№ 2-2872\11
18 грудня 2012 року Ровеньківский міський суд Луганської області
в складі: головуючого судді Кулигіна Є.В.,
при секретарі Бурлака О.В., Саюк Н.В.
за участю адвоката ОСОБА_1
розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Ровеньки позовну заяву ОСОБА_2, представники позивача ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Комунального підприємства «Спеціалізоване теплозабезпечуюче підприємство «Ровенькитеплокумуненерго», третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, заподіяної злочином,-
Позивач звернувсь до суду з даним позовом, посилаючись на те, що 18 жовтня 2007 року, приблизно о 21:00 годині, ОСОБА_5, керуючи автомобілем ГАЗ-33021, дн НОМЕР_1, який належав КП «СТП Ровенькитеплокомуненерго», рухався під*їзною дорогою кв. Шахтарського, в напрямку вул. Дзержинського м.Ровеньки і в районі будинку № 9 здійснив наїзд на нього, в результаті чого він отримав тілесні ушкодження: відкритий осколковий перелом нижньої третини обох кісток правої гомілки зі зміщенням, закритий осколковий перелом нижньої третини лівої гомілки зі зміщенням, закритий поперечний перелом медіальної кісточки правої гомілки, які згідно судово-медичної експертизи № 220 від 25.05.2009 року, відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень.
За фактом ДТП, за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, відносно ОСОБА_5 порушено кримінальну справу № 37\09\9059.
Постановою Ровеньківського міського суду Луганської області від 03.10.2011 року ОСОБА_5 було звільнено від кримінальної відповідальності за скоєння злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України на підставі ст.1 п.Е ЗУ «Про амністію»від 08.07.2011 року.
Відповідно до висновку авто технічної експертизи № 157\6 від 19.08.2011 року, водій автомобіля ГАЗ-33021 мав технічну можливість запобігти наїзду на пішохода шляхом виконання вимог ПДР, і у зазначений дорожній обстановці його дії знаходяться в причинному зв*язку між виникненням події даного ДТП та його наслідками.
Вищезазначене стало можливим внаслідок не виконання ОСОБА_5 ПДР (затверджені Постановою КМУ від 10.10.2001 року № 1306 -надалі ПДР), а саме:
п.12.2. «У темну пору доби та в умовах недостатньої видимості, швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги».
п.12.3 «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об*активно здатний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або небезпечного для інших учасників дорожнього руху об*їзду перешкоди».
Ч.1 ст. 1166 ЦК України передбачено, що «майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала». Таким чином, заподіяну шкоду повинен відшкодовувати ОСОБА_5 Але відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК «шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку». А в їхньому випадку саме таке і відбулося, в результаті використання джерела підвищеної небезпеки -тз «ГАЗ 33021», державний рн НОМЕР_1, який на підставі свідоцтва про реєстрацію тз (копія є в матеріалах кримінальної справи № 37\09\9059), належить КП «СТП Ровенькитеплокомуненерго», ОСОБА_2 завдані тілесні ушкодження. Тому КП «СТП Ровенькитеплокомуненерго»також повинно відшкодовувати шкоду завдану потерпілому.
Виходячи з наведеного, ОСОБА_5 та КП «СТП Ровенькитеплокомуненерго»є відповідачами.
Лікування в місцевій лікарні не було ефективним та позитивним, в зв*язку з чим, він був змушений до більш кваліфікованих лікарів, а саме до державної установи «Інститут патології хребта та суглобів імені професора М.І. Ситенка академії медичних наук України», який розташований у м.Харкові. Відповідно до виписки з історії хвороби від 26.10.2009 року, він поступив в вищезазначену установу 13.10.2008 року з діагнозом: незрощення правої великогомілкової кістки, не зріс шийся перелом внутрішньої кісточки правої гомілки, зрощений перелом лівої великої гомілкової кістки, був прооперований з приводу незрощень обох кісток і пройшов курс лікування. В результаті проведеного лікування, він поніс затрати на придбання медичних препаратів, проїзду, харчування та іншого.
Сума затрат склала:
- Витрати на ліки та харчування -8646,20 грн.
- Витрати на проїзд, в зв*язку з лікуванням -2704,14 грн.
Загальна сума витрат, пов*язаних з лікуванням склала 11350,34 грн.
Згідно ст. 1195 ч.1 ЦК України, фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.
Враховуючи зазначену норму, відповідачі повинні відшкодувати його витрати, пов*язані з лікуванням, та за неотриманий дохід, втрачений ним внаслідок непрацездатності.
В результаті отриманих тілесних ушкоджень, він тривалий час лікувався і не мав змоги працювати і отримав 2 групу інвалідності згідно акту № 38\353 Ровеньківського між рай МСЕК від 05.03.2008 року. У березні 2011 року він пройшов переогляд і Ровеньківська міжрай МСЕК встановила 3 групу інвалідності. На момент отримання ушкоджень, він ніде не працював відповідно до ч.2 ст. 1195 ЦК має право на відшкодування втраченого доходу, виходячи із розміру мінімальної заробітної плати. Зазначений розмір встановлений ЗУ «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати». За період з 18.10.2007 року по 01.03.2011 року, розмір мзп склав:
з 01.10.2007 по 31.12.2007460,00 грн.
з 01.01.2008 по 31.03.2008515,00 грн.
з 01.04.2008 по 30.09.2008525,00 грн.
з 01.10.2008 по 30.11.2008545,00 грн.
з 01.12.2008 по 31.03.2009605,00 грн.
з 01.04.2009 по 30.06.2009625,00 грн.
з 01.07.2009 по 30.09.2009630,00 грн.
з 01.10.2009 по 31.10.2009650,00 грн.
з 01.11.2009 по 31.12.2009744,00 грн.
з 01.01.2010 по 31.03.2010869,00 грн.
з 01.04.2010 по 30.06.2010884,00 грн.
з 01.07.2010 по 30.09.2010888,00 грн.
з 01.10.2010 по 30.11.2010907,00 грн.
з 01.12.2010 по 31.12.2010922,00 грн.
з 01.01.2011 по 31.03.2011941,00 грн.
Враховуючи розмір мзп і те, що час непрацездатності складає з 18.10.2007 року до 01.03.2011 року, сума відшкодування втраченого доходу склала шляхом сумування сум зазначених у таблиці, загальний розмір 27569 грн.
В зв*язку з тим, що в результаті ДТП йому були спричинені тяжкі тілесні ушкодження, а кримінальна справа не була порушена і винна особа не була притягнена до відповідальності відповідно до діючого законодавства України, за захистом своїх законних прав і інтересів він був змушений звернутися за юридичною допомогою до ФОП ОСОБА_3 і поніс затрати в розмірі 3000,00 грн. А також затрати на оформлення довіреності на представництво в розмірі 200,00 грн. і проведення авто технічної експертизи -1390,55 грн.
Згідно ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. А положення ст. 1167 ЦК визначають підстави відповідальності за завдану моральну шкоду.
Моральна шкода виразилася в фізичному болі, моральних, душевних стражданнях в зв*язку з каліцтвом.
Через отримані тілесні ушкодження, він був виключений з повноцінного і нормального життя. З часу отримання тілесних ушкоджень протягом двох місяців, він знаходився на стаціонарному лікуванні в Ровеньківській міській лікарні переніс три операції на гомілках обох ніг. Після того, як був виписаний з лікарні, він не міг пересуватися та був прикований до ліжка, через що дуже страждав і був пригніченим. В період з серпня 2008 року по 16.12.2008 року, він пересувався в інвалідній колясці, що тех. Його дуже пригничувало та додавало страждань через його безпорадність.
Був порушений його нормальний життєвий устрій. Через відкриту рану на нозі, яку йому за рекомендаціями лікаря не можна було мити звичайною водою, він не мав змоги нормально помитися, це завдавало йому неабиякі труднощі. Він почав страждати на безсоння, відчував безпорадність.
Для організації свого життя, йому доводиться прикладати додаткові зусилля.
Це все безповоротно перекреслює його життєві задуми. До ДТП він працював водієм. Ця робота йому подобалась, про неї він мріяв з дитинства. Тому відчуває дуже глибокі страждання і не впевненість в майбутньому, з приводу того, що через каліцтво більше не зможе працювати водієм, бо він отримав інвалідність 3 групи. Водій його єдина професія, за якою він працювати більше ніколи не зможе, а отже в нього немає ніяких перспектив на майбутнє.
У 2007 році він закінчив вечірню шкоду, в 2008 році збирався вступити до інституту, але через отримані травми він не зміг цього зробити.
З 2007 року по 2009 рік, він не пересувався, був прикутий до ліжка, лише іноді міг пересуватися за допомогою милиць, весь час про нього піклувався батько. Згодом матері довелося звільнитися з роботи, бо батько -інвалід 2 групи, і йому було важко за ним доглядати.
Він планував весною 2008 року одружитися, проте, через отримані ним тілесні ушкодження і подальше лікування урочисте весілля не відбулося.
Він практично втратив віру в себе і перспективу свого розвитку. Його життя стало більш невизначеним та напруженим.
Психічні та душевні страждання були викликані і недобросовісною поведінкою відповідача, який поводив себе зухвало і демонстрував неповагу по відношенню до нього. Матеріальну допомогу на лікування він йому не надавав, тому він змушений був позичати кошти в інших людей, що викликало в нього почуття пригнічення та відчаю.
Це можуть підтвердити свідки, - батьки та друзі.
Заглибленість у власні проблеми не залишає часу і сил на розуміння потреб близьких людей, що приводить до дисгармонії у взаєминах.
Він, будучі інвалідом, який з великими зусиллями пересувається, був змушений витрачати багато часу, сил, енергії, збираючи довідки про свої матеріальні витрати, намагаючись притягти винного до відповідальності в судовому ( в рамках кримінального процесу) порядку.
Окрім того, він відчуває постійно біль в ногах, при найменших змінах погоди, через що страждає весь його організм -печінка, нирки і т.д. Останнім часом, він страждає підвищеним тиском. Він потребує подальшого лікування, попереду йому належить перенести ще дві або три операції в Харківському інституті. Грошей на лікування немає, лікуватися він не може. З кожним місяцем його здоров*я все гірше і гірше. Але чи зможе він відновити своє здоров*я взагалі невідомо, швидше за все залишиться інвалідом на все життя.
Півроку тому в нього помер батько від інсульту. Однією з причин було те, що йому доводилося доглядати за хворим сином, дивитися як він мучається.
17 березня 2010 року в нього народився син, в нього немає ні професії, ні роботи, ніякої подальшої перспективи, як йому забезпечувати свою родину він не знає. Через це в нього постійно нервові зриви, скандали в родині.
В зв*язку з характером і глибиною душевних, емоційних, моральних страждань, які він відчував і відчуває й досі, їх тривалістю, а також на основі принципів розумності, виваженості і справедливості, він оцінює заподіяну йому моральну шкоду в сумі 500000 грн.
Вказуючи цю суму, він не має на меті збагатитися і стверджує, що нізащо не погодився відчути пережитий фізичний, моральний і душевний біль вдруге за названу та будь-яку іншу суму.
Просить суд, стягнути солідарно з ОСОБА_5 та Комунального підприємства «Спеціалізоване теплозабезпечуюче підприємство «Ровенькитеплокомуненерго» на свою користь:
- Матеріальну шкоду у розмірі 38919,34 грн.;
- Витрати на правову допомогу у розмірі 3000,00 грн.;
- Витрати на авто технічну експертизу в розмірі 1390,55 грн.
- Витрати на оформлення довіреності в розмірі 200,00 грн.
- Моральну шкоду у розмірі 500000 грн.
Згідно наданої ОСОБА_2 уточненої позовної заяви про збільшення позовних вимог, про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, заподіяної злочином, судом вбачається, що 18 жовтня 2007 року, приблизно о 21:00 годині, ОСОБА_5, керуючи автомобілем ГАЗ-33021, дн НОМЕР_1, який належав КП «СТП Ровенькитеплокомуненерго», рухався під*їзною дорогою кв. Шахтарського, в напрямку вул. Дзержинського м.Ровеньки і в районі будинку № 9 здійснив наїзд на нього, в результаті чого він отримав тілесні ушкодження: відкритий осколковий перелом нижньої третини обох кісток правої гомілки зі зміщенням, закритий осколковий перелом нижньої третини лівої гомілки зі зміщенням, закритий поперечний перелом медіальної кісточки правої гомілки, які згідно судово-медичної експертизи № 220 від 25.05.2009 року, відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень.
За фактом ДТП, за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, відносно ОСОБА_5 порушено кримінальну справу № 37\09\9059.
Постановою Ровеньківського міського суду Луганської області від 03.10.2011 року ОСОБА_5 було звільнено від кримінальної відповідальності за скоєння злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України на підставі ст.1 п.Е ЗУ «Про амністію»від 08.07.2011 року.
Відповідно до висновку авто технічної експертизи № 157\6 від 19.08.2011 року, водій автомобіля ГАЗ-33021 мав технічну можливість запобігти наїзду на пішохода шляхом виконання вимог ПДР, і у зазначений дорожній обстановці його дії знаходяться в причинному зв*язку між виникненням події даного ДТП та його наслідками.
Вищезазначене стало можливим внаслідок не виконання ОСОБА_5 ПДР (затверджені Постановою КМУ від 10.10.2001 року № 1306 -надалі ПДР), а саме:
п.12.2. «У темну пору доби та в умовах недостатньої видимості, швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги».
п.12.3 «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об*активно здатний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або небезпечного для інших учасників дорожнього руху об*їзду перешкоди».
Ч.1 ст. 1166 ЦК України передбачено, що «майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала». Таким чином, заподіяну шкоду повинен відшкодовувати ОСОБА_5 Але відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК «шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку». А в їхньому випадку саме таке і відбулося, в результаті використання джерела підвищеної небезпеки -тз «ГАЗ 33021», державний рн НОМЕР_1, який на підставі свідоцтва про реєстрацію тз (копія є в матеріалах кримінальної справи № 37\09\9059), належить КП «СТП Ровенькитеплокомуненерго», ОСОБА_2 завдані тілесні ушкодження. Тому КП «СТП Ровенькитеплокомуненерго»також повинно відшкодовувати шкоду завдану потерпілому.
Виходячи з наведеного, ОСОБА_5 та КП «СТП Ровенькитеплокомуненерго»є відповідачами.
Лікування в місцевій лікарні не було ефективним та позитивним, в зв*язку з чим, він був змушений до більш кваліфікованих лікарів, а саме до державної установи «Інститут патології хребта та суглобів імені професора М.І. Ситенка академії медичних наук України», який розташований у м.Харкові. Відповідно до виписки з історії хвороби від 26.10.2009 року, він поступив в вищезазначену установу 13.10.2008 року з діагнозом: незрощення правої великогомілкової кістки, не зріс шийся перелом внутрішньої кісточки правої гомілки, зрощений перелом лівої великої гомілкової кістки, був прооперований з приводу незрощень обох кісток і пройшов курс лікування. В результаті проведеного лікування, він поніс затрати на придбання медичних препаратів, проїзду, харчування та іншого.
Сума затрат склала:
- Витрати на ліки та харчування -8646,20 грн.
- Витрати на проїзд, в зв*язку з лікуванням -2704,14 грн.
Загальна сума витрат, пов*язаних з лікуванням склала 11350,34 грн.
Згідно ст. 1195 ч.1 ЦК України, фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.
Враховуючи зазначену норму, відповідачі повинні відшкодувати його витрати, пов*язані з лікуванням, та за неотриманий дохід, втрачений ним внаслідок непрацездатності.
В результаті отриманих тілесних ушкоджень, він тривалий час лікувався і не мав змоги працювати і отримав 2 групу інвалідності згідно акту № 38\353 Ровеньківського між рай МСЕК від 05.03.2008 року. У березні 2011 року він пройшов переогляд і Ровеньківська міжрай МСЕК встановила 3 групу інвалідності. На момент отримання ушкоджень, він ніде не працював відповідно до ч.2 ст. 1195 ЦК має право на відшкодування втраченого доходу, виходячи із розміру мінімальної заробітної плати. Зазначений розмір встановлений ЗУ «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати». За період з 18.10.2007 року по 01.03.2011 року, розмір мзп склав:
з 01.10.2007 по 31.12.2007460,00 грн.
з 01.01.2008 по 31.03.2008515,00 грн.
з 01.04.2008 по 30.09.2008525,00 грн.
з 01.10.2008 по 30.11.2008545,00 грн.
з 01.12.2008 по 31.03.2009605,00 грн.
з 01.04.2009 по 30.06.2009625,00 грн.
з 01.07.2009 по 30.09.2009630,00 грн.
з 01.10.2009 по 31.10.2009650,00 грн.
з 01.11.2009 по 31.12.2009744,00 грн.
з 01.01.2010 по 31.03.2010869,00 грн.
з 01.04.2010 по 30.06.2010884,00 грн.
з 01.07.2010 по 30.09.2010888,00 грн.
з 01.10.2010 по 30.11.2010907,00 грн.
з 01.12.2010 по 31.12.2010922,00 грн.
з 01.01.2011 по 31.03.2011941,00 грн.
з 01.04.2011 по 30.09.2011960,00 грн.
з 01.10.2011 по 30.11.2011985,00 грн.
з 01.12.2011 по 31.12.20111004,00 грн.
з 01.01.2012 по 31.03.20121073,00 грн.
Враховуючи розмір мзп і те, що час непрацездатності складає з 18.10.2007 року до 01.03.2011 року, сума відшкодування втраченого доходу склала шляхом сумування сум зазначених у таблиці, загальний розмір 38449,00 грн.
Згідно ст. 1195 п.3 ЦК України, шкода, завдана фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, відшкодовується без урахування пенсії, призначеної у зв'язку з втратою здоров'я, або пенсії, яку вона одержувала до цього, а також інших доходів.
В зв*язку з тим, що в результаті ДТП йому були спричинені тяжкі тілесні ушкодження, а кримінальна справа не була порушена і винна особа не була притягнена до відповідальності відповідно до діючого законодавства України, за захистом своїх законних прав і інтересів він був змушений звернутися за юридичною допомогою до ФОП ОСОБА_3 і поніс затрати в розмірі 3000,00 грн. А також затрати на оформлення довіреності на представництво в розмірі 200,00 грн. і проведення авто технічної експертизи -1390,55 грн.
Згідно ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. А положення ст. 1167 ЦК визначають підстави відповідальності за завдану моральну шкоду.
Моральна шкода виразилася в фізичному болі, моральних, душевних стражданнях в зв*язку з каліцтвом.
Через отримані тілесні ушкодження, він був виключений з повноцінного і нормального життя. З часу отримання тілесних ушкоджень протягом двох місяців, він знаходився на стаціонарному лікуванні в Ровеньківській міській лікарні переніс три операції на гомілках обох ніг. Після того, як був виписаний з лікарні, він не міг пересуватися та був прикований до ліжка, через що дуже страждав і був пригніченим. В період з серпня 2008 року по 16.12.2008 року, він пересувався в інвалідній колясці, що тех. Його дуже пригничувало та додавало страждань через його безпорадність.
Був порушений його нормальний життєвий устрій. Через відкриту рану на нозі, яку йому за рекомендаціями лікаря не можна було мити звичайною водою, він не мав змоги нормально помитися, це завдавало йому неабиякі труднощі. Він почав страждати на безсоння, відчував безпорадність.
Для організації свого життя, йому доводиться прикладати додаткові зусилля.
Це все безповоротно перекреслює його життєві задуми. До ДТП він працював водієм. Ця робота йому подобалась, про неї він мріяв з дитинства. Тому відчуває дуже глибокі страждання і не впевненість в майбутньому, з приводу того, що через каліцтво більше не зможе працювати водієм, бо він отримав інвалідність 3 групи. Водій його єдина професія, за якою він працювати більше ніколи не зможе, а отже в нього немає ніяких перспектив на майбутнє.
У 2007 році він закінчив вечірню шкоду, в 2008 році збирався вступити до інституту, але через отримані травми він не зміг цього зробити.
З 2007 року по 2009 рік, він не пересувався, був прикутий до ліжка, лише іноді міг пересуватися за допомогою милиць, весь час про нього піклувався батько. Згодом матері довелося звільнитися з роботи, бо батько -інвалід 2 групи, і йому було важко за ним доглядати.
Він планував весною 2008 року одружитися, проте, через отримані ним тілесні ушкодження і подальше лікування урочисте весілля не відбулося.
Він практично втратив віру в себе і перспективу свого розвитку. Його життя стало більш невизначеним та напруженим.
Психічні та душевні страждання були викликані і недобросовісною поведінкою відповідача, який поводив себе зухвало і демонстрував неповагу по відношенню до нього. Матеріальну допомогу на лікування він йому не надавав, тому він змушений був позичати кошти в інших людей, що викликало в нього почуття пригнічення та відчаю.
Це можуть підтвердити свідки, - батьки та друзі.
Заглибленість у власні проблеми не залишає часу і сил на розуміння потреб близьких людей, що приводить до дисгармонії у взаєминах.
Він, будучі інвалідом, який з великими зусиллями пересувається, був змушений витрачати багато часу, сил, енергії, збираючи довідки про свої матеріальні витрати, намагаючись притягти винного до відповідальності в судовому ( в рамках кримінального процесу) порядку.
Окрім того, він відчуває постійно біль в ногах, при найменших змінах погоди, через що страждає весь його організм -печінка, нирки і т.д. Останнім часом, він страждає підвищеним тиском. Він потребує подальшого лікування, попереду йому належить перенести ще дві або три операції в Харківському інституті. Грошей на лікування немає, лікуватися він не може. З кожним місяцем його здоров*я все гірше і гірше. Але чи зможе він відновити своє здоров*я взагалі невідомо, швидше за все залишиться інвалідом на все життя.
Півроку тому в нього помер батько від інсульту. Однією з причин було те, що йому доводилося доглядати за хворим сином, дивитися як він мучається.
17 березня 2010 року в нього народився син, в нього немає ні професії, ні роботи, ніякої подальшої перспективи, як йому забезпечувати свою родину він не знає. Через це в нього постійно нервові зриви, скандали в родині.
В зв*язку з характером і глибиною душевних, емоційних, моральних страждань, які він відчував і відчуває й досі, їх тривалістю, а також на основі принципів розумності, виваженості і справедливості, він оцінює заподіяну йому моральну шкоду в сумі 500000 грн.
Вказуючи цю суму, він не має на меті збагатитися і стверджує, що нізащо не погодився відчути пережитий фізичний, моральний і душевний біль вдруге за названу та будь-яку іншу суму.
Згідно ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків. Тому КП СТП РТКЕ проходить по даній справі відповідачем.
Просить суд, стягнути з Комунального підприємства «Спеціалізоване теплозабезпечуюче підприємство «Ровенькитеплокомуненерго» на свою користь:
- Матеріальну шкоду в сумі:
- Втрачений дохід у розмірі 38449,34 грн. (згідно ч.2 ст. 1195 ЦК України;
- Витрати, пов*язані з лікуванням та харчуванням в сумі - 8646,20 грн.
- Витрати на проїзд, в зв*язку з лікуванням в сумі -2704,14 грн.
- Витрати на правову допомогу у розмірі 3000,00 грн.;
- Витрати на авто технічну експертизу в розмірі 1390,55 грн.
- Витрати на оформлення довіреності в розмірі 200,00 грн.
- Моральну шкоду у розмірі 500000 грн.
Позивач ОСОБА_2 та його представники у суді заявлені позовні вимоги підтримали у повному обсязі.
Представник відповідача у суді позовні вимоги визнала частково, пояснивши суду, що позивач має право на відшкодування суми втраченого доходу, згідно розміру мінімальної заробітної плати, встановленого Законом України «про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати», за період, з якого він визнаний інвалідом, тобто з 04 березня 2008 року, коли він був оглянутий Ровеньківською МСЕК, і його було визнано інвалідом 2 групи, потім при переоглядненні 18 березня 2009 року та 25 лютого 2010 року його було також визнано інвалідом 2 групи до 01 квітня 2011 року, а 29 березня 2011 року його було визнано інвалідом 3 групи з 01 квітня 2011 року до 01 квітня 2012 року, і рекомендовано раціональне працевлаштування через міський Центр зайнятості; 16 травня 2012 року при переоглядненні його з 01 квітня 2012 року інвалідом не визнано, про свідчить довідка МСЕК від 18 травня 2012 року. Таким чином, на відшкодування суми втраченого доходу він має право за період з 04 березня 2008 року по 29 березня 2011 року, оскільки він міг працевлаштуватись через міський Центр зайнятості.
Також, у своєму позову, позивач вказує, що йому необхідно компенсувати витрати, що були потрачені на його лікування після ДТП, винним у якому було визнано ОСОБА_5, але позивачем не було надано доказів про те, що він потребував оплачених медичних послуг і що вони не могли йому бути надані безкоштовно.
Моральна шкода необґрунтовано завищена. Суду позивачем не надано доказів спричинення йому моральної шкоди, у матеріалах справи відсутні документи, що свідчать про спричинення діями відповідача моральної шкоди позивачу. Також слід зазначити, що згідно висновку комплексної медично-автотехнічної експертизи від 20.11.2009 року, пішохід ОСОБА_2 міг знаходитися як у горизонтальному положенні так і сидіти з випрямленими ногами після ДТП. За цю ситуацію у позові пояснень нема. Можливо ДТП було скоєно з вини потерпілого. Розмір компенсації моральної шкоди визначається судом залежно від характеру спричинених потерпілому фізичних та моральних страждань, а також ступеня провини заподіювача шкоди у випадках, коли провина є підставою відшкодування шкоди. При визначенні розміру компенсації шкоди повинні враховуватися вимоги розумності та справедливості. Просить суд позовні вимоги задовольнити частково, враховуючи вимоги розумності та справедливості.
Третя особа по справі ОСОБА_5 та його представник у суді проти вимог ОСОБА_2 щодо стягнення втраченого доходу, витрат на лікування, харчування, проїзд в зв*язку з лікуванням, витрат на правову допомогу і експертизу а також моральної шкоди заперечували частково, вважаючи вимоги позивача завищеними, та що підстав для задоволення позову у повному обсязі немає.
З матеріалів справи вбачається, що згідно копії постанови Ровеньківського міського суду від 03.10.2011 року, 18 жовтня 2007 року, приблизно о 21:00 годині, ОСОБА_5, керуючи автомобілем ГАЗ-33021, дн НОМЕР_1, який належав КП «СТП Ровенькитеплокомуненерго», рухався під*їзною дорогою кв. Шахтарського, в напрямку вул. Дзержинського м.Ровеньки і в районі будинку № 9 здійснив наїзд на нього, в результаті чого він отримав тілесні ушкодження: відкритий осколковий перелом нижньої третини обох кісток правої гомілки зі зміщенням, закритий осколковий перелом нижньої третини лівої гомілки зі зміщенням, закритий поперечний перелом медіальної кісточки правої гомілки, які згідно судово-медичної експертизи № 220 від 25.05.2009 року, відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень. За фактом ДТП, за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, відносно ОСОБА_5 порушено кримінальну справу № 37\09\9059. Зазначеною постановою від 03.10.2011 року, ОСОБА_5 було звільнено від кримінальної відповідальності за скоєння злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України на підставі ст.1 п.Е ЗУ «Про амністію»від 08.07.2011 року. Відповідно до висновку автотехнічної експертизи № 157\6 від 19.08.2011 року, водій автомобіля ГАЗ-33021 мав технічну можливість запобігти наїзду на пішохода шляхом виконання вимог ПДР, і у зазначений дорожній обстановці його дії знаходяться в причинному зв*язку між виникненням події даного ДТП та його наслідками. (ар.с.63).
Згідно довідки Ровеньківської міжрайонної МСЕК від 18.05.2012 року № 143, ОСОБА_2, 1981 року народження, який мешкає в м.Ровеньки, пров. Шкільний 1, був оглянутий Ровеньківською між рай МСЕК 04.03.2008 року та був визнаний інвалідом 2 групи з 04.03.2008 року від загального захворювання (патологія опорно-рухової системи), йому було рекомендовано відновлювальне лікування у травматології, в експертному рішенні про характер і умови праці визначено "виражене обмеження життєдіяльності". При повторному огляді 18.03.2009 року та 25.02.2010 року була визначена 2 група інвалідності (до 01.04.2011 року) та були дані такі ж рекомендації. 29.03.2011 року при повторному огляді МСЕК був визнаний інвалідом 3 групи від загального захворювання (патологія опорно-рухової системи) з 01.04.2011 року до 01.04.2012 року, йому було рекомендовано диспансерне спостереження у травматології, в експертному рішенні про умови та характер праці визначено "протипоказана важка фізична праця, з тривалою ходьбою і стоянням", в індивідуальній програмі реабілітації інваліда в розділі трудової реабілітації йому було рекомендовано раціональне працевлаштування через міський Центр зайнятості. 16.05.2012 року при повторному огляді МСЕК інвалідом не визнаний з 01.04.2012 року, йому було рекомендовано диспансерне спостереження у травматології (ар.с.95).
Згідно ст. 1195 ч.1 ЦК України, фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.
Згідно ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Згідно ЗУ «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати», розмір мінімальної заробітної плати у період скоєння ДТП за участю ОСОБА_2 у 2007 році та визнання його інвалідом з 2008 року по 2012 рік склав згідно таблиці:
з 01.10.2007 по 31.12.2007460,00 грн.
з 01.01.2008 по 31.03.2008515,00 грн.
з 01.04.2008 по 30.09.2008525,00 грн.
з 01.10.2008 по 30.11.2008545,00 грн.
з 01.12.2008 по 31.03.2009605,00 грн.
з 01.04.2009 по 30.06.2009625,00 грн.
з 01.07.2009 по 30.09.2009630,00 грн.
з 01.10.2009 по 31.10.2009650,00 грн.
з 01.11.2009 по 31.12.2009744,00 грн.
з 01.01.2010 по 31.03.2010869,00 грн.
з 01.04.2010 по 30.06.2010884,00 грн.
з 01.07.2010 по 30.09.2010888,00 грн.
з 01.10.2010 по 30.11.2010907,00 грн.
з 01.12.2010 по 31.12.2010922,00 грн.
з 01.01.2011 по 31.03.2011941,00 грн.
з 01.04.2011 по 30.09.2011960,00 грн.
з 01.10.2011 по 30.11.2011985,00 грн.
з 01.12.2011 по 31.12.20111004,00 грн.
з 01.01.2012 по 31.03.20121073,00 грн.
Судом вбачається, що позивач ОСОБА_2 як фізична особа, має право на відшкодування суми втраченого доходу, згідно розміру мінімальної заробітної плати, встановленого Законом України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати», за період, з якого він визнаний інвалідом, тобто з 04 березня 2008 року, коли він був оглянутий Ровеньківською МСЕК, і його було визнано інвалідом 2 групи, потім при переоглядненні 18 березня 2009 року та 25 лютого 2010 року його було також визнано інвалідом 2 групи до 01 квітня 2011 року, а 29 березня 2011 року його було визнано інвалідом 3 групи з 01 квітня 2011 року до 01 квітня 2012 року, коли йому було рекомендовано раціональне працевлаштування через міський Центр зайнятості; 16 травня 2012 року при переоглядненні його з 01 квітня 2012 року інвалідом не визнано, про свідчить довідка МСЕК від 18 травня 2012 року. Таким чином, на відшкодування суми втраченого доходу він має право за період з 04 березня 2008 року по 29 квітня 2011 року, оскільки 01 квітня 2011 року його було визнано інвалідом 3 групи та йому було можливо працевлаштуватися через міський Центр зайнятості.
Враховуючи розмір мінімальної заробітної плати і те, що час непрацездатності складає з 04 березня 2008 року по 29 березня 2011 року сума відшкодування втраченого доходу склала шляхом сумування сум зазначених у таблиці, загальний розмір 25619 грн.
Судом вбачається те, що вимоги позивача, пов*язані з лікуванням та харчуванням в сумі 8646, 20 грн. не знайшли свого підтвердження шляхом дослідження обставин та матеріалів даної справи, що позивачем не було надано доказів про те, що він потребував оплачених медичних послуг і що вони не могли йому бути надані безкоштовно.
Суд вважає обґрунтованим стягнути з відповідача на користь позивача витрати на проїзд в зв*язку з лікуванням, за вартістю наданих до справи проїзних документів, придбаних позивачем, які додаються до матеріалів справи (ар.с.10,11,12), загальний розмір яких шляхом підсумування складає 437, 68 грн.
Суд також вважає необґрунтованим стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу у розмірі 3000 грн. згідно довідці від ПП ОСОБА_3 (ар.с.7), оскільки ця сума була сплачена ОСОБА_2 за надання йому юридичної правової допомоги по кримінальній справі по факту ДТП.
Витрати, понесені позивачем на авто технічну експертизу в розмірі 1390,55грн. та оформлення довіреності в розмірі 200 грн., суд вважає доцільним відшкодувати у повному обсязі.
Судом також вбачається, що розмір компенсації моральної шкоди визначається залежно від характеру спричинених потерпілому фізичних та моральних страждань, а також ступеня провини заподіювача шкоди у випадках, коли провина є підставою відшкодування шкоди. При визначенні розміру компенсації шкоди повинні враховуватися вимоги розумності та справедливості. Беручі до уваги обставини справи, суд вважає доцільним стягнути з відповідача на користь позивача суму моральної шкоди у розмірі 7000 гривень.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 23,1166,1167,1187,1190,1200 ЦК України, ст.ст. 10,11,60,118-120,128, 209, 212-215, суд, -
Позов ОСОБА_2, представники позивача ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Комунального підприємства «Спеціалізоване теплозабезпечуюче підприємство «Ровенькитеплокумуненерго», третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, заподіяної злочином задовольнити частково.
Стягнути з Комунального підприємства «Спеціалізоване теплозабезпечуюче підприємство «Ровенькитеплокумуненерго» на користь ОСОБА_2, матеріальну шкоду в сумі втраченого доходу в сумі 25619 гривень.
Стягнути з Комунального підприємства «Спеціалізоване теплозабезпечуюче підприємство «Ровенькитеплокумуненерго» на користь ОСОБА_2 витрати на проїзд, в зв*язку з лікуванням в сумі 437 грн. 68 коп.
Стягнути з Комунального підприємства «Спеціалізоване теплозабезпечуюче підприємство «Ровенькитеплокумуненерго» на користь ОСОБА_2 витрати на авто технічну експертизу в розмірі 1390 грн. 55 коп.
Стягнути з Комунального підприємства «Спеціалізоване теплозабезпечуюче підприємство «Ровенькитеплокумуненерго» на користь ОСОБА_2 витрати на оформлення довіреності в розмірі 200 грн. 00 коп.
Стягнути з Комунального підприємства «Спеціалізоване теплозабезпечуюче підприємство «Ровенькитеплокумуненерго» на користь ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 7000 грн.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_2 відмовити за необґрунтованістю.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення надруковано у нарадчій кімнаті.
С У Д Д Я - Є.В.Кулигін