19.01.09
Справа №АС 3/718-08.
Господарський суд Сумської області , у складі судді Левченко П.І. розглянув матеріали справи
за позовом: Глухівської міжрайонної державної податкової інспекції
Сумської області
до відповідачів:
1) Товариства з обмеженою відповідальністю “Путивльський
хлібозавод», Сумська область, м. Путивль
2) Товариства з обмеженою відповідальністю “Київхлібінвест», Київська область,
Київо - Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка
про стягнення 301 800 грн. 00 коп.
За участю представників сторін:
від позивача - Чертушкіна Н.В.
від першого відповідача - Мартинюк Л.І., Штурбіна В.В.
від другого відповідача - Лахно Т.А..
В засіданні приймав участь секретар судового засідання Ю.В.Литвиненко .
Суть спору: позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Путивльський хлібозавод» на користь Державного бюджету кошти в розмірі 301 800 грн. , перераховані Товариству з обмеженою відповідальністю « Київхлібінвест» за нікчемним право чином , керуючись п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу» , ч. 1,5 ст. 203 , ч. 1 ст. 215, ст. 228 ЦК України , ст.ст. 207,208 ГК України .
Відповідачі заперечують проти позову , вважаючи договір № 1 на надання інформаційних послуг від 11 січня 2007 року, укладений між відповідачами, правомірним, але не виконаним зі сторони першого відповідача в частині перерахування грошових коштів .
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін , суд встановив:
11 січня 2007 року між відповідачами у даній справі був укладений договір № 1 на надання інформаційних послуг , за умовами якого виконавець ( другий відповідач ) інформує замовника ( першого відповідача) з наступних питань :
- методи вдосконалення виробництва в умовах ринкової економіки ;
- особливості організації перевезень продукції ;
- методи конкурентної боротьби ;
- менеджмент персоналу ;
- вдосконалення збуту готової продукції .
Згідно п. 7.1 договору здача - приймання виконаних робіт здійснюється сторонами за актом здачі-приймання .
Згідно п. 7.2 договору , інформація повинна бути надана замовнику письмово.
У відповідності з п. 5.1 договору, розрахунки за виконану роботу здійснюються замовником шляхом перерахування на розрахунковий рахунок виконавця після підписання акту виконаних робіт .
Згідно ст. 71 КАС України , кожна сторона повинна довести ті обставини , на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення .
Відповідно до ст. 204 ЦК України , правочин є правомірним , якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він невизнаний судом недійсним .
Позивач не подав суду належних доказів нікчемності договору № 1 на надання інформаційних послуг від 11 січня 2007 року .
Позивач не доказав суду , що зміст договору суперечить моральним засадам суспільства, що цей правочин порушує публічний порядок, що він був спрямований на незаконне заволодіння майном держави .
Позивач також не доказав , що господарське зобов'язання , зміст якого викладений в тексті договору № 1 від 11.01.2007 року, не відповідає вимогам закону або вчинено з метою , яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства .
Позивач не надав суду жодного належного доказу , який би підтверджував наміри сторін або сторони договору на вчинення господарського зобов'язання з метою , яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства , що могло б бути підставою для застосування санкцій, передбачених ч. 1 ст. 208 ГК України .
Зловмисні ( злочинні ) наміри посадових осіб сторін договору ( відповідачів) на вчинення господарського зобов'язання з метою , яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства можуть бути встановлені лише вироком суду в кримінальній справі .
У відповідності зі ст. 62 Конституції України , особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути підданою кримінальному покаранню , доки її вину не доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду .
Матеріали справи не містять належних доказів виконання умов договору другим відповідачем.
Копії актів приймання - передачі виконаних послуг , які долучені до матеріалів справі, містять лише загальну фразу про те , що вказані в п. 1.1. договору № 1 від 11 січня 2007 року послуги належним чином виконані та оформлені .
Однак, відповідачі не подали суду належним чином оформлених результатів виконання послуг за договором .
Згідно п. 7.2 договору , інформація повинна бути надана замовнику письмово .
Ніякої письмової інформації на виконання умов договору сторони суду не подали .
Не виконав своїх зобов'язань за договором № 1 від 11.01.2007 року щодо проведення розрахунків за виконану роботу і перший відповідач , що не заперечується відповідачами .
Проте, невиконання сторонами господарських зобов'язань за договором № 1 від 11.01.2007 року не є підставою для визнання їх недійсними чи правочину нікчемним.
Слід зазначити , що згідно ч. 1 ст. 208 ГК України , якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою , яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства , то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею , а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного .У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні , а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави .
Вищезгадана норма закону не передбачає стягнення в доход держави у разі невиконання сторонами своїх господарських зобов'язань , що має місце в даному разі .
Оскільки відсутні належні докази надання послуг другим відповідачем першому відповідачеві , а також відсутні докази перерахування першим відповідачем другому відповідачеві грошових коштів за договором № 1 від 11.01.2007 року, то необґрунтованими та безпідставними є позовні вимоги позивача про стягнення з першого відповідача на користь Державного бюджету коштів у розмірі 301 800 грн., перерахованих другому відповідачеві за нікчемним правочином .
Крім того, слід зазначити , що стягнення грошових коштів на підставі ч. 1 ст. 208 ГК України є адміністративно - господарською санкцією згідно ст.ст. 238,239 ГК України .
Статтею 250 ГК України передбачено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення , але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності , крім випадків передбачених законом .
Господарське зобов'язання вчинено відповідачами 11 січня 2007 року , а з адміністративним позовом позивач звернувся до суду 14 листопада 2008 року , що у будь - якому разі унеможливлює застосування до відповідачів адміністративно-господарських санкцій , зокрема санкцій , передбачених ч. 1 ст. 208 ГК України .
На підставі всього вищевикладеного , керуючись ст. 62 Конституції України , ст.ст. 204, 215, 228 ЦК України , ст.ст. 207, 208, 238, 239, 250 ГК України , ст.ст. 69-71, 86, 158-163 КАС України , суд
1. В задоволенні адміністративного позову відмовити .
2. Згідно ст. 186 КАС України заява про апеляційне оскарження постанови подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення (з дня складення постанови в повному обсязі). Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
3. Згідно ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не буде подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання, апеляційної скарги постанова, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.