Справа № 2- 2457/12р.
11 грудня 2012 року Ровеньківський міський суд Луганської області
у складі : головуючого -судді Кулигіна Є.В.
при секретарі - Саюк Н.В.
розглянув у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 „Про поділ спадщини», -
Позивач звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на те, що відповідач по справі - його брат.
20.09. 2011 року помер їх батько ОСОБА_3, якому за життя належали: на підставі договору дарування, посвідченого 29 грудня 2010 року житловий будинок, розташований в АДРЕСА_1; на підставі договору дарування земельної ділянки, посвідченого 29 грудня 2010 року, земельна ділянка площею 0,0520 га, розташована в АДРЕСА_1, призначена для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд. Також, йому належала частина квартири, розташованої в АДРЕСА_2.
Після його смерті відкрилась спадщина, в склад якої ввійшли житловий будинок, земельна ділянка та 1\2 частина вказаної вище квартири.
Спадкоємцями за законом першої черги після смерті спадкодавця були лише позивач та відповідач. Заповіт померлий не складав.
Вони прийняли спадщину, але ніхто з них не одержав свідоцтво про право на спадщину через те, що між ними виник спір з приводу поділу спадщини.
Позивач постійно проживає і проживав в спірному будинку, підтримує будинок в належному технічному стані, за необхідністю здійснює ремонт, сплачує передбачені законом платежі. Іншого житла він не має, тому йому будинок потрібен саме для особистого проживання.
Спірний будинок поділити на дві ізольовані квартири неможливо. Тому вважає, що доцільно будинок в цілому виділити у його власність. Оскільки відповідач має інше житло, потреби в будинку не має, вважає що визнання за ним права власності на будинок в цілому не завдасть істотної шкоди інтересам відповідача. Вважає, що наведені вище обставини свідчать про відсутність у відповідача потреби в частині спірного будинку. Він не заперечує проти сплати грошової компенсації, розмір якої має визнати чи суд, з урахуванням вартості вказаної в цій заяві квартири. Добровільно вказане питання йому з відповідачем вирішити не вдалось. Оскільки дійсна вартість спадщини йому невідома, вважає за необхідне призначити судово-технічну експертизу.
Просить суд, визнати за ним право власності на житловий будинок та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1.
Суду сторони надали письмову заяву про затвердження мирової угоди, з проханням визнати укладену між ними мирову угоду за наступних умов:
1. Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований в АДРЕСА_1, зареєстрований за ОСОБА_3.
2. Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку, площею 0.0520 гектарів, призначену для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та спору, розташовану в АДРЕСА_1, належну ОСОБА_3 на підставі договору дарування земельної ділянки, посвідченого 29 грудня 2010 року, зареєстровану за ОСОБА_4 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ЛГ № 019049, виданого 25.12.1997 року.
3. Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2, зареєстровану в Ровеньківському БТІ за ОСОБА_3 і ОСОБА_1.
4. Сторони не заявляють вимоги про стягнення грошових сум і судових витрат.
Сторонам роз*яснено, що ухвала суду про визнання мирової угоди має силу судового рішення, обов*язкова до виконання і позбавляє сторони можливості звертатись до суду з позовом з приводу того ж спору між тими ж сторонами.
Мирова угода укладена добровільно, інтереси третіх осіб не порушує.
За таких обставин, суд вважає за можливе затвердити мирову угоду, укладену між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, оскільки вона не порушує прав та інтересів сторін та інших осіб.
Відповідно до ч.4 ст. 130 ЦПК України, у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про затвердження мирової угоди.
Згідно до п.п. 1,3 ст. 175 ЦПК України, мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок і може стосуватися лише прав та обов'язків сторін і предмета позову. До ухвалення судового рішення у зв'язку з укладенням сторонами мирової угоди, суд роз'яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежений представник сторони, який висловив намір вчинити ці дії, у повноваженнях на їх вчинення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 130, 175, 210 ЦПК України, суд ,-
Затвердити мирову угоду, укладену між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з наступних умов:
1. Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований в АДРЕСА_1, зареєстрований за ОСОБА_3.
2. Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку, площею 0.0520 гектарів, призначену для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та спору, розташовану в АДРЕСА_1, належну ОСОБА_3 на підставі договору дарування земельної ділянки, посвідченого 29 грудня 2010 року, зареєстровану за ОСОБА_4 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ЛГ № 019049, виданого 25.12.1997 року.
3. Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2, зареєстровану в Ровеньківському БТІ за ОСОБА_3 і ОСОБА_1.
4. Сторони не заявляють вимоги про стягнення грошових сум і судових витрат.
Сторонам роз*яснено, що ухвала суду про визнання мирової угоди має силу судового рішення, обов*язкова до виконання і позбавляє сторони можливості звертатись до суду з позовом з приводу того ж спору між тими ж сторонами.
Мирова угода укладена добровільно, інтереси третіх осіб не порушує.
Провадження у справі закрити.
Ухвалу може бути оскаржено до Луганського апеляційного суду через Ровеньківський міський суд протягом п'яти днів з дня її проголошення.
С У Д Д Я - Є.В.Кулигін