79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
20.01.09 Справа № 6/77
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії
головуючого - судді - Гнатюк Г.М.
суддів - Кравчук Н.М.
- Мирутенко О.Л.
Розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Шенборн», м.Мукачево від 04.09.2008р. вих №1/юр.
на рішення господарського суду Закарпатської області від 19.06.2008р.
у справі № 6/77
за позовом Благодійного Фонду “Товариство Розвитку», м.Одеса
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Шенборн», м.Мукачево
про розірвання договору цільової безпроцентної позики №01/05 від 16.03.2005р. та стягнення забогованості за договором в сумі 70849,60грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Мальський М.М. - представник
від відповідач: не з'явився
Позивачу роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст.22 ГПК України
За клопотанням позивача здійснювалася технічна фіксація судового процесу за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу “Оберіг».
23.12.2008р. на адресу Львівського апеляційного господарського суду відповідачем було подано заяву від 23.12.08р. про відвід колегії суддів у складі головуючого судді Гнатюк Г.М., суддів Кравчук Н.М. та Мирутенко О.Л. Ухвалою заступника голови Львівського апеляційного господарського суду від 25.12.2008р. відхилено подану заяву про відвід за необгрунтованістю.
Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача, повідомленого належним чином про час та місце судового засдіання (копія реєстру про направлення рекомендованої кореспонденції додається)
Встановив :
Рішенням господарського суду Закарпатської області від 19.06.2008р. у справі №6/77 (суддя Кадар Й.Й.) позов Благодійного Фонду “Товариство розвитку» задоволено повністю, розірвано договір цільової безпроцентної позики №01/05, укладений 16.03.2005р. між Благодійним Фондом “Товариство Розвитку» та фірмою “Шенборн» та стягнено з фірми ТзОВ “Шенборн» на користь Благодійного Фонду “Товариство Розвитку» заборгованість за договором цільової безпроцентної позики в сумі 70849,60грн., 793,50грн. витрат по сплаті державного мита, 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення суду мотивоване тим, що у відповідності до ст.193 ГК України, зобов'язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору та закону.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю “Шенборн» оскаржило його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що воно прийняте з порушенням норм процесуального права, так як місцевим господарським судом, на думку скаржника, не забезпечено принципу змагальності сторін та не створено належних умови для реалізації прав сторін та повне і об'єктивне з'ясування обставин справи.Зокрема, зазначає, що не був повідомлений про час та місце розгляду справи в підтвердження чого посилається на лист №572 від 02.09.2008р. Мукачівського центру поштового зв'язку №1.
У запереченні на апеляційну скаргу б/н від 15.10.2008р. (вх. №6335 від 16.10.2008р.) та в судовому засіданні позивач спростовує доводи скаржника та зазначає про законність та обгрунтованість рішення місцевого суду, у зв'язку з чим просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення залишити без змін.
Враховуючи, що ухвала суду про відкладення розгляду справи була надіслана рекомендованою кореспонденцією на юридичну адресу відповідача та до суду не повернулася, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності апелянта, повідомленого належним чином про час та місце судового засідання.
Розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу, оцінивши докази та заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів прийшла до висновку, що рішення господарського суду Закрпатської області від 19.06.2008р. у справі №6/77 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, враховуючи наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 16.03.2005 року між позивачем та відповідачем укладено договір цільової безпроцентної позики №01/05, за умовами якого позивач зобов'язався передати у власність відповідача грошові кошти в розмірі 70849,60 гри., що на момент підписання договору за офіційним курсом НБУ складало 10000 євро, а Відповідач зобов'язався повернути зазначену суму Позивачу. Отриману позику відповідач повинен був використати виключно на розвиток підприємства, що полягало у придбанні обладнання (ін'єктор для шприцювання автоматичний виробництва Польща) та відповідно до п.п. 4.1, 4.2, 5.1 Договору позики відповідач зобов'язався повернути суму позики протягом 5 років з моменту отримання позики.
На виконання умов договору позики Позивачем перераховано на рахунок Відповідача 70849,60 грн., що підтверджується копією платіжного доручення №209 від 17.03.2005 року, доданою до позовної заяви.
Відповідач в підтвердження отримання позики на зазначену суму та використання позики за цільовим призначенням, як зумовлено умовами договору, надав позивачу копію платіжного доручення №23 від 18.03.2005 року, за яким суму позики відповідач перерахував ПП Жак І.В., як оплату за ін'єктор «Каргоvich NK 17".
Крім цього, з метою забезпечення виконання Договору позики 16.03.2005 року між сторонами у справі укладено Договір застави майна, предметом якого є обладнання (ін'єктор для шприцювання автоматичний виробництва Польща), вказане у п.1.2 Договору позики.
Таким чином, Відповідач отримав від Позивача обумовлену Договором суму позики та використав її за цільовим призначенням, що підтверджено належними доказами, доданими до позовної заяви та поясненнями представників сторін в судовому засіданні.
Однак, відповідачем належним чином умов договору не виконано та позики не повернено у зв'язку з чим, йому було направлено лист-вимогу №203 від 17.12.2007 з вимогами про виконання умов договору (щорічне повернення позики та надання податкової звітності), яка залишена буз відповіді та реагування.
У відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).
Згідно з приписами ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання є правовідношенням, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, ст.193 ГК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, згідно із умовами договору та вимогами Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться.
Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст.ст. 615, 625 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як вбачається з матеріалів справи, пояснень позивача, відповідачем порушені зобов'язання, обумовлені Договором позики.
У відповідності до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо не встановлено договором або законом, або розірвання договору, або зміна умов зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
А згідно ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Враховуючи, що станом на 19.06.2008 року заборгованість ТзОВ “Шенборн» складає 70849,60грн. і не повернена позивачу, колегії суддів Львівського апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду про підставність розірвання договору цільової безпроцентної позики №01/05 від 16.03.2005р. та стягнення з відповідача 70849,60грн. неповерненої позики.
Щодо посилання скаржника про те, що місцевий господарський суд не забезпечив принцип змагальності сторін та не створив належні умови для реалізації прав сторін та повне і об'єктивне з'ясування обставин справи, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, такі доводи скаржника безпідставні та спростовуються матеріалами справи, так як розгляд справи місцевим господарським судом був призначений на 27.05.2008р. В судовому засіданні 27.05.2008р. судом було заслухано пояснення представника позивача та у зв'язку із неявкою представника відповідача, розгляд справи було відкладено на 19.06.2008р. Враховуючи, що кореспонденція суду надсилалася відповідачу на його юридичну адресу, яка зазначена у Витягу з ЄДРПОУ станом на 07.03.2008р., доводи скаржника про відсутність умов для реалізації прав сторін та повне і об'єктивне з'ясування обставин справи безпідставні.В підтвердження надіслання кореспонденції на адресу ТзОВ “Шенборн» до матеріалів справи також долучено копії реєстрів від 12.05.2008р., від 28.05.2008р. та від 23.06.2008р. При цьому, слід також зазначити, що у листі Мукачівського центру поштового зв'язку №1 Закарпатської дирекції УДППЗ “Укрпошта» від 02.09.2008р. №572, на який посилається відповідач в підтвердження того що ним не отримувалася кореспонденція, зазначено, що в період з квітня по серпень 2008р. за адресою відповідача значилися в поступленні листи з м.Ужгород та м.Одеса, які були повернуті за зворотніми адресами за не розшуком одержувача. Отже, доводи скаржника спростовуються матеріалами справи.
З огляду на викладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення місцевого господарського суду прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування.
Судові витрати по апеляційній скарзі, в порядку ст.49 ГПК України, слід віднести на скаржника.
Керуючись ст.ст. 101,103,105 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд
Постановив:
1. Рішення господарського суду Закарпатської області від 19.06.2008 року у справі №6/77 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Шенборн» залишити без задоволення.
2. Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку.
3. Матеріали справи повернути в господарський суд Закарпатської області.
Головуючий суддя Гнатюк Г.М.
Суддя Кравчук Н.М.
Суддя Мирутенко О.Л.