Іменем України
"08" січня 2009 р.
справа № 5020-2/541
За позовом Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради
(99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5)
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма МТС ЛТД»
(99011, м. Севастополь, вул. Гоголя, 20-а, кв.125)
про спонукання до внесення змін до договору оренди.
Суддя Шевчук Н.Г.
Представники сторін:
позивача -Гатіятуллін Е.Д., довіреність б/н від 01.01.2009;
відповідача -не з'явився.
Суть спору:
Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма МТС ЛТД» про внесення змін до договору оренди комунального майна №320-05 від 03.10.2005, шляхом підписання додаткової угоди в редакції позивача.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що оскільки згідно з вимогами частини третьої статті 118 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік» договори оренди державного та комунального майна, укладені до 01.01.2007 у шестимісячний строк підлягають обов'язковому перегляду, тому спірний договір оренди №320-05 від 03.10.2005 повинен бути переглянутий з подальшим внесенням змін до його умов в частині збільшення розміру орендної плати.
Відповідач явку уповноважених представників у судові засідання 04.12.2008 та 08.01.2009 не забезпечив, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином за адресою, вказаною у позовній заяві та договорі №320-05 від 03.10.2005 про оренду нерухомого майна.
Відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 59 Господарського процесуального кодексу України: не надав господарському суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову.
Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України спір розглядається за відсутністю представника відповідача за наявними у справі матеріалами.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд
03.10.2005 між Управлінням з питань майна комунальної власності міської державної адміністрації, правонаступником якого є позивач (Орендодавець), та товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма МТС ЛТД» (Орендар) укладений договір №320-05 оренди нерухомого майна (далі -Договір оренди).
Відповідно пункту 1.1 Договору оренди Орендодавець передав, а Орендар прийняв в оренду нерухоме майно -вбудовані нежитлові приміщення чотирьохповерхового будинку, загальною площею 40,50 кв.м., розташовані за адресою: м. Севастополь, вул. Гоголя, 55.
Відповідно до пункту 3.1 Договору оренди річна орендна плата складає 3017,00 грн. Орендна плата визначена виходячи з 10% від розрахунку вартості об'єкту оренди.
Пунктом 3.4 Договору оренди передбачено, що орендна плата переглядається за вимогою однієї із сторін у випадку зміни діючих цін та тарифів, а також в інших випадках, передбачених законодавством.
Пунктом 4.2 Договору встановлено, що у випадку укладення договору оренди строком на рік та більше Орендар зобов'язується здійснити нотаріальне посвідчення та державну реєстрацію цього договору, у строки встановлені діючим законодавством та здійснити оплату необхідних послуг.
Строк дії Договору оренди згідно з пунктом 7.1 -до 12.07.2010.
Актом приймання-передачі орендованого майна, складеного та підписаного сторонами 03.10.2005 позивач передав, а Орендар прийняв в оренду нерухоме майно визначене у Договорі.
Позивач листом від 19.09.2008 №3335 звернувся до відповідача з пропозицією внести зміни до Договору оренди.
У цьому листі з посиланням на вимоги Закону України “Про оренду державного та комунального майна», рішення Севастопольської міської Ради № 1617 від 13.03.2007 “Про розрахунок орендної плати за оренду майна, що є власністю територіальної громади міста Севастополя, та пропорціях визначення плати за оренду майна, що є власністю територіальної громади» позивач вказав на необхідність здійснення перегляду розміру орендної плати та запропонував відповідачу внести зміни до Договору оренди відповідно до протоколу узгодження змін до Договору оренди, що додається до цього листа.
Відповідно до пункту 3.1 Договору оренди в редакції протоколу узгодження змін до договору оренди, що запропонована орендодавцем, орендна плата визначається на підставі “Методики розрахунку, порядку використання плати за оренду майна, що є комунальною власністю міста», затвердженої рішенням Севастопольської міської Ради № 1617 від 13.03.2007. Річна орендна плата складає 4525,50 грн. Орендна плата визначена виходячи з орендної ставки 15 % від вартості об'єкта оренди, визначеної незалежною оцінкою майна, що передається в оренду, станом на 30.09.2005.
Згідно з пунктом 3.2 Договору оренди в редакції позивача орендна плата складає 441,14 грн. за місяць оренди (з врахуванням індексів інфляції станом на квітень 2007 року) і перераховується Орендарем Орендодавцеві не пізніше 20 числа поточного місяця з 01.04.2007.
Згідно статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).
Об'єктом оренди, зокрема, можуть бути нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення).
До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно статті 759 Кодексу за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
Статтями 793 та 794 Кодексу передбачено, що договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі.
Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню.
Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладений на строк не менше ніж на три роки, підлягає державній реєстрації.
Частиною першою статті 209 та статтею 210 Цивільного кодексу України (далі-Кодексу) встановлено, що правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.
Правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.
Згідно частини третьої статті 640 Кодексу договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.
Згідно частини першої статті 220 Кодексу у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.
Згідно вимог статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Докази нотаріального посвідчення договору №320-05 від 03.10.2005 оренди нерухомого майна, внесення змін до якого є предметом спору по даній справі, відсутні.
У судовому засіданні 08.01.2009 представник позивача підтвердив відсутність нотаріального посвідчення договору №320-05 від 03.10.2005 оренди нерухомого майна.
За таких обставин, у зв'язку відсутністю нотаріального посвідчення договір №320-05 від 03.10.2005 оренди нерухомого майна є нікчемним.
Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю (частина перша статті 216 Кодексу).
Відповідно до статті 236 Кодексу нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
Якщо за недійсним правочином права та обов'язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.
За таких обставин вимоги Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради про внесення змін до нікчемного договору не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
У позові відмовити повністю.
Суддя Н.Г.Шевчук
Рішення оформлено і підписано
в порядку статті 84 ГПК України
13.01.2009