Справа № 1704/504/12
номер провадження 1/558/7/13
15 січня 2013 року смт Демидівка
Демидівський районний суд Рівненської області
в складі:
головуючого- судді Лободзінського А.С.
при секретарі -Ковальській Л.С.
з участю прокурора - Махацького Ю.М.
захисника -ОСОБА_1, потерпілої ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Вовничі Млинівського району Рівненської області, жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, освіта середня, не працюючого, не судимого, вільно володіючого українською мовою,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.164 КК України,-
Відповідно до рішення Млинівського районного суду від 30 травня 2011 року ОСОБА_3 зобов"язаний сплачувати аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання повнолітнього сина -ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, який продовжує навчання, в розмірі 300 гривень щомісячно до 27 червня 2013 року, починаючи з 12 травня 2011 року.
Будучи зобов"язаним сплачувати аліменти, ОСОБА_3 в період з 30 травня 2011 року по 1 липня 2012 року, одержав доходи в сумі 2000 гривень, однак систематично, без об"єктивних на те причин аліментних зобов"язань не виконував, не працевлаштувався, на обліку в Центрі зайнятості не зареєструвався, хоча є працездатним і має реальну можливість сплачувати аліменти на утримання дитини, і таким чином, злісно ухилився від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання неповнолітного сина. Внаслідок злісного ухилення ОСОБА_3 від сплати аліментів за ним утворилась заборгованість в сумі 4093, 60 гривень.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 винним себе у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.164 КК України визнав частково. Суду показав, що у зазначений період часу ніде не працював, періодично хворів , проживає з співмешканкою з якою має ще двоє неповнолітніх дітей, працевлаштуватись ніде не зміг. Одержану ним плату за земельний пай у формі 1200 кг. Зерна та доходи від сезонних робіт використав на домашні та господарські потреби, зокрема на харчування та посів майбутнього врожаю. У зв»язку з такими обставинами аліментів не сплачував, чим допустив заборгованість.
Заслухавши показання підсудного, допитавши потерпілу, свідків та дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності суд прийшов до висновку, що вина ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому діяння повністю знайшла своє підтвердження в ході судового слідства.
Так, показаннями потерпілої ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_4 підтверджується та обставина, що підсудний всупереч рішенню Млинівського районного суду від 30 травня 2011 року в період з 12 травня 2011 року не сплачував аліменти на утримання сина ОСОБА_5, який продовжує навчання.
Показаннями допитаної в суді свідка ОСОБА_6 яка є мамою підсудного, підтверджується та обставина, що ОСОБА_3 не сплачував аліменти на утримання сина ОСОБА_5, у зв»язку з чим вона, іноді, зі своєї пенсії давала йому кошти для сплати аліментів.
Показаннями свідка ОСОБА_7 підтверджується, що в ході здійснення виконавчого провадження по виконанню виконавчого листа відносно ОСОБА_3, останні неодноразово викликався до відділу ДВС, з ним проводилась роз»яснювальна робота щодо необхідності сплачувати аліменти. Однак, як пояснював сам боржник, через відсутність роботи та доходів за ним виникла заборгованість. З показань свідка також видно, що в ході виконавчого провадження виявлено, що одним із джерел доходів платника аліментів є плата за земельний пай, що знаходиться в оренді ПП «Агро-Експрес-Сервіс». Однак, отриману орендну плату ОСОБА_3 використав на власні потреби, не сплативши при цьому борг по аліментах.
Показаннями свідка ОСОБА_8 підтверджується та обставина, що він та ОСОБА_3 впродовж грудня 2011 року знаходились на заробітках у м. Луцьк, де кожен із них одержали плату у розмірі 1500 гривень. З цієї плати за виключенням вартості проїзду до м. Луцьк та витрат на харчування свідок одержав чистий дохід у розмірі 800 гривень. Приблизно такий самий дохід одержав і ОСОБА_3. Вказану обставину в судовому засіданні визнав і сам підсудний, зазначивши, що з цих коштів, а також з коштів, які витрачав на харчування, придбання спиртного і цигарок міг певну частину сплатити в рахунок аліментних платежів, однак цього не зробив.
Судом досліджено також письмові докази по справі.
Так, наявними у справі матеріалами виконавчого провадження підтверджується та обставина, що з ОСОБА_3 проводилась роз»яснювальна робота щодо необхідності сплачувати аліменти, він неодноразово викликався до відділу ДВС та повідомлявся про обов»язок інформувати про свої доходи і сплачувати з них аліменти. Цими ж матеріалами підтверджується також та обставина, що одержавши такі доходи у вигляді плати за оренду земельної частки ( паю), ОСОБА_3 аліментів не сплачував, що стало наслідком утворення загальної суми боргу в розмірі 4093, 60 гривень ( а.с.5-23);
Висновком проведеної у справі судово-медичної експертизи підтверджується, що ОСОБА_3 в період часу 2011-2012 років був працездатним, хоча й періодично хворів. Достовірних даних про тимчасову втрату ним працездатності в період 2011-2012 років у його медичній документації не встановлено. Це у свою чергу свідчить про те, що хоча й підсудний звертався за медичною допомогою в Демидівську ЦРЛ, однак цей проміжок часу є незначним і не охоплює той час впродовж якого діють аліментні зобов»язання ОСОБА_3 по сплаті аліментів. ( а.с.97-98)
Аналізуючи наведені докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що ОСОБА_3 маючи заборгованість по аліментах в сумі 4093 гривні і одержавши при цьому в період 2011 -2012 років доходи у вигляді орендної плати в загальній сумі 1800 гривень, а також в сумі 800 гривень від сезонних робіт, приховав ці доходи і не сплативши з них аліментів, злісно ухилився від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання сина ОСОБА_4.
Такі дії ОСОБА_3 органами досудового слідства кваліфіковано за ч.1 ст.164 КК України, як злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), що сукупно складають суму аліментів більше ніж за шість місяців відповідних платежів і така кваліфікація дій підсудного, на переконання суду, знайшла своє підтвердження в ході судового розгляду.
Обираючи покарання підсудному в межах санкції ч.1 ст.164 КК України, відповідно до загальних положень цього Кодексу, суд враховує тяжкість вчиненого злочину, особу винного, обставини, що обтяжують та пом"якшують покарання.
Так, відповідно до ст.12 КК України злочин вчинений ОСОБА_3 відносить до злочинів невеликої тяжкості. ОСОБА_3 раніше не судимий.(а.с. 106) По місцю проживання підсудний характеризюється посередньо, як особа, що ніде не працює. Однак, зауважень з боку виконкому сільської ради до нього немає. ( а.с.103 ).
Обставин, які обтяжують покарання підсудного судом не встановлено. До обставин, що пом"якшують покарання підсудного, суд відносить щиросердечне каяття. Враховуючи вище наведене, суд приходить до висновку про необхідність призначення покарання підсудному у виді громадських робіт.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.321-324 КПК України,-
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.164 КК України і призначити йому покарання -100 /сто / годин громадських робіт.
Запобіжний захід ОСОБА_3 залишити попередній - підписку про невиїзд.
Вирок може бути оскаржений до судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення апеляційного суду Рівненської області через Демидівський районний суд протягом п»ятнадцяти діб з моменту проголошення.
Суддя: