Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001
Вступна та резолютивна частини
м. Миколаїв.
29.11.2012 р. справа № 2а-4856/12/1470
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Єнтіної А.П., при секретарі судового засідання Западнюк К.А.,
за участю
позивача: ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_3 від 16.05.1996 р.);
від відповідача 1: не з'явився;
від відповідача 2: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовомОСОБА_1, АДРЕСА_1
доКомандира військової частини А 2920, вул. Кутвицького, 49, м. Вознесенськ, Миколаївська область, 56500 Військової частини А2920, м. Вознесенськ, Миколаївська область, 56500
провизнання неправомірним та скасування наказу командира військової частини А2920 №196 від 25.04.2012р. про притягнення ОСОБА_1 до матеріальної відповідальності у сумі 396 653 грн. 09 коп. та зобов'язати військову частину А2920 повернути грошові кошти стягнені з ОСОБА_1 згідно наказу №196 від 25.04.2012р.,
керуючись ст. 2, ст.7,ст. 158, ст. 161- 163, ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати неправомірним та скасувати наказ командира військової частини А2920 №196 від 25.04.2012 р. про притягнення до матеріальної відповідальності в розмірі 396653,09 грн. старшого інженера-технолога виробничо-технічного відділення капітана ОСОБА_1.
3. В решті позовних вимог відмовити
4. Відшкодувати судові витрати в сумі 21,46 грн. з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунку військової частини А2920 (код 08140309) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2).
Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.
Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.
Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.
Суддя А. П. Єнтіна
Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001
м. Миколаїв.
29.11.2012 р. справа № 2а-4856/12/1470
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Єнтіної А.П., при секретарі судового засідання Западнюк К.А.,
за участю
позивача: ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_3 від 16.05.1996 р.);
від відповідача 1: не з'явився;
від відповідача 2: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовомОСОБА_1, АДРЕСА_1
доКомандира військової частини А 2920, вул. Кутвицького, 49, м. Вознесенськ, Миколаївська область, 56500 Військової частини А2920, м. Вознесенськ, Миколаївська область, 56500
провизнання неправомірним та скасування наказу командира військової частини А2920 №196 від 25.04.2012р. про притягнення ОСОБА_1 до матеріальної відповідальності у сумі 396 653 грн. 09 коп. та зобов'язати військову частину А2920 повернути грошові кошти стягнені з ОСОБА_1 згідно наказу №196 від 25.04.2012р.,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Командира військової частини А2920 про визнання неправомірним та скасування наказу командира військової частини А2920 №196 від 25.04.2012р. про притягнення ОСОБА_1 до матеріальної відповідальності у сумі 396 653 грн. 09 коп. та зобов'язати військову частину А2920 повернути грошові кошти стягнені з ОСОБА_1 згідно наказу №196 від 25.04.2012р. Мотивуючи свої вимоги тим, що оскаржуваний наказ не відповідає вимогам чинних нормативно-правових актів та прийнятий з рядом порушень законодавства України.
Із позовної заяви вбачається, що позовні вимоги заявлені до двох відповідачів, а тому ухвалою суду від 24.10.2012р. залучено в якості другого відповідача Військову частину А2920.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, представник відповідача проти позову заперечував, виклавши свої заперечення в письмовому вигляді та підтримавши їх у судовому засіданні.
Позивач, ОСОБА_1, проходить військову службу за контрактом у військовій частині А2920 на посаді старшого інженера-технолога виробничо-технічного відділення у військовому званні "капітан".
13 квітня 2012 року Постановою Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області було звільнено позивача від кримінальної відповідальності на підставі Закону України "Про амністію у 2011 р.", провадження по справі було закрито, цивільний позов військової частини А2920 залишено без розгляду.
Вищевказаною Постановою суду (яка набрала законної сили) було встановлено, що в наслідок недбалого ставлення ОСОБА_1 до військової служби державі в особі в/ч А2920 спричинено матеріальну шкоду на загальну суму 396653,09грн.
Дії Позивача кваліфіковані за ч.2 ст. 425 КК України, тобто недбале ставлення особи до військової служби.
25 квітня 2012 року Командиром військової частини А2920 було видано наказ №196 Про притягнення до матеріальної відповідальності старшого інженера-технолога виробничо-технічного відділення капітана ОСОБА_1 Зазначеним наказом командира вчА2920 було наказано стягнути із капітана ОСОБА_1 збитки в розмірі 396653,09грн. на користь вчА2920.
Позивач не погодився із вказаним Наказом та зазначив, що він є необґрунтований, не враховано вартість відшкодованого майна на суму 20699,96грн., безпідставно нараховано 20 відсотків ПДВ та застосовано коефіцієнт кратності "3".
Розглянувши надані сторонами документи і матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з наступних підстав:
Стаття 19 ч. 2 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.2 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу" військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни. Порядок проходження громадянами України військової служби, їх права та обов'язки визначаються цим Законом, відповідними положеннями про проходження військової служби громадянами України, які затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Повсякденна діяльність військової частини, повноваження командира військової частини, порядок видання наказів а також права військовослужбовців регламентуються Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу" "Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України" введених в дію Законом України №548-ХІУ від 24.03.99р., а також іншими нормативно-правовими актами України.
Підстави та порядок притягнення військовослужбовців до матеріальної відповідальності за шкоду, яка спричинена державі регламентується Положенням "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду заподіяну державі" затвердженимПостановою Верховної Ради України № 243/95-ВР від 23.06.1995 р.
Згідно до ст.36 Статуту командир (начальник) відповідає за відданий наказ, його наслідки та відповідність законодавству, а також за невжиття заходів для його виконання, за зловживання, перевищення влади чи службових повноважень.
Відповідно до ст.58 Статуту командир (начальник) є єдиноначальником і особисто відповідає перед державою за внутрішній порядок, стан і збереження озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки, пального і матеріальних засобів; за всебічне забезпечення військової частини, корабля (підрозділу); за додержання принципів соціальної справедливості. При цьому командир (начальник) відповідно до посади, яку він займає, повинен діяти самостійно.
Згідно до ст.ст. 59 і 67 Статуту командир зобов'язаний вживати заходів для відшкодування матеріальних збитків, заподіяних військовій частині, кораблю (підрозділу).
Відповідно до абз.16 ст.67 командир військової частини при виявленні фактів нестач (втрати), надлишків, псування, розкрадання майна призначати розслідування; (Абзац шістнадцятий статті 67 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1420-ІУ від 03.02.2004 )
Згідно п.17 Положення розслідування не проводиться, якщо причини, розмір шкоди та винних осіб встановлено в ході ревізії (перевірки), інвентаризації, дізнання, попереднього слідства або судом.
Відповідно до п.16 "Положення" розмір заподіяної державі шкоди визначається за фактичними втратами на підставі даних обліку виходячи з вільних оптово-роздрібних чи договірних цін, що діють на період розгляду питання про матеріальну відповідальність, а в разі відсутності таких даних - за цінами, що обчислюються в порядку, який визначається Міністерством економіки України.
В судовому засіданні встановлено, що частина автомобільного майна на загальну суму 20699,96 грн. була відшкодована позивачем. Зазначене автомобільне майно знаходиться безпосередньо у військовій частині А2920 на відповідальному зберіганні як речові докази по кримінальній справі та на облік не зараховано. Вказана обставина не спростовувалась сторонами та підтверджена матеріалами справи.
Крім того, судом встановлено, що відповідно до Постанови Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 22.06.2012 року все майно яке знаходилось на зберіганні як речові докази були повернуті військовій частині за належністю.
Вищевказані обставини не були взяті командиром військової частини до уваги при прийнятті оскаржуваного наказу.
Суд не приймає посилання представника відповідача на наявність певних розбіжностей в переліку майна повернутого військовій частині судом та в переліку майна яке знаходиться на відповідальному зберіганні військової частини.
Усунення будь яких розбіжностей у переліку майна, визначення його реальної вартості та прийняття на відповідний облік відноситься безпосередньо до повноважень командира військової частини. Вказані дії мали передувати виданню оскаржуваного наказу, а не відкладатися на невизначений термін.
Суд також зазначає, що відповідачем не надано суду доказів правомірності застосування кратності "3"до всього переліку майна без відповідної конкретизації. Зазначені дії суперечать "Переліку військового майна, нестача або розкрадання якого відшкодовується винними особами у кратному співвідношенні до його вартості", затвердженомуПостановою КМУ №880 від 02.11.1995 р.
Крім того, сума збитків в розмірі 396 653 грн. 09 коп. визначена відповідачем з урахуванням 20% податку на додану вартість. У зв'язку з цим, суд констатує, що військова частина А2920 не є платником ПДВ (продавцем або покупцем майна), все майно отримувалось військовою частиною від іншої військової частини шляхом передання на баланс.
Відповідачем не надано суду доказів правомірності застосування ставки ПДВ при визначенні суми збитків.
Таким чином, суд дійшов висновку, що оскаржуваний наказ командира військової частини А2920 №196 від 25.04.2012 року про притягнення до матеріальної відповідальності в розмірі 396653,09грн. старшого інженера-технолога виробничо-технічного відділення капітана ОСОБА_1 є необґрунтованим, безпідставним та таким що не відповідає вимогам Положення "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі", затвердженого постановою Верховної Ради України від 23.06.1995 р. № 243/95-ВР, а отже є неправомірним.
Суд також бере до уваги що, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони у відповідності до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
З огляду на зазначену норму під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди, незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, перевіряють їх відповідність усім зазначеним вимогам статті 2 КАС України.
Згідно з ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем не доведено суду правомірність, обґрунтованість та пропорційність прийнятого рішення (наказу).
Відносно задоволення позовної вимоги, щодо зобов'язання військової частини А2920 повернути грошові кошти стягнені з ОСОБА_1 згідно наказу №196 від 25.04.2012р., суд дійшов висновку відмовити. Оскільки позивачем необґрунтовано суму коштів, які підлягають поверненню, а також не надано суду розрахунок означених коштів.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Керуючись ст. 2, ст.7,ст. 158, ст. 161- 163, ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати неправомірним та скасувати наказ командира військової частини А2920 №196 від 25.04.2012 р. про притягнення до матеріальної відповідальності в розмірі 396653,09 грн. старшого інженера-технолога виробничо-технічного відділення капітана ОСОБА_1.
3. В решті позовних вимог відмовити
4. Відшкодувати судові витрати в сумі 21,46 грн. з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунку військової частини А2920 (код 08140309) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2).
Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.
Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.
Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.
Суддя А. П. Єнтіна
Повний текст постанови складено та підписано 30.11.2012 р.