ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
17 грудня 2012 року 08:30 № 2а-15814/12/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Шейко Т.І.,
суддів Катющенка В.П.,
Пісоцької О.В.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовомПрокурора Голосіївського району міста Києва в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва
до Акціонерного товариства закритого типу «Український науково-дослідний інститут переробки штучних та синтетичних волокон»
простягнення заборгованості
встановив:
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06 листопада 2012 року касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва задоволено частково, скасовано постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.02.2011 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 03.11.2011 року, та направлено на новий судовий розгляд справу за позовом Прокурора Голосіївського району м. Києва в інтересах держави в особі Управління ПФУ в Голосіївському районі м. Києва до Акціонерного товариства закритого типу «Український науково-дослідний інститут переробки штучних та синтетичних волокон" про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату пенсій, що становлять різницю між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" і сумою пенсії, призначеної відповідно до інших законодавчих актів, в сумі 875559,24 грн.
На виконання ухвали Вищого адміністративного суду України від 06 листопада 2012 року, Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.11.2012 року прийнято до розгляду дану адміністративну справу.
Позовні вимоги вмотивовані тим, що за відповідачем обліковується заборгованість по відшкодуванню коштів на виплату різниці між сумами пенсій призначених відповідно до вимог ст. 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність»та обчислених відповідно до інших законодавчих актів у розмірі 875 559,24 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи документами, зокрема, довідкою про заборгованість перед Управлінням Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва по відшкодуванню наукових пенсій.
Відповідач, в судове засідання не прибув, свого відношення з приводу заявлених позовних вимог не висловив.
Керуючись ч. 6 ст. 128 КАС України суд розглянув справу у письмовому провадженні.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідач, Акціонерне товариство закритого типу «Український науково-дослідний інститут переробки штучних та синтетичних волокон»перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва.
Як вбачається з матеріалів справи, науковим працівникам, які працювали в Акціонерному товаристві закритого типу «Український науково-дослідний інститут переробки штучних та синтетичних волокон»було призначено пенсію відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», яким врегульовано пенсійне забезпечення та соціальний захист наукового працівника.
Даний факт підтверджується довідками. виданими Акціонерним товариством закритого типу «Український науково-дослідний інститут переробки штучних та синтетичних волокон» зазначеним особам для подання їх до управлінь Пенсійного фонду.
Як зазначено представником Пенсійного фонду та вбачається з матеріалів справи Управлінням Пенсійного фонду України було проведено перевірку правильності нарахування та відшкодування сум фактичних витрат на виплату пенсій науковим працівникам відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність»за період з 01 жовтня 2002 року по 31 грудня 2008 року, в ході якої було виявлено заборгованість з відшкодування наукових пенсій в сумі 875 559,24 грн., про що складено акти перевірки за № 1826, від 04.10.2007 року, № 1351 від 18.08.2008 року, № 590 від 19.03.2009 року.
Згідно ст. 6 Закону України «Про пенсійне забезпечення»особи, які мають одночасно право на різні державні пенсії за їх вибором призначається будь-яка з цих пенсій.
Відповідно до ст. 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність»держава встановлює для наукових (науково-педагогічних) працівників, які мають необхідний стаж наукової роботи, пенсії на рівні, що забезпечує престижність наукової праці та стимулює систематичне оновлення наукових кадрів.
Пенсія науковому (науково-педагогічному) працівнику призначається при досягненні пенсійного віку: чоловікам - за наявності стажу роботи не менше 25 років, у тому числі стажу наукової роботи не менше 20 років; жінкам - за наявності стажу роботи не менше 20 років, у тому числі стажу наукової роботи не менше 15 років.
Пенсії науковим (науково-педагогічним) працівникам призначаються у розмірі 80 відсотків від суми заробітної плати наукового (науково-педагогічного) працівника, яка визначається відповідно до частини другої статті 23 цього Закону та статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»та на яку відповідно до законодавства нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування (внески). За кожний повний рік роботи понад стаж наукової роботи, визначений частиною другою цієї статті, пенсія збільшується на один відсоток заробітної плати, але не може бути більше 90 відсотків середньомісячної заробітної плати.
Перелік посад наукових (науково-педагогічних) працівників підприємств, установ, організацій, вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації, перебування на яких дає право на призначення пенсії та виплату грошової допомоги у разі виходу на пенсію відповідно до цієї статті, затверджується Кабінетом Міністрів України з урахуванням положень статей 22-1, 22-2 цього Закону.
Різниця між сумою призначеної пенсії за цим Законом та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, в силу ст.24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність»(в редакції Закону України №1316- ІV від 20.11.2003р.) фінансується:
для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації - за рахунок коштів державного бюджету;
для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом;
- для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів.
Право на призначення пенсії відповідно до цього Закону поширюється на всіх осіб, які вийшли на пенсію до набрання чинності цим Законом та мають стаж наукової роботи, передбачений частиною другою цієї статті. Призначення пенсій таким працівникам здійснюється відповідно до частини третьої цієї статті за умови звернення за призначенням пенсії відповідно до цього Закону та звільненням з посади наукового (науково-педагогічного) працівника.
Згідно п. 13 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»у разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність»та цього Закону, призначається одна пенсія за її вибором. При цьому різниця між розміром пенсії, на який має право особа відповідно до зазначеного Закону, та розміром пенсії із солідарної системи відповідно до цього Закону фінансується за рахунок коштів, спрямованих із джерел, визначених Законом України «Про наукову та науково-технічну діяльність». Встановлено, що з дня набрання чинності цим Законом (з 01.01.2004 року), при призначенні пенсій відповідно до зазначених в абзацах першому і другому цього пункту законодавчих актів, заробітна плата для обчислення пенсії враховується в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2000 року № 1826 затверджено Порядок фінансування та виплати різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних бюджетних установ і організацій науковим (науково-педагогічним) працівникам державних не бюджетних підприємств і організацій згідно із Законом України «Про наукову і науково - технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи. З 2004 року Постановою від 24.03.2004 року № 372 затверджено Порядок фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи.
Згідно п. 8 Порядку № 1826 та п.5 Порядку № 372, розмір витрат на виплату різниці у розмірі пенсії, що підлягають фінансуванню за рахунок державних не бюджетних підприємств і організацій, визначаються в розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів після призначення пенсії згідно із Законом України «Про наукову і науково - технічну діяльність», про що надсилається повідомлення відповідному підприємству, організації.
Отже повідомлення, яке направляється відповідному підприємству, визначає розмір витрат органу Пенсійного фонду у розрахунку на рік на фінансування різниці у розмірі між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність»та сумою пенсій, обчислених відповідно до інших законодавчих актів, а не розмір заборгованості підприємства з відшкодування даних витрат
Також суд не погоджується з твердженнями відповідача, викладеними в його скаргах щодо пропуску строку на звернення до суду з даними позовними вимогами встановленими ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції яка діяла на момент звернення до суду з позовом (17.03.2008 року) з огляду на наступне.
Спеціальним законом, виключно яким визначаються права та обов'язки, порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками є Закон України від 9 липня 2003 року М1058-ІУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Зокрема за правилами частини п'ятнадцятої статті 106 цього Закону строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується, строк прийняття контролюючим органом рішення про їх стягнення законодавець також не обмежує.
Також, суд звертає увагу на наступне.
Відповідно до п. 2 статті 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк (у редакції, що діяла на момент звернення до суду з позовом), який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, у даному випадку перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Розмір заборгованості Відповідача за період з 01.10.2002 року по 31.12.2006 року в сумі 672 779,77 грн. з відшкодування сум фактичних витрат на виплату пенсії науковим працівникам до управління ПФУ в Голосіївському районі м. Києва, було виявлено 4 жовтня 2007 року за результатами проведення перевірки правильності нарахування та відшкодування сум фактичних витрат на виплату пенсій науковим працівникам відповідно до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність»(акт перевірки № 1826).
Таким чином, про порушення свого права на відшкодування витрат на виплату наукових пенсій позивачу стало відомо саме 4 жовтня 2007 року.
В березні 2008 року Прокурор Голосіївського району м. Києва звернувся до суду з позовом в інтересах управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва щодо стягнення даної заборгованості, а відповідно строк звернення до суду, встановлений ст. 99 КАС України, за захистом своїх прав та інтересів управлінням також не був пропущений.
Відповідно до ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру», представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.
Підставою представництва у суді інтересів громадянина є його неспроможність через фізичний чи матеріальний стан, похилий вік або з інших поважних причин самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження, а інтересів держави - наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Беручи до уваги те, що заборгованість у розмірі 875 559,24 грн. до Пенсійного фонду України відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується наявними у матеріалах справи документами, доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду цього спору не надано, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч.4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а Відповідачем -фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені Позивачем з Відповідача не стягуються.
Враховуючи наведене та керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 69-71, 94, 160-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
постановив:
Позов Прокурора Голосіївського району міста Києва в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва задоволити.
Стягнути з Акціонерного товариства закритого типу «Український науково-дослідний інститут переробки штучних та синтетичних волокон»(код ЄДРПОУ 00302385) на користь Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва у розмірі 875 559,24 грн. (вісімсот сімдесят п'ять тисяч п'ятсот п'ятдесят дев'ять грн.) 24 коп.
Постанова набирає законної сили у відповідності зі ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий Суддя Т.І. Шейко
Судді В.П. Катющенко
О.В. Пісоцька