Господарський суд
Житомирської області
* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620
від "08" листопада 2006 р.
Справа № 1/19"Д"
Господарський суд Житомирської області у складі:
Головуючого судді
судді Брагіної Я.В.
судді
за участю представників сторін
від позивачаОСОБА_1, довір. від 12.05.04р., ОСОБА_1.- приватний підприємець, ОСОБА_3, адвокат
від відповідача 1.Дмитрюк А.П., доруч. №40/3010 від 03.01.06р., Тренова О.В., довір. №40/29 від 26.04.06р.
2.Семенець Г.В., довір. від 22.03.06р., Шутовський В.В., директор, Слівінський О.В., довір. від 20.04.06р.
3.Слівінський О.В., довір. від 20.04.06р.
посадова особа Регіонального відділення Фонду Державного майна України в Житомирській області: Грінчук Н.А., доруч. №05/896 від 07.03.06р.
Розглянув справу за позовом Приватного підприємця ОСОБА_1 (м. Житомир)
до 1.Відкритого акціонерного товариства "Електровимірювач" (м.Житомир)
2.Товариства з обмеженою відповідальністю "Інформагроресурс" (м.Житомир)
3.Приватного підприємства "АЛП-Дизайн" (м.Житомир)
про визнання частково недійсними договорів купівлі - продажу та переведення прав і обов'язків покупця
В судовому засіданні 16.10.06р. оголошувалась перерва до 30.10.06р., а в засіданні суду 30.10.06р. до 08.11.06р. на підставі ст.77 ГПК України.
Спір розглядається у більш тривалий термін, ніж передбачено ч.1 ст.69 ГПК України за погодженням сторін у відповідності до ч.4 ст.69 ГПК України.
Позивач звернувся до господарського суду з позовом про визнання частково недійсними договорів купівлі-продажу від 02.11.04р., укладеного між Відкритим акціонерним товариством "Електровимірювач" і Товариством з обмеженою відповідальністю "Інформагроресурс" та від 08.09.05р. укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інформагроресурс" і Приватним підприємством "АЛП-Дизайн" , в частині відчудження приміщень №7 (площею 38,7 кв.м.), №10 (площею 16,7 кв.м.), №11 (площею 8,7 кв.м.) та частину приміщення №8 (площею 9,7 кв.м.), що розташовані в АДРЕСА_1, які були посвідчені приватними нотаріусами, і про повернення сторін по зазначених вище договорах в попередній стан. А також про переведення на позивача прав та обов'язків покупця приміщень ІНФОРМАЦІЯ_1 в АДРЕСА_1 за договором купівлі-продажу від 02.11.04р.
Представники позивача в засіданні суду підтримали позовні вимоги, пояснили, зокрема, що позивач орендує спірне приміщення із 1997 року. Договір оренди переукладався кожний рік із першим відповідачем - Відкритим акціонерним товариством "Електровимірювач". 01 січня 2004 року договір оренди був укладений менше, ніж на один рік, так як в ньому зазначений термін по 31.12.04р., тому не потрібно було його нотаріально посвідчувати. Також зазначили, що позивач мав переважне право на купівлю проданих спірних приміщень відповідно до ч.2 ст.777 ЦК України, але перший відповідач його не попередив про продаж орендованих ним приміщень. Тому укладені договори в частині спірних приміщень повинні бути визнані недійсними, а на позивача переведені права та обов'язки покупця.
Представники відповідачів в засіданні суду позов не визнали, пояснили, що договір 01.01.04р. між позивачем та першим відповідачем був укладений на один рік, оскільки в договорі зазначено, що він діє протягом одного року. Тому договір повинен бути нотаріально посвідчений. А так як договір нотаріально не посвідчений, то не породжує прав та обов'язків для позивача. Крім того, зазначили, що договір оренди був укладений не із продавцем. Продавалося приміщення в цілому, а не по частинах. Другий відповідач теж орендував спірне приміщення.
Представник Регіонального відділення Фонду Державного майна України в Житомирській області, викликаний для дачі пояснення у справі пояснив, що спірне приміщення на період укладення спірних договорів належало Відкритому акціонерному товариству "Електровимірювач", оскільки йому було передано до статутного фонду під час приватизації.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, посадову особу, господарський суд,-
02 листопада 2004 року між першим відповідачем - Відкритим акціонерним товаристовам "Електровимірювач" (продавець) і другим відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Інформагроресурс" (покупець) був укладений договір купівлі-продажу приміщень першого поверху та приміщення підвалу загальною площею 635,5 кв.м., що розташовані за адресою АДРЕСА_1 (а.с.12-13, т.1) Договір посвідчений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_2 і зареєстровано в реєстрі НОМЕР_1. А також занесено до Державного реєстру правочинів 03.11.04р., реєстраційний номер НОМЕР_2 (а.с.14,т.1).
08 вересня 2005 року частину куплених приміщень, а саме: №6 площею 18,7 кв.м., №7 площею 38,0 кв.м., №8 площею 10,0 кв.м., №9 площею 10,7 кв.м., №10 площею 16,7 кв.м., №11 площею 8,7 кв.м. та № 23 площею 10,7 кв.м. загальною площею 132,4 кв.м., на підставі зазначеного вище договору, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інформагроресурс" продало третьому відповідачеві "АЛП-Дизайн". Договір посвідчений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_4 09.12.05р. та зареєстровано в реєстрі НОМЕР_5 (а.с.15,т.1). І занесено до Державного реєстру правочинів 09.12.05р. (а.с.18 т.2).
Як вбачається із матеріалів справи, зокрема: договору НОМЕР_3. оренди приміщення ВАТ "Електровимірювач", позивач орендував частину проданих приміщень загальною площею 73,1 кв.м. строком на один рік згідно п.6.1 договору (а.с.11,т.1).
Слід зазначити, що договір оренди НОМЕР_3 був укладений між позивачем та Дочірнім підприємством "Побут і житло" ВАТ "Електровимірювач", у якого на балансі знаходилось спірне приміщення до 01.11.04 року, а не з першим відповідачем Відкритим акціонерним товариством "Електровимірювач", якому належало право власності на нього, про що свідчить підтвердження Фонду Державного майна України (а.с.33,т.2) та свідоцтво про право власності від 03.06.04р. (т.2 а.с.22).
Крім того, позивач не надав акту прийому- передачі приміщення в оренду (додаток №1 до договору), відповідно до п.1.1 договору, в якому було б зазначено, які конкретно орендував приміщення позивач. Проте, позивач просить визнати спірні договори купівлі-продажу недійсними та перевести права і обов'язки покупція на конкретно зазначені приміщення ІНФОРМАЦІЯ_1 загальною площею 73,1 кв.м.
Так, дійсно, відповідно до ч.2 ст.777 ЦК України, наймач, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, у разі продажу речі, переданої в найом, має переважне право перед іншими особами на її придбання.
Разом з тим, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову враховуючи наступне:
- На підставі ст.793 ЦК України " Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається в письмовій формі.
Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на один рік і більше підлягає нотаріальному посвідченню.
У разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору, такий договір є нікчемний (ч.1 ст.220 ЦК України).
Згідно ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю (ч.1 ст.216 ЦК України).
Таким чином, суд приходить до висновку, що недодержання нотаріальної форми договору оренди від 01.01.04року не породжує для позивача тих прав і обов'язків, яких він бажає, зокрема: переважного права на купівлю спірного приміщення.
Другий відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Інформагроресурс" (перший покупець) теж орендував частину спірного приміщення загальною площею 102,0 кв.м., що підтверджується договором НОМЕР_4 оренди майна ВАТ "Електровимірювач", укладеним між першим відповідачем Відкритим товариством з обмеженою відповідальністю "Електровимірювапч" (продавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інформагроресурс" та актом приймання-передачі майна від 01.09.04р. ( т.1, а.с.54-56).
- Матеріали справи свідчать, що перший відповідач - Відкрите акціонерне товариства "Електровимірювач" продавав перший поверх та підвал в цілому - загальною площею 635,5кв.м. І відповідно до договору купівлі-продажу від 02.11.2004 року спірне приміщення було продане в цілому, зокрема: - перший поверх та підвал загальною площею 635,5 кв.м., другому відповідачеві Товариству з обмеженою відповідальнстю "Інформагроресурс". А позивач не мав наміру купувати приміщення в цілому, оскільки як вбачається із позовної заяви просить визнати спірні договори частково недійсними та перевести права та обов'язки покупця на частину приміщень - ІНФОРМАЦІЯ_1 загальною площею 73,1 кв. м.
Як уже зазначав суд вище, доказів, які б підтверджували про оренду саме приміщень ІНФОРМАЦІЯ_1 (акту прийому-передачі) позивач не надав суду. Тому безпідставні вимоги позивача щодо визнання договорів купівлі - продажу та переведення прав і обов'язків покупця в частині зазначених вище приміщень.
Відповідно до Закону України "Про власність" та ст.319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Слід зауважити, що згідно вимог діючого законодавства ніхто не може зобов'язати власника майна провести відчудження майна по частинах (продати спірне приміщення частинами).
Крім того, суд вважає, що недодержання вимог ч.2 ст.777 ЦК України щодо переважного права перед іншими особами на придбання майна не є підставою для визнання угоди недійсною, про що зазначається в п. г) ст.16 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними від 28.04.78р. з відповідними змінами.
Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Враховуючи вище викладене, господарський суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову, оскільки позивач не довів тих обставин, на які посилається в позові.
На підставі ст.ст. 220,319,777,793 ЦК України, Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними" від 28.04.78р. з відповідими змінами , керуючись ст.ст. 33,34,44,48,49,82-85 ГПК України, господарський суд,
1.В позові відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання мотивованого рішення у відповідності до ст.84 ГПК України.
Суддя
Брагіна Я.В.
Дата підписання рішення відповідно до ст.84 ГПК України:
Віддрукувати:
1 - в справу
2 - поз.
3-5 - відп.