Справа № 1308/3637/2012
Провадження № 2-а/1308/193/2012
11 грудня 2012 року Жовківський районний суд Львіської області в складі :
головуючої - судді Копняк С. М.,
при секретарі Дребот І.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Жовкві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДАІ ВДАІ Іваничівського РВ капітана міліції Кузьмич Володимира Адамовича, про поновлення пропущеного строку для оскарження постанови в справі про адміністративне правопорушення та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом про поновлення пропущеного строку для оскарження постанови в справі про адміністративне правопорушення та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії АС1 № 086482 від 16.09.2012 року.
Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що 25 жовтня 2012 року він отримав лист ВДВС Жовківського РУЮ Львівської області, з якого дізнався про відкриття 23.10.2012 року відносно нього виконавчого провадження за постановою у справі про адміністративне правопорушення серії АС №086482 від 16.09.2012 року та примусового стягнення в дохід держави штрафу в розмірі 680 гривень. Також, у вказаному листі було долучене попередження-виклик до державного виконавця. Наступного дня позивач пішов до державної виконавчої служби, де дізнався про існування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії АСІ №086482 від 16.09.2012 року, копію якої йому було вручено державним виконавцем.
Так ОСОБА_1 дізнався, що 16.09.2012 року інспектором ДАІ ВДАІ Іваничівського РВ капітаном міліції Кузьмич Володимиром Адамовичем відносно нього було винесено постанову серії АСІ №086482 в справі про адміністративне правопорушення, відповідно до якої його притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень.
З даної постанови вбачається, що ОСОБА_1 16.09.2012 року о 18 годині 07 хвилин в с.Литовеж Іваничівського району Волинської області, керував автомобілем марки «Фіат Скудо», державний номерний знак НОМЕР_1 і рухався зі швидкістю 86 км/год., чим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП. Швидкість вимірювалась приладом «Беркут»№0510060.
Із зазначеною постановою позивач не згідний, оскільки така постанова не відповідає вимогам закону та обставинам справи. Вважає, що притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП є недоведеним і необґрунтованим, оскільки правопорушення він не скоював. У зазначений в постанові день та час позивач рухався на даній ділянці автодороги у потоці транспорту зі швидкістю 60 км/год і був зупинений працівником ДАІ. На його прохання назвати причину зупинки інспектор відповів, що позивач перевищив швидкість руху та йому було пред'явлено прибор для вимірювання швидкості на якому була зазначена швидкість - 86 км/год. На заперечення ОСОБА_1 стосовно достовірності фіксації вказаної швидкості саме його автомобіля, враховуючи багаточисельність автомобілів, які рухались в той час в обох напрямках, інспектор не надав ніяких пояснень. Після цього працівник ДАІ склав відносно позивача протокол про адміністративне правопорушення, копія якого не була вручена останньому.
Позивач вважає зазначену постанову незаконною, оскільки його своєчасно не було сповіщено про місце і час розгляду справи, що порушує його права як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Дана постанова була винесена без участі позивача, про що свідчить відсутність його підпису у графі «примірник постанови отримав», відсутня відмітка про відмову від підпису, відсутня дата отримання постанови. 16.09.2012 року при позивачу було складено лише протокол про адміністративне правопорушення, з яким останнього не було ознайомлено.
Разом з цим, у постанові відсутні докази, що швидкість, яка була відображена на приладі належала саме автомобілю, яким керував ОСОБА_1 Співробітником ДАІ було продемонстровано тільки час, який нібито пройшов з моменту вимірювання швидкості на приладі. При цьому у момент, близький до вимірювання швидкості та зупинки, попереду автомобіля позивача із більшою швидкістю рухався автомобіль марки Мерседес. Встановити та довести, що вимірювалась швидкість саме автомобіля позивача неможливо, а за таких умов різниця у кілька секунд може означати, що насправді приладом було виміряно швидкість автомобіля, який рухався попереду. Отже, покази приладу не можуть служити доказом.
Крім того прилад, яким проводився нагляд за дорожнім рухом з метою фіксації порушень ПДР, може не відповідати встановленим вимогам метрологічної діяльності, оскільки інспектор не надав позивачу документів на підтвердження своєчасного проходження перевірки та державної метрологічної атестації вимірювального приладу «Беркут». А тому заміри було проведено із недотриманням ст.ст. 1, 2, 4, 9, 15, 17-20, 29-31 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність»від 11.02.1998 року, №113/98-ВР, що виключає їх подальше використання в якості доказів по справі про адміністративне правопорушення. Покази приладу не є доказами у справі про адміністративне правопорушення, так як вони конкретного підтвердження того, що вимірювалась швидкість автомобіля під керуванням ОСОБА_1 не мають, тому, що даний прилад не має фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Жодних доказів про вчинення ним адміністративного правопорушення при вищевказаних обставинах позивачу не було наведено, а тому у особи, яка винесла постанову, не було жодних підстав прийняти ствердне рішення про винуватість у скоєному правопорушенні.
Разом з цим, у постанові в справі про адміністративне правопорушення не вказано, який саме пункт Правил дорожнього руху України порушено.
При цьому, з незрозумілих для позивача причин, в порушення вимог ст. 268, 285 КУпАП, йому не була вручена копія постанови серії АСІ №086482 від 16.09.2012 року. Поштою вказана постанова не надходила, хоча відмітка про її направлення у постанові є. Вказане позбавило позивача права на оскарження цієї постанови у відповідності до вимог ст. 287-289 КУпАП.
Враховуючи вище викладенні обставини, відповідачем було суттєво порушено процедуру притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності: а саме: було позбавлено права знайомитись з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката та іншого фахівця в галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням, а тому зазначену постанову необхідно скасувати.
Крім того, не зрозуміло, які саме причини були враховані інспектором при накладенні адміністративного стягнення у максимальному розмірі, оскільки санкція ч.1 ст.122 КУпАП передбачає адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі від п'ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (255,00 грн. - 340,00 грн.).
Таким чином, при накладенні на позивача адміністративного стягнення в порушення вимог ст.ст. 33, 34 КУпАП, інспектором ДАІ не було враховано характер вчиненого правопорушення, особу позивача, як порушника, його майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для розгляду справи. Зокрема інспектором ДАІ не було враховано те, що позивач ніде не працює, вперше притягується до адміністративної відповідальності, є одруженим та на його утриманні двоє неповнолітніх дітей.
На підставі вище викладеного, вважає, що його безпідставно притягнуто до адміністративної відповідальності, у зв'язку з цим зазначену постанову необхідно скасувати.
Просить поновити пропущений термін оскарження даної постанови та її скасувати.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча про час, дату та місце розгляду справи був належно повідомлений, про причини неявки суд не повідомив. Тому суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності представника відповідача.
Оскільки особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З'ясувавши фактичні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Конституцією України закріплено норму щодо обов'язку органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст.19).
Відповідно до ч.4 ст.258 КУпАП у випадках, передбачених ст.258 КУпАП уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст.283 КУпАП. Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорює допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст.256 КУпАП.
А згідно із ч.4 ст.285 КУпАП у випадках, передбачених ст.258 КУпАП, копію постанови уповноваженої посадової особи у справі про адміністративне правопорушення вручається особі, щодо якої її винесено на місці вчинення правопорушення.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до ст. 254 КУпАП. протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», встановлено, що зміст постанови повинен відповідати вимогам, встановленими статгями 283, 284 КУпАП. В ній зокрема, необхідно зазначити докази, на яких базується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення.
При накладенні адміністративного стягнення, інспектор ДАІ однобічно підійшов до вирішення питання про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, адже у відповідності до вимог ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Положення ст. 251 КУпАП вказує на те, що належними доказами можуть бути показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Статтею 62 Конституції України передбачено, що обвинувачення не може грунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Судом встановлено, що інспектором ДАІ ВДАІ Іваничівського РВ капітаном міліції Кузьмич В.А. при складанні протоколу про правопорушення відносно позивача, не дотримано вимог ст.ст. 251, 256, 280 КУпАП, не враховано ту обставину, що останній заперечує вчинення ним правопорушення. Такі дії відповідача суперечать вимогам ст.19 Конституції України і порушують передбачені ст.268 КУпАП права позивача.
Крім того, ОСОБА_1 своєчасно не було сповіщено про місце і час розгляду справи, що порушує його права як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Дана постанова була винесена без участі позивача, про що свідчить відсутність його підпису у графі «примірник постанови отримав», відсутня відмітка про відмову від підпису.
Належних доказів про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення при вищевказаних обставинах останньому наведено не було, а тому у відповідача не було жодних підстав прийняти ствердне рішення про винуватість у скоєному правопорушенні.
Разом з цим, у постанові в справі про адміністративне правопорушення не вказано, який саме пункт Правил дорожнього руху України порушено.
При цьому, в порушення вимог ст. 268, 285 КУпАП, позивачу не була вручена копія постанови серії АСІ №086482 від 16.09.2012 року.
Відповідно до ст.289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено.
Частина 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій, чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача. Однак жодних заперечень чи пояснень відповідачем по справі не надано.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності та взаємозв'язку, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1
Зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв'язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що у суду є всі підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1
З метою забезпечення гарантії, свобод і інтересів особи і громадянина, виходячи із наданих ч.3 ст.162 КАС України суду повноважень при прийнятті постанови та враховуючи положення ст.293 КУпАП, суд приходить до переконання, що задоволення позовних вимог в повному обсязі буде найбільш доцільним способом захисту порушеного права позивача.
Керуючись ст.ст. 7-11, 14, 69-71, 86, 87, 159, 160-163, 171-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 задоволити.
Поновити пропущений термін для оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення серії АСІ № 086482 від 16.09.2012 року.
Визнати протиправною та скасувати постанову серії АСІ №086482 від 16.09.2012 року інспектора ДАІ ВДАІ Іваничівського РВ капітана міліції Кузьмич Володимира Адамовича про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.122 ч.1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн. 00 коп.
Закрити провадження в адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.1 КУпАП.
Дана постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя С. М. Копняк
Оригінал. Виготовлений в нарадчій кімнаті в єдиному примірнику.