Україна
Харківський апеляційний господарський суд
"19" січня 2009 року Справа № 29/184-08
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Істоміна О.А.(доповідач), судді Білоусова Я.О., Пуль О.А.
при секретарі Анікіній К.Є.
за участю представників сторін:
позивача - Турчан В.Є., дов. №27 від 10.12.08р. (у справі)
відповідача - Тур Р.С., посв. №038742 від 25.06.08р. (у справі), Чичуга Н.В., дов. №455 від 09.06.08р. (у справі)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Статутного територіально-галузевого об'єднання Південна залізниця (вх. № 2794Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 06 листопада 2008 року по справі № 29/184-08
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Талєкріс», м. Кременчук
до Статутного територіально-галузевого об'єднання Південна залізниця, м. Харків
про стягнення 3085248,63 грн., -
встановила:
У квітні 2008 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Талєкріс» звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою, та після її зміни просило зобов'язати Статутне територіально-галузеве об'єднання Південна залізниця виконати умови договору № п/п-072328/ню від 26 вересня 2007 року, та прийняти виконані Товариством з обмеженою відповідальністю «Талєкріс" роботи на суму 864510 грн., шляхом підписання відповідного акту та стягнути з Статутного територіально-галузевого об'єднання Південна залізниця на користь ТОВ «Талєкріс" суму боргу в розмірі 864510 грн., пеню в розмірі 56449, 09 грн., штраф в розмірі 224313,93 грн., та проценти в сумі 11960,84 грн., а також 11572, 34 грн. у відшкодування витрат пов'язаних зі сплатою державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду господарських справ, які були прийняті судом до розгляду.
Рішенням господарського суду Харківської області від 06 листопада 2008 року по справі № 29/184-08 (суддя Тихий П.В.) позов задовольнив частково. Стягнуто з Статутного територіально-галузевого об'єднання Південна залізниця на користь ТОВ “Талєкріс» 833578,80 грн. боргу, 81044,68 грн. пені, 22193,96 грн. річних та судові витрати. В решті позову відмовлено.
Відповідач, Статутне територіально-галузеве об'єднання Південна залізниця, з рішенням господарського суду не погодився та звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду та прийняти нове, яким у задоволенні позову ТОВ “Талєкріс» відмовити повністю. В обґрунтування посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права.
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Талєкріс», відзиву на апеляційну скаргу не надав, проте його представник під час судового засідання просить рішення господарського суду Харківської області від 06 листопада 2008 року залишити без змін, як законне та обґрунтоване, а апеляційну скаргу -без задоволення.
Перевіривши, в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, повноту встановлення обставин справи і докази по справі на їх підтвердження та їх юридичну оцінку судом першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції, 26 вересня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Талєкріс» (підрядник) та Статутним територіально-галузевим об'єднанням Південна залізниця (замовник) був укладений договір № П/П-072328/НЮ. Відповідно до умов договору позивач зобов'язувався виконати роботи з капітального ремонту автопроїзду мостового переходу через ріку Дніпро на 260/261 км ділянки Харків-Крюків, а відповідач зобов'язувався прийняти та оплатити ці роботи. Згідно пункту 2.1 загальна вартість робіт за договором становить 6067520,80 грн. з ПДВ. Пунктом 2.3 договору передбачено, що договірна ціна є динамічною і може бути змінена за взаємною згодою сторін шляхом укладання додаткової угоди.
Позивач вчасно та в повному обсязі виконав умови вказаного договору, проте перевищив загальну вартість робіт. Актом робочої комісії від 21 грудня 2007 року визнано готовність закінченого будівництвом об'єкта для пред'явлення державній приймальній комісії. Цей факт підтверджується висновком експертної установи.
Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні зробив висновок про безпідставність твердження відповідача щодо необґрунтованості перевищення позивачем об'ємів робіт та їх вартості, адже і те і інше відбулося за погодженням з відповідачем у першому випадку шляхом надання позивачу технічного завдання, а у другому, шляхом підписання актів виконаних робіт.
Колегія суддів, розглянувши матеріали справи та заслухавши представників сторін під час судового засідання, дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.
По-перше, в оскаржуваному рішенні господарський суд зазначив, що в період виконання ремонтних робіт в терміни, передбачені договором відповідачем позивачу вартість окремих основних витратних матеріалів була сплачена за ринковою ціною, в той час як кошторисною документацією, затвердженою замовником, вартість вищезазначених матеріалів враховувалась, за цінами, рекомендованими нормативною базою.
Так, слід зазначити, що статтею 844 Цивільного кодексу України встановлено, що ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором. Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін. У разі перевищення твердого кошторису усі пов'язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом.
З урахуванням вимог наведеної норми закону та того, що зміна ціни договору передбачалась шляхом укладання додаткової угоди до договору, кошторис у даному випадку є твердим і витрати по перевищенню кошторису повинен нести підрядник.
Відповідно до частини 5 цієї ж статті Цивільного кодексу України підрядник не має права вимагати збільшення твердого кошторису, якщо на момент укладення договору підряду не можна було передбачити повний обсяг роботи або необхідні для цього витрати.
Господарський суд в оскаржуваному рішенні обґрунтовуючи прийняте допускає можливість збільшення вартості робіт за договором відносно до договірної ціни, тобто вважає, що кошторис є приблизним.
Проте, відповідно до частини 4 статті 844 Цивільного кодексу України якщо виникла необхідність проведення додаткових робіт і у зв'язку з цим істотного перевищення визначеного приблизного кошторису, підрядник зобов'язаний своєчасно попередити про це замовника. Замовник, який не погодився на перевищення кошторису, має право відмовитися від договору підряду. У цьому разі підрядник може вимагати від замовника оплати виконаної частини роботи. Підрядник, який своєчасно не попередив замовника про необхідність перевищення приблизного кошторису, зобов'язаний виконати договір підряду за ціною, встановленою договором.
Таким чином, враховуючи, що позивач своєчасно (до виконання робіт, вартість яких перевищує кошторисну) не повідомив відповідача про необхідність перевищення приблизного кошторису, позивач не мав права на стягнення витрат понесених ним в частині, що перевищує вартість робіт визначену договором та кошторисом.
По-друге, стосовно суми боргу, підтвердженої актами виконаних робіт слід зазначити, що акти виконаних робіт, за своєю суттю, спрямовані на підтвердження факту виконання робіт за договором, тобто визначення їх обсягу, а не вартості виконаних робіт, оскільки вартість вже визначена умовами договору та кошторисною документацією, яка підтверджує факт досягнення згоди сторонами за суттєвими умовами договору.
Також, відповідачем надано розрахунок, який долучено до матеріалів справи, відповідно до якого вартість виконаних робіт, передбачених кошторисною документацію, за обсягами, визначеними підписаними актами виконаних робіт складає 4972166,4 грн., а за не підписаним актом за грудень 2007 складає 611890,8 грн. При цьому за не підписаним актом фактично не виконано робіт на суму 215431,8 грн.
Виходячи з наведеного загальна сума фактично виконаних робіт за ціною кошторисної документації в цілому по договору складає 5368625,4 грн.
Понад обсяги визначені кошторисною документацією за підписаними актами виконаних робіт виконано на суму 11382,0 грн. Інша частина не може бути розрахована за цінами договору через відсутність аналогічних робіт, передбачених кошторисною документацією. За цінами підрядника вона склала 138168,0 грн.
Понад обсяги визначені кошторисною документацією за не підписаним актом виконаних робіт виконано на суму 396459,0 грн. Інша частина не може бути розрахована за цінами договору через відсутність аналогічних робіт, передбачених кошторисною документацією.
Свою відмову від підписання акту виконаних робіт за грудень 2007 року відповідач обґрунтував невідповідністю наведених у акті приймання виконаних робіт цін, тій ціні, що була узгоджена сторонами за умовами укладеного договору. Тому не підписаний акт виконаних робіт за грудень не може бути підставою для виникнення зобов'язань відповідача щодо проведення розрахунків в цій частині.
Крім того, частиною 5 статті 65 Господарського кодексу України передбачено, що у відносинах з юридичними особами від імені підприємства без доручення діє лише керівник підприємства.
В даному випадку акти виконаних робіт форми КБ-2в були підписані начальником служби колії Південної залізниці, який не уповноважений на зміну істотних умов укладеного договору. Виходячи з наведеного, не має підстав вважати, що підписані акти виконаних робіт є доказом досягнення згоди про збільшення обсягів та вартості за укладеним договором.
По-третє, стосовно висновку експертизи, на який посилається суд першої інстанції слід зазначити, що відповідно до висновку експерта обсяг робіт, що передбачений технічним завданням до договору був виконаний згідно локального кошторису на суму 4048862 грн., при цьому договірна ціна за договором складала 6067520,80 грн. з ПДВ. В протиріччя цього, у пункті 1 висновків експертизи зазначено про неможливість визначення обсягів схованих та підготовчих робіт.
Таким чином, даний висновок експертизи не може бути належним доказом того, що позивач виконав роботи за договором з перевищенням кошторису.
Відповідно до стаття 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Отже, пріоритет щодо порядку виконання зобов'язань законодавець відносить до умов договору.
По-четверте, договір № П/П-072328/НЮ від 26 вересня 2007 року був укладений за результатами тендеру. А відповідно до статті 34 Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти»умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від умов тендерної (цінової) пропозиції учасника -переможця процедури закупівлі, крім випадків зменшення ціни тендерної пропозиції у порядку, передбаченому цим Законом, та не повинні змінюватися після підписання договору про закупівлю, крім випадків, коригування ціни договору в разі отримання відповідного позитивного висновку комісії. За таких обставин, сторони не мали підстав для збільшення вартості робіт за договором, що укладений в порядку визначеному Законом України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти».
Тому, з урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Харківської області від 06 листопада 2008 року по справі №29/184-08 було прийнято при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального права, в зв'язку з чим рішення підлягає скасуванню.
На підставі викладеного та керуючись статтями 99, 101, 102, 103 пунктом 2, статтею 104 пунктами 1, 4, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України,
постановила:
Апеляційну скаргу Статутного територіально-галузевого об'єднання Південна залізниця задовольнити.
Рішення господарського суду Харківської області від 06 листопада 2008 року по справі № 29/184-08 скасувати та прийняти нове рішення.
У задоволенні позову відмовити.
Повний текст постанови підписаний 20 січня 2009 року.
Головуючий суддя О.А. Істоміна
суддя Я.О. Білоусова
суддя О.А.Пуль