15.01.09
Чернігівської області
14000 , м. Чернігів тел. 77-44-62
проспект Миру , 20 тел. 698-166
Іменем України
15 січня 2009 року Справа №8/304/26/20
За позовом: Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (Закрите акціонерне товариство), провул.Шевченка 12, м.Київ (Філія "Відділення Промінвестбанку в м. Чернігів", пр-т.Перемоги, 133, м. Чернігів, 14038)
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Ра-Тел», вул.Одинцова, 17а, м.Чернігів, 14030
Про стягнення 546848грн.42коп.
Суддя Т.Г.Оленич
від позивача: Зінченко С.В. -начальник юридичного відділу, довіреність від 16.10.2008р.
від відповідача: не з'явився
За згодою позивача у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Позивачем заявлено позов про стягнення з відповідача 425775грн.35коп. заборгованості по відсотках за користування кредитом, наданому відповідачу на підставі кредитного договору про відкриття кредитної лінії №214-04 від 10.06.2004р., нарахованих за період з 23.02.2006р. по 23.07.2008р., 24000грн. заборгованості по комісійній винагороді за управління кредитною лінією, нарахованої за період з 23.02.2006р. по 23.07.2008р., 68471грн.23коп. пені за прострочку повернення кредиту, нарахованої за період з 26.05.2006р. по 23.11.2006р. та 28601грн.84коп. пені за прострочку сплати відсотків, нарахованої за період 23.02.2006р. по 23.07.2008р.
В судовому засіданні, яке відбулося 15.01.2009р., позивачем подано заяву про зміну позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача 409650грн.91коп. заборгованості по відсотках за користування кредитом, нарахованих за період з 19.09.2006р. по 14.01.2009р., 22400грн. заборгованості по комісійній винагороді за управління кредитною лінією, нарахованою за період з 19.09.2006р. по 14.01.2009р., 68471грн.23коп. пені за прострочку повернення кредиту, нарахованої за період з 26.05.2006р. по 23.11.2006р. та 32599грн.28коп. пені за прострочку сплати відсотків, нарахованої за період 23.02.2006р. по 14.01.2009р. Вказана заява розцінюється судом як заява про зміну розміру позовних вимог, оскільки аналіз її змісту свідчить, що позивач при тих же позовних вимогах (стягнення заборгованості по кредитному договору), зменшує розмір позовних вимог в частині нарахування відсотків за користування кредитом та комісійної винагороди за управління кредитною лінією, і збільшує -в частині нарахування пені за прострочення сплати відсотків, а також змінює періоди нарахування заборгованості по кредитному договору. Враховуючи, що відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити і зменшити розмір позовних вимог, така заява позивача не суперечить діючому законодавству та не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси, а тому судом приймається до розгляду заява позивача і спір вирішується з її урахуванням.
Відповідач письмового відзиву на позов не надав. В силу ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.
Відповідач представника для участі в розгляді справи не направив. До початку судового засідання від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із хворобою генерального директора та відсутністю інших посадових осіб, які відповідно до статуту товариства, можуть без довіреності представляти інтереси товариства в судах або надавати довіреності на таке представництво. Вказане клопотання судом відхиляється, оскільки підписане особою (заступником генерального директора), у якої відсутні повноваження на підписання клопотань до суду від імені товариства, про що, також зазначено у тексті клопотання з посиланням на Статут товариства. Крім того, суд розцінює подане відповідачем клопотання як навмисне затягування вирішення спору. Оскільки явка представника відповідача судом обов'язковою не визнавалася, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності останнього.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення та доводи представника позивача, з'ясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору, перевіривши їх доказами, суд ВСТАНОВИВ:
10 червня 2004 року між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) в особі Філії «Чернігівське Центральне відділення Промінвестбанку», яка в рамках програми реформування організаційної структури Промінвестбанку була перейменована в Філію «Відділення Промінвестбанку в м.Чернігів», що підтверджується витягом з протоколу №140/2 спільного засідання Спостережної Ради та Правління Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку від 25.01.2007р. (а.с.24) (позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ра-Тел» (відповідач у справі) укладено кредитний договір про відкриття кредитної лінії №214-04 (далі -кредитний договір), відповідно до умов якого позивач надав відповідачу для забезпечення поточної діяльності підприємства, поповнення обігових коштів кредит у безготівковій формі шляхом відкриття кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості 800000грн., а відповідач в свою чергу зобов'язувався сплачувати відсотки за користування кредитом у розмірі 22% відсотки річних, комісійну винагороду за управління кредитною лінією у розмірі 0,1% від ліміту кредитної лінії та повернути всі отриманні в межах дії кредитної лінії суми кредиту у строк до 25.05.2006р.
В забезпечення належного виконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором між позивачем та ВАТ «Науково-виробниче підприємство «Інтернет технології та електронні комунікації», яке діяло як майновий поручитель відповідача, 10.06.2004р. укладено іпотечний договір, який посвідчений приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Крайчинським В.М. та зареєстрований в реєстрі за №825, предметом якого є нежитлова будівля загальною площею 3373,8кв.м., яка знаходиться за адресою: вул.Одинцова, 17а, м.Чернігів.
Таким чином між сторонами виникли кредитні правовідносини. Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення Цивільного кодексу України, які регулюють відносини за договором позики, якщо інше не встановлено § 2 гл.71 ЦК України, або не випливає із суті кредитного договору.
Позивач виконав свої зобов'язання по кредитному договору повністю. Факт надання кредиту в розмірі 800000грн. підтверджується копією платіжного доручення №32 від 10.06.2004р. (а.с. 86).
Відповідач в свою чергу свої зобов'язання по кредитному договору належним чином не виконав, у зв'язку з чим за зверненням позивача приватним нотаріусом Чернігівського нотаріального округу Крайчинським В.М., на іпотечному договорі на підставі ст.34, 87-91 Закону України “Про нотаріат» та п.1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999р. № 1172, 02.09.2005р. вчинено виконавчий напис на іпотечному договорі, який зареєстрований в реєстрі за №978, з пропозицією звернути стягнення на предмет іпотеки.
За рахунок коштів, отриманих від реалізації нежитлової будівлі, на яку звертається стягнення, запропоновано задовольнити вимоги позивача у розмірі 884525грн.07коп., в тому числі: 800000 боргу по кредиту, 79387грн.64коп. заборгованості по відсотках за користування кредитом за квітень-серпень і частково за березень, вересень 2005 року, 2400грн. боргу по комісійній винагороді за управління кредитною лінією та 2737грн.43коп. пені за прострочення сплати відсотків за користування кредитом.
Як вбачається із довідки Підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Чернігівській області №11-12/78-2 від 26.08.2008р. виконавчий напис нотаріуса фактично не був виконаний у зв'язку із зупинення виконавчого провадження на підставі ухвали Господарського суду Чернігівської області від 17.10.2007р. про заборону вчиняти дії, спрямовані на відчуження належної ВАТ «Науково-виробниче підприємство «Інтернет технології та електронні комунікації» будівлі, що знаходиться за адресою: вул.Одинцова, 17а, м.Чернігів. Таким чином, суд приходить до висновку, що кредит, наданий відповідачу, позивачу не повернутий.
Також 03.02.2006р. позивач звернувся до Господарського суду Чернігівської області про стягнення з відповідача заборгованості та штрафних санкцій за несвоєчасне виконання зобов'язань по кредитному договору, що виникли після дати вчинення виконавчого напису нотаріуса від 02.09.2005р. За результатами розгляду справи №12/58, Господарським судом Чернігівської області 09.03.2006р. винесено рішення, за яким з відповідача на користь позивача стягнуто 83419грн.18коп. заборгованості по відсоткам за користування кредитом, нарахованих за період з 03.09.2005р. по 22.02.2006р., 7815грн.98коп. пені за прострочення сплати відсотків за користування кредитом, нарахованої за період з 03.09.2005р. по 22.02.2006р. та 4800грн. комісійної винагороди за управління кредитною за період з серпня 2005 по січень 2006 року.
Відповідно до п.3.2. кредитного договору сторони визначили наступний порядок сплати відсотків. Відсотки за користування кредитом нараховуються банком на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами та сплачуються позичальником, виходячи із встановленої банком відсоткової ставки у розмірі 22% річних. Нарахування банком відсотків здійснюється з дати першої оплати розрахункових документів позичальника з позичкового рахунку по дату повного і остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії коштів. При розрахунку процентів використовується метод «факт/факт», виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році. Відсотки нараховуються: - 26 числа робочого місяця, за розрахунковий період з 1 по 25 число та сплачуються позичальником з 27 числа цього місяця по останній робочий день цього місяця; - першого робочого дня місяця, слідуючого за розрахунковим, за розрахунковий період з 26 по останній день розрахункового місяця та сплачуються позичальником з 1 числа по 5 число місяця наступного за розрахунковим, відсотки з 26 по 31 грудня 2004 нараховуються і сплачуються до 31 грудня 2004 року, з 26 по 31 грудня 2005 року нараховуються і сплачуються до 31 грудня 2005 року.
Згідно із п.3.4. кредитного договору у випадку порушення позичальником строку остаточного повернення всіх отриманих сум кредиту, встановленого п.2.2. цього договору, позичальник надалі сплачує відсотки за неправомірне користування кредитом, виходячи із відсоткової ставки у розмірі 25% річних, порядок нарахування та сплати яких встановлюється згідно п.3.2. цього договору.
В зв'язку із неповерненням відповідачем кредиту у встановлений договором строк та з урахуванням вказаної умови договору позивач просив стягнути з відповідача 409650грн.91коп. заборгованості по відсотках за користування кредитом, нарахованих за період з 19.09.2006р. по 14.01.2009р.
В силу ст.1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Згідно із абз.2 ч.1 ст.1048 Цивільного кодексу України проценти за договором позики виплачуються щомісяця до дня повернення позики, якщо інше не встановлено договором.
Оскільки, в кредитному договорі зазначено, що нарахування банком відсотків здійснюється по дату повного і остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії коштів, матеріалами справи підтверджується факт неповернення відповідачем кредиту, суд приходить до висновку про правомірність нарахування відсотків після закінчення строку повернення кредиту з урахуванням збільшеного розміру процентної ставки, встановленого п.3.4. кредитного договору, яка не суперечить вимогам чинного законодавства.
Оскільки на момент винесення рішення відповідачем доказів погашення заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом не надано, з нього підлягає стягненню 409650грн.91коп. заборгованості по відсотках за користування кредитом, нарахованих за період з 19.09.2006р. по 14.01.2009р.
Відповідно до п. 3.3 кредитного договору за управління кредитом у формі кредитної лінії позичальник сплачує банку комісійну винагороду, виходячи із встановленої банком відсоткової ставки у розмірі 0,1% від ліміту кредитної лінії, відповідно до п. 2.1. цього договору.
Згідно абз.2 п.3.3 договору, позичальник взяв на себе зобов'язання комісійну винагороду сплачувати щомісячно протягом п'яти банківських днів з дати її нарахування. Нарахування комісійної винагороди здійснюється банком в перший робочий день наступного за попереднім місяцем.
Як вбачається з матеріалів справи позичальник свої зобов'язання по сплаті комісійної винагороди в розмірі 0,1% від ліміту кредитної лінії, в порушення п. 3.3. договору не виконав, незважаючи на те, що позивач на день винесення рішення продовжує здійснювати управління кредитом. Заборгованість позичальника по комісійній винагороді за управління кредитною лінією за період з 19.09.2006р. по 14.01.2009р. становить 22400грн.
В силу ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань.
За змістом ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Оскільки на момент винесення рішення відповідачем не надано суду доказів погашення заборгованості по комісійній винагороді за управління кредитною лінією, в договорі відсутні будь-які застереження щодо припинення виконання вищевказаного зобов'язання після настання строку повернення кредиту, матеріалами справи підтверджується наявність такої заборгованості, а тому з відповідача має бути стягнуто 22400грн. заборгованості по комісійній винагороді за управління кредитною лінією, нарахованої за період з 19.09.2006р. по 14.01.2009р.
Відповідно до положень ст.ст.610,611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Порушення боржником взятих на себе зобов'язань призводить до настання певних правових наслідків, які полягають у застосуванні встановлених законом та договором мір відповідальності.
Так, відповідно до п.5.3. кредитного договору за несвоєчасну сплату сум кредиту та/або відсотків за надання кредиту та/або плати за кредит, та/або відсотків за неправомірне користування кредитом позичальник сплачує банку пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочення та нараховується щоденно.
З урахуванням вказаної умови кредитного договору позивач просив стягнути з відповідача 68471грн.23коп. пені за прострочку повернення кредиту, нарахованої за період з 26.05.2006р. по 23.11.2006р. та 32599грн.28коп. пені за прострочку сплати відсотків за користування кредитом, нарахованої за період 23.02.2006р. по 14.01.2009р.
Відповідно до ст.ст.546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.
В силу ч.4 ст.231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі. А ч.6 ст.232 Господарського кодексу України встановлено, що строки нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Оскільки кредитним договором не встановлено строку нарахування штрафних санкцій, як свідчить розрахунок позивача пеня за несвоєчасне повернення відповідачем кредиту нарахована позивачем за шість місяців, а саме за період з 26.05.2006р. по 23.11.2006р., що відповідає строку встановленому законом.
Однак статтею 258 Цивільного кодексу України для вимоги щодо стягнення неустойки (штрафу, пені) встановлена скорочена тривалість позовної давності в один рік.
Таким чином, щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 68471грн.23коп. пені за прострочку повернення кредиту, нарахованої за період за період з 26.05.2006р. по 23.11.2006р., строк позовної давності закінчується 24.11.2007р.
Проте, оскільки жодна із сторін у спорі не заявила про застосування позовної давності, судом на підставі ч.3 ст.267 Цивільного кодексу України скорочені строки позовної давності по стягненню пені не застосовуються.
Оскільки матеріалами справи підтверджується факт несвоєчасного повернення відповідачем кредиту та порушення строків сплати відповідачем відсотків за користування кредитом, розрахунок пені складений позивачем з врахуванням облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нарахована пеня, а також з урахуванням строку нарахування штрафних санкцій, встановлених законом, а тому вимога позивача щодо стягнення з відповідача 68471грн.23коп. пені за прострочку повернення кредиту, нарахованої за період з 26.05.2006р. по 23.11.2006р. та 32599грн.28коп. пені за прострочку сплати відсотків за користування кредитом, нарахованої за період 23.02.2006р. по 14.01.2009р., є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю і з відповідача має бути стягнуто 409650грн.91коп. заборгованості по відсотках за користування кредитом, нарахованих за період з 19.09.2006р. по 14.01.2009р., 22400грн. заборгованості по комісійній винагороді за управління кредитною лінією, нарахованою за період з 19.09.2006р. по 14.01.2009р., 68471грн.23коп. пені за прострочку повернення кредиту, нарахованої за період з 26.05.2006р. по 23.11.2006р. та 32599грн.28коп. пені за прострочку сплати відсотків за користування кредитом, нарахованої за період 23.02.2006р. по 14.01.2009р.
Оскільки в межах провадження у справі позивачем одночасно збільшувався та зменшувався розмір позовних вимог, відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються судом на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст.193, 231, 232 Господарського кодексу України, ст.ст.258, 267, 530, 546, 549, 610, 611, 1048, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст.22, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю«Ра-Тел», вул.Одинцова, 17а, м.Чернігів (ідентифікаційний код 353456, р/р 26005301832820 в філії «Відділення Промінвестбанку в м.Чернігів, МФО 353456) на користь на користь Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закрите акціонерне товариство), пров.Шевченка, 12, м.Київ, 01001 (ідентифікаційний код 09353450, р/р 290979025 в філії "Відділення Промінвестбанку в м. Чернігів", МФО 353456) 409650грн.91коп. заборгованості по відсотках за користування кредитом, 22400грн. заборгованості по комісійній винагороді за управління кредитною лінією, 68471грн.23коп. пені за прострочку повернення кредиту, 32599грн.28коп. пені за прострочку сплати відсотків, 5331грн.21коп державного мита та 115грн.04коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Т.Г.Оленич
Повне рішення підписано 16 січня 2009 року.
Суддя Т.Г.Оленич