Справа № 2- 2533/12р.
02 січня 2013 року Ровеньківський міський суд Луганської області
у складі : головуючого -судді Кулигіна Є.В.
при секретарі - Саюк Н.В.
розглянув у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 „Про визнання угоди дійсною», -
Позивач звернувся до суду з позовом, посилаючись на те, що відповідачам на підставі свідоцтва про право власності на житло від 06.07.1994 року належить квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1. Приватизувавши зазначену квартиру, відповідачі мали намір її продати, оскільки переїздили на місце проживання до Волгоградської області в Росію. З цих підстав, 06 липня 1994 року ОСОБА_2 дає доручення ОСОБА_6 на продаж зазначеної квартири від її імені.
04 липня 1995 року ОСОБА_2 виписується із своєї квартири і через тиждень разом із відповідачами покидає м.Ровеньки. Перед від*їздом вона дозволяє їй разом із сім*єю прописатися в квартирі. Оскільки вони планували купити квартиру відповідачів, то почали збирати гроші і 04 липня 1997 року розрахувалися за квартиру із ОСОБА_6. Вони передали їй гроші в сумі 12000 грн., про що вона написала їм розписку, яка знаходиться у неї. Пізніше, вона пояснила їй, що передала гроші через родичем до Росії ОСОБА_2
Після фактичної купівлі квартири, вона разом з дітьми продовжує проживати в цій квартирі, відремонтували її, сплачують всі комунальні послуги, але до цього часу так і не мають документу про право власності на квартиру. 06 липня 1997 року, довіреність ОСОБА_6 закінчилася, тому не змогли на підставі неї посвідчити здійснену між ними угоду купівлі-продажу квартири нотаріально (вони не встигли за 2 дні зібрати всі необхідні для нотаріуса документи).
Після цього вона написала листа до відповідача ОСОБА_2 з проханням приїхати в м.Ровеньки, щоб переоформити квартиру на себе. Вона не заперечувала, що отримала від неї гроші за квартиру і обіцяла їй приїхати для оформлення квартири. Але до цього часу все це так і не зроблено. Відповідачі посилаються на різні причини і не приїздять до м.Ровеньки, причому заспокоюють її, що квартира належить їй і вони до неї ніяких претензій не мають.
Її дуже непокоїть доля здійсненої між ними угоди, так як заплативши гроші за квартиру, зробивши в ній ремонт, вона до цього часу так і не має документа про право власності на неї. Квартиру вона купувала, коли перебувала у шлюбі із чоловіком ОСОБА_7, тому в розписці вказано її прізвище ОСОБА_7. Після розірвання шлюбу, вона перейшла на своє дівоче прізвище -ОСОБА_6, яке має і зараз.
Вищезазначені обставини змушують її звертатися з чинним позовом до суду. Вона вважає, що згідно із вимогами закону, вона набула право власності на куплену квартиру, оскільки сумлінно виконала обов*язки покупця квартири, заплативши за неї гроші.
Суду сторони надали письмові заяви про затвердження мирової угоди, з проханням визнати укладену між ними мирову угоду за наступних умов:
1. Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1
2. Сторони не заявляють вимоги про стягнення грошової суми
3. Сторони не заявляють вимоги про стягнення судових витрат.
Сторонам роз*яснено, що ухвала суду про визнання мирової угоди має силу судового рішення, обов*язкова до виконання і позбавляє сторони можливості звертатися до суду з позовом з приводу того ж спору між тими ж сторонами.
Мирова угода укладена добровільно, інтереси третіх осіб не порушує.
За таких обставин, суд вважає за можливе затвердити мирову угоду, укладену між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, оскільки вона не порушує прав та інтересів сторін та інших осіб.
Відповідно до ч.4 ст. 130 ЦПК України, у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про затвердження мирової угоди.
Згідно до п.п. 1,3 ст. 175 ЦПК України, мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок і може стосуватися лише прав та обов'язків сторін і предмета позову. До ухвалення судового рішення у зв'язку з укладенням сторонами мирової угоди, суд роз'яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежений представник сторони, який висловив намір вчинити ці дії, у повноваженнях на їх вчинення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 130, 175, 210 ЦПК України, суд ,-
Затвердити мирову угоду, укладену між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 з наступних умов:
1. Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1
2. Сторони не заявляють вимоги про стягнення грошової суми
3. Сторони не заявляють вимоги про стягнення судових витрат.
Сторонам роз*яснено, що ухвала суду про визнання мирової угоди має силу судового рішення, обов*язкова до виконання і позбавляє сторони можливості звертатися до суду з позовом з приводу того ж спору між тими ж сторонами.
Мирова угода укладена добровільно, інтереси третіх осіб не порушує.
Провадження у справі закрити.
Ухвалу може бути оскаржено до Луганського апеляційного суду через Ровеньківський міський суд протягом п'яти днів з дня її проголошення.
С У Д Д Я - Є.В.Кулигін