Справа № 1003/17872/12
2/357/30/13
Категорія 30
16 січня 2013 року Білоцерківський міськрайоний суд у складі:
головуючого судді - Дмитренко А. М. ,
при секретарі - Боженко Т. В.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м.Білій Церкві залі суду № 1 справу за позовом прокурора м.Білої Церкви в інтересах держави в особі міського фінансового управління Білоцерківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення коштів, витрачених на лікування особи, яка потерпіла від злочину,-
Прокурор звернувся до суду з вказаним позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 мотивуючи тим, що стосовно відповідачів 16.02.2010 року було порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст.296 КК України, згідно вироку Білоцерківського міськрайонного суду від 14.07.2010 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було засуджено до 5 років позбавлення волі кожного, на підставі ст.ст.75,76 КК України звільнено від відбуття покарання з іспитовим строком на 3 роки, потерпілий від злочину ОСОБА_3 в результаті одержаних тілесних ушкоджень перебував з 16.02.2010 року по 22.02.2010 року на стаціонарному лікуванні в Білоцерківській міській лікарні № 2, згідно розрахунку витрати лікарні за вказаний період складають 1357 грн.68 коп., видатки на фінансування лікарні здійснюються за рахунок коштів місцевого бюджету. А тому прокурор просив суд стягнути з відповідачів солідарно на користь фінуправління в доход місцевого бюджету вказану суму коштів.
За ухвалою суду від 13.12.2012 року було залишено без розгляду позовну заяву прокурора в частині вимог до ОСОБА_2 на підставі письмової заяви прокурора, оскільки ОСОБА_2 сплатив в рахунок боргу 678 грн.84 коп., про що надав суду відповідну квитанцію.
В суді помічник прокурора Гузь А.Г. зменшив позовні вимоги і просив суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь фінуправління в доход місцевого бюджету 678 грн.84 коп.
Представник міського фінуправління Білоцерківської міської ради до суду не з'явився, про час розгляду справи повідомлені належним чином, до суду надіслано листа фінуправління щодо розгляду справи без участі їх представника, в якому вказано також на те, що позов прокурора фінуправління підтримує.
Відповідач ОСОБА_1 до суду не з"явився, про час розгляду справи повідомлявся належним чином за зареєстрованим місцем його проживання, причини неявки суду невідомі, а тому за згодою прокурора суд вважав за можливе провести розгляд справи без його участі.
Заслухавши пояснення прокурора, оглянувши матеріали даної справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Так, по справі встановлено, що 16.02.2010 року щодо відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст.296 КК України, в зв'язку з тим, що в ніч на 16.02.2010 року по вул.Водопійній в м.Білій Церкві біля кафе "Фламінго" вони зустріли ОСОБА_3 та почали з ним бійку, у ході якої наносили потерпілому удари кулаками та ногами по голові та тілу, а також застосували до нього предмет, спеціально пристосований для нанесення тілесних ушкоджень, а саме: гумовий кийок, у результаті бійки ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження у вигляді струсу головного мозку, саден на голові, в лівій виличній області, синці в лівій виличній області, на лівій руці, на правому передпліччі, на грудях, на лівому стегні, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що стверджується копією вироку Білоцерківського міськрайонного суду.
Згідно вироку Білоцерківського міськрайонного суду від 14.07.2010 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було визнано винними у скоєнні злочину, передбаченого ч.4 ст.296 КК України, та призначено покарання у вигляді 5 років позбавлення волі кожному; на підставі ст.ст.75,76 КК України їх звільнено від відбуття покарання з іспитовим строком тривалістю 3 роки.
Судом також встановлено, що внаслідок одержаних тілесних ушкоджень потерпілий від злочину ОСОБА_3 перебував на стаціонарному лікуванні в Білоцерківській міській лікарні № 2 з 16.02.2010 року по 22.02.2010 року /6 ліжко-днів/, фактичні витрати лікарні за цей період становлять 1357 грн.68 коп., що слідує з довідки Білоцерківської міської лікарні № 2.
Прокурор звертається до суду з вказаним позовом і просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 кошти, витрачені лікувальним закладом на лікування потерпілого, в доход Білоцерківського місцевого бюджету в сумі 678 грн.84 коп., оскільки половину коштів в сумі 678 грн.84 коп. сплатив ОСОБА_2, що підтверджується наданою ним квитанцією.
За ст.1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.
Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров'я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.
Фактичні витрати закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочину визначаються згідно з Порядком обчислення розміру фактичних витрат на лікування закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використанням, затвердженим постановою КМ України від 16.07.1993 року № 545.
Як передбачено п.1 цього Порядку, сума коштів, що підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров'я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, з урахуванням кількості ліжко-днів, проведених ним у стаціонарі, та щоденної вартості його лікування. Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров'я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній.
Відповідно до п.2 Порядку , визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день провадиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць / в якому проводилося лікування/ на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентаря та обладнання.
Аналогічні роз'яснення дані і в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 07.07.1995 року за № 11 /зі змінами/ «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат».
Так, в п.6 вказаної Постанови Пленуму Верховного Суду зазначено, що відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину можливе лише тоді, коли є причинний зв'язок між злочинними діями чи бездіяльністю винної особи та перебуванням потерпілого на такому лікуванні.
Як встановлено судом і вказано вище в рішенні, потерпілий ОСОБА_3 перебував на стаціонарному лікуванні саме з приводу тілесних ушкоджень, одержаних в результаті протиправних дій щодо нього з боку ОСОБА_1 та ОСОБА_2, в зв'язку з чим стосовно них і було порушено кримінальну справу.
Тобто, перебування потерпілого на лікуванні в даному випадку є наслідком злочинних дій ОСОБА_1 та ОСОБА_2
Отже, згідно норм діючого законодавства відповідачі зобов'язані відшкодувати витрати закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочину в доход місцевого бюджету, оскільки, як вказує прокурор, міська лікарня № 2 є закладом комунальної власності, тобто, перебуває у власності територіальної громади міста і фінансується за рахунок коштів місцевого бюджету.
Згідно довідки лікувального закладу вартість одного ліжко-дня в лютому 2010 року становить 226 грн.28 коп., потерпілий ОСОБА_3 перебував на стаціонарному лікуванні 6 ліжко-днів, витрати міської лікарні № 2 за цей період становлять 1357 грн.68 коп., ОСОБА_2 відшкодував 678 грн.84 коп. добровільно.
Отже, з відповідача ОСОБА_1 належить стягнути на користь фінуправління в доход Білоцерківського місцевого бюджету 678 грн.84 коп.
На підставі п.11 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору звільняються органи прокуратури при здійсненні представництва інтересів громадян або держави в суді.
А тому відповідно до ст.ст.79,88 ЦПК України, ст.4 Закону України "Про судовий збір" з відповідача належить стягнути на користь держави судовий збір в сумі 214 грн.60 коп.
Керуючись ст.1206 ЦК України, Порядком обчислення розміру фактичних витрат на лікування закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використанням, затвердженим постановою КМ України від 16.07.1993 року № 545, ст.ст.10,60,79, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд-
Позов прокурора м.Білої Церкви задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 кошти, витрачені Білоцерківською міською лікарнею № 2 на лікування особи, яка потерпіла від злочину, в сумі 678 грн.84 коп. на користь міського фінансового управління Білоцерківської міської ради в доход Білоцерківського місцевого бюджету / на рахунок № 31419544700002 в Білоцерківському управлінні Державної казначейської служби України, МФО 821018, код ЄДРПОУ -24060300/.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 214 грн. 60 коп.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя А. М. Дмитренко