, сторони до звернення прокурора із позовом до суду, складали акти проведення взаєморозрахунків від 19.05.2005р. та від 08.01.2008р. ( а.с. 15, 64-65 ) і таким чином врегульовували розбіжності. Такі дії сторін правовідносин свідчать, крім того, про узгодження ними істотних умов договору і можливість вирішення спору по суті. Але, при наявності в справі вищевказаних документи, місцевий суд не обґрунтував, яким чином відсутність витребуваних доказів, щодо узгодження обсягів постачання теплової енергії, унеможливлює вирішення спору по суті та не встановив причини невиконання вимог суду.
Крім того суд першої інстанції, керуючись приписами ст. 252 ЦК України, згідно якої загальна позовна давність встановлюється у 3 роки, в оскаржуваній ухвалі зазначив, що трирічний термін позовної давності щодо вимог за лютий, березень 2003р. збіг відповідно в березні та квітні 2006 року, позов же до суду переданий в січні 2008 року. Позовну давність господарський суд застосовував з урахуванням вимог п. 3 ст. 267 ЦК України за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Таку заяву відповідач надав через канцелярію суду 14.04.2008 р. (т. 1 а. с. 84).
Враховуючи вищенаведене, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за лютий -березень 2003р. в розмірі 3828,79 грн. не підлягають задоволенню у зв'язку з пропуском позивачем терміну позовної давності.
Однак такий висновок суду першої інстанції не передбачає можливості застосування п. 5 ст. 81 ГПК України за відсутності вищезазначених умов і не узгоджується з висновком резолютивної частини ухвали, прийнятої 20.10.2008р, залишити позов без розгляду.
За таких обставин оскаржувана ухвала в цій частині вимог підлягає скасуванню.
Також судом апеляційної інстанції встановлено, що теплова енергія споживачу, Агрофірмі “Насіння - Красноград» також постачалась за гарантійним листом - заявкою відповідача № 17 від 28.01.2007 р. про подачу теплової енергії в систему опалювання у приміщення контори з 28.01.2007 р. (т. 1 а. с. 24), про що свідчить корінець наряду № 1 про підключення від 28.01.2007 р. (т. 1 а. с. 20), а 02 березня 2007 р. постачання теплової енергії споживачу було припинено, що підтверджується корінцем наряду про відключення опалення (т. 1 а. с. 22).
Як вбачається з оскаржуваної ухвали, залишаючи без розгляду позов, суд першої інстанції також в частині стягнення заборгованості за лютий 2007р. вважав, що позивач не виконав вимоги ухвали суду та не надав доказів узгодження з відповідачем обсягів постачання теплової енергії у лютому При тому, що дії сторін правовідносин, як вже вище встановлено, свідчать, про узгодження ними істотних умов договору у зв'язку із взаємними розрахунками і можливість вирішення спору по суті без витребуваних доказів.
При цьому місцевий господарський суд також не встановив і причини невиконання цих вимог та не обгрунтував, яким чином відсутність зазначених документів унеможливлює вирішення спору по суті, що на думку колегії суддів, не може вважатися достатніми умовами для залишення позовної заяви без розгляду на підставі ч. 5 ст. 81 ГПК України. Однак оскаржувана ухвала господарського суду відповідно до вимог п. 3 ч.2 ст. 86 ГПК України повинна містити мотиви її винесення з посиланням на законодавство.
Щодо умов відсутності поважних причин у зв*язку з якими документи не можуть бути подані, слід зазначити, що суд першої інстанції не з*ясовував наявність їх чи відсутність.
Як зазначив в суді апеляційної інстанції прокурор, витребувані документи не можуть бути подані з причин відсутності таких доказів у позивача. А докази узгодження обсягів постачаємої теплоенергії, на його твердження, підтверджується іншими документами, наявними в матеріалах справи, що також не може вважатися достатньою умовою для залишення позову без розгляду.
Зазначене викликає сумнів щодо повноти та всебічності дослідження матеріалів справи в їх сукупності.
Таким чином, викладене свідчить про те, що суд першої інстанції зробив помилковий висновок про наявність підстав для застосування п. 5 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 4 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України у випадках скасування апеляційною інстанцію ухвал, в тому числі про залишення позову без розгляду, справа передається на розгляд місцевого господарського суду.
Приймаючи до уваги вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала господарського суду Харківської області від 20.10.2008 р. по справі № 08/21-08 прийнята з порушенням норм процесуального права, у зв'язку з чим апеляційне подання прокурора Красноградського району Харківської області підлягає задоволенню, оскаржувана ухвала -скасуванню, а справа направленню на розгляд по суті до місцевого господарського суду.
Керуючись статтями 99, 101, пунктом 2 статті 103, п. 4 ч. 1 ст. 104, статтями 105,106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, одностайно -
постановила:
Апеляційне подання прокурора Красноградського району Харківської області задовольнити.
Ухвалу господарського суду Харківської області від 20.10.2008 року по справі № 08/21-08 скасувати.
Справу передати до місцевого господарського суду для розгляду по суті.
Головуючий суддя Кравець Т.В.
Суддя Гончар Т.В.
Суддя Карбань І.С.