16.01.2013Справа №5002-12/ 3145-2012
За заявою Вовдюк Олега Івановича, м. Луцьк
до боржника Фізичної особи - підприємця Сіренко В'ячеслава Олександровича, м. Євпаторія (ідентифікаційний код 2082053192)
про банкрутство
Суддя Іллічов М.М.
Представники:
Від заявника - Семенов Г.К., довіреність № б/н від 28.09.12 р.
Від боржника - Болдирєва О.А, довіреність від 17.03.2011 р.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Вовдюк Олег Іванович звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим з заявою про порушення справи про банкрутство щодо Фізичної особи - підприємця Сіренко В'ячеслава Олександровича як неспроможного своєчасно виконати свої зобов'язання перед кредитором на суму 872693,00 грн.
В обґрунтування заяви сторона зазначала про наявність судового рішення про стягнення 50000 доларів США позики, винагороди за користування коштами у сумі 10 000 доларів та 50000 доларів штрафу, що еквівалентно 870 873 грн. та 1820 грн. судового збору з боржника та незадоволення боржником вимог протягом трьох місяців.
Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 20.09.2012 порушено провадження у справі.
Розгляд справи відкладався, в судовому засіданні оголошувалась перерва.
14.01.2013 представником Сіренко В.О. заявлено клопотання про припинення провадження у справі з огляду на недоведеність неспроможності боржника виконати зобов'язання перед кредитором, арешт в межах виконавчого провадження майна боржника за рахунок якого можливо задоволення вимог. Також вказувалось на наявність ухвали Солом'янського районного суду м. Київа від 05.12.12 у справи за позовом Сіренко Л. до Сіренко В.О, Вовдюка О.І. про визнання договору позики недійсним.
Представником кредитора наведено заперечення щодо заявленого клопотання.
Розглянувши матеріали справи, заслухав пояснення учасників суд дійшов наступного.
Відповідно до ст.1, п.3 ст.6 Закону „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до необхідних умов застосування процедури банкрутства віднесено наявність вимог кредитора до боржника у розмірі не менше 300 мінімальних розмірів заробітної плати, безспірність цих вимог, незадоволення їх протягом трьох місяців, а також неможливість виконання боржником своїх зобов'язань не інакше ніж через відновлення платоспроможності.
Відповідно до ст. 1 Закону про банкрутство безспірними вимогами кредиторів є як вимоги кредиторів, визнані боржником, так і інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.
Вимоги заявника підтверджено судовим рішенням Луцького міськрайоного суду від 09.11.2010 р., залишеним без змін постановами апеляційної та касаційної інстанцій, виконавчим листом, який видано Луцьким місьрайонним судом 29.09.11 р. та за яким 18 жовтня 2011 р. було відкрито виконавче провадження. Виконавче провадження зупинялося згідно постанови від 06.04.12 р. та було поновлено 03.07.12 р.
З матеріалів справи слідує, що на виконання судового рішення про стягнення згідно постанови державного виконавця від 21.11.2011 р. накладено арешт на належний боржнику будинок у смт. Заозерне, Аллея Дружби 5.
Згідно акту опису та арешту від 13.12.2011 р. було описано та накладено арешт на майно боржника - домоволодіння № 5 по вул. Аллея Дружби у смт. Заозерне, яке складається з декількох літер.
Відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строк здійснення виконавчого провадження не включає час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження на період проведення експертизи чи оцінки майна, виготовлення технічної документації на майно, реалізації майна боржника, час перебування виконавчого документа на виконанні в адміністрації підприємства, установи чи організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця, які здійснюють відрахування із заробітної плати (заробітку), пенсії та інших доходів боржника. Строк здійснення зведеного виконавчого провадження обчислюється з моменту приєднання до такого провадження останнього виконавчого документа.
Отже, виконавчою службою вчиняються дії на виконання рішення про стягнення суми боргу з боржника.
Згідно із ст. 1 закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» банкрутством є визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури. Суб'єктом банкрутства (далі - банкрут) є боржник, неспроможність якого виконати свої грошові зобов'язання встановлена господарським судом.
Докази щодо наявності у боржника майна, яке арештовано в ході виконавчого провадження та реалізація якого потребує дотримання процедур, визначених законом «Про виконавче провадження» та потребує часу надають підстави стверджувати про відсутність ознак того, що задоволення вимог кредиторів може бути здійснено не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.
З приводу ухвали Солом'янського районного суду м. Київа від 05.12.12 у справи за позовом Сіренко Л. до Сіренко В.О, Вовдюка О.І. про визнання договору позики недійсним суд зазначає, що її наявність не спростовує безспірності боргу в розумінні закону про банкрутство. На час розгляду справи про банкрутство немає доказів того, що виконавчий лист який видано Луцьким місьрайонним судом 29.09.11 р. визнано таким, що не підлягає виконанню.
Пунктом 36 постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про банкрутство» від 18.12.2009р. № 15 роз'яснено, що Законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Закону (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 1 -1 частини першої статті 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору).
Встановлені судом обставини надають підстави стверджувати про відсутність усіх необхідних ознак неспроможності боржника, що є підставою для припинення провадження у справі про банкрутство.
Витрати по сплаті судового збору суд згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України залишає за заявником.
З урахуванням викладеного і керуючись ст. ст. 1, 5, 6, 7, 40 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України суд
Провадження у справі про банкрутство Фізичної особи - підприємця Сіренко В'ячеслава Олександровича припинити.
Суддя М.М. Іллічов