Ухвала від 15.01.2013 по справі 424/97/13-ц

Справа № 424\97\13-ц

УХВАЛА

15 січня 2013 року Ровеньківський міський суд Луганської області

у складі : головуючого -судді Кулигіна Є.В.

при секретарі - Саюк Н.В.

розглянув у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 „Про визнання права власності на будинок», -

УСТА Н О В И В :

Позивач звернулася до суду з даним позовом, посилаючись на те, що на праві спільної часткової власності на підставі договору міни від 24.03.1987 року її бабусі ОСОБА_3 та її тітці ОСОБА_4 належать: 3\4 частки ОСОБА_3 та 1\4 частка ОСОБА_4 житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1.

ІНФОРМАЦІЯ_1 її бабуся ОСОБА_3 померла. Спадковим майном після її смерті є 3\4 частки вказаного житлового будинку і спадкоємцями на спадщину були вона та її тітка ОСОБА_4 в рівних частках, тобто по 3\8 частки кожний. Вона отримала свідоцтво про право на спадщину від 10.01.1994 року на вказану частку будинку. Її тітка спадщину прийняла, але свої спадкові права не оформила і свідоцтво про право на спадщину не отримала.

24.06.1994 року, вона зареєструвала шлюб з відповідачем і змінила своє прізвище на ОСОБА_2. В 1995 році вона і відповідач вселилися в будинок і проживали разом з її тіткою ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 її тітка померла. Після її смерті, їй перейшли в фактичне володіння, як єдиному спадкоємцю, належні померлої 5\8 частки вказаного вище житлового будинку. Вона прийняла спадок, але не оформила свої спадкові права. Потім, з метою поліпшення житлових умов, вона і відповідач вирішили побудувати поряд старого будинку новий будинок.

За час шлюбу за спільні кошти вони придбали будівельні матеріали, сплачували за виконання будівельних робіт, де які будівельні роботи виконували самі. В 2008 році вони побудували будинок та вселилися і проживають в ньому. Зараз вона вирішила оформити свої права на житлові будинки. Згідно технічного паспорту, виготовленого КП «Ровеньківське БТІ»на земельній ділянці за вказаною адресою знаходиться житловий будинок за літерою А-1 і житловий будинок за літерою Б, які фактично належать їй. Але відповідач не погодився з цим, тому з приводу цього між ними виник спір.

Добровільно вирішити це питання вони не змогли, тому вона керуючись положеннями ст. 392 ЦК України, змушена звернутися з позовом до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Суду сторони надали письмову заяву про затвердження мирової угоди, з проханням визнати укладену між ними мирову угоду за наступних умов:

1.Визнати за ОСОБА_1 і ОСОБА_2 право власності в рівних частках (по 1\2 частки кожному) на два житлових будинки за літерою А-1 і літерою Б з належними до них господарськими і побутовими будівлями і спорудами, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1

2. Відповідач ОСОБА_2 не заявляє вимог до позивача і не має претензій по умовам угоди.

3. Сторони в цивільній справі не заявляють вимог про стягнення судових витрат.

Умови мирової угоди не суперечать закону, не порушують права сторін та інтереси інших осіб і держави, тому просять суд постановити ухвалу про визнання мирової угоди, а провадження у справі закрити.

Сторонам відомо про те, що мирова угода, визнана судом, має силу судового рішення і обов'язкова для виконання сторонами, а також їм відомі наслідки закриття провадження у справі, передбачені ст.206 ЦПК України.

За таких обставин, суд вважає за можливе затвердити мирову угоду, укладену між ОСОБА_1 і ОСОБА_2, оскільки вона не порушує прав та інтересів сторін та інших осіб.

Відповідно до ч.4 ст. 130 ЦПК України, у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про затвердження мирової угоди.

Згідно до п.п. 1,3 ст. 175 ЦПК України, мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок і може стосуватися лише прав та обов'язків сторін і предмета позову. До ухвалення судового рішення у зв'язку з укладенням сторонами мирової угоди, суд роз'яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежений представник сторони, який висловив намір вчинити ці дії, у повноваженнях на їх вчинення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 130, 175, 210 ЦПК України, суд ,-

УХВАЛИВ:

Затвердити мирову угоду, укладену між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 з наступних умов:

1.Визнати за ОСОБА_1 і ОСОБА_2 право власності в рівних частках (по 1\2 частки кожному) на два житлових будинки за літерою А-1 і літерою Б з належними до них господарськими і побутовими будівлями і спорудами, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1

2. Відповідач ОСОБА_2 не заявляє вимог до позивача і не має претензій по умовам угоди.

3. Сторони в цивільній справі не заявляють вимог про стягнення судових витрат.

Умови мирової угоди не суперечать закону, не порушують права сторін та інтереси інших осіб і держави, тому суд постановляє ухвалу про визнання мирової угоди, а провадження у справі закриває.

Сторонам відомо про те, що мирова угода, визнана судом, має силу судового рішення і обов'язкова для виконання сторонами, а також їм відомі наслідки закриття провадження у справі, передбачені ст.206 ЦПК України.

Ухвалу може бути оскаржено до Луганського апеляційного суду через Ровеньківський міський суд протягом п'яти днів з дня її проголошення.

С У Д Д Я - Є.В.Кулигін

Попередній документ
28643602
Наступний документ
28643604
Інформація про рішення:
№ рішення: 28643603
№ справи: 424/97/13-ц
Дата рішення: 15.01.2013
Дата публікації: 18.01.2013
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Ровеньківський міський суд Луганської області
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про право власності та інші речові права; Спори про право власності та інші речові права про приватну власність