Справа № 1308/2956/2012
Провадження № 2/1308/1049/2012
14 грудня 2012 року Жовківський районний суд Львіської області у складі :
головуючої - судді Копняк С. М.,
при секретарі - Дребот І.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Жовкві Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третіх осіб: Згурівської державної нотаріальної контори Київської області, Куликівської селищної ради про визнання дійсним договору купівлі продажу житлового будинку, визнання права власності на нерухоме майно,-
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про визнання дійсним договору купівлі-продажу житлового будинку, визнання права власності на нерухоме майно.
Свої позовні вимоги, які позивач в подальшому підтримала письмовою заявою, мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3. Останній був власником житлового будинку, який знаходиться по АДРЕСА_1, яке набуто ним за договором купівлі-продажу від 06.03.1992 р.
20 березня 1994 р. ОСОБА_3 продав позивачці цей житловий будинок, що підтверджено розпискою про отримання коштів за продаж такого.
У 1994 році позивачка із сім»єю заселилася у спірний будинок і проживає в такому і по даний час.
ОСОБА_3 переїхав проживати в Київську область, обіцяв приїхати і укласти договір купівлі-продажу, але важко захворів, хвороба почала прогресувати і у 2005 році він помер, так і не уклавши такого договору. ОСОБА_2, яка була дружиною ОСОБА_3 та єдиною спадкоємицею після його смерті, переоформляти спірний будинок на своє ім»я відмовляється, оскільки ОСОБА_3 будинок продав позивачці.
Просить задоволити позов, визнати дійснимм договір купівлі продажу та право власності нап спірний будинок.
Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з»явилась, однак направила до суду письмову заяву, якою позов визнала та повідомила, що, її чоловік ОСОБА_3 20 березня 1994 р. продав належний йому житловий будинок, який знаходиться по АДРЕСА_1 позивачці ОСОБА_1, за що отримав кошти.
В 1994 році ОСОБА_3 та ОСОБА_2 із вказаного вище будинку виселились та виїхали проживати у Київську область, передавши такий позивачці ОСОБА_1
Через тривалу хворобу ОСОБА_3 останній не міг нотаріально оформити договір купівлі-продажу будинку.
Представники третіх особи в судове засідання не з'явилися, хоча про час та місце розгляду справи були належно повідомлені.
Однак, Згурівською державною нотаріальною конторою Київської області надіслано до суду листа про розгляд справи у відсутності їх представника.
Куликівською селищною радою надіслано до суду лист у якому повідомлено, що, ОСОБА_3 був власником житлового будинку, який знаходиться по АДРЕСА_1, який ним було придбано на підставі договору купівлі продажу від 06.03.1992 р. У 1995 році ОСОБА_3 разом із своєю дружиною ОСОБА_2 знялися з реєстрації із спірного будинку, в якому проживали вдвох, у зв»язку переїздом на інше місце проживання.
З 1995 року в житловому будинку АДРЕСА_1 проживає сім»я ОСОБА_1, яка використовує будинок, господарські будівлі та земельну ділянку і сплачує усі необхідні платежі пов»язані з користуванням будинком.
ОСОБА_3 та ОСОБА_2 з 1995 року і до сьогоднішнього дня не звертилися до Куликівської селищної ради із заяви щодо користування ОСОБА_1 спірним житловим будинком.
За таких обставин суд прийшов до висновку про проведення по даній справі заочного розгляду.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 належить задоволити, з наступних підстав.
Згідно договору купівлі-продажу від 06.03.1992 р., посвідченого державним нотаріусом Жовківської державної нотаріальної контори ОСОБА_4 та зареєстрованого в реєстрі за №383 ОСОБА_3 був власником житлового будинку, який знаходиться по АДРЕСА_1.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, що підтверджено свідоцтвом про його смерть, виданим 01.10.2005 року ВРАЦС Згурівського районного управління юстиції Київської області, актовий запис №85.
Із штампу в паспорті відповідачки ОСОБА_2 вбачається, що остання з 25 грудня 1989 року і до дня смерті ОСОБА_3 була його дружиною.
Розпискою від 20 березня 1994 року стверджується, що ОСОБА_3 отримав від позивачки ОСОБА_1 кошти за продаж житлового будинку, який знаходиться по АДРЕСА_1 та передав позивачці будинок і документи на нього.
З листа Куликівської селищної ради вбачається, що ОСОБА_1 разом із своєю сім»єю з 1995 року відкрито користується та розпоряджається даним житловим будинком.
Своєю заявою, поданою до суду, відповідачка ОСОБА_2 підтвердила факт продажу спірного житлового будинку та відсутність у неї, як єдиної спадкоємиці після смерті ОСОБА_3, претензій щодо даного будинку.
В нотаріальну контору про спадкування після смерті ОСОБА_3 ніхто не звертався, що стверджується витягом із спадкового реєстру.
Відповідно до вимог ст.ст.4,10,11,60,61,213 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних та юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь в справі. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Рішення суду обґрунтовується лише тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.
Згідно ст.224 ЦК України (в редакції 1963 року, яка діяла на час спірних правовідносин) за договором купівлі - продажу продавець зобов»язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов»язується прийняти майно і сплатити за певну грошову суму.
Відповідно до ст.225 ЦК України (в редакції 1963 року, яка діяла на час спірних правовідносин) право продажу майна, крім випадків примусового продажу, належить власнику.
Згідно ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві) , а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Пленум Верховного Суду України від 06.11.2009 року постановою № 9 „ Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", зокрема п.12 такої, роз»яснив, що вирішуючи спір про визнання правочину, який підлягає нотаріальному посвідченню, дійсним, судам необхідно враховувати, що норма частини другої статті 220 ЦК України не застосовується щодо правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких право чинів відповідно до ст.ст.210 та 640 ЦК України пов'язується з державною реєстрацією, тому вони не є укладеними і не створюють прав та обов'язків сторін. При розгляді таких справ суди повинні з'ясувати, чи підлягає правочин обов'язковому нотаріальному посвідченню, чому він не був нотаріально посвідчений, чи дійсно сторона ухилилася від його посвідчення та чи не втрачена така можливість, а також чи немає інших підстав нікчемності правочину. У зв'язку з недодержанням вимог закону про нотаріальне посвідчення правочину, договір може бути визнано дійсним лише з підстав, встановлених ст.ст.218 та 220 ЦК України.
У ст.657 ЦК України передбачено, що договір купівлі-продажу нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.
Згідно з ч.3 ст.640 ЦК України договір, який підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Відповідно до ст.220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору, такий договір є нікчемним. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Згідно з ч.3 ст. 334 ЦК України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.
Судом встановлено, що сторонами було в усній та письмовій формі досягнуто згоди з усіх істотних умов купівлі-продажу (предмет, ціна). Яких-небудь умов, що суперечили б вимогам закону договір не містить. Обмежень, встановлених законом, для укладення цього договору судом не виявлено. Сторони виконали частково свої зобов'язання за договором, а
саме, продавець - передав покупцю позивачу будинок, а останній сплатив вартість такого в повному обсязі за домовленістю. Договір було складено у вигляді розписки, однак не було нотаріально посвідчено.
Згідно ч.2 ст.218 ЦК України якщо правочин, для вчинення якого законом встановлена його недійсність у разі недодержання вимоги щодо письмової форми, укладений усно і одна із сторін вчинила дію, а друга сторона підтвердила її вчинення, зокрема шляхом прийняття виконання, такий правочин у разі спору може бути визнаний судом дійсним.
А відтак, суд прийшов до переконання про підставність позовних вимог ОСОБА_1
Зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином, кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв'язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що у суду є всі підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1
Керуючись ст.ст.10,57,60,212-215,226-229 ЦПК України, суд, -
Позов задоволити.
Визнати дійсним договір купівлі-продажу житлового будинку, який знаходиться по АДРЕСА_1, укладений 20 березня 1994 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3.
Визнати право власності ОСОБА_1 на житловий будинок, який знаходиться по АДРЕСА_1.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга подаються апеляційному суду через Жовківський районний суд Львівської області.
Одночасно роз'яснити відповідачу, що заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив за письмовою заявою. Заяву про перегляд заочного рішення має бути подано протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Копняк С. М.
Оригінал.Виготовлений в єдиному примірнику в нарадчій кімнаті.