Копія
Справа № 2270/7523/12
26 грудня 2012 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд
в складі:головуючого-суддіЛабань Г.В.
при секретарі Вересняк А.А.
за участі:позивача, представника відповідача
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Військової частини А 2007 про визнання дій незаконними та стягнення коштів, -
В поданій до суду позовній заяві позивач просить визнати дії відповідача щодо не виплати грошової компенсації за неотримане речове майно при звільненні в запас з лав Збройних сил України незаконними та стягнути з Військової частини А2007 належну йому до виплати грошову компенсацію за недоотримане речове майно на загальну суму 4075,91 грн., право на яку належить йому на підставі ст.ст. 2, 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року №2011-ХІІ (надалі - Закону №2011-ХІІ) та п.27 Положення про порядок речового забезпечення військовослужбовців, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2004 року №1444.
В судовому засіданні позивач позов підтримав та підтвердив обставини, на які посилаються у позовній заяві, просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача проти позову не заперечує, вказавши, що дана заборгованість непогашена через обмеженість бюджетних асигнувань, що виділяються з державного бюджету України на потреби речового забезпечення військ.
Заслухавши осіб, які беруть участь у справі, дослідивши зібрані в матеріалах справи докази в їх взаємному зв'язку та сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково з урахуванням наведеного нижче.
Судом встановлено, що позивач з 05.08.1983 року по 16.08.2012 року проходив військову службу у військовій частині А2007. На підставі наказу першого заступника Міністра оборони України від 16.07.2012 року №121 за пунктом "б" звільнений з військової служби у запас за станом здоров'я відповідно до ч.6 ст.26 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу" з правом носіння військової форми одягу.
Відповідно до довідки №3 на одержання компенсації замість речового майна, що підлягає видачі замість інших речей, виданої мені на підставі наказу командира військової частини А 2007 від 16.08.2012 року № 146, встановлено, що ОСОБА_3 не було видано під час військової служби речове майно, вартість якого складає 4075,91 грн. Станом на день розгляду справи зазначена компенсація відповідачем не виплачена.
Відповідно до статті 1 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі Закон № 2011) із змінами та доповненнями в редакції на час звільнення позивача, соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом. Заборона обмежень прав військовослужбовців встановлена статтею 2 Закону №2011, згідно з якою ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України. Відповідно до частини 1 статті 9 Закону №2011 держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Частиною 9 статті 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-11 визначено: "військовослужбовці - особи, які проходять військову службу", а частиною 2 статті 24 цього ж Закону визначено: "Закінченням проходження військової служби вважається день, з якого військовослужбовець виключений наказом по військовій частині (військовому закладу, установі тощо) із списків особового складу у порядку, встановленному положенням про проходження військової служби громадянами України."
За змістом ч. 1 ст. 9 Закону № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Пунктом 2 Закону України «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів» від 17.02.2000 року №1459-ІІІ призупинено дію ч. 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в частині одержання військовослужбовцями продовольчих пайків або за їх бажанням грошової компенсації замість них та замість речового майна. Зазначений Закон набрав чинності з 11.03.2000 року.
Законом України № 328-V від 03.11.2006 ст. 9 викладена в новій редакції та введена в дію ст. 9-1 Закону України № 2011-XII, на яку не поширюється зупинення, встановлене Законом України «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів».
Частиною 1 ст. 9-1 Закону № 2011-XII встановлено, що продовольче та речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
В силу ч.2 ст. 9-1 Закону № 2011-XII військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом або перебувають на кадровій військовій службі, мають право на отримання замість належних їм за нормами забезпечення предметів речового майна грошової компенсації в розмірі вартості зазначених предметів. Порядок виплати грошової компенсації визначається Кабінетом Міністрів України.
Дія ч.2 ст. 9-1 Закону № 2011-XII зупинена на 2007 рік Законом України від 19.12.2006 року №489-У. Законом України від 28.12.2007 року №107 -УІ ч.2 ст. 9-1 Закону № 2011-XII виключена.
Конституційний Суд України рішенням № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) визнані неконституційними зміни, внесені у вказану статтю Законом України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів» від 28.12.2007 року.
Положення закону, визнані Конституційним Судом України неконституційними, втрачають чинність від дня прийняття Судом відповідного рішення (ст.73 Закону України «Про Конституційний Суд України» від 16.10.1996 р.) .
В силу п. 27 Положення № 1444, військовослужбовці у разі звільнення з військової служби у запас або відставку з правом носіння військової форми одягу, за бажанням можуть отримати речове майно, яке вони не отримали під час звільнення, або грошову компенсацію за нього за цінами на день підписання наказу про звільнення. Зазначеним особам, звільненим у запас або відставку після закінчення строку контракту, за належне їм але не отримане протягом дії контракту речове майно виплачується грошова компенсація пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати закінчення контракту, або видається речове майно на суму грошової компенсації.
Відповідно до ст. 242 «Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України», затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008, особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним всіх необхідних розрахунків не виключається без його письмової згоди зі списків особового складу військової частини.
Враховуючи вищевикладене позивач має право на отримання грошової компенсації за речове майно, належне до видачі позивачеві за період з 2007 року по 16.08.2012 року, та з урахуванням того, що останній частково отримував речове майно відповідно до Картки № 1/2 обліку матеріальних цінностей особистого користування.
Зі змісту наданої відповідачем довідки про обрахування заборгованості по невиданому речовому майну за вказаний період позивачеві не видане речове майно на загальну суму 4075,91 грн.
Суд вважає, що невиконання або неналежне виконання законів, якими передбачено певні соціальні гарантії, через відсутність коштів для їх виплати не є підставою для виправдання невиплати компенсації за отримане речове майно звільненим військовослужбовцям.
За таких підстав, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача грошової компенсації за неотримане речове майно підлягають задоволенню в сумі 4075,91 грн., оскільки, позивачем подані належні докази, які підтверджують заборгованість відповідача по речовому майну, що підлягало видачі позивачу при звільненні в запас, а також підстави для стягнення даних коштів з Військової частини А 2007.
Разом з тим позовна вимога щодо визнання дій відповідача незаконними стосовно не виплати позивачу грошової компенсації за не отримане речове майно при звільненні в запас з лав Збройних Сил України не підлягає задоволенню, оскільки позивачем не доведено, що відповідач діяв без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без дотримання розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи, несправедливо та без використання повноваження з метою, з якою це повноваження надано.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
В силу ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», ст.ст.159-163 КАС України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити частково .
Стягнути з Військової частини А2007 на користь ОСОБА_3 грошову компенсацію за належне до видачі речове майно в сумі 4075,91 грн.
В решті частині позовних вимог відмовити.
Стягнути із державного бюджету України на користь ОСОБА_3 судові витрати по справі у сумі 111,80 грн. шляхом їх безспірного списання із рахунку відповідача.
Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.
Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 28 грудня 2012 року
Постанова не набрала законної сили
Суддя/підпис/Г.В. Лабань
"Згідно з оригіналом" Суддя Г.В. Лабань