ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ____________________________________
17.01.13 Справа № 9/5014/3201/2012.
Суддя Ворожцов А.Г., розглянувши матеріали справи за позовом
Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Стаханов Луганської області
до Приватного підприємства "БПФ", м. Стаханов
про стягнення 35 423 грн. 23 коп.
в присутності представників:
від позивача - ОСОБА_2, дов. № 3147 від 03.12.12,
від відповідача - Стиценко Л.А., директор, довідка ЄДР від 08.09.11, Жадан Н.О., угода від 15.01.2013,
суть спору: позивач, підприємець ОСОБА_1, звернулася з позовом, у якому просить стягнути з відповідача матеріальні збитки в розмірі 35423,23 грн.
В обґрунтування вимоги позивач посилається на факт здійснення нею комерційної діяльності на території ринку "Північний" у м. Стаханові, що належить відповідачу, у торгових кіосках № 163 та № 150 згідно з договорами № 69 від 10.01.03, № 60 від 01.01.05, № 60 від 01.01.08 та № 181 від 01.07.10, строк дії якого сплинув 31 грудня 2010 року.
За вказаними договорами адміністрація ринку надавала позивачу площу під розміщення торгових кіосків, а позивач зобов'язався сплачувати відшкодування частини загально ринкових витрат.
У 2011 та 2012 роках між відповідачем та позивачем договори не укладалися, однак з січня 2011 року по червень 2012 року відповідач отримував від позивача орендну плату за розміщення кіосків.
Крім того, на вимогу відповідача в липні 2012 року позивач за власний кошт здійснила реконструкцію кіоску № 163, при цьому з відповідачем були узгоджені межі та розміру кіоску.
Придбання та доставка будівельних матеріалів для реконструкції вказаного вартувало позивачу 17343,23 грн., оплата будівельних робіт за договором підряду, укладеним з ТОВ "БФ "Сівана", була здійснена в сумі 2700,0 грн., оплата послуг автокрану здійснена в сумі 380,0 грн.
Таким чином, на реконструкцію торгового кіоску позивачем було витрачено 20423,23 грн.
З липня 2012 року відповідач припинив отримання від позивача орендної плати, а 20 вересня 2012 року позивач отримала від відповідача повідомлення за № 59 про розірвання договору № 181 від 01.07.10.
У подальшому, 15 жовтня 2012 року позивач отримала припис відповідача за № 63 про проведення демонтажу спірного кіоску № 163, а 25 жовтня 2012 року було отримано листа за № 64 з вимогою про звільнення території, на якій розташовані торгові кіоски.
14-15 листопада 2012 року працівниками відповідача було демонтовано торговий кіоск № 163, пошкодивши його та порушивши цілісність конструкції.
Незважаючи на звернення позивача до органів міліції, відповідачем було демонтовано та вивезено кіоск у невідомому напрямку.
Вказаний кіоск позивач придбав за договором купівлі-продажу від 06.01.03 у підприємця ОСОБА_5 за ціною 15 тис. грн.
Таким чином, з урахуванням неможливості відновлення кіоску, позивачу спричинені збитки в загальному розмірі 35423,23 грн., які він й просить стягнути з позивача.
Відповідач, ПП "БПФ", відзивом на позовну заяву, наданим у судовому засіданні 24.12.12, у задоволенні позову просить відмовити, виходячи з такого.
Ніяких вимог на адресу позивача щодо здійснення реконструкції його кіосків з боку відповідача не висувалися.
У липні 2012 року на місці розташування кіоску № 163 з'явилася металева конструкція з шиферним покриттям, яка перебувала у небезпечному для працівників і відвідувачів ринку стані, а дах конструкції був самовільно приєднано до даху сусіднього кіоску, у зв'язку з чим ця конструкція була демонтована.
Відповідач не погоджується з розміром начебто спричинених ним збитків, крім того, у позивача відсутні документи, які б дозволяли йому проводити будівельні роботи на території ринку.
Оцінивши обставини справи, вислухавши доводи учасників судового процесу, суд дійшов наступного висновку.
Позивач вважає, що його права власника спірного торгового кіоску порушені відповідачем шляхом незаконного демонтажу цього майна, чим спричинено збитки в сумі 35423,23 грн.
Спір стосується стягнення з відповідача суми витрат позивача, пов'язаних з придбанням спірного кіоску за договором купівлі-продажу від 06.01.03 у підприємця ОСОБА_5 за ціною 15 тис. грн. (а.с. 43); реконструкцією вказаного цього кіоску на суму 17343,23 грн.; оплатою будівельних робіт на суму 2700,0 грн. та оплатою послуг автокрану в сумі 380,0 грн.
Судом встановлено, що протягом 2003 - 2010 років позивач перебував з відповідачем у договірних відносинах щодо розміщення торгових кіосків, що належать позивачу.
Наявні у справі копії договорів (а.с. 10 - 13) свідчать про те, що відповідач надавав позивачу місце для розміщення кіосків, що належать позивачу за №№ 150, 161 та 163, а позивач зобов'язався відшкодовувати частину загально ринкових витрат в певній сумі, яка у договорі на кожний наступний рік узгоджувалася сторонами.
Як вбачається з фактичних обставин та пояснень учасників судового процесу, останній договір був укладений сторонами 1 липня 2010 року та протягом 2011 - 2012 років між відповідачем та позивачем договори не укладалися, однак з січня 2011 року по червень 2012 року відповідач отримував від позивача орендну плату за розміщення кіосків.
Як вбачається з матеріалів справи (а.с. 31, 35) з липня 2012 року позивач не здійснював відшкодування частини загально ринкових витрат відповідача, оскільки не отримував квитанцій на оплату, у зв'язку з чим звертався до відповідача з відповідними листами.
В липні 2012 року позивач уклав з будівельним підприємством ТОВ "Будівельна фірма "Сівана" договір підряду (а.с. 25 - 27) щодо влаштування м'якої покрівлі на торгівельному модулі на суму 2700,0 грн., виконання робіт підтверджується актом здачі-приймання робіт від 30.07.12 (а.с. 28).
Позивач стверджує, що придбання та доставка будівельних матеріалів для реконструкції спірного кіоску вартувало позивачу 17343,23 грн., оплата будівельних робіт за договором підряду була здійснена в сумі 2700,0 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру № 13 (а.с. 29).
Оплата послуг автокрану в сумі 380,0 грн. підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру б/н від 05.07.12.
Разом з тим, доказів того, що ці витрати пов'язані саме з реконструкцією спірного кіоску, позивачем не надані.
У судовому засіданні представник відповідача стверджував, що позивач самовільно здійснив реконструкцію спірного торгового кіоску, а позивачем не надано доказів того, що саме за вказівкою або погодженням відповідача було здійснено реконструкцію торгового модуля (кіоску).
Більш того, матеріали справи містять припис директора ПП "БПФ" від 15.10.12 (а.с. 36) про необхідність демонтажу кіоску № 163 із зазначенням, що роботи з реконструкції були проведені без відповідного проекту та узгодження з адміністрацією ринку.
Оскільки припис керівника підприємства відповідача від 15.10.12 та письмову вимогу від 25.10.12 щодо звільнення території ринку (а.с. 38) позивач не виконав, протягом 14-15 листопада 2012 року працівниками відповідача було демонтовано торговий кіоск № 163, що підтверджується поясненнями сторін та не заперечується відповідачем.
Договором № 181 від 01.07.10 передбачено, що відповідач має право переміщувати кіоск (п. 2.8) або демонтувати кіоск (п. 3) з певних підстав, при цьому відповідач не несе відповідальності за збереження самого кіоску та майна, що в ньому знаходиться.
Однак на момент демонтажу спірного кіоску вказаний договір вже не діяв, оскільки строк його дії закінчився 31 грудня 2010 року (п. 5).
Виходячи з цього не має юридичного значення повідомлення відповідача на адресу позивача від 20.09.12 про розірвання договору № 181 (а.с. 32), оскільки з 31.12.10 у позивача були відсутні законні підстави для розміщення спірного кіоску на території ринку, що належить відповідачу.
Виходячи з норми ст. 1166 ЦК України, для настання негативних наслідків для відповідачів за цим позовом необхідна наявність складу правопорушення, а саме:
· наявність шкоди;
· протиправна поведінка заподіювача шкоди;
· причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача;
· вина.
За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Перераховані підстави визнаються загальними, оскільки їх наявність необхідна для всіх випадків відшкодування шкоди.
Враховуючи, що земельна ділянка, на якій розташований ринок "Північний", що належить відповідачу, була передана останньому в користування згідно з договором оренди землі за актом приймання-передачі від 10.01.05 (а.с. 54 - 57), а правових підстав для розміщення спірного кіоску у позивача на час демонтажу спірного кіоску не було, крім того, останній був письмово попереджений про необхідність демонтажу цього майна, суд не вбачає протиправних дій відповідача у спірних правовідносинах, а тому у задоволенні позову слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 44, 47-1, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд
1. У задоволенні позову підприємця ОСОБА_1 про стягнення з відповідача матеріальних збитків відмовити.
2. Судові витрати покласти на позивача.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст рішення складено і підписано 17.01.13.
Суддя А. Г. Ворожцов