Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"09" січня 2009 р. Справа № 46/481-07
вх. № 13035
Суддя господарського суду Тихий П.В.
при секретарі судового засідання Михайлюк В.Ю.
за участю представників сторін:
прокурора - Мамедов Р.Г.;
позивача - Ілюха А.І. за довіреністю №141/110-1;
відповідача - не з"явився
розглянувши справу за позовом Заступника військового прокурора Центрального регіону України, м. Київ в інтересах держави, в особі Управління капітального будівництва Міноборони України (Військова частина А - 0200), м. Київ
до ЗАТ "Агросервіс-Україна" м. Харків
про спонукання до виконання умов договору та мирової угоди
Заступник військового прокурора Центрального регіону України звернувся до господарського суду із позовною заявою, в якій просить суд об"єднати позовні вимоги по виконанню умов мирової угоди від 03.12.2003 р. з вимогами по виконанню умов договору № 31/05-01д від 31.05.2001 р.; зобов"язати відповідача (ЗАТ "Агросервіс-Україна") виконати зобов"язання по мировій угоді від 28.11.2003 р. та передати житлову площу 71,27 кв.м. та зобов"язання по виконанню умов договору № 31/05-01д від 31.05.2001 р. та передати житлову площу в розмірі 52,3 кв. м., всього 123,57 кв.м. передати Міністерству оборони України.
В процесі розгляду справи позивач надав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить суд об"єднати позовні вимоги по виконанню умов мирової угоди від 03.12.2003 р. з вимогами по виконанню умов договору № 31/05-01д від 31.05.2001 р.; визнати недійсним акт передачі від 28.11.03 квартири №97 загальною площею 71,27 кв.м. в житловому будинку по вул. П. Свинаренка, 18 та акт передачі квартир по пр. Перемоги, 46 від 20.03.03 в частині передачі квартири №59 загальною площею 52,3 кв.м., як виконані під впливом обману; стягнути з відповідача (ЗАТ "Агросервіс-Україна") вартість не переданих квартир площею 123,57 кв.м. вартістю 497987,10 грн., 181765,29 грн. пені та 34859,1 грн. штрафу.
Заяву позивача було прийнято судом до розгляду.
Відповідач 13.06.2008р. надав через канцелярію суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Крім того, 02.07.2008р. відповідачем було надано декілька відзивів, в яких він просить суд залишити позовні вимоги без розгляду, посилаючись на строк позовної давнини, те, що прокурором необгрунтовано визначено першим позивачем Міністерство оборони України як орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, оскільки останній не є учасником спірних правовідносин за договорами №31/05-01Д від 31.05.2001р. Також, відповідачем, 28.07.2008р. та 08.09.2008р. були надані пояснення, в яких відповідач просить суд відмовити у задоволенні заяви позивача про уточнення позовних вимог та залишити без розгляду позовні вимоги, посилаючись на те, що предметом позовної заяви прокурора є зобов"язання виконання умов мирової угоди-тобто зобов"язання передачі квартир, однак, спір про зобов"язання передачі квартир між тими ж сторонами вже вирішувався судом, а провадження по даному спору було припинене укладанням мирової угоди від 28.11.2003р., яка була затверджена ухвалою господарського суду Харківської області від 03.11.2003р. (справа 08/626-03).
Надані сторонами документи були досліджені судом та залучені до матеріалів справи.
18.09.08 ЗАТ "Агросервіс-Україна" було подано касаційну скаргу на ухвалу господарського суду Харківської області від "19" червня 2008 р. по справі № 46/481-07.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 19.09.2008р. провадження по справі було зупинено, а справу надіслано до Вищого господарського суду України.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 15.10.2008р. в прийнятті скарги було відмовлено, а справу повернено для подальшого розгляду до господарського суду Харківської області.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 04.12.2008р. провадження по справі 46/481-07 було поновлено та призначено до розгляду в судовому засіданні.
Представник позивача 22.12.2008р. надав через канцелярію суду заяву (вих. №141/116 від 19.12.2008р.), в якій просить суд зобов"язати відповідача надати документи щодо передачі квартир №97 по вул. П. Свинаренка, №18 та №59 по пр. Перемоги, 46 для оформлення права власності стороннім особам: Щегольковій О.Є. та ТОВ "Хрещатик Інвестбуд".
Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому було судом задоволено.
У судовому засіданні призначеному на 08.01.2009р. було оголошено перерву до 09.01.2009р. для прийняття рішення по справі.
Прокурор у судовому засіданні підтримує позовні вимоги в поному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з"явився, про причини неявки суд не повідомив.
Розглянувши матеріали справи, та, заслухавши у судовому засіданні пояснення прокурора та представника позивача, суд встановив наступне.
На виконання завдань по будівництву житла та інвестиційних програм по будівництву житла для військовослужбовців, між МО України (військова частина А0200) та Акціонерним товариством "Агросервіс-Україна" було укладено договір №31/05-01Д від 31.05.2001р. про дольову участь у завершенні будівництва житлового будинка по вулиці Академіка Павлова, 144 в м. Харкові та проспекту Перемоги, 107 в м. Києві.
Предметом договору було об"єднання фінансових і других ресурсів, а також необхідних юридичних та фізичних дій, направлених на завершення будівництва житлових будинків по вулиці Академіка Павлова, 144 в м. Харкові та проспекту Перемоги, 107 в м. Києві. Згідно п.2.1.5. договору відповідач, за згодою позивача, має право передати квартири в інших житлових будинках.
Позивачем було надано будівельних матеріалів на суму 9,0 млн. грн. Поставка матеріалів здійснювалась за рахунок інвестицій із державного бюджету України через Командування військами ППО за рахунок погашення податку на прибуток ВАТ "Турбоатом" і квартири передавалися під заселення військовослужбовцями Харківського гарнізону через Харківську квартирно-експлуатаційну частину району.
Згідно умов п. 3.2. договору №31/05-01Д від 31.05.01р. на суму наданих Управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України будівельних матеріалів і конструкцій АТ "Агросервіс-Україна" зобов'язалося передати по цінам середньо-регіональної вартості житла, встановленої Держкомбудом по регіонах України, квартири на протязі 10 днів після приймання житлового будинку в експлуатацію.
Умови договору АТ "Агросервіс-Україна" були не виконані в повному обсягу: АТ "Агросервіс-Україна" не додало житлової площі на 100,0 тис грн. та прострочило термін передачі квартир проти строку, встановленого договором, на 65 днів. Тому УКБ МО України була подана позовна заява від 23.09.2003 року №141/267 до господарського суду Харківської області про стягненню боргу та сплату пені, всього в сумі 266296,00 грн. В процесі розгляду справи №08/626-03 по пропозиції АТ "Агросервіс-Україна", у зв"язку з передачею АТ "Агросервіс-Україна" квартири №97 по вул. П. Свинаренка, 18 в м. Харкові загальною площею 71,27 кв.м., було досягнуто згоди щодо урегулювання спору у справі №08/626-03 по заборгованості та відшкодуванню пені і штрафу була укладена мирова угода, яка була затверджена ухвалою від 03.12.2003 року, і провадження у справі №08/626-03 було припинено на підставі вимог ст. 80 ГПК України.
Мирова угода від 03.12.2003 року була підписана на підставі акту передачі УКБМО України від АТ "Агросервіс-Україна" квартири №97 по вул. П. Свинаренка, 18 від 28.11.2003 року, в якому АТ "Агросевіс-Україна" дало гарантію, що квартира є його власністю, на момент передачі на неї відсутні права власності у третіх осіб, вона не продана, не дарована, не розподілена за ордером, не знаходиться у спорі, під заставою та арештом.
Згідно вимог ст. 78 ГПК України мирова угода вступає в силу з дня затвердження її ухвалою господарського суду. Таким чином, акт передачі квартири №97 по вул. П. Свинаренка, 18 набув чинності після затвердження мирової угоди з 03.12.2003 року. Квартира була передана для заселення військовослужбовцями військ ППО України -військовій частині А1206 ( Управління розквартирування військ та капітального будівництва військ ППО), але квартира і весь будинок стала власністю другої юридичної особи ТОВ "Хрещатик Інвестбуд", якому АТ "Агросервіс передало цей будинок.
Умовами договору не була передбачена передача квартир із оформленням права І власності, оскільки на той час не діяли вимоги ст. 192 ЦК України щодо державної реєстрації передачі нерухомого майна і тому квартири передавалися актом, а після передачі їх Квартирно-експлуатаційним частинам району виписувалися ордери і заселялися мешканці.
Згідно вимог ст. 128 ЦК України (діяв на час укладення договору та передачі квартири ) право власності (оперативного управління ) виникає з моменту передачі.
Акт вводу житлового будинку по вул. П. Свинаренка, 18 підписаний 13.08.2004 року та затверджений рішенням Харківської міської ради 31.08.2004 року №791. Згідно , вимог ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Згідно вимог ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).
Таким чином, гарантія в акті від 28.11.2003 року, яка дана АТ "Агросевіс-Україна", що квартира №97 є його власністю, не відповідає дійсності: житловий будинок не був введений в експлуатацію, а до завершення будівництва АТ "Агросевіс-Україна" було власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі будівництва. Тому АТ "Агро сервіс-Україна" не повідомило при підписанні акту, що дім не введений в експлуатацію і дало гарантію, що квартира є його власністю.
Акт прийняття квартир від 20.03.2003 в житловому будинку по пр. Перемоги, 46, в тому числі і квартири №59, підписаний УКБ МО України на підставі її огляду та підтвердження її готовності під заселення начальником Харківського КЕВ.
Як свідчать матеріали справи, під час огляду та підписання акту передачі квартир від 20.03.2003 року АТ "Агросервіс-Україна" не було повідомлено, що ще 15.02.2003 року на квартиру №59 був оформлений договір купівлі-продажу реєстрації квартири на праві власності за Щегольковою О.Є. на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Гібадуловою Л.А. за №417.
Про це стало відомо УКБ МО України тільки після отримання повідомлення від командира військової частини АЗ 641 (управління ППО України) та надання ним листа Харківського БТІ №1642 від 10.10.2006 року щодо реєстрації квартири №59 на праві власності за Щегольковою О.Є. на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Гібадуловою Л.А. за №417. Після цього на запит УКБ було надане відповідне підтвердження щодо реєстрації квартири №59 на праві власності за Щегольковою О.Є. на підставі договору купівлі-продажу.
На підставі викладеного, військовому прокурору та УКБ МО України обставини, щодо неналежності квартир АТ "Агросервіс-Україна ", не були відомі та не могли бути відомі, так як відповідач письмово дав гарантію щодо належності йому квартир.
Таким чином, АТ "Агросервіс-Україна" після підписання і затвердження мирової угоди не виконало умови мирової угоди.
Відповідно до вимог ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи.
Згідно ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, крім інших включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.
Згідно ст. 226 ГК України у разі невиконання зобов'язання про передачу їй індивідуально визначеної речі управнена сторона має право вимагати відібрання цієї речі у зобов'язаної сторони або вимагати відшкодування останньою збитків.
Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Оскільки вказані в договорі квартири на даний час належать іншим особам на підставі цивільно-правових актів, а умови щодо їх укладення не відомі позивачу УКБ МО України та не має відомостей щодо наявності на цей час житла у АТ "Агросервіс-Україна", позовні вимоги щодо відшкодування вартості житла по ціні на час розгляду справи, що становить 497987,10 грн. є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Розглянувши позовні вимоги в частині стягнення 181765,29 грн. пені та 34859,10 грн. штрафу, суд, визнав їх необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки, встановив відсутність угоди сторін про неустойку на випадок порушення зобов"язань з боку відповідача . Посилання ж позивача на ст. 231 Господарського кодексу України, як на підставу, стягнення неустойки, суд не приймає до уваги, оскільки зазначена норма встановлює лише розмір такої неустойки, який нараховується та стягується, відповідно до тлумачення ч. 5 зазначеної статті, лише у випадку встановлення сторонами угоди про неустойку.
Відповідно до статті 12 Господарського процесуального кодексу України «Справи, підвідомчі господарським судам», Господарським судам підвідомчі:
1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів;
2) справи про банкрутство;
3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції;
4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також, між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України «Справи, підсудні місцевим господарським судам», місцеві господарські суди розглядають у першій інстанції усі справи, підвідомчі господарським судам.
Оскільки, акти передачі від 28.11.03 та від 20.03.03 не є угодами, спір з данного питання не підлягає вирішенню в господарських судах України.
Відповідно до ст. 80 п.1 ч. 1, господарський суд припиняє провадження по справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
За таких обставин, провадження по справі в частині визнання недійсним акту передачі від 28.11.03 квартири №97 загальною площею 71,27 кв.м. в житловому будинку по вул. П. Свинаренка, 18 та акту передачі квартир по пр. Перемоги, 46 від 20.03.03 в частині передачі квартири №59 загальною площею 52,3 кв.м., слід припинити.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача належить стягнути до Державного бюджету України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито», що становить 4979,87 грн., та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 гривень.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 226, 231 ГК України, ст. 230, ч. З ст. 328 ЦК України, ст.ст. 526, 611, 629 Цивільного кодексу України, статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито», Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411, статтями 1, 5, 6, 12, 13, 22, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, п. 1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства "Агросервіс-Україна" (61054, просп. 50-річчя ВЛКСМ,47/19, кв.213, м. Харків, код ЄДРПОУ 22696657) на користь Управління капітального будівництва Міністерства оборони України (03049, м. Київ, пр. Повітрофлотський, 28 а, код ЄДРПОУ 08228659) 497987,10 грн. p,bnrsd
В частині позовних вимог щодо визнання недійсними акту передачі від 28.11.2003 року квартири №97 загальною площею 71,27 кв. м. в житловому будинку по вул. П. Свинаренка, 18 та акту передачі квартир по пр. Перемоги, 46 від 20.03.03 року в частині передачі квартири №59 загальною площею 52,3 кв. м. провадження по справі припинити.
В решті позову відмовити.
Стягнути з Акціонерного товариства "Агросервіс-Україна" (61054, просп. 50-річчя ВЛКСМ,47/19, кв.213, м. Харків, код ЄДРПОУ 22696657) на користь державного бюджету України 4979,87 грн., державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу .
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення підписано
14.01.09
Суддя Тихий П.В.