м. Вінниця
26 грудня 2012 р. Справа № 2а/0270/5349/12
Вінницький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Яремчука Костянтина Олександровича,
за участі секретаря судового засідання: Яковенка Дмитра Олександровича,
представника позивача: Скржешевського М.С.,
представника відповідача: Бойка С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом: приватного підприємства "Будімідж"
до: Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби
про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
До Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулось приватне підприємство "Будімідж" (надалі - Підприємство) до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що за результатами позапланової невиїзної перевірки з питань достовірності та повноти нарахування приватним підприємством "Будімідж" сум податку на додану вартість по взаєморозрахункам з ФОП ОСОБА_3 за серпень 2010 року, ТОВ "Асгільдія" за жовтень 2011 року, ТОВ "СВН-Антарекс" за червень 2012 року податковим органом виявлено ряд порушень Підприємством вимог податкового законодавства.
На підставі виявлених порушень Вінницькою об'єднаною державною податковою інспекцією 09 листопада 2012 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0001772310, яким Підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 122602 грн. основного платежу та 30651 грн. штрафних санкцій.
Не погоджуючись із висновками, викладеними у акті перевірки, а відповідно і з винесеним податковим рішенням, позивач звернувся до суду із вимогами визнати протиправним та скасувати зазначене вище податкове повідомлення-рішення.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, посилаючись при цьому на обставини, що наведені у адміністративному позові.
Представник відповідача проти позову заперечував, аргументуючи свої заперечення обґрунтованістю висновків податкового ревізора, що проводив перевірку, які знайшли відображення у акті перевірки від 18 жовтня 2012 року.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Протягом періоду з 11 по 15 жовтня 2012 року головним державним податковим ревізором-інспектором відділу перевірок платників податків управління податкового контролю Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Островським О.В. проведена позапланова невиїзна перевірка з питань достовірності та повноти нарахування ПП "Будімідж" сум податку на додану вартість по взаєморозрахункам з ФОП ОСОБА_3 за серпень 2010 року, ТОВ "Асгільдія" за жовтень 2011 року, ТОВ "СВН-Антарекс" за червень 2012 року. За наслідками проведеної перевірки складено акт №2539/22-02/30957686 від 18 жовтня 2012 року (а.с. 20-33).
В ході проведеної перевірки виявлено порушення Підприємством підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого платником занижено податок на додану вартість всього в сумі 122602 грн., в тому числі за серпень 2010 року на 11214 грн., жовтень 2011 року 28053 грн., за червень 2012 року на 83335 грн.
Суть виявлених порушень зводиться до наступного. По-перше, згідно з актом державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва №576/2240/37617576 від 13 червня 2012 року про неможливість проведення зустрічної звірки TOB "Асгільдія" щодо підтвердження господарських відносин із платником податків TOB "Євро класс трейд" за періоди вересень 2011 р., жовтень 2011 р., листопад 2011 р., січень 2012 р., лютий 2012 р. встановлено, що підприємство TOB "Асгільдія" не знаходиться за юридичною та фактичною адресою, про що ДПІ у Шевченківському районі м. Києва було отримано висновок ГВПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва щодо наявності ознак фіктивності та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності TOB "Асгільдія". Крім того, згідно пояснень директора та засновника TOB "Асгільдія", яким є в одній особі громадянин ОСОБА_6, він не має відношення до здійснення діяльності цього суб'єкта господарювання. Також, відповідач вказує на те, що в ході перевірки було встановлено відсутність реальної можливості отримання та відвантаження товарів (робіт, послуг) товариством "Асгільдія", а саме: відсутність майна, трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, засобів для транспортування та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, що свідчить про відсутність необхідних умов для здійснення TOB "Асгільдія" господарської діяльності. По-друге, щодо постачальника TOB "СВН-Антарекс", то відповідач в акті перевірки зазначив, що згідно з актом ДПІ у Шевченківському районі м. Києва №1282/2240/36124253 від 03 вересня 2012 року про неможливість проведення зустрічної звірки TOB "СВН-Антарекс" щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків з питань взаємовідносин з контрагентами, якими за рахунок перевірки TOB "СВН-Антарекс" сформовано податкові зобов'язання та податковий кредит за червень 2012 року, встановлено, що основним постачальником ТОВ "СВН-Антарекс" за вказаний вище період було ПП "Троянда.С". Для використання в роботі від ДПІ у м. Херсоні отримано матеріали перевірок ПП "Троянда.С". Відповідно до інформації ГВПМ ДПІ у м. Херсоні від колишнього керівника ПП "Троянда.С" ОСОБА_5 отримано пояснення про те, що ПП "Троянда.С" за період із січня по липень 2012 року із підприємством TOB "СВН-Антарекс" протягом 2012 року договори не укладалися, взаємовідносини не відбувалися, відвантаження товарів/послуг та розрахунків не було. Також відповідач робить висновок про відсутність реальної можливості отримання та відвантаження товарів (робіт, послуг) підприємством "СВН- Антарекс" на тій підставі, що у підприємства відсутнє майно, трудові ресурси, виробничі активи, складські приміщення. По-третє, щодо здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом ФОП ОСОБА_3, то податковий орган вказав на відсутність доказів фактичного транспортування, отримання та відвантаження вугілля ФОП ОСОБА_3, яка є постачальником ПП "Будімідж" від TOB ВКП "Легіон", а також на те, що згідно з актом перевірки Західно-Донбаської ОДПІ в Дніпропетровській області зроблено висновок, що податковий кредит TOB ВКП "Легіон" сформовано безпідставно, чим підтверджується наявність нікчемної угоди між TOB "НВП "Віон-Фінанс" та TOB ВКП "Легіон", що призвело до безпідставного формування TOB ВКП "Легіон" податкового кредиту.
Таким чином, на думку податкового органу, наслідком діяльності позивача є виключно чи переважно формування податкового кредиту та валових витрат за рахунок сумнівних фінансових операцій. За таких обставин, особа, що здійснювала перевірку, дійшла висновку про відсутність реального вчинення господарських операцій між ПП "Будімідж" та його контрагентами ФОП ОСОБА_3, ТОВ "Асгільдія" та ТОВ "СВН-Антарекс".
На підставі виявлених порушень податковим органом 09 листопада 2012 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0001772310, яким Підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 122602 грн. за основним платежем та 30651 грн. за штрафними санкціями (а.с.34).
Надаючи правову оцінку податковому повідомленню-рішенню, що оскаржується, суд зважає на таке.
З приводу висновків податкового органу про те, що позивач від ФОП ОСОБА_3 фактично не отримував вугілля, придбання такого товару не відбувалося, що свідчить про безтоварність фінансово-господарської операції, то суд критично їх оцінює, виходячи з наступного.
Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).
Згідно із підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 цього ж Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Суд встановив, що 30 липня 2010 року між ПП "Будімідж" та ФОП ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу №10 (а.с. 35-36). Предметом даного договору визначено придбання вугільної продукції в асортименті та обсязі, які узгоджені сторонами у відповідних специфікаціях (а.с. 37).
В підтвердження того, що на виконання умов зазначеного вище договору ПП "Будімідж" реально отримувало вугілля суду надано видаткові накладні, рахунок-фактуру та накладні, що підтверджують поставку вугілля позивачу (а.с. 40-47).
Про проведення розрахунків між контрагентами свідчать платіжні доручення банківської установи (а.с. 43 та 46 - зворотна сторона аркушів).
Таким чином, вказана господарська операція повністю підтверджена належними первинними документами, що вказує про рух активів між господарюючими суб'єктами та безпосередній факт здійснення господарської операції.
Крім того, судом досліджувались оборотно-сальдова відомість по товарно-матеріальних цінностях, картки їх партійного обліку та звіту по руху готової продукції за відповідний період. Даними бухгалтерськими документами підтверджується використання придбаного у ФОП ОСОБА_3 вугілля на випалювання цегли у невідокремлених підрозділах Підприємства, а саме в цегельних заводах с. Дзигівка Ямпільського району та с. Махаринці Козятинського району.
Суд також звертає увагу на акт приймання-передачі вугільної продукції від 18 серпня 2010 року та платіжні доручення №32 від 15 вересня 2010 року, №35 від 20 вересня 2010 року, №38 24 вересня 2010 року, що підтверджують перехід права власності кам'яного вугілля від TOB ВКП "Легіон" до ФОП ОСОБА_3, яке в подальшому реалізовано позивачу.
Відтак, встановлені обставини свідчать про те, що висновки податкового органу щодо безтоварністі фінансово-господарської операції, проведеної між позивачем та ФОП ОСОБА_3, є необґрунтованими та такими, що спростовуються дослідженими судом доказами.
З приводу порушень, що мали місце під час операцій ПП "Будімідж" із ТОВ "Асгільдія" та ТОВ "СВН-Антарекс", то варто зазначити про таке.
Згідно із пунктом 185.1 статті 185 Податкового кодексу України (надалі - Кодекс) об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.
Відповідно до пункту 188.1 статті 188 Кодексу база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.
Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункти 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 ПК України).
Про дотримання позивачем зазначених вище норм податкового законодавства при здійсненні господарських операцій з ТОВ "Асгільдія" та TOB "СВН-Антарекс" свідчить наступне.
Між TOB "Асгільдія" та ПП "Будімідж" був укладений договір купівлі-продажу №31/10 від 31 жовтня 2011 року на придбання обладнання та будівельних матеріалів (а.с. 48).
В підтвердження виконання умов даного договору суду надана податкова накладна (а.с. 52), видаткова накладна (а.с. 53), рахунок-фактура (а.с. 54), акти приймання-передачі основних засобів (а.с. 55, 56). Про проведення розрахунків між контрагентами свідчить платіжне доручення (а.с. 54, зворотна сторона аркуша).
Крім того, судом досліджувались наказ ПП "Будімідж" №104 від 31 жовтня 2011 року про відрядження працівників Підприємства до TOB "Асгільдія" для оформлення документів на перевезення обладнання та отримання товару, посвідчення про відрядження та подорожні листи.
Також, суд звертає увагу на договори купівлі-продажу від 15 грудня 2011 року та 27 серпня 2012 року, укладених між TOB "Він-Скіф" та ПП "Будімідж", відповідно до яких позивач реалізував частину придбаного товару у TOB "Асгільдія" (а.с. 58, 61).
В підтвердження виконання зазначених договорів позивачем надані видаткові накладні (а.с. 59, 62), податкові накладні (а.с. 60, 64) та виписка з банку (а.с. 64 - зворотна сторона аркушу).
З приводу взаємовідносин ПП "Будімідж" з TOB "СВН-Антарекс", то судом встановлено, що між суб'єктами господарювання укладався договір підряду №60/1 від 21 травня 2012 року (а.с.65-66), згідно з яким TOB "СВН-Антарекс" прийняло на себе зобов'язання з виконання ремонтних робіт по влаштуванню дільниці сувенірів на об'єкті будівництва згідно із завданням ПП "Будімідж", а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи, та договір підряду №60/2 від 21 травня 2012 року, згідно з яким TOB "СВН-Антарекс" взяло на себе зобов'язання з виконання ремонтних робіт по влаштуванню тротуарної плитки на об'єкті будівництва згідно із завданням ПП "Будімідж", а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи.
Виконання умов даних договорів підтверджується наданими суду платіжними дорученнями та випискою з банку (а.с. 88-91), рахунками-фактурами (а.с. 92-95), податковими накладними та актами приймання виконаних робіт (а.с. 96-124). Також суду надано наказ №56 від 21 травня 2012 року (по підприємству), яким директора ПП "Будімідж" відряджено до міста Києва для підписання договорів із ТОВ "СВН-Антарекс" (а.с.79).
Відтак, дослідженими документами підтверджується те, що операції між згаданими контрагентами мали реальний характер.
З урахуванням наведеного висновки, що знайшли відображення у акті перевірки №2539/22-02/30957686 від 18 жовтня 2012 року в частині безтоварності господарських операцій між позивачем та його контрагентами ФОП ОСОБА_3, ТОВ "Асгільдія" та ТОВ "СВН-Антарекс" не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду та спростовуються наявними в адміністративній справі доказами.
Відтак, вимога позивача щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001772310 від 09 листопада 2012 року підлягає задоволенню.
З приводу розподілу судових витрат суд звертає увагу на лист Вищого адміністративного суду України №2135/11/13-11 від 21 листопада 2011 року, яким роз'яснено особливості застосування частини 1 статті 94 КАС України. Так, у листі, зокрема, зазначено, що з урахуванням положень підпункту 3 пункту 9 розділу 6 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України та пункту 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або бюджетних установ, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.
Відтак, з урахуванням частини 1 статті 94 КАС України на користь позивача з Державного бюджету України слід стягнути судовий збір в розмірі 1532,53 гривень шляхом його безспірного списання органом Державної казначейської служби України із рахунку Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001772310, прийняте Вінницькою об'єднаною державною податковою інспекцією 09 листопада 2012 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства "Будімідж" судовий збір в розмірі 1532,53 (одна тисяча п'ятсот тридцять дві гривні п'ятдесят три копійки) гривень шляхом його безспірного списання органом Державної казначейської служби України із рахунку Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Яремчук Костянтин Олександрович