Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua
Харків
10 січня 2013 р. № 2-а- 13836/12/2070
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Панов М.М. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом
Управління Пенсійного фонду України в Вовчанському районі Харківської області
до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Вовчанському район Харківської області
про визнання дій незаконними та зобов"язати вчинити певні дії, -
До Харківського окружного адміністративного суду звернулось Управління Пенсійного фонду України в Вовчанському районі Харківської області, з адміністративним позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Вовчанському район Харківської області, в якому просив суд визнати дії відповідача щодо внесення змін до обліку осіб, яким виплачена пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2012року у кількості 25 осіб на загальну суму витрат, що підлягає відшкодуванню в розмірі 102150,47 грн. незаконними; Зобов'язати відповідача відкоригувати облік осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2012 року в кількості 25 осіб збільшивши загальну суму витрат на 102150,47 грн.; Зобов'язати відповідача підписати Акти щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад місяць 2012р. з урахуванням щомісячної державної адресної допомоги.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином. Надав заяву про розгляд справи без участі представника Управління Пенсійного фонду України в Вовчанському районі Харківської області.
Відповідач який належним чином повідомлений, відповідно в судове засідання не прибув, причину неявки суду не повідомив, заяву про розгляд справи за його відсутності не надавав. Надав письмові заперечення в яких виклав свою позицію проти позову .
У відповідності до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Пунктом 10 ч. 1 ст. З КАС України визначено, що письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без виклику осіб,які беруть участь у справі, та проведення судового засідання на основі наявних у суду матеріалів у випадках, встановлених цим Кодексом.
Тому у відповідності до ст. 41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступних підстав.
Згідно до ст. 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності"(далі - Закон) Фонд зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я на виробництві, в тому числі пенсії по інвалідності від трудового каліцтва або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника з цих причин, при настанні страхового випадку. Виплата щомісячної державної адресної допомоги не пов'язана із страховими випадками, а тому не повинна відшкодовуватися фондом.
Даним законом не передбачено відшкодування витрат на виплату щомісячної державної адресної допомоги, доплат та надбавок, встановлених постановами Кабінету Міністрів України .
Позивач посилається на вимоги ст. 7 Закону України № 2272 від 22.02.2001 року "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" щодо відшкодування Фондом ПФУ кошти за пенсії, виплачені особам, яким призначено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та на Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України ПФУ витрат пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності в наслідок нещасного випадку на виробництві, затвердженого постановою правління Пенсійного Фонду України, ФСНВУ від 4 березня 2003 року за № 5-4\4 (далі Порядок), де визначено, що відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення", та "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, а саме: сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. Щомісячна цільова грошова допомога на прожиття ( в Законі - щомісячні страхові виплати).
Згідно з постановою правлінь Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - Фонд) "Про затвердження Порядку відшкодування фондом Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання"від 04.03.2003 р. № 5-4/4, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.05.2003 р. за №376/7697, Фондом провадиться відшкодування Пенсійному фонду України витрати, пов'язані з виплатою зазначених пенсій. Зокрема, відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності"та інших нормативно-правових актів, а саме: сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію в разі встановлення причинного зв'язку смерті; допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію; сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.
Тобто, Фондом відшкодовуються Пенсійному фонду України витрати на виплату пенсій, які згідно ст. 28 базового Закону є страховими виплатами, що відповідно до статей 33, 34 цього Закону призначаються і виплачуються органами Пенсійного фонду України згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення", максимальний розмір яких становить 150 грн., а для осіб, які працювали на роботах, передбачених Списком № 1 - 200 грн., для тих, які зайняті під землею, залежно від стажу роботи, від 222,80 грн. до 275,80 грн.
Однак слід зазначити, що відповідно до цієї статті, потерпілі (члени сім'ї) крім пенсії отримують основні виплати - щомісячні страхові виплати.
Пенсійний фонд, не враховуючи особливості матеріального забезпечення в сфері соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та ігноруючи норми базового Закону прийняв рішення щомісячно проводити виплати державної адресної допомоги до пенсій з наступним її відшкодуванням Фондом, що суперечать нормам базового Закону і спільній постанові правлінь Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - Фонд) "Про затвердження Порядку відшкодування фондом Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання"від 04.03.2003 р. № 5-4/4, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.05.2003 р. за №376/7697.
Кабінет Міністрів України постановою від 26 березня 2008 року № 265 установив, що у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсії у зв'язку з втратою годувальника членам сімей шахтарів, смерть яких настала внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання) не досягає в осіб, яким призначено пенсію в зв'язку з втратою годувальника, на одного непрацездатного члена сім'ї 100 відсотків, на двох 120 відсотків, на трьох і більше - 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога до пенсії у сумі, що не вистачає до зазначених розмірів. Отже, адресна допомога як окремий вид соціальної допомоги не входить до складу пенсії по інвалідності та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Пунктом 4 цієї постанови Кабінету Міністрів України встановлено, що виплата щомісячної державної адресної допомоги здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога.
Роз»яснення Виконавчої дирекції Фонду, Кабінету Міністрів України, Мінюсту та других відомств починаючи з вересня 2004 року відповідно до постанови КМУ № 1215. Встановлено виплату щомісячної державної адресної допомоги до пенсії (дотації). В постанові роз»яснино, що державна адресна допомога, це грошові суми що їх виплачує держава в певних визначеним Законом випадкам.
Виходячи зі змісту п. 1 дія постанови 1215 поширюється саме на осіб, які втратили працездатність, а п.4 вказаної постанови передбачає, що виплати такої щомісячної державної адресної допомоги до пенсії (дотації ) здійснюється починаючи з вересня 2004 року за рахунок коштів Пенсійного Фонду України та державного бюджету. Отже законодавець читко визначив джерело фінансування таких дотацій. Кошти Фонду соціального страхування, як такі, що не включені до Державного бюджету, а по суті є коштами некомерційної самоврядної організації і не можуть бути спрямовані на виплату щомісячної державної адресної допомоги.
Вирішуючи питання щодо відшкодування щомісячної державної адресної допомоги, необхідно враховувати те, що страхування від нещасного випадку на виробництві є самостійним видом загальнообов'язкового державного соціального страхування, одним з основних принципів якого є цільове використання коштів. Відповідно до ст. 46 Закону кошти на здійснення страхування від нещасного випадку не формуються за рахунок Державного бюджету України, не включаються до його складу та використовуються виключно за їх прямим призначенням. Зважаючи на особливості фінансування страхування від нещасного випадку, виключно цільове використання цих коштів та враховуючи те, що адресна допомога як окремий вид соціальної допомоги не входить до складу пенсії по інвалідності та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, Фонд не може нести витрати на виплату державної адресної допомоги.
Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає підстав для відшкодування Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою інвалідам внаслідок трудового каліцтва чи професійного захворювання щомісячної адресної допомоги, доплат, надбавок, передбачених постановами Кабінету Міністрів України від 26.03.2012 р. № 265 та від 16.078.2008 р. № 654.
УПФУ в Великобурлуцькому районі Харківської області, були складені акти щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за травень 2012 року, за червень 2012 року, за липень 2012 року, за серпень 2012 року, за вересень 2012 року ,за жовтень 2012 року за листопад 2012р.
Відповідачем, Вiддiленням Виконавчої дирекцiї Фонду соцiального страхування вiд нещасних випадкiв на виробництвi та професiйних захворювань України в Вовчанському районi Харківської області, перелічені акти звірок підписані, але без урахування витрат по виплаті громадянам-пенсіонерам щомісячної державної адресної допомоги.
Не прийняті до заліку відповідно до актів звірок за червень-листопад 2012 року
(червень-16967,22 грн., липень-17066,55 грн., серпень-17066,55 грн., вересень-17066,55 грн., жовтень-17344,80., листопад- 16638,80грн.), загальна сума витрат ПФУ в розмірі 102150,47 грн., в тому числі:
-суми витрат в розмірі 453,78 гри.- сума пенсії ОСОБА_1, який отримав травму працюючи на території СНД( Росія) Відповідно до Акту №2 від 5.09.1984 року, -сума витрат в розмірі 100716,87 грн.-державна адресна допомога ;в тому числі сума 4531,20 грн., державна адресна допомога ОСОБА_1, та сума 96185,67 грн. державна адресна допомога іншим пенсіонерам.
-сума витрат в розмірі 97,02 грн.-щомісячна цільова допомога ОСОБА_1 - сума витрат- 882,80 грн.-доставка пенсії; в тому числі: 8,58 грн.- на доставку пенсії ОСОБА_1, 70,70 грн.-та доставку державної адресної допомоги ОСОБА_1, 803,52 грн.-доставка державної адресної допомоги іншим пенсіонерам.
Загальна сума не принятих до заліку коштів становить : 102150,47 грн.
Що ОСОБА_1, який відповідно до Акту Н-1 від 05.09.1984 року отримав трудове каліцтво працюючи електрозварювальником в СМУ-10 УС «Заводстрой» Треста «Волгодонськенергострой», участок 2 за адресою, м.Волгодонськ, вул. Курчатова 26, РСФСР, про що в адміністративному позові зовсім не згадується. Якщо міжнародним договором України (ст.4 Закону), згода на обов"язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми ніж ті, що передбачені законодавством про страхування від нещасного випадку, то застосовуються норми міжнародного договору.
На цей час діє Угода про взаємне визнання прав на відшкодування шкоди, заподіяної працівникам каліцтвом, професійним захворюванням, або іншим ушкодженням здоров"я, які пов"язані з виконанням ним трудових обов"язків, що була підписана 9 вересня 1994 року державами колишнього Союзу РСР, в тому числі і Україною (додається).
Відповідно до ст.2 цієї Угоди відшкодування шкоди, заподіяної працівнику каліцтвом, професійним захворюванням, або іншим ушкодженням здоров"я ( в тому числі під час втрати працездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві, пов"язаного з виконанням трудових обов'язків, після переїзду потерпілого на територію іншої сторони), смерті, проводиться работодавцем сторони, законодавство якої поширювалось на працівника під час отримання каліцтва, іншого ушкодження здоров"я, смерті.
Виходячи із цього відшкодування потерпілому шкоди, вчиненої внаслідок нещасного випадку на виробництві, здійснюється стороною тієї держави, де стався нещасний випадок.
Відповідно до статті 3 Угоди країн - учасниць Співдружності незалежних держав про гарантії прав громадян держав співдружності у галузі пенсійного забезпечення, підписаної 13.03.1992 року, призначення та виплата пенсій громадянам інших держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення та членів їх сімей, здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають. Проведення взаєморозрахунків між Фондами не передбачено.
Виходячи з викладеного, пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання громадян держав-учасниць СНД в галузі пенсійного забезпечення та членів їх сімей, які здійснюються за законодавством держави, на території якої вони проживають, не повинні враховуватись при призначенні, проведенні перерахування суми щомісячних страхових виплат, а тим більше відшкодовуватися ФСНВУ, Пенсійному Фонду України.
З огляду на викладене, суд не знаходить підстав для задоволення позову.
Частиною 1 статті 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 11, 71, 94, 128,159, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову Управління Пенсійного фонду України в Вовчанському районі Харківської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Вовчанському район Харківської області про визнання дій незаконними та зобов"язати вчинити певні дії - відмовити у повному обсязі.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня його проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАСУ, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження .
Суддя Панов М.М.