Категорія №10.1
Іменем України
11 січня 2013 року Справа № 2а/1270/9837/2012
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді: Матвєєвої В.В.,
при секретарі: Захаровій Ю.О.,
за участю сторін:
представника позивача -
УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області: не з'явився,
представника відповідача - ВАТ «Сєвєродонецькпромбуд» в особі
Спеціалізованого управління «Сєвєродонецькспецбуд»: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Управління пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області до Відкритого акціонерного товариства «Сєвєродонецькпромбуд» в особі Спеціалізованого управління «Сєвєродонецькспецбуд» про стягнення витрат на виплату і доставку пенсій за віком на пільгових умовах за Списком № 2 за період з 01.09.2012 по 01.11.2012 в сумі 9658,76 грн., -
10 грудня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області до Відкритого акціонерного товариства «Сєвєродонецькпромбуд» в особі Спеціалізованого управління «Сєвєродонецькспецбуд» про стягнення витрат на випла?ту і доставку пенсій за віком на пільгових умовах за Списком № 2 за період з 01.09.2012 по 01.11.2012 в сумі 9658,76 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ВАТ «Сєвєродонецькпромбуд» має у своєму складі відокремлений підрозділ - Спеціалізоване управління «Сєвєродонецькспецбуд», що зареєстрований в Управлінні пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області як платник збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Управління пенсійного фонду здійснює виплату пенсій, призначених на пільгових умовах працівникам відповідача, згідно норм п. п. «б-з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Згідно п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідач повинен вносити до Пенсійного фонду України плату, яка покриває витрати на доставку та виплату пільгових пенсій, у тому числі призначених відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Відповідач за період з 01.09.2012 по 01.11.2012 має заборгованість перед УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області з відшкодування виплачених пільгових пенсій в сумі 9658,76 грн., яка до теперішнього часу в добровільному порядку не сплачена. На підставі викладеного, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у розмірі 9658,76 грн.
У судове засідання представник позивача не з'явився, про дату, час та місце проведення розгляду справи був повідомлений належним чином, 02.01.2013 до суду надійшла заява про проведення розгляду справи за відсутності представника позивача.
У судове засідання представник відповідача не прибув, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся, проте на адресу суду повернувся конверт із зазначенням про закінчення терміну зберігання (а. с. 30).
Відповідно до п. 8 ст. 35 КАС України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 40 КАС України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається їм за останньою адресою і вважається врученою.
З огляду на вищезазначене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином для реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.
За таких обставин, суд вважає за можливе провести судове засідання за відсутності представника відповідача.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. ст. 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до наступного.
В судовому засіданні встановлено, що Відокремлений підрозділ Спеціалізоване управління «Сєвєродонецькспецбуд» є структурним підрозділом Відкритого акціонерного товариства «Сєвєродонецькпромбуд» та не має статусу самостійної юридичної особи, у встановленому порядку зареєстрований у позивача, як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач за період з 01.09.2012 по 01.11.2012 сплачував та доставляв пенсіонерам відповідача пільгові пенсії за Списком № 2, що підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (а. с. 12, 14). Розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій були особисто вручені уповноваженій особі відповідача та отримані 07.09.2012 та 08.10.2012 відповідно.
Таким чином, отримавши розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пункту «а», «б-з» ст. 13 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХП «Про пенсійне забезпечення», не надавши на них до управління Пенсійного фонду України в Слов'яносербському районі Луганської області заперечень та не оскарживши розрахунки в суді, відповідач фактично узгодив такі розрахунки.
У зв'язку з тим, що відповідач не сплатив позивачу зазначену в розрахунку суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 2, за відповідачем утворилась заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 2 за період з 01.09.2012 по 01.11.2012 в сумі 9658,76 грн., що підтверджується розрахунком ціни позову (а. с. 8, 10) та карткою особового рахунку (а. с. 9).
Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058 від 09.07.2003 року передбачено, що підприємства та організації з грошових коштів, які призначені на оплату праці, вносять до Пенсійного Фонду України плату, яка покриває витрати на доставку та виплату пільгових пенсій, у тому числі, призначених згідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», при цьому зберігається порядок покриття цих витрат, який діяв до набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 (зареєстровано в Мінюсті України 16 січня 2004 року за № 64/8663), плату Пенсійному фонду на покриття фактичних витрат на виплату пенсій за віком на пільгових умовах вносять підприємства незалежно від форм власності та господарювання. Несвоєчасно перераховані суми витрат на виплату і доставку пенсій вважаються боргом (недоїмкою).
Відповідно до п. 6.1. вказаної Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах; для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у таких розмірах: 20 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2004 році; 30 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2005 році; 40 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2006 році; 50 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2007 році; 60 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2008 році; 70 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2009 році; 80 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2010 році.
Пунктом 6.4. Інструкції визначено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Отже, підприємство зобов'язане відшкодовувати фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій.
Враховуючи те, що відповідач за час судового розгляду справи заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пунктів «б-з» ст. 13 Закону України від 05.11.1991 «Про пенсійне забезпечення» не сплатив, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 14, 15, 17, 20 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058 від 09.07.2003, ст. ст. 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Управління пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області до Відкритого акціонерного товариства «Сєвєродонецькпромбуд» в особі Спеціалізованого управління «Сєвєродонецькспецбуд» про стягнення витрат на виплату і доставку пенсій за віком на пільгових умовах за Списком № 2 за період з 01.09.2012 по 01.11.2012 в сумі 9658,76 грн. - задовольнити повністю.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Сєвєродонецькпромбуд» в особі Спеціалізованого управління «Сєвєродонецькспецбуд» (юридична адреса: 93400, Луганська область м. Сєвєродонецьк, вул. Менделєєва, 1, код 01240858) на користь Управління пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області (місцезнаходження: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Шевченко, 9, код 21792459, р/р 25605301738 в ЛОУ ВАТ «Державний Ощадний банк України», МФО 304665) заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 2 за період з 01.09.2012 по 01.11.2012 у розмірі 9658,76 грн. (дев'ять тисяч шістсот п'ятдесят вісім гривень сімдесят шість копійок).
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови складено та підписано 15 січня 2013 року.
СуддяВ.В. Матвєєва