"27" січня 2009 р.
Справа № 6/131-08-4086
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
Головуючого судді: Лавренюк О.Т.
суддів: Савицького Я.Ф., Гладишевої Т.Я.
при секретарі судового засідання: Кубік О.В.
за участю представників сторін:
від позивача: Мєшкова Є.П., дов. б/н від 24.10.2008 р.
від відповідача: Третяков М.В., дов. 15/08 від 05.08.2008 р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства водних шляхів «Устьдунайводшлях» (далі по тексту - ДП ВШ «Устьдунайводшлях»)
на рішення господарського суду Одеської області від 10.11.2008 р.
по справі № 6/131-08-4086
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРМОРШЛЯХ» (далі по тексту - ТОВ «УКРМОРШЛЯХ»)
до ДП ВШ «Устьдунайводшлях»
про стягнення 480 526,01 грн.
Рішенням господарського суду Одеської області від 10.11.2008 р. у справі № 6/131-08-4086 (суддя Демешин О.А.) з ДП ВШ «Устьдунайводшлях» стягнуто на користь ТОВ «УКРМОРШЛЯХ» 480 526,01 грн. пені за прострочення початку виконання робіт по договору № 21-05 від 20.09.2007 р.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням ДП ВШ «Устьдунайводшлях» звернулося з апеляційною скаргою на вказане рішення, в якій просило рішення суду змінити, позов задовольнити частково у сумі 280 976,24 грн., посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, зокрема ч. 6 ст. 232 ГК України.
10.01.2009 р. відповідач надав доповнення до апеляційної скарги, в якій вказує на невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та просить рішення суду скасувати, в задоволені позову відмовити повністю.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи доповнення до апеляційної скарги та просить рішення суду скасувати, в задоволені позову відмовити.
Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якій вважає, що рішення суду необхідно змінити, стягнувши з відповідача 364 537,19 грн. за порушення зобов'язання. З апеляційною скаргою відносно відмови в задоволені позову не згоден.
В судовому засіданні 22.01.2009 р. представник відповідача надав клопотання про оголошення повного тексту постанови, яке було задоволено і в судовому засіданні була оголошена перерва до 27.01.2007 р.
В судовому засіданні 27.01.2009 р. по справі № 6/131-08-4086 за згодою представників позивача та відповідача було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Вислухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, повноту встановлення обставин справи і відповідність ним висновків суду першої інстанції, правильність застосування норм матеріального і процесуального права, судова колегія вбачає підстави для часткового задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне:
Позивач, звертаючись з позовом, вказав, що 20.09.2007 р. між сторонами було укладено Договір № 21-05 на проведення днопоглиблювальних робіт на ділянках Херсонського морського порту. Датою початку виконання робіт за Договором було встановлено 25.09.2007 р. (п. 8.1 Договору), закінчення виконання робіт -протягом 90 календарних днів з дати початку виконання днопоглиблювальних робіт (п. 8.2). За несвоєчасне і неякісне виконання днопоглиблювальних робіт у встановлений п.п. 8.1, 8.2 цього Договору строк Субпідрядник (відповідач) сплачує Підряднику (позивачу) пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, нарахованої від вартості невиконаних робіт (п. 6.6).
У встановлений строк відповідач виконання робіт, передбачених договором, не розпочав, у зв'язку з чим повинен сплатити пеню у розмірі 480 526,01 грн. за період з 25.09.2007 р. по 24.03.2008 р.
Суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване рішення, вказав, що відповідач порушив умови договору, зобов'язання передбачені Договором не виконав, чим порушив приписи ст.ст. 611 п. 3, 612 ЦК України і тому, відповідно до ст. 232 ч. 6 ГК України повинен сплатити пеню за період з 25.09.2007 р. по 25.03.2008 р. у розмірі 480526,01 грн.
Звертаючись з апеляційною скаргою скаржник вказує, що підставою відповідальності за порушення зобов'язання є норми чинного договору або діючого закону, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, у разі розірвання Договору зобов'язання сторін припиняються.
Відповідно до рішення суду від 08.05.2008 р. по справі № 33/1-08-72 договір № 21-08 розірвано і, таким чином, суд першої інстанції, вирішуючи справу, по суті керувався нормами Договору, який на час розгляду справи було розірвано і всі зобов'язання по ньому було припинено.
Крім того, пеня, як різновид неустойки може бути застосована лише за невиконання грошового зобов'язання, а Відповідач ніякого грошового зобов'язання перед позивачем не мав.
Аналізуючи вказане, судова колегія дійшла наступного: Відповідно ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Як вбачається з Договору № 21-05 на проведення днопоглиблювальних робіт на ділянках Херсонського морського порту, укладеного між сторонами, Субпідрядник (відповідач) зобов'язується виконати днопоглиблювальні роботи на ділянках Херсонського морського каналу для доведення глибин до паспортних габаритів днопоглиблювальним флотом, з транспортуванням вилученого ґрунту на підводні відвали на відстань до 5 км, згідно виданого Підрядником технічному завданню, в обсязі не більше 600 000,00 куб.м., а Підрядник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи згідно з умовами даного Договору.
Статтею 5 Договору передбачено вартість робіт та умови оплати.
Датою початку виконання робіт за Договором було встановлено 25.09.2007 р. (п. 8.1 Договору), закінчення виконання робіт -протягом 90 календарних днів з дати початку виконання днопоглиблювальних робіт (п. 8.2).
За несвоєчасне і неякісне виконання днопоглиблювальних робіт у встановлений п.п. 8.1, 8.2 цього Договору строк Субпідрядник (відповідач) сплачує Підряднику (позивачу) пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, нарахованої від вартості невиконаних робіт (п. 6.6).
Пунктом 11.7 Договору передбачено, що всі додатки до договору (розрахунок вартості розробки, календарний графік виконання робіт) є невід'ємною частиною Договору.
Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити в разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Тобто пеня у правовідносинах господарських може бути встановлена не тільки за невиконання грошового зобов'язання, але й за невиконання будь-якого зобов'язання, що спростовує посилання відповідача на можливість стягнення пені лише за порушення грошового зобов'язання.
Відповідно до приписів ст. 231 ГК України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
Відповідач господарське зобов'язання не виконав, порушив умови Договору по проведенню днопоглиблювальних робіт, відповідно до умов Договору та графіку виконання робіт, у зв'язку з чим судова колегія вважає, що позивач обґрунтовано звернувся з вимогами про стягнення пені за невиконання господарського зобов'язання.
Посилання відповідача щодо неможливості стягнення пені, у зв'язку з відсутністю грошового зобов'язання, колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки правовідносини, що виникли між сторонами є господарськими і тому, з урахуванням особливостей, передбачених господарським кодексом України, судова колегія вважає за необхідне керуватися нормами Господарського кодексу України, тобто ст.ст. 193, 230, 231 ГК України.
Відносно розрахунку пені, судова колегія дійшла до наступного: Як вказано вище, в Договорі № 21-05 від 20.09.2007 р. чітко зазначено дату початку виконання робіт, обчислення строку виконання робіт, відповідальність за порушення строків початку виконання робіт, закінчення виконання строку виконання робіт (п.п. 6.6, 8.1, 8.2 Договору). Графіком, який є невід'ємною частиною Договору, встановлена дата початку виконання робіт -02.10.2007 р. (а.с. 19). Статтею 5 Договору встановлена вартість робіт (п. 5.1) - 9,0 грн. за 1 м3 і судова колегія погоджується з розрахунком пені, наданим позивачем, у розмірі 364 537,19 грн., оскільки вказана сума нарахована, починаючи з 03.10.2007 р. -з наступного дня за днем початку виконання робіт, від вартості невиконаних робіт за кожен день.
Твердження скаржника щодо того, що господарський суд першої інстанції, вирішуючи справу керувався нормами Договору, який на час розгляду справи було розірвано і, таким чином, всі зобов'язання по ньому було припинено, є безпідставними та не можуть бути прийняті до уваги, оскільки Договір розірвано, у зв'язку з невиконанням ДП ВШ « Устьдунайводшлях» умов Договору № 21-05, а не визнано недійсним.
Посилання скаржника на неможливість виконання робіт у зв'язку з льодовою обстановкою до уваги не приймається, правового аналізу не потребує, оскільки ці обставини були предметом розгляду справи № 33/1-08-72 і під час розгляду вказаної справи правова оцінка цим посиланням була надана.
За таких обставин судова колегія вважає, що суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване рішення дійшов вірного висновку про стягнення пені, однак невірно розрахував розмір пені, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду підлягає зміні з викладенням резолютивної частини рішення в наступній редакції: «Позов задовольнити частково. Стягнути з державного підприємства водних шляхів «Устьдунайводшлях» на користь ТОВ «Укрморшлях« пеню у розмірі 364 537,19 грн.».
Відповідно до ч.1 п. 2 ст. 49 ГПК України державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог, у зв'язку з чим з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті державного мита у розмірі 3645,37 грн.
Керуючись cm.cm. 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу ДП ВШ «Устьдунайводшлях» задовольнити частково.
Рішення господарського суду Одеської області від 10.11.2008 р. по справі № 6/131-08-4086 змінити, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Державного підприємства водних шляхів «Устьдунайводшлях» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Укрморшлях» пеню у розмірі 364 537,19 грн. (триста шістдесят чотири тисячі п'ятсот тридцять сім грн. 19 коп.), державне мито у розмірі 3645,37 грн. та витрати на ІТЗ судового процесу в розмірі 118,00 грн.
Господарському суду Одеської області видати відповідний наказ з вказівкою реквізитів сторін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя О.Т. Лавренюк
Суддя Я.Ф. Савицький
Суддя Т.Я. Гладишева