справа № 5020-4/333-3/245
"22" січня 2009 р. 10:17, зал № 307 м. Севастополь
Господарський суд міста Севастополя в складі:
судді Головко В.О., при секретарі Дмитренко Т.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі адміністративну справу
За адміністративним позовом
Закритого акціонерного товариства
“Автотранспортне підприємство 2628»
(вул. Шабаліна, 19, місто Севастополь, 99029)
до
Севастопольської міської Ради
(вул. Леніна, 3, місто Севастополь, 99011)
про
відшкодування різниці в тарифі у розмірі 500973,80 грн.
За участю представників:
позивача -
Грязнова Г.В., представник, довіреність № 2 від 08.01.08;
відповідача -
Сирський С.В., представник, довіреність № 03-15/5325 від 29.12.08.
Закрите акціонерне товариство “Автотранспортне підприємство 2628» (далі -позивач) звернулось до господарського суду міста Севастополя з адміністративним позовом до Севастопольської міської Ради (далі -відповідач) про відшкодування різниці в тарифі в розмірі 500973,80 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим що, на думку позивача, затверджені відповідачем тарифи на вивіз твердих побутових відходів є нижчими, ніж розмір економічно обґрунтованих витрат на зазначені послуги.
Ухвалою від 27.08.2008 відкрите провадження в адміністративній справі №5020-4/333 на підставі вказаної позовної заяви з призначенням попереднього судового засідання.
Ухвалою від 24.09.2008 закінчено підготовче провадження у справі, призначений судовий розгляд.
Розпорядженням голови господарського суду міста Севастополя № 140 від 27.11.2008 справа №5020-4/333 передана до провадження судді Головко В.О. у зв'язку з призначенням судді господарського суду міста Севастополя Остапової К.А. на посаду судді Севастопольського апеляційного господарського суду Указом Президента України від 13.11.2008 № 1037 “Про призначення суддів».
Ухвалою від 28.11.2008 справу прийнято до провадження суддею Головко В.О. з привласненням № 5020-4/333-3/245.
Відповідач позовні вимоги не визнав, просить в задоволенні позову відмовити у повному обсязі. При цьому відповідач посилається на те що, по-перше, позивачем не надано належних доказів затвердження Севастопольською міською Радою тарифів на вивіз твердих побутових відходів нижче за рівень економічно обґрунтованих. А, по-друге, на думку відповідача, позивач обрав невірний спосіб захисту свого порушеного права, пред'явивши позовну вимогу до Севастопольської міської Ради як до юридичної особи. Вважає, що за приписами чинного законодавства відшкодування різниці в тарифах можливо лише з відповідного місцевого бюджету, а не з визначеної юридичної особи.
01.09.2005 набрав чинності Кодекс адміністративного судочинства України від 06.07.2005 №2747-IV, яким до компетенції адміністративних судів віднесено вирішення публічно-правових спорів, у яких хоча б однією стороною є суб'єкт владних повноважень.
Згідно зі ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції (далі -адміністративна справа) -переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до п. 2 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Проаналізувавши суб'єктний склад та характер правовідносин, суд вважає, що звернення позивача до суду з вимогою про відшкодування різниці в тарифі є публічно-правовим спором, підвідомчим адміністративним судам України.
Відповідно до пункту 6 розділу VII Прикінцевих та Перехідних Положень Кодексу адміністративного судочинства України, до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Таким чином, позов підлягає розгляду господарським судом в порядку адміністративного судочинства.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши представників сторін суд -
Державною інспекцією з контролю за цінами в м. Севастополі перевірена вірність розрахунку планових витрат на виробництво позивачем житлово-комунальних послуг, а саме послуг з вивезення твердих побутових відходів. Результати даної перевірки оформлені у вигляді висновку № 26 від 30.11.2007, в якому обґрунтованими визнані планові витрати на виробництво вказаних житлово-комунальних послуг у розмірі 15,09 грн. за 1 м3 (а.с.4, 34-35).
На підставі зазначеного висновку позивач звернувся до відповідача з відповідною заявою про затвердження тарифів. Вказані тарифи були затверджені рішенням Севастопольської міської Ради № 4888 від 22.07.2008 (а.с.44-45).
Проте позивач вважає, що тарифи, які затверджені рішенням Севастопольської міської Ради № 4888 від 22.07.2008, є нижчими, ніж економічно обґрунтовані. У зв'язку з викладеним позивач просить відшкодувати йому різницю між тарифами, затвердженими зазначеним рішенням відповідача, та економічно обґрунтованими витратами на виробництво вказаних послуг, у розмірі 500973,80 грн.
Зазначене стало причиною для звернення позивача до господарського суду з даним позовом.
Суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з висновку № 26 від 30.11.2007 Державної інспекції з контролю за цінами в м. Севастополі, економічно обґрунтованим є розрахунок планових витрат на виробництво послуг з вивезення твердих побутових відходів для населення в розмірі 15,09 грн. за 1 м3.
До того ж проведений Державною інспекцією з контролю за цінами в м. Севастополі аналіз структури планових витрат ЗАТ "АТП 2628" щодо надання послуг з вивезення твердих побутових відходів (таблиця 1 Додатку до висновку № 26) показав, що і за розрахунками позивача, і за розрахунками Держцінінспекції планові витрати на 2008 рік становлять 2535,30 грн. за 168 тис. м3, або 15,09 грн. за 1 м3.
За приписами ч. 1 ст. 31 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" порядок формування цін/тарифів на кожний вид житлово-комунальних послуг першої і другої груп (пункти 1 та 2 частини першої статті 14 цього Закону) визначає Кабінет Міністрів України.
Відповідно до п. 33 Порядку формування тарифів на послуги з вивезення твердих побутових відходів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2006 №1010 (з наступними змінами і доповненнями), економічно обґрунтований тариф (Т) на послугу визначається за формулою:
Т = ПС + П, (гривень за 1 м3)
де П -витрати на здійснення капітальних вкладень з відрахуванням податку на прибуток;
ПС -повна планована собівартість одиниці послуги.
Крім того, тарифи збільшуються на суму податку на додану вартість.
Згідно з поясненнями позивача щодо порядку формування тарифів, рентабельність послуг встановлена на рівні 8% від планових затрат (15,09 грн.), що становить 1,21 грн.; ПДВ складає 20% від затрат із прибутком (15,09 грн. + 1,21 грн. = 16,30 грн.), тобто 3,26 грн.
Таким чином, економічно обґрунтований тариф на послугу з вивезення твердих побутових відходів на 2008 рік становить:
15,09 грн. + 1,21 грн. + 3,26 грн. = 19,56 грн./м3
Відповідно до ч. ч. 2-4 ст. 31 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" виконавці/виробники здійснюють розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво житлово-комунальних послуг і подають їх на затвердження органам місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку. Органи місцевого самоврядування затверджують ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво. У разі затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги нижчими від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво орган, що їх затвердив, зобов'язаний відшкодувати з відповідного місцевого бюджету виконавцям/виробникам різницю між затвердженим розміром цін/тарифів та економічно обґрунтованими витратами на виробництво цих послуг.
Дослідивши зміст рішення Севастопольської міської Ради від 22.07.2008 № 4888 "Про затвердження тарифів на послуги з вивезення й захоронення побутових відходів для населення, бюджетних установ, організацій, підприємств та інших споживачів" суд встановив, що розмір тарифів, затверджених даним рішенням та зазначених в Додатку 1, повністю відповідає висновку Державної інспекції з контролю за цінами в м. Севастополі № 26 від 30.11.2007 та власним розрахункам позивача.
Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Позивачем не надано належних доказів того, що рішенням Севастопольської міської Ради № 4888 від 22.07.2008 затверджено тарифи на вивезення твердих побутових відходів для населення нижче за розмір економічно обґрунтованих витрат на їх вивезення. Напроти, Севастопольська міська Рада затвердила відповідні тарифи не на рівні економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво (15,09 грн./м3), а з урахуванням прибутку та ПДВ, тобто на рівні економічно обґрунтованого тарифу (19,56 грн./м3).
До того ж, приписи частин 3 та 4 статті 31 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" регулюють лише правовідносини із затвердження тарифів і встановлюють виключно обов'язки органу щодо прийняття рішення про затвердження тарифів та пов'язані з таким затвердженням; вказаними нормами не встановлено обов'язків уповноваженого органу, які виникають у зв'язку зі зміною (збільшенням) фактичних витрат виконавця житлово-комунальних послуг.
Чинне законодавство України, що регулює відносини в сфері формування тарифів на послуги з вивезення твердих побутових відходів, їх затвердження та інші пов'язані з цим питання, не обмежує виконавця цих послуг будь-якою періодичністю їх перегляду в разі зміни фактичних витрат на їх виробництво та, відповідно, економічно обґрунтованих витрат.
На підставі викладеного суд дійшов висновку, що рішенням Севастопольської міської Ради від 22.07.2008 № 4888 було затверджено тарифи на вивезення твердих побутових відходів, які відповідають розміру економічно обґрунтованих витрат позивача на виробництво цих послуг.
Щодо рішення Севастопольської міської Ради від 12.09.2006 № 650 "Щодо реалізації тарифної політики у сфері житлового господарства" позивачем також не надано суду жодного доказу, який би свідчив про затвердження відповідачем відповідних тарифів на рівні нижчому, ніж економічно обґрунтований.
На думку суду, позивач обрав помилковий спосіб захисту свого порушеного права.
За таких обставин, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. В позові відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя В.О. Головко
Постанова складена та підписана
в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України
23.01.2009
Розсилка:
1. ЗАТ “Автотранспортне підприємство 2628»
(вул. Шабаліна, 19, місто Севастополь, 99029)
2. Севастопольська міська Рада
(вул. Леніна, 3, місто Севастополь, 99011)
3. Справа
4. Наряд