Справа № 1622/10135/2012
Іменем України
Дата документу 13.12.2012
13 грудня 2012 року Октябрський районний суд м.Полтави в складі
головуючого - судді Антонова С.В.,
при секретарі - Шмигло І.А.,
за участю прокурорів - Карпінської А.П., Лісняка Є.О., Верблюд Я.М.,
захисника - ОСОБА_1,
потерпілої - ОСОБА_2,
підсудної - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Полтаві справу про обвинувачення
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Клюсівка, Новосанжарського району, Полтавської області, українки, громадянки України, з вищою освітою, одруженої, маючої на утриманні двох неповнолітніх дітей, працюючої старшим продавцем ПП «Формула смаку», проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимої,
у вчиненні злочину, передбаченого ст.122 ч.1 КК України, -
встановив:
04.09.2012 року близько 20 години 40 хвилин ОСОБА_3, перебуваючи в приміщенні кухні на 5-му поверсі гуртожитку, що розташований по АДРЕСА_1 в ході сварки виниклої на грунті особистих неприязних стосунків, умисно нанесла ОСОБА_2 удар пластиковим ківшиком по правій руці, внаслідок чого спричинила останній тілесне ушкодження у вигляді закритого проксимального епіметафізу п'ясткової кістки п'ятого пальця правої кисті, синці, садно шкіри правої кисті, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 1978 від 26.09.2011 року кваліфікуються, як ушкодження середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я.
Допитана у суді ОСОБА_3 свою вину в пред'явленому обвинуваченні не визнала, при цьому пояснила, що 04.09.2011 року вона перебувала на кухні та готувала вечерю. В цей час на кухню зайшов свідок ОСОБА_4, який сказав що йому щось неприємно пахне. На підставі цього між ними виник конфлікт, під час якого ОСОБА_4 вдарив її кулаком в передпліччя. Цей конфлікт чув її син ОСОБА_5, який перебував біля своєї кімнати, однак не бачив момент нанесення їй удару ОСОБА_4 Після цього вона спустилась вниз, викликала працівників міліції та повернулась на кухню. Через деякий час на кухню зайшла потерпіла ОСОБА_2, з якою в неї також виник словесний конфлікт, в ході якого остання схопила її за плечі та вони почали штовхатись. Потім до них підійшов ОСОБА_4, який схопив її за волосся та декілька разів вдарив головою об двері.
Не зважаючи на невизнання своєї вини в інкримінованому їй злочині, вина ОСОБА_3 доводиться наступними доказами, встановленими під час досудового слідства та перевіреними в ході судового розгляду.
Так, будучи допитаною під час судового слідства, потерпіла ОСОБА_2 суду повідомила, що 04.09.2011 року близько 20.00 години разом із чоловіком перебувала на кухні гуртожитку та готували їсти. При цьому на кухні також перебувала підсудна та свідки ОСОБА_6 і ОСОБА_7 Перебуваючи на кухні, підсудна почала словесно ображати її сім'ю, а коли вона зробила їй зауваження, остання нанесла їй удар фарфоровою чашкою в обличчя, від чого вона розбилась та поранила брову. Після цього, ОСОБА_3 почала наносити їй удари пластиковим ківшиком по голові, від яких вона намагалась закритись руками. В результаті одного з ударів вона відчула біль в руці. Після цього підбіг її чоловік та виштовхав ОСОБА_3 в коридор. Вночі рука сильно боліла та напухла, тому вона була змушена звернутись до лікарні, де було виявлено, що в неї зламаний палець на правій руці. Крім того, внаслідок нанесених ударів ОСОБА_3 у неї була розсічена брова та синці на обличчі.
Свідок ОСОБА_4 суду повідомив, що ввечері на початку вересня минулого року перебував разом із дружиною на кухні, де вони готували вечерю. На кухні також перебували свідок ОСОБА_6 та підсудна ОСОБА_3, яка почала словесно ображати його та доньку, на що він ніяк не відреагував. З приводу висловлених образ його дружина ОСОБА_2 зробила підсудній зауваження, на що остання підбігла до неї та почала наносити їй удари фарфоровою чашкою та пластиковим ківшиком по голові. Від ударів дружина закривалась рукою. Він підбіг до них та став між ними, таким чином припинивши конфлікт. При цьому жодних ударів підсудній він не наносив. В результаті дій ОСОБА_3 у ОСОБА_2 була розбита брова та зламаний палець на правій руці.
Свідок ОСОБА_6, будучи допитаним в ході судового слідства повідомив, що у вересні минулого року перебував на кухні гуртожитку, де готував собі вечерю. На кухні також протягом вечора перебували ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_8 та ОСОБА_7 При цьому ОСОБА_8 свідком подій того вечора не була, оскільки до виникнення конфлікту пішла до своєї кімнати. В цей вечір між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виник словесний конфлікт, під час якого остання нанесла ОСОБА_2 удар фарфоровою чашкою по голові, від якого вона розбилась. Потім вона почала наносити їй удари ківшиком по руці, якою ОСОБА_2 закривала обличчя. В цей час до них підбіг ОСОБА_4, який став між ними та припинив нанесення ударів ОСОБА_3, при цьому останній тілесних ушкоджень ніхто із присутніх не наносив. В результаті отриманих ударів у потерпілої була розсічена брова та синці на обличчі, а на руку наступного дня був накладений гіпс.
Свідок ОСОБА_7 суду повідомила, що у вересні 2011 року у вечірній час перебувала біля своєї кімнати та почула на кухні сварку між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Потім підсудна вийшла з кухні і через деякий час повернулась. Приблизно через 15-20 хвилин почалась сварка підсудною та потерпілою, в ході якої ОСОБА_3 нанесла удар ОСОБА_2 чашкою, яку тримала в руці, від чого вона розбилась. Потім, вона декілька раз вдарила потерпілу пластиковим ківшиком по голові, від чого остання закривала обличчя руками. В цей час до них підбіг ОСОБА_4, який ставши між ними, припинив конфлікт. В результаті нанесених ударів у ОСОБА_2 була розсічена брова та гематома на руці. При цьому свідок заперечила спричинення підсудній тілесних ушкоджень ОСОБА_2 та ОСОБА_4 Також, свідок повідомила, що ОСОБА_8 та ОСОБА_5 в момент заподіяння тілесних ушкоджень стояли біля дверей своїх кімнат та можливо чули конфлікт, але не бачили його.
Показання потерпілої ОСОБА_2, свідків ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 суд вважає об'єктивними, такими, що узгоджуються між собою та іншими доказами у справі та відповідають фактичним обставинам. Підстав ставити їх під сумнів у суду не вбачається.
Свідок ОСОБА_8 суду повідомила, що 04.09.2011 року перебувала вдома і почула якийсь шум в коридорі. Вийшовши в коридор, вона помітила підсудну, потерпілу та ОСОБА_4, які сварились між собою. Потім ОСОБА_3 та ОСОБА_2 почали штовхатись між собою, а вона стала між ними та конфлікт припинився. Потім вона пішла в свою кімнату і через деякий час знову почула якийсь шум. Підійшовши до кухні, вона помітила ОСОБА_4, який стояв при вході, а на кухні вона помітила ОСОБА_3, яка перебувала за декілька метрів від ОСОБА_4 При цьому потерпілої їй видно не було, однак вона припускає, що в цей час між нею та ОСОБА_3 відбувалась бійка. При цьому вона не бачила щоб хтось кому-небудь наносив удари. Поряд з нею в цей час стояла ОСОБА_7 Потім ОСОБА_4 виштовхав з кухні ОСОБА_3 та декілька раз вдарив її головою об двері. Після цього вона помітила в кухні ОСОБА_2, яка вмивала обличчя, на якому була кров.
Суд критично оцінює показання свідка ОСОБА_8, зважаючи на те, що вони є суперечливими та притирічать фактичним обставинам справи на які вказують підсудна, потерпіла та свідки ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 Так, а ні підсудна а ні потерпіла у своїх показаннях не вказували, про наявність між ними конфлікту в коридорі гуртожитку, який був нібито припинений ОСОБА_8 Розповідаючи про перебіг конфлікту, свідок ОСОБА_8 надала суперечливі свідчення, зазначаючи спочатку між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 відбулась лише штовханина і ніхто нікому удари не наносив. Пізніше вона вказала, що потерпіла першою вдарила ОСОБА_3 в обличчя, а потім в плечі. А наприкінці допиту, знову змінивши свої свідчення, вказала, що між ними відбувалась лише штовханина. Показання ОСОБА_8 про те, що вона бачила в кухні гуртожитку ОСОБА_3 під час другого конфлікту між нею та ОСОБА_2, допускала, що між ними відбувалась бійка, однак не бачила щоб хтось наносив кому-небудь тілесні ушкодження також викликають сумніви, в тому числі зважаючи на те, що свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 заперечили її присутність безпосередньо біля місця події.
Свідок ОСОБА_5 суду повідомив, що 04.09.2011 року він допомагав матері носити посуд із кухні в кімнату. В цей час на кухні також перебував свідок ОСОБА_4, який почав ображати його матір. Між ними виник конфлікт, під час якого ОСОБА_4 вдарив ОСОБА_3 рукою в плече. Після цього підсудна вийшла з кухні, спустилась вниз, викликала працівників міліції та повернулась на кухню. Потім до кухні зайшли ОСОБА_4 та потерпіла, у якої з ОСОБА_3 також виник конфлікт, в ході якого ОСОБА_2 тримала ОСОБА_3 за плечі, вибила з рук чашку та ківшик та між ними почалась штовханина. Він знаходився на відставні близько 1,5 м. від них. Потім, до них підійшов ОСОБА_4, який схопив ОСОБА_3 за волосся, виштовхав у коридор та декілька раз вдарив головою об двері. В момент подій поряд з кухнню стояла ОСОБА_8, а свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_6 підійшли коли бійка припинилась. При цьому свідок зазначив, що не пам'ятає чи наносила удари ОСОБА_2 підсудній, а також заперечив нанесення ударів останньою потерпілій, не змігши пояснити походження розсічення брови у потерпілої.
Показання свідка ОСОБА_5 суд оцінює критично зважаючи на їх суперечливість та невідповідність показанням інших учасників процесу. Так, розповідаючи про перший конфлікт, який виник між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 свідок спочатку повідомляв, що останній наніс їй удар кулаком в обличчя, пізніше зазначав, що удар був нанесений в плече. Свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_6 у своїх показаннях вказали, що ОСОБА_5 був відсутній поряд з місцем події, а стояв біля своєї кімнати та міг лише чути конфлікт. Сама підсудна також повідомляла, що момент нанесення їй удару ОСОБА_4 ОСОБА_5 не бачив, оскільки перебував біля своєї кімнати. Крім того, свідок ОСОБА_5 є сином підсудної та особою, яка зацікавлена в результатах розгляду справи, тому зважаючи на все вище викладене суд не приймає до увари його показання.
ОСОБА_9 суду повідомив, що 04.09.2011 року був свідком сварки між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Він в цей час палив на сходинковій клітці неподалік від кухні та чув словесну сварку між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 При цьому він не бачив щоб хтось кому-небудь наносив удари, оскільки з місця де він перебував погано видно місце де відбувались події. Він бачив лише, що свідок ОСОБА_4 став між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 щоб припинити конфлікт.
ОСОБА_10 суду повідомила, що свідком спричинення тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_2 не була, однак чула від сусідів про конфлікт, що відбувся між підсудною та потерпілою та бачила останню наступного дня у якої була розсічена брова та накладений на руці гіпс. При цьому на ОСОБА_3 вона жодних тілесних ушкоджень не бачила.
Свідок ОСОБА_11 повідомив, що 04.09.2011 року, проходячи по коридору гуртожитку був свідком того як підсудна, перебуваючи в коридорі наносила удари правою рукою потерпілій, яка зігнувшись від них закривалась. Потім бійка перемістилась в кухню, де між ними став ОСОБА_4, який припинив бійку. При цьому ОСОБА_3 била ОСОБА_2 рукою, в якій нічого не тримала.
Суд не приймає до уваги показання свідка ОСОБА_11, оскільки вони суттєво протирічать місцю та способу спричинення тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_2 Крім того а ні підсудна а ні потерпіла чи будь-які інші свідки не підтвердили присутність цього свідка поряд з місцем події.
Свідок ОСОБА_12 суду повідомила, що 04.09.2011 року вона чергувала на вході в гуртожиток. Близько 21.00 години до неї підійшла ОСОБА_3 та попросила викликати працівників міліції, вказавши, що її побили ОСОБА_4 та потерпіла. При цьому вона показала на руці садно червоно-синього кольору. Вона надала їй телефон, ОСОБА_3 викликала міліцію та пішла. Через два дні вона бачила ОСОБА_3 у якої був синець на руці, інших тілесних ушкоджень на ній вона не пам'ятає.
Крім показань потерпілої та свідків, допитаних в суді, показання яких судом прийнято до уваги, вина підсудної підтверджується, дослідженими в судовому:
- даними протоколу огляду місця події від 06.09.2012 року, в ході якого оглянуто приміщення кухні на 5-му поверсі гуртожитку, який розташований по АДРЕСА_1 де було спричинено тілесні ушкодження ОСОБА_2 (а.с. 14-17);
- даними акту судово-медичного дослідження від 12.09.2011 року та висновку експерта №1978 від 26.09.2011 року, відповідно до яких ОСОБА_2 спричинені тілесні ушкодження у вигляді закритого проксимального епіметафізу п'ясткової кістки п'ятого пальця правої кисті, синці, садно шкіри правої кисті, які утворились від дії предметів з обмеженою контактуючою поверхнею, якими могли бути пальці рук стиснуті в кулак, або інші предмети з подібною характеристикою, можливо в строк та при обставинах на які вказує потерпіла та кваліфікуються як тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я (т. 1 а.с. 13-14, 33-34);
- даними протоколу відтворення обстановки та обставин події від 16.11.2011 року за участю потерпілої ОСОБА_2, в ході якого вона вказала обставини та механізм спричинення їй тілесних ушкоджень (т. 1 а.с. 74-79);
- даними протоколу відтворення обстановки та обставин події від 16.11.2011 року за участю свідка ОСОБА_4, в ході якого він вказав обставини та механізм спричинення тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_2 (т. 1 а.с. 81-84);
- даними висновків додаткових експертиз №2444 та №2446 від 29.11.2011 року, відповідно до яких покази потерпілої ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_4, дані в ході відтворення обстановки та обставин події загалом не протирічать об'єктивним судово-медичним даним та даним судово-медичної експертизи ОСОБА_2 (т. 1 а.с. 95-96, 100-101).
Суд не приймає до уваги показання підсудної в частині заперечення нею факту спричинення тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_2 та вважає їх обраною позицією захисту підсудної з метою уникнення покарання за інкримінований їй злочин. Її показання в цій частині суд вважає суперечливими та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи та показанням свідків. Так, будучи допитаною в суді підсудна спочатку стверджувала, що в ході конфлікту із ОСОБА_2 вони лише штовхалися, не спричиняючи при цьому одна одній тілесних ушкоджень. Потім, зазначала, що ОСОБА_2 била її руками по голові та дряпала обличчя. Пізніше вказала, що ОСОБА_2 тримала її руками, а ОСОБА_4 бив її по голові. А далі повідомляла, що ОСОБА_2 тримала її руками за плечі та наносила при цьому удари рукою по голові. Звідки у потерпілої виникли тілесні ушкодження підсудна пояснити не змогла, зазначивши, що можливо зачепила нігтем її брову, від чого у неї потекла кров.
Протирічливими є також її свідчення щодо присутності свідків конфлікту між нею та подружжям ОСОБА_2. Так, підсудна ОСОБА_3 зазначила, що під час першого конфлікту із ОСОБА_4 на кухні присутнім був свідок ОСОБА_6 і цей конфлікт чув її син ОСОБА_5, який перебував в коридорі біля її кімнати та не бачив обставин конфлікту. Потім ОСОБА_3 зазначила, що ОСОБА_6 був присутнім на кухні, але не бачив як ОСОБА_4 спричинив їй удар в передпліччя, а в цей час на кухні чи поряд з нею стояв її син ОСОБА_5, однак вона його не бачила. Під час другого конфлікту підсудна спочатку стверджувала, що його свідками були лише ОСОБА_8 та ОСОБА_7 Пізніше ОСОБА_3 вказувала, що зазначений конфлікт бачив також її син ОСОБА_5, який стояв в коридорі поруч із свідом ОСОБА_8, а коли у потерпілої з'явилась кров на обличчі, до кухні зайшла ОСОБА_7
Необґрунтованими є також твердження підсудної ОСОБА_3 про відсутність у потерпілої ОСОБА_2 тілесного ушкодження у вигляді перелому пальця правої кисті, оскільки наявність вказаного тілесного ушкодження встановлена на підставі дослідження відповідної медичної документації та рентгенівських знімків судово-медичним експертом, висновки якого ставити під сумнів у суду підстав не вбачається. Крім того, свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_10 та ОСОБА_12, будучи допитаними в суді підтвердили, що на наступний день після подій потерпілій ОСОБА_2 був накладений на руку гіпс, який вона носила тривалий час.
Суд враховує, що відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 1856 від 08.09.2011 року у підсудної виявлені легкі тілесні ушкодження, які могли утворитись 04.09.2011 року. Разом з тим свідки ОСОБА_4, ОСОБА_7 та ОСОБА_6, а також сама потерпіла ОСОБА_2 заперечують спричинення останньою тілесних ушкоджень підсудній. Свідок ОСОБА_12 в ході допиту зазначила, що через два дні після подій бачила у підсудної лише синець на руці, який остання їй показала, інших тілесних ушкоджень на ОСОБА_3 вона не пам'ятає. Таким чином, враховуючи, що беззаперечні докази того, що потерпіла ОСОБА_2 заподіювала тілесні ушкодження підсудній ОСОБА_3 судом не встановлені, підстави вважати, що остання в момент нанесення тілесних ушкоджень потерпілій перебувала у стані необхідної оборони у суду відсутні.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку про доведеність вини у пред'явленому обвинуваченні та кваліфікує її дії за ч. 1 ст. 122 КК України, оскільки встановлено, що вона умисно спричинила середньої тяжкості тілесні ушкодження ОСОБА_2, тобто умисні ушкодження, які не є небезпечними для життя і не потягли за собою наслідків, передбачених ст. 121 КК України, але такі, що спричинили тривалий розлад здоров'я.
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, конкретні обставини справи, особу підсудної, яка заміжня, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, працює старшим продавцем ПП «Формула смаку», згідно характеристики завідуючого гуртожитку захарактеризувала себе як запальна, схильна до агресії людина, до кримінальної відповідальності притягається вперше.
В силу ст.ст. 66, 67 КК України обставини, що пом'якшують чи обтяжують покарання відсутні.
З урахуванням викладених обставин, виходячи із загальних засад призначення покарання, суд приходить до висновку, що необхідним і достатнім для виправлення підсудної та попередження вчинення нею нових злочинів є покарання у виді позбавлення волі та вважає за можливе виправлення підсудної без ізоляції від суспільства із звільненням від відбування покарання з випробуванням.
Вирішуючи долю цивільного позову потерпілої ОСОБА_2, суд враховує характер та обставини вчиненого злочину, глибину фізичних і моральних страждань, вимушених змін в її житті у зв'язку із спричиненням їй середньої тяжкості тілесних ушкоджень, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, враховуючи матеріальний стан підсудної, та на явність на утриманні двох неповнолітніх дітей, вважає, що цивільний позов підлягає частковому задоволенню в сумі 3000 гривень.
Долю речових доків суд вирішує у відповідності до вимог ст. 81 КПК України.
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -
засудив:
Визнати винною ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 122 ч. 1 КК України, і призначити їй покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік.
Відповідно до ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_3 періодично зявлятись до органів кримінально-виконавчої системи та повідомляти зазначені органи про зміну місця проживання та роботи.
Частково задовольнити цивільний позов потерпілої ОСОБА_2, стягнувши з ОСОБА_3 на її користь 3000 гривень в рахунок відшкодування завданих їй моральних збитків.
Речовий доказ - пластмасовий ківшик, який переданий на зберігання до камери зберігання речових доказів Октябрського РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області - знищити (т. 1 а.с. 56).
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишити у вигляді підписки про невиїзд.
На вирок може бути подано апеляцію до Апеляційного суду Полтавської області через Октябрський районний суд м. Полтави протягом 15 діб з моменту його оголошення.
СуддяС.В. Антонов