ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
11 січня 2013 року № 2а-10079/12/1370
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
Головуючого - судді Сасевича О.М.
за участю секретаря судового засідання Чижук М.М.,
за участю сторін:
представника позивача Колиби М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м.Львова до Приватного підприємства «Єврогран» про стягнення заборгованості,-
управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м.Львова звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним позовом, в якому просить стягнути з Приватного підприємства «Єврогран» заборгованість по сплаті єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 8 727,96 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що дана заборгованість виникла внаслідок несплати у повній мірі відповідачем сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з липня 2012 року по вересень 2012 року.
Згідно ухвали судді від 28.11.2012 року, провадження у даній адміністративній справі відкрито.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, пославшись на обставини викладені в позовній заяві, просив суд позов задовольнити.
Відповідач явки уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, хоча своєчасно та належним чином був повідомлений про дату, час та місце його проведення. Із матеріалів справи вбачається, що поштовий конверт з судовими документами, відправлений судом за зареєстрованим місцезнаходженням відповідача, органами поштового зв'язку повернений з відміткою «за закінченням терміну зберігання». Згідно ч.11 ст.35 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. Таким чином, суд вважає, що вжив усі можливі заходи з метою забезпечити участь відповідача у розгляді справи та надати йому можливість висловити свою правову позицію з приводу даного позову, якою він, у підсумку, так і не скористався.
У судовому засіданні 11.01.2013 року, на яке представник відповідача не з'явився, суд, взявши до уваги думку представника позивача щодо можливості почати судовий розгляд за даною явкою у справі, а також зваживши на дозволені законом строки розгляду справи, ухвалив розглянути справу на підставі наявних у ній доказів без участі представника ПП «Єврогран»(ст.ст.71, 128 КАС України).
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» №2464-VI від 08.07.2010 року (надалі-Закон №2464-VI), єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (надалі-єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно частини 1 пункту 1 статті 4 цього Закону, платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Судом встановлено, що ПП «Єврогран» є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Відповідно до звітів про суми нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що підлягають сплаті, поданих відповідачем за період з липня 2012 року по вересень 2012 року, нарахування єдиного внеску за даний період становить 9337,60 грн., фактично ж сплачено та зараховано єдиного внеску на суму 609,64 грн.
Таким чином, заборгованість ПП «Єврогран» по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування становить 8 727,96 грн.
Пунктом 1 частини 2 статті 6 Закону №2464-VI, на платників єдиного внеску покладено обов'язок своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Відповідно до ч.8 ст.9 Закону №2464-VI, платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.
Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - календарний рік.
Згідно ч.12 ст.9 вказаного Закону, єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).
Частинами 2, 4 статті 25 Закону №2464-VI визначено, що у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.
Територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.
У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.
У разі якщо згоди з органом Пенсійного фонду не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти робочих днів з дня надходження рішення відповідного органу Пенсійного фонду або оскаржити вимогу до органу Пенсійного фонду вищого рівня чи в судовому порядку.
У випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому, заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.
На виконання вимог ч.4 ст.25 Закону №2464-VI та Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, відповідачу було направлено вимогу про сплату боргу від 05.11.2012 року №Ю-3015, яка була отримана представником ПП «Єврогран»08.11.2012 року, що підтверджується копією повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення, наявною у матеріалах справи. Однак, докази, які підтверджують, що згадана вимога відповідачем оскаржувалась у справі відсутні, а також відсутні відомості про сплату суми боргу єдиного внеску у повному обсязі.
Отже, згідно поданих звітів про нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України, недоїмка зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування становить 8 727,96 грн., станом на день розгляду справи зазначена сума у встановлені законом строки відповідачем не погашена, що є підставою для задоволення адміністративного позову.
Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч.1 ст.138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Докази подані позивачем підтверджують обґрунтованість позовних вимог.
Згідно ст.49, 70 КАС України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень, що відповідачем зроблено не було.
Отже, позовні вимоги позивача про стягнення з ПП «Єврогран» заборгованості у сумі 8 727,96 грн. підлягають до задоволення повністю, оскільки на останнього законодавцем покладений обов'язок нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені законом строки та в повному обсязі заборгованість із сплати страхових внесків.
Розподіл судових витрат згідно ст.94 КАС України не застосовується, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.18 ст.5 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст.ст.2, 7-19, 69-71, 86, 87, 94, 128, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного підприємства «Єврогран» заборгованість по сплаті єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 8 727 (вісім тисяч сімсот двадцять сім) грн. 96 коп. на користь управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м.Львова.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі у відповідності до ч.3 ст.160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Сасевич О.М.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 14 січня 2013 року.