ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
09 січня 2013 року 14:48 № 2а-8363/12/2670
Окружний адміністративний суд м. Києва у складі: головуючого судді Патратій О.В. за участю секретаря судового засідання Хилі І.В. та представників сторін:
від позивача: Кулика С.В.,
від відповідача: Пузька В.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Траст»
доВиконавчої дирекції Київського міського відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності
проскасування рішення про застосування фінансових санкцій від 07 червня 2012 року №10/2, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Траст» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Виконавчої дирекції Київського міського відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про скасування рішення про застосування фінансових санкцій №10/2 від 07.06.2012 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішення Виконавчої дирекції Київського міського відділення фонду соціального страхування №46 від 06.03.2012 року, яке стало підставою для прийняття оскаржуваного рішення, вважається скасованим згідно з ч. 2 п. 7.1 Інструкції про порядок проведення перевірок страхувальників по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, прийняття рішень за їх результатами та процедуру оскарження, затвердженої постановою Фонду від 22.12.2010р. №29, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25.03.2011р. за №393/19131 (далі - Інструкція №29), оскільки протягом 20 календарних днів вищестоящим органом Фонду не надіслано Позивачу рішення про результати розгляду його скарги від 19.04.2012р. №28/-2.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача позов не визнав з підстав, викладених у письмових запереченнях, залучених до матеріалів справи 06 серпня 2012 року. Як зазначав відповідач, спірним рішенням на підставі статтей 22, 30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» до позивача застосовано фінансові санкції за несвоєчасне повернення страхових коштів. Виконавчою дирекцією Київського міського відділення фонду соціального страхування не пропущено 20 денний строк для прийняття рішення по скарзі від 19.04.2012р. №28/-2, оскільки дана скарга до нього не надходила, водночас строк встановлено саме з дня отримання Фондом скарги.
У зв'язку із виявленими порушеннями Виконавчою дирекцією Київського міського відділення фонду соціального страхування винесено рішення про застосування фінансових санкцій №10/2 від 07.06.2012 року, яке відповідач вважає правомірним та просить суд відмовити в задоволенні позову повністю.
Запис розгляду судової справи здійснювався за допомогою технічних засобів: програмно - апаратного комплексу «Діловодство суду».
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 09 січня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи, суд
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Траст» (код за ЄДРПОУ 34415593) зареєстроване як юридична особа Печерською районною у місті Києві державною адміністрацією 01.06.2006 року та зареєстроване як платник страхових внесків у Центральній міжрайонній виконавчій дирекції Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності 02.06.2006 року за № 43505.
Відповідно до наказу № 05-245 від 20.12.2011 року та направленням № 63 від 02.02.2012 року в період з 17.02.2012р. по 21.02.2012р. була проведена документальна планова перевірка ТОВ «Ренесанс Траст» по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за період з 01.06.2009р. по 31.12.2011р., за результатами якої складено Акт перевірки № 101 від 21.01.2012 року.
Перевіркою виявлено, що ТОВ «Ренесанс Траст» порушено вимоги ч. 1 ст. 21, п.2, п. 4 ч. 2 ст. 27, ч.1 ст. 38 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2011р. № 2240-ІІІ, ст.1 Закону України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування» від 11.01.2001 р., № 2213-ІІІ та п.4, п.20 Порядку обчислення середньої заробітної плати за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Постановою КМУ від 26.09.2001р. №1266.
За результатами перевірки Виконавчою дирекцією Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності було винесено Рішення № 46 від 06.03.2012 року про повернення страхових коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності.
На підставі статті 30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001р. № 2240-ІІІ та керуючись підпунктом 6 пункту 1 ст. 28 Закону, Виконавчою дирекцією визначена загальна сума платежу, яка підлягає сплаті позивачем (з урахуванням штрафних санкцій), у розмірі 34 274,95 гривень.
Дане рішення було отримане Позивачем 13.03.2012 року.
Відповідно до ч.1 п.7.1 Інструкції про порядок проведення перевірок страхувальників по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, прийняття рішення за їх результатами та процедуру оскарження, затвердженої Постановою Правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 22.12.2010 p. № 29, Рішення № 46 від 06.03.2012р. Позивачем оскаржено, шляхом подання скарги вих. №11/-2 від 16.03.2012 р.
За результатами скарги позивача відповідач прийняв рішення про результати розгляду скарги від 06 квітня 2012 року №1337-05, яким у задоволенні скарги позивач відмовлено, а рішення про повернення коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності від 06 березня 2012 року №46 - залишено без змін.
07 червня 2012 року Виконавчою дирекцією Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності винесено Рішення №10/2 про застосування до позивача фінансових санкцій за несвоєчасне повернення або повернення не в повному обсязі коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 3 427,5 гривень та нараховано пеню у сумі 1 610,92 гривень.
Як встановлено судом, Рішення про застосування фінансових санкцій від 07 червня 2012 року №10/2 фактично винесено у зв'язку із несвоєчасним поверненням позивачем коштів Фонду, визначених на підставі Рішення від 06 березня 2012 року №46.
Як зазначає Позивач у позовній заяві, 19.04.2012 року ним було надіслано рекомендованим листом скаргу за вих. №28/-2 до Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності з вимогою про скасування рішення від 06.03.2012 року № 46, на підтвердження чого позивачем надано та залучено до матеріалів справи опис вкладення у цінний лист УДППЗ «Укрпошта» від 19.04.2012 року. Однак, вказана скарга Виконавчою дирекцією Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності розглянута не була, що означає повне задоволення такої скарги.
За таких підстав Позивач стверджує, що на час прийняття Відповідачем Рішення № 10/2 від 07.06.2012р. його попереднє рішення від 06.03.2012р. №46 було скасованим, а тому підстав для застосування фінансових санкцій за несвоєчасне повернення визначеної суми страхових коштів не було.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Оцінюючи правомірність прийнятого рішення в контексті наведених положень Кодексу адміністративного судочинства, суд виходить з наступного.
Згідно ч. 3 ст. 22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованнями» встановлено право страхувальника на оскарження рішення органу Фонду протягом десяти календарних днів з дня його отримання.
Орган Фонду зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів після отримання скарги страхувальника, іншого отримувача страхових коштів на їхню адресу поштою з повідомленням про вручення або надати розписку.
Постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 22.12.2010 №29 (зареєстрована в Міністерстві юстиції України 25 березня 2011 р. за №393/19131) затверджена Інструкція про порядок проведення перевірок страхувальників по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, прийняття рішень за їх результатами та процедуру оскарження.
Розділом VII зазначеної інстанції передбачений порядок оскарження рішень за результатами перевірок.
Так, відповідно до п. 7.1 зазначеної Інструкції страхувальник може оскаржити рішення органу Фонду. Страхувальник у письмовій формі звертається до органу Фонду, який прийняв рішення, із скаргою про перегляд цього рішення. Скарга повинна бути подана органу Фонду протягом 10 календарних днів з дня отримання страхувальником рішення органу Фонду, що оскаржується. Керівник (заступник керівника) органу Фонду за результатами розгляду скарги приймає вмотивоване рішення та надсилає його страхувальнику протягом 20 календарних днів після отримання скарги. У разі якщо орган Фонду надсилає рішення про повну або часткову відмову у задоволенні скарги, страхувальник має право звернутися протягом 10 календарних днів з дня отримання рішення про результати розгляду скарги з повторною скаргою до органу Фонду вищого рівня із дотриманням зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження та зазначеного двадцятиденного строку для прийняття рішення по скарзі або до суду у встановленому законодавством порядку.
Якщо вмотивоване рішення за скаргою страхувальника не надсилається страхувальнику протягом двадцятиденного строку або протягом строку, на який за рішенням керівника органу Фонду або його заступника розгляд продовжено, така скарга вважається повністю задоволеною на користь страхувальника з дня, наступного за останнім днем зазначених строків. Скарга вважається також повністю задоволеною на користь страхувальника, якщо рішення керівника органу Фонду (або його заступника) про продовження строків її розгляду не було надіслано страхувальнику до закінчення двадцятиденного строку, зазначеного в абзаці четвертому цього пункту.
З аналізу вищенаведених норм вбачається, що перебіг 20 денного строку для прийняття рішення по скарзі починається з моменту отримання скарги страхувальника відповідним органом Фонду.
Факт і день отримання скарги відповідним органом Фонду потребує доказування згідно з ч. 1 ст. 71 КАС. При чому відповідно до ч. 4 ст. 70 КАС обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
На підтвердження факту пропуску строку прийняття Виконавчою дирекцією Фонду рішення за скаргою від 19.04.2012р. №28/-2 Позивач посилається на надану суду копію вказаної скарги та опис вкладення у цінний лист з відбитком календарного штемпелю від 19.04.2012 року (а.с. 24).
Натомість Відповідач заперечує факт отримання Виконавчою дирекцією Фонду скарги від 19.04.2012р. №28/-2, у підтвердження чого надав лист Виконавчої дирекції Фонду від 03.08.2012 року №01-06/1901.
Дослідивши надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що надані позивачем скарга від 19.04.2012р. №28/-2 і опис вкладення у цінний лист з відбитком календарного штемпелю хоч і підтверджують здачу поштового відправлення на пошту для надіслання адресату, однак, ці документи жодним чином не підтверджують фактичне одержання Виконавчою дирекцією Фонду даного поштового відправлення.
Так, відповідно до абз. 26 п.2 Правил надання послуг поштового зв'язку, відповідно до якого рекомендоване поштове відправлення - реєстрований лист, поштова картка, бандероль, секограма, дрібний пакет, мішок «M», які приймаються для пересилання без оцінки відправником вартості його вкладення. Однак, надана суду копія опису вкладення містить відмітку, що лист був оцінений відправником.
Окрім цього, відповідно до п. 61 Правил у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.
В той же час, при дослідженні судом наданої Позивачем копії опису вкладення номеру поштового відправлення виявлено не було.
Також за змістом Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 р., про прийняття до пересилання реєстрованого поштового відправлення (в тому числі листа) відправникові з додержанням вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" видається розрахунковий документ, що підтверджує надання такої послуги (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).
В той же час, фіскального чека чи іншого розрахункового документа, яким би підтверджувалось надання послуг відділенням зв'язку УДППЗ «Укрпошта», позивачем надано не було.
На судовий запит №2а-8363/12/2670 від 06.08.2012 року судом отримано відповідь Київської міської дирекції УДППЗ «Укрпошта» вих. №38-03/1-с-46 від 16.08.2012 року, відповідно до якої, згідно інформації перевірених виробничих документів відділення зв'язку Київ-62 на відправку листів з оголошеною цінністю встановлено, що 19.04.2012 року лист з оголошеною цінністю до відділення зв'язку Київ-70 (поштове відділення Відповідача) не направлявся (а.с. 74).
За наявності спору між сторонами щодо фактичного одержання поштовим зв'язком Виконавчою дирекцією Фонду скарги позивача від 19.04.2012р. №28/-2, зважаючи на лист Виконавчої дирекції Фонду, та згідно до ч. 4 ст. 70 КАС цей факт повинен бути підтверджений певними засобами, зокрема поштовим повідомленням про вручення або іншим документом про фактичне надходження скарги адресату.
Однак належних доказів отримання Виконавчою дирекцією Фонду скарги від 19.04.2012р. №28/-2 Я позивачем суду не надано. Доводи представника позивача про те, що він не зобов'язаний направляти скаргу рекомендованим листом з повідомленням про вручення, суд відхиляє, оскільки відсутність такого обов'язку не звільняє сторону по справі від встановленого ч. 1 ст. 71 КАС обов'язку доведення тих обставин, на які вона посилається у підтвердження своїх вимог.
У справі наявні інформаційний запит позивача від 13.06.2012р. №27/-2 до Виконавчої дирекції Фонду про результати розгляду поданої скарги (а.с. 63) та лист Виконавчої дирекції Фонду від 19.06.2012р. вих. №05-31-1541, в якому позивач повідомляється, що зазначена ним скарга на рішення від 06.03.2012р. №46 не надходила (а.с. 62), судячи з яких позивач був обізнаний із вказаною обставиною на час розгляду даної справи в суді. Між тим, жодних заходів, спрямованих на збирання додаткових доказів на підтвердження отримання Виконавчою дирекцією Фонду скарги від 19.04.2012р. №28/-2 позивач не вчинив, хоча не був позбавлений права і можливості звернутися до відповідного органу поштового зв'язку для з'ясування обставин вручення поштового відправлення.
Таким чином, суд погоджується з доводами Відповідача про те, що позивач не довів належними засобами доказування тих обставин, на які посилається у підтвердження заявлених вимог, а саме про порушення Виконавчою дирекцією Фонду двадцятиденного строку для прийняття рішення по скарзі позивача від 19.04.2012р. №28/-2, позаяк доказів отримання Фондом вказаної скарги позивачем суду не надано, а зібраними судом доказами дана обставина не підтверджується.
Враховуючи вищевикладене у суду немає підстав вважати скасованим рішення Виконавчої дирекції Київського міського відділення Фонду від 06.03.2012р. №46, а відтак немає підстав для скасування оскаржуваного рішення Виконавчої дирекції Київського міського відділення Фонду від 07.06.2012р. №10/2 про застосування фінансових санкцій, у зв'язку з чим позовні вимоги визнаються судом необґрунтованими, що є підставою для відмови в задоволенні позову.
Керуючись вимогами ст.ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва
В задоволенні позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Патратій О.В.
Повний текст постанови складено та підписано: 14 січня 2013 року.