Копія
Справа № 2270/7667/12
10 січня 2013 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд
в складі:головуючого-суддіГнап Д.Д.
при секретарі Тимощуку І.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому до ОСОБА_3 про стягнення надміру виплачених сум пенсій, -
Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення надміру виплачених сум пенсії.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач отримувала соціальну пенсію відповідно до ст. 93 Закону України "Про пенсійне забезпечення" як непрацюючий громадянин. Вказує, що ОСОБА_3 зареєструвалась приватним підприємцем, однак не повідомила про зазначену обставину орган пенсійного фонду та продовжувала отримувати пенсію по інвалідності всупереч вказаної норми Закону. Просили стягнути з відповідача на користь Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому надміру виплачену пенсію у розмірі 21648,68 грн.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила задовольнити їх в повному обсязі з підстав, вказаних у позовній заяві.
Відповідач, її представник позов не визнали, пояснили, що про її реєстрацію фізичною особою-підприємцем органу Пенсійного фонду було відомо, а тому зловживань і недобросовісності з боку позивача не було. Також зазначили, що право на колишню соціальну пенсію з прийняттям Закону України «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам» надано також працевлаштованим громадянам, тобто позивач як інвалід в будь-якому випадку мала права на отримання допомоги.
Заслухавши представників сторін, відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Суд встановив, що відповідачу - ОСОБА_3, нараховувалась та виплачувалась соціальна пенсія по інвалідності з 16.12.2002 року по 25.06.2012 року відповідно до ст. 93 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-XII від 5 листопада 1991 року (далі - Закон). Даною статтею встановлено перелік громадян, які мають право на соціальну пенсію.
Вказана норма втратила чинність у зв'язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам" № 2603-IV від 31 травня 2005 року, відповідно до п.2 Прикінцевих положень за бажанням особи виплата соціальної пенсії та надбавки до пенсії на догляд, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", здійснюється до закінчення строку, на який вони призначені.
16 лютого 2010 року ОСОБА_3 була зареєстрована як фізична особа-підприємець виконавчим комітетом Хмельницької міської ради, що підтверджується Довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
З 01.07.2012 року, після встановлення факту працевлаштування, рішенням про припинення виплати пенсії від 25.06.2012 року №7 відповідачу було припинено виплату соціальної пенсії по інвалідності відповідно до ст. 93 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
В зв'язку з переплатою сум пенсій за період з 16.02.2010 року по 30.06.2012 року в розмірі 21684,68 грн., листом позивача від 07.12.2012 року №24757/03 ОСОБА_3 було запропоновано вказану суму повернути. В зв'язку з тим, що дана сума не була відшкодованою, позивач звернувся до суду з проханням примусового її стягнення.
Відповідно до ст. 102 Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсіонери зобов'язані повідомляти органу, що призначає пенсії, про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати. У разі невиконання цього обов'язку і одержання у зв'язку з цим зайвих сум пенсії пенсіонери повинні відшкодувати органу, що призначає пенсії, заподіяну шкоду.
Відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
Частиною першою статті 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім'ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.
Механізм повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, регулюється Порядком відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України від 21 березня 2003 року № 6-4.
Згідно пункту 3 цього Порядку повернення коштів проводиться відповідно до статті 103 Закону України "Про пенсійне забезпечення" у випадках виявлення подання громадянами недостовірних відомостей про заробітну плату чи інший дохід, стаж роботи, несвоєчасного подання відомостей про зміну у складі сім'ї тощо.
Зі змісту вказаних норм вбачається, що необхідною умовою повернення надмірно виплачених сум пенсій є, зокрема, зловживання з боку пенсіонера або неповідомлення органу, що призначає пенсії, про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати.
За перевіркою ж матеріалів справи, будь-яких даних про зловживання збоку відповідача або подання ним недостовірних даних позивачем не надано та не встановлено судом.
Також з матеріалів справи слідує, що станом на 23 лютого 2010 року УПФУ у м. Хмельницькому було відомо про те, що ОСОБА_3 є фізичною особою-підприємцем, про що свідчить повідомлення про взяття на облік фізичної особи-підприємця № 2181 від 23 лютого 2010 року з печаткою пенсійного органу. При цьому відповідач не сплачувала до органу пенсійного фонду єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, оскільки є інвалідом.
Таким чином, враховуючи те, що позивачем не надано доказів зловживань з боку ОСОБА_3 або неповідомлення нею УПФУ у м. Хмельницькому про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати, а тому підстави для стягнення з відповідача виплаченої пенсії відсутні.
Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Частиною 1 ст. 8 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Таким чином, позивачем не доведено, а матеріалами справи спростовується його твердження, що надмірна виплата пенсії мала місце саме внаслідок зловживань з боку відповідача, а тому адміністративний позов не підлягає задоволенню.
Крім того, суд зауважує, що про виникнення переплати відповідача було повідомлено листом, який не є рішенням суб'єкта владних повноважень в розумінні КАС України та не міг бути оскаржений відповідачем.
Керуючись ст. ст. 11, 71, 86, 158-163, 254 КАС України, суд, -
В задоволенні позову Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому до ОСОБА_3 про стягнення надміру виплачених сум пенсій відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.
Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 11 січня 2013 року
Суддя/підпис/Д.Д. Гнап
"Згідно з оригіналом" Суддя