Справа № 1570/7474/2012
06.12.12 м.Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Соколенко О.М., розглянувши адміністративний позов приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси про визнання дій (бездіяльності) неправомірними та скасування рішення, -
До суду надійшов адміністративний позов приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси про визнання неправомірними дій (бездіяльності) по створенню штучного боргу перед рахунком № 37198076001542 та скасування рішення № 4268 від 22.11.2012 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені.
Згідно з п.2 ч.1 ст.107 КАС України після одержання позовної заяви суддя з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.
Відповідно до вимог статей 105, 106 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначаються ім'я позивача та відповідача, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач зазначає докази, а в разі неможливості -зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.
Відповідно до ч.3 ст.106 КАС України до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Проте, поданий адміністративний позов викладеним вимогам не відповідає.
Як вбачається з квитанції про сплату судового збору, доданої до позовної заяви, судовий збір сплачено позивачем у розмірі 32 грн. 19 коп., як судовий збір за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру.
Судом встановлено, що позивач звернувся до суду, зокрема, з позовною вимогою про скасування рішення управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси № 4268 від 22.11.2012 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску у розмірі 7221,91 грн.
Оскаржуваний акт індивідуальної дії (рішення) породжує підстави для змін майнового стану позивача, зокрема, реалізація такого рішення може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно, оскарження такого рішення спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна.
Враховуючи викладене, оскаржуване позивачем рішення породжує підстави для змін майнового стану позивача, у зв'язку із чим до сплати підлягає судовий збір, обчислений за правилами подання адміністративного позову майнового характеру.
Відповідно до п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір»ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру складає 1 відсоток розміру майнових вимог, але не менше 0,1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 2 розмірів мінімальних заробітних плат.
Тобто, позивачем при сплаті судового збору у розмірі 32 грн. 19 коп. не дотримано вимоги п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір».
Таким чином, за подачу даного адміністративного позову позивачу слід сплатити судовий збір у розмірі одного відсотка розміру майнових вимог, але не менше 0,1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 2 розмірів мінімальних заробітних плат.
Відповідно до п. 4 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Відповідно до частини четвертої статті 105 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може містити вимоги про: 1) скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень; 2) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії; 3) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій; 4) стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю; 5) виконання зупиненої чи невчиненої дії; 6) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 7) примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності.
Згідно з частиною другою статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про: 1) визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; 2) зобов'язання відповідача вчинити певні дії; 3) зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій; 4) стягнення з відповідача коштів; 5) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 6) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 7) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; 8) визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.
Позивач у своїй позовній заяві просить суд визнати неправомірними дії (бездіяльність) управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси «по створенню штучного боргу перед рахунком № 37198076001542».
Суд зазначає, що зміст адміністративного позову - це адресоване адміністративному суду прохання позивача процесуально-правового характеру задовольнити його вимогу до відповідача. Частина четверта статті 105 КАС України визначає формулювання позовних вимог, що можуть становити зміст адміністративного позову. За суттю, це бажаний для позивача спосіб захисту адміністративним судом прав, свобод чи інтересів, які він вважає порушеними.
Також, відповідно до п.1 ч.2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
При цьому, дії суб'єкта владних повноважень - активна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на права, свободи та інтереси фізичних та юридичних осіб, а бездіяльність суб'єкта владних повноважень - пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи.
Слід зазначити, що вищевказана позовна вимога сформована позивачем нечітко, незрозуміло та не коректно в розумінні ст. 105 КАС України, оскільки по-перше, позивач просить суд визнати неправомірними дії (бездіяльність) управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси, ототожнюючи вказані поняття, тобто є не зрозумілим, що саме оскаржує позивач; по-друге, є не зрозумілим, що саме мав на увазі позивач, зазначаючи у своїй вимозі про визнання неправомірними дій (бездіяльності) управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси: «по створенню штучного боргу перед рахунком № 37198076001542».
Таким чином, позивачу необхідно визначитись стосовно вказаної позовної вимоги, відповідно до положень чинного законодавства України.
Системно проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства та дослідивши позовну заяву, судом з'ясовано, що при подачі адміністративного позову позивачем не було виконано вимог, передбачених статтями 105 та 106 Кодексу адміністративного суду України, а саме: зміст позовних вимог не конкретизовано та викладено не чітко у розумінні ст. 105 та ст. 106 КА України, що в свою чергу, позбавляє суд можливості правильно визначити зміст позовних вимог з метою подальшого вирішення спору по суті.
Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку, що адміністративний позов подано з порушенням зазначених вимог.
Згідно ч. 1 ст.108 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
Виявлені недоліки мають бути усунені шляхом належного оформлення позовної заяви із наданням документу про сплату судового збору, у встановленому законодавством розмірі.
За таких обставин, позов повинен бути залишений без руху, а позивачу наданий термін для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 106, ч.1 ст.108, 160 КАС України, суддя, -
Адміністративний позов приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси про визнання дій (бездіяльності) неправомірними та скасування рішення -залишити без руху.
Повідомити ОСОБА_1 про необхідність в строк до 18.12.12 усунути недоліки та роз'яснити, що в іншому випадку позов буде визнаний неподаним та повернутий позивачу.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя О.М. Соколенко