про залишення позовної заяви без розгляду
16 січня 2013 рокум. ПолтаваСправа № 816/201/13-а
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Головко А.Б., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до військової частини 3052 ВВ МВС України про стягнення коштів, -
15 січня 2013 р. позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до військової частини 3052 ВВ МВС України про стягнення коштів в сумі 4233,99 грн., як компенсацію за неотримане речове майно.
Із матеріалів справи слідує, що між сторонами виникли спірні правовідносини з приводу проходження позивачем публічної служби.
У розумінні пункту 15 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
У відповідності до частини 1 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно із нормою частини 3 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 року №1444 затверджено Положення про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час, відповідно до пункту 27 якого військовослужбовці, звільнені у запас або відставку з правом носіння військової форми одягу, за бажанням можуть отримати речове майно, яке вони не отримали під час звільнення, або грошову компенсацію за нього за цінами на день підписання наказу про звільнення. Зазначеним особам, звільненим у запас або відставку після закінчення строку контракту, за належне їм, але не отримане протягом дії контракту речове майно виплачується грошова компенсація пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати закінчення контракту, або видається речове майно на суму грошової компенсації. У разі звільнення у запас військовослужбовцю видається речовий атестат, який додається до особової справи. Якщо протягом 12 місяців після звільнення військовослужбовець буде призваний із запасу, до його забезпечення зараховується раніше отримане речове майно.
Таким чином, на день підписання наказу про звільнення зі служби 13 грудня 2010 року позивачу згідно із цим Положенням, надавалось право на отримання при звільненні зі служби грошової компенсації замість неотриманого речового майна, в зв'язку з чим позивач звернувся з даним позовом до суду.
Відповідно до абзацу третього пункту 242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України № 1153/2008 від 10.02.2008 особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.
Як свідчать матеріали справи позивача виключено зі списків особового складу частини з 13.12.2010 року.
Враховуючи викладене вище, позивач, маючи право на отримання при звільненні зі служби грошової компенсації замість неотриманого речового майна, дізнався або повинен був дізнатися про порушене такого права саме 13.12.2010 року.
10.03.2011 року позивач звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду із позовом про стягнення грошової компенсації, однак ухвалою суду від 11.03.2011 року зазначену позову заяву повернуто позивачу, у зв'язку із непідсудністю та роз'яснено право звернутися із позовом до місцевого загального суду. Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 18.03.2011 року позивачу повернуто позовну заяву через її непідсудність зазначеному суду та роз'яснено право на звернення до Полтавського окружного адміністративного суду.
Однак, до Полтавського окружного адміністративного суду позивач звернувся із позовною заявою лише 15.01.2013 року (дата відбитку календарного штемпеля на поштовому відправленні), а отже із пропущенням встановленого строку.
Виходячи з викладеного, позовні вимоги заявлені з пропущенням строку звернення до адміністративного суду.
Будь-яких поважних причин, які слугували підставою пропуску місячного строку звернення до суду у період із 18.03.2011 року по 15.01.2013 року позивачем не наведено.
Згідно з положеннями статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
Позивачем не надано суду доказів, які б свідчили про поважність причини пропуску строку звернення до адміністративного суду, та не наведено будь-яких обставин пропуску такого строку, які могли б бути визнані судом поважними.
Згідно з пунктом 9 частини 1 статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.
З огляду на вищевказане, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву ОСОБА_1 без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись статтями 99, 100, пунктом 9 частини першої статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини 3052 ВВ МВС України про стягнення коштів залишити без розгляду.
Повернути ОСОБА_1 з Державного бюджету України сплачену згідно квитанції від 19.12.2012 суму судового збору в розмірі 32,19 грн.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Ухвала може бути оскаржена особою, яка подала позовну заяву, в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання ухвали з одночасним поданням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
Суддя А.Б. Головко