"23" листопада 2006 р.
Справа № 9/161-04-5356
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Бойко Л.І.,
суддів: Величко Т.А., Жукової А.М.,
при секретарі судового засідання Храмшиній І.Г.
за участю представників сторін:
від позивача -Горжеєва О.Г.
від відповідача -Юхтенко Л.Р. (від Представництва)
розглянувши апеляційну скаргу ДП «Агроімпекс», м. Одеса
на рішення господарського суду Одеської області від 8.09.2004р.
зі справі № 9/161-04-5356
за позовом ДП «Агроімпекс», м. Одеса
до: Одеської міської ради,
Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради
про визнання недійсним рішення Одеської міської ради № 1921-ХХІV
встановив:
Дочірнє підприємство «Агроімпекс» 19.07.2004р. звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Одеської міської ради, Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради про визнання недійсним рішення Одеської міської ради № 1921-ХХІV від 18.11.2003р. «Про надання згоди на вступ до господарського товариства», посилаючись на порушення Одеською міською радою вимог ст.19 Конституції України, Законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про приватизацію державного майна», «Про приватизацію державних підприємств»при прийнятті вказаного рішення.
Заперечуючи проти задоволення позову в період розгляду справи у 2004 році, Представництво по управлінню комунальною власністю зазначило, що оскаржене рішення прийняте на законних підставах.
Одеська міська рада у 2004 році позовні вимоги не визнала, вказавши на їх безпідставність та незаконність і послалась на те, що оскаржене позивачем рішення є законним, обґрунтованим, прийнятим на підставах та в межах, передбачених Законами України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про власність», «Про господарські товариства».
Рішенням господарського суду Одеської області від 08.09.2004р. (суддя Бакланова Н.В.) у задоволенні позову ДП «Агроімпекс» відмовлено.
Рішення суду мотивоване тим, що означене рішення Одеської міської ради прийнято у межах закону та компетенції міської ради, а також з урахуванням інтересів та прав територіальної громади м. Одеси. Також суд зазначив, що юридична заінтересованість позивача в судовому процесі зобов'язує його довести як наявність спірних правовідносин, так і ту обставину, що оспорюваний акт порушує його права та охоронювані законом інтереси.
Не погодившись із прийнятим судом рішенням, позивач звернувся із апеляційною скаргою і з доповненням до неї, в яких просить його скасувати, позов задовольнити, посилаючись на помилковість та необґрунтованість висновків суду першої інстанції, а також на порушення судом норм процесуального права.
Представництво по управлінню комунальною власністю вважало рішення суду таким, що відповідає нормам матеріального та процесуального права, а апеляційну скаргу не визнало і просило залишити судове рішення без змін, але в судовому засіданні апеляційної інстанції Представництво висловилося про незаконність вказаного рішення Одеської міської ради, а Одеська міська рада своїм правом участі у судовому засіданні апеляційної інстанції не скористалась.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 06.10.2004р. (головуючий суддя Жеков В.І., судді: Картере В.І., Пироговський В.Т.) зазначену апеляційну скаргу прийнято до провадження.
Ухвалою апеляційної інстанції від 21.12.2004р. за клопотанням Представництва по управлінню комунальною власністю провадження у справі зупинено на підставі ст.79 ГПК України до вирішення господарським судом Одеської області пов'язаної з нею іншої справи № 9/255-04-8361.
Постановою Вищого господарського суду України від 12.04.2005р. вказану ухвалу про зупинення провадження у справі скасовано, справу направлено до Одеського апеляційного господарського суду для розгляду по суті.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 26.04.2005р. (головуючий суддя Бойко Л.І., судді: Величко Т.А., Жукова А.М.) означена апеляційна скарга прийнята до провадження. Провадження у справі неодноразово зупинялось у зв'язку із розглядом судами всіх інстанцій справи № 30/277-05-7311, яка безпосередньо пов'язана зі справою № 9/161-04-5356.
15.09.2006р. провадження у справі поновлено, оскільки підстави, що зумовили її зупинення, усунено.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги та доповнення до неї, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки господарським судом, судова колегія відзначає наступне.
Використовуючи своє право на ініціативу, ДП «Агроімпекс» на підставі ст.7 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)»08.07.2004р. звернулось до Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради з заявкою про внесення до переліку об'єктів, що підлягають приватизації на аукціоні, цілісного майнового комплексу готелю «Пасаж», розташованого у м. Одесі, вул. Преображенська, 34/ вул. Дерибасовська, 33.
Вказана заявка ДП «Агроімпекс» була залишена без задоволення Представництвом по управлінню комунальною власністю у зв'язку з існуванням рішення сесії Одеської міської ради № 1921-ХХІV від 18.11.2003р. про передачу зазначеного комплексу до статутного фонду господарського товариства.
Як вбачається із матеріалів справи, а також із судових рішень по справі № 30/227-05-7311, 18.11.2003р. з метою розвитку туристичної інфраструктури в м. Одесі, Одеською міською радою прийнято рішення № 1921-ХХІV «Про надання згоди на вступ до господарського товариства», яким Представництву по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради доручено виступити співзасновником господарського товариства, визначено, що внеском Одеської міської ради до статутного фонду створюваного господарського товариства буде будівля готелю «Пасаж», розташована за адресою: м. Одеса, вул. Преображенська, 34, попередня вартість якої складає в еквіваленті 5 970 000 доларів США, що становить 35% статутного фонду, доручено Представництву по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради відповідно до вимог діючого законодавства здійснити заходи щодо оцінки вартості будівлі готелю «Пасаж» з метою уточнення розміру статутного фонду господарського товариства та розміру вартості внеску Одеської міської ради.
02.06.2004р. був укладений договір про створення ЗАТ «Пасаж», відповідно до умов якого Одеська міська рада внесла до статутного фонду ЗАТ «Пасаж» будівлю готелю «Пасаж», розташовану за адресою: м. Одеса, вул. Преображенська, 34. Такий саме обов'язок Одеської міської ради щодо внесення до статутного фонду ЗАТ «Пасаж» будівлі готелю «Пасаж» передбачений Статутом ЗАТ «Пасаж», затвердженим рішенням установчих зборів ЗАТ «Пасаж» 16.06.2004р. та зареєстрованим Виконкомом Одеської міської ради 16.07.2004р. Передача означеного майна до статутного фонду ЗАТ «Пасаж» оформлена актами прийому-передачі № 1 від 15.07.2004р. і № 2 від 19.11.2004р.
23.12.2004р. Виконкомом Одеської міської ради прийнято рішення № 747 «Про оформлення свідоцтва про право власності на будівлю готелю «Пасаж», яка розташована за вказаною адресою Закритому акціонерному товариству «Пасаж», на підставі якого 13.01.2005р. ЗАТ «Пасаж» видано свідоцтво про право власності.
Прокурор м. Одеси звернувся до Приморського районного суду м. Одесі із заявою про скасування рішення Одеської міської ради від 18.11.2003р. № 1921-ХХІV, яка Приморським районним судом м. Одеси розглянута і рішенням від 07.04.2005р. зі справи № 2-1146/05, яке набрало законної сили 07.05.2005р. і не скасоване до цього часу, у задоволенні заяви Прокурора м. Одеси відмовлено. Приймаючи рішення, Приморський районний суд м. Одеси послався на вимоги п.п.30 п.1 ст.26, п.6 ст.60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ч.3 ст.169 Цивільного кодексу України, п.2 ст.79, п.п.1,3 ст.86 Господарського кодексу України, ст.13 Закону України «Про господарські товариства» та встановив ряд фактів, у тому числі, що законодавством України передбачено такий спосіб відчуження комунального майна як внесення міською радою нерухомості, що знаходиться в комунальній власності до статутного фонду господарського товариства; які не доказуються при розгляді інших справ відповідно до п.1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення Одеської міської ради від 18.11.2003р. № 1921-ХХІV не суперечить вимогам законодавства України.
Судові рішення по справі № 30/227-05-7311 свідчать, що Одеська міська рада у 2005 році зверталась до господарського суду із позовом про визнання статуту ЗАТ «Пасаж» частково недійсним, визнання свідоцтва про право власності на спірний майновий комплекс недійсним, визнання незаконною реєстрації про право власності та зобов'язання зареєструвати право власності на цілісний майновий комплекс готелю «Пасаж» за територіальною громадою м. Одеси. Виконком Одеської міської Ради та ЗАТ «Гастроном «Центральний» зверталися до господарського суду із позовами про визнання недійсним рішення Одеської міської ради від 18.11.2003р. № 1921-ХХІV, а ЗАТ «Пасаж» зверталось із позовом про визнання права власності на спірне майно.
Рішенням господарського суду Одеської області, яке залишено без змін судами вищих інстанцій, у задоволенні вищевказаних позовів, у тому числі про визнання недійсним рішення Одеської міської ради від 18.11.2003р. № 1921-ХХІV, відмовлено повністю, а позов ЗАТ «Пасаж» задоволено, за ним визнано право власності на будівлю, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Преображенська, 34.
ДП «Агроімпекс» звернулось до господарського суду з позовом про визнання означеного рішення Одеської міської ради недійсним з інших підстав, а саме: Одеською міською радою порушено ст..19 Конституції України, вимоги Закону України «Про місцеве самоврядування», оскільки міська рада безоплатно передала історичну і культурну цінність міста -цілісний майновий комплекс готелю «Пасаж» без урахування інтересів територіальної громади, не шляхом проведення аукціону, конкурсу або викупу, як то передбачено правовими нормами спеціальних Законів у сфері приватизації.
Господарський суд Одеської області, відмовляючи у задоволенні позову, зазначив, що акт державного чи іншого органу -це юридична форма рішень цих органів, яка породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язків характер для суб'єктів цих відносин.
Підставами для визнання акту недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акту недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних інтересів підприємства чи організації -позивача у справі.
Відповідно до вимог п.п. 30, 33 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Одеська міська рада на правах юридичної особи та власника комунального майна, наділена виключною компетенцією приймати рішення про розпорядження об'єктами права комунальної власності та про створення спільних підприємств, у тому числі з іноземними інвестиціями, а згідно з п.5 ст.60 цього Закону, органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальної громади у відповідності з законом здійснюють повноваження щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, у тому числі виконують всі майнові операції.
На підставі вказаних правових норм, а також у зв'язку з тим, що за результатами розгляду справи факт порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача прийнятим актом органу місцевого самоврядування не встановлено і такий факт позивачем не доведений, господарський суд обґрунтовано визнав позовні вимоги безпідставними та відмовив позивачу у позові, тому що оспорюваним рішенням Одеської міської ради № 1921-ХХІV права та охоронювані законом інтереси позивача не порушено.
Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає висновки суду першої інстанції такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, ґрунтуються на повному з'ясуванні всіх обставин справи, яким судом дана належна правова оцінка.
З огляду на таке, колегія суддів дійшла висновку про безпідставність та необґрунтованість апеляційної скарги і відсутність підстав для її задоволення.
Керуючись ст. ст. 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
ухвалила:
Рішення господарського суду Одеської області від 8.09.2004р. у справі № 9/161-04-5356 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Ухвала апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом одного місяця до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Л.І. Бойко
Судді: Т.А. Величко
А.М. Жукова