17.12.2012 року Московський районний суд м. Харкова у складі:
Головуючого судді Сиротникова Р.Є.,
при секретарі Хмельковій О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради Харківської області, ОСОБА_2 про визнання права власності на садибний (індивідуальний) житловий будинок,
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, у якій просить суд визнати за ним право власності на садибний (індивідуальний) житловий будинок у «Э-3», який складається з приміщень № I, 5-1, 5-2, 5-3, 5-4, 5-5, II, 5-6, 5-7, 5-8, III, 5-9, 5-10, прибудови літ. «э», веранди літ. «э1», ганку літ. «э2», оглядової ями літ. «э3», та розташованого під частиною будівлі льоху літ. «Ю», по АДРЕСА_1.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він обмежений у здійснені права власності, а саме у свободі розпорядження своїм нерухомим майном, тому що позивач не має змоги використовувати садибний (індивідуальний) житловий будинок відповідно до своїх потреб.
В судове засідання позивач не з'явився до його початку звернувся до суду із заявою, в якій заявлені позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити, розглядати справу за його відсутності.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, звернулась до суду із заявою про розгляд справи за її відсутності, просила ухвалити рішення на розсуд суду
Представник відповідача -Харківської міської ради, у судове засідання не з'явився, надав суду клопотання, у якому проти позовних вимог не заперечував, просив у випадку відсутності заперечень та порушень прав інших осіб та повного всебічного дослідження судом обставин справи прийняти законне і обґрунтоване рішення на власний розсуд. Представник відповідача просив розгляд справи провести за його відсутності у зв'язку із зайнятістю в іншому судовому процесі.
Суд, ознайомившись із заявами сторін та їх представників, дослідивши надані докази в їх сукупності, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що у 2000 році за власні кошти позивач самочинно побудував садибний (індивідуальний) житловий будинок у літері «Э-3», який складається з приміщень № I, 5-1, 5-2, 5-3, 5-4, 5-5, II, 5-6, 5-7, 5-8, III, 5-9, 5-10, прибудови літ. «э», веранди літ. «э1», ганку літ. «э2», оглядової ями літ. «э3», та розташованого під частиною будівлі льоху літ. «Ю», по АДРЕСА_1. Будівництво виконано без розробки проекту та отримання дозволу на початок будівельних робіт.
Відповідно до листа КП «Харківське міське БТІ»№1802554 від 29.11.2012 року, у випадку визнання права власності на самочинно збудовані: житловий будинок літ. «Э-3», прибудову літ. «э», веранду літ. «э1», ганок літ. «э2»оглядову яму літ. «э3», льох літ. «Ю»по АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 ідеальні частки співвласників зміняться та будуть складати: ОСОБА_3 -4/100 частки замість 25/200 часток; ОСОБА_4 - 4/100 частки замість 25/200 часток; ОСОБА_5 -8/100 часток замість 47/200 часток; ОСОБА_6 -10/100 часток замість 28/100 часток; ОСОБА_2 - 8/100 часток замість 47/200 часток; Ідеальна частка ОСОБА_1 буде складати 66/100 часток.
У відповідності до ст.ст. 11,60 ЦПК України суд розглядає справу не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставах доказів сторін чи інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і докази подаються сторонами і іншими сторонами, які беруть участь у справі.
Згідно положень ст. 377 ЦК України, ст. 120 ЗК України при переході права власності на будівлю (споруду) власник такої будівлі набуває відповідні права на земельну ділянку, що необхідна для експлуатації такої будівлі.
Згідно ст. 38 Земельного кодексу України земельна ділянка, на якій було проведено будівництво, відноситься до категорії земель «Землі житлової та громадської забудови». Відповідно до положень земельного законодавства землі житлової та громадської забудови використовуються, у тому числі, для будівництва та обслуговування жилого будинку.
Згідно ч. 1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту.
При цьому, відповідно до ч.5 ст. 376 ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Факт ново створення майна підтверджується технічним паспортом виготовленим КП «Харківське міське БТІ»07.06.2011 року, відповідно до якого загальна площа садибного (індивідуального) житлового будинку, літер «Э-3»складає - 168,2 кв.м., з яких 65.3 кв.м. житлова площа (де всього по приміщенням 1-го поверху № I, 5-1, 5-2, 5-3, 5-4, 5-5, - загальна площа 59,1 кв.м., всього по приміщенням другого поверху № 5-6, 5-7, 5-8, II -загальна площа 57,2 кв.м., з яких 43,5 кв.м. житлова площа, всього по приміщенням третього поверху № 5-9, 5-10, III - загальна площа 51,9 кв.м., з яких 21,8 кв.м. житлова площа) та прибудови літ. «э», веранди літ. «э1», ганку літ. «э2», оглядової ями літ. «э3», та розташованого під частиною будівлі льоху літ. «Ю», по АДРЕСА_1, технічним висновком: «О состоянии строительных конструкций и возможности эксплуатации самовольно построенного усадебного жилого дома лит. «Э-3»и погреба лит. «Ю»в домовладении по АДРЕСА_1», виконаним ТОВ «НТК ЕНЄРГО-ТАЙМ»(ліцензія: серія АВ № 458970).
Відповідно до розділу «Висновки», технічного висновку «О состоянии строительных конструкций и возможности эксплуатации самовольно построенного усадебного жилого дома лит. «Э-3»и погреба лит. «Ю»в домовладении по АДРЕСА_1», будівельні конструкції будівлі літ. «Э-3»та «Ю», на момент обстеження наявних деформацій не мають, знаходяться у задовільному технічному стані, відповідають вимогам міцності та сталості і придатні до подальшої експлуатації.
Згідно ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Він має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Згідно ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Всупереч викладеним вище нормам Позивач не може в повній мірі здійснити своє право власності щодо зазначеного садибного (індивідуального) житлового будинку. У цьому випадку Позивач обмежений у своєму праві розпоряджатися своїм майном.
Згідно ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва -створення майна.
Згідно ч. 2 ст. 386 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Власник або інша заінтересована особа мають право звернутися до суду за забезпеченням права власності, пов'язаних з усуненням перешкод, які заважають власнику або іншому титульному володільцеві здійснювати в повній мірі та беззаперечно свої права володіння та розпорядження майном.
Згідно ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільного права є його визнання
Згідно ч.1 ст. 4 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»від 01.07.2004 р. та п. 1.5. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року № 7/5, обов'язковій реєстрації прав підлягає право власності на нерухоме майно фізичних осіб. Згідно положень Цивільного кодексу зазначена квартира відноситься до об'єктів нерухомого майна, тобто до об'єктів, право власності на які підлягає обов'язковій державній реєстрації.
Згідно п. 10 додатку 1 до пункту 2.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно правовстановлюючими документами, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна є, в тому числі, рішення судів, третейських судів про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна, про передачу безхазяйного нерухомого майна до комунальної власності.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 16, 317, 316, 319, 321, 331, 377, 386 ЦК України, ст.ст. 120, 38 ЗК України, п. 8 Постанови Верховної Ради України № 2200 від 13.03.1992р. «Про прискорення земельної реформи та приватизації землі», ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», п. 1.5 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від «07»лютого 2002 року № 7/5, п. 10 Додатку 1 до п. 2.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від «07»лютого 2002 року № 7/5, ст. 1-15, 38, 60, 61, 212-215, 223 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до Харківської міської ради Харківської області, ОСОБА_2 про визнання права власності на садибний (індивідуальний) житловий будинок задовольнити у повному обсязі.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на садибний індивідуальний житловий будинок літера «Э-3»загальною площею 168,2 кв.м., з яких 65.3 кв.м. житлова площа (де всього по приміщенням 1-го поверху № I, 5-1, 5-2, 5-3, 5-4, 5-5, - загальна площа 59,1 кв.м., всього по приміщенням 2-го поверху № 5-6, 5-7, 5-8, II -загальна площа 57,2 кв.м., з яких 43,5 кв.м. житлова площа, всього по приміщенням 3-го поверху № 5-9, 5-10, III - загальна площа 51,9 кв.м., з яких 21,8 кв.м. житлова площа), та прибудови літ. «э», веранди літ. «э1», ганку літ. «э2», оглядової ями літ. «э3», та розташованого під частиною будівлі льоху літ. «Ю», по АДРЕСА_1.
Розподілити ідеальні частки співвласників у домоволодінні по АДРЕСА_1 наступним чином: - за ОСОБА_3 -4/100 частки; за ОСОБА_4 - 4/100 частки; за ОСОБА_5 -8/100 часток; за ОСОБА_6 -10/100 часток; за ОСОБА_2 - 8/100 часток; за ОСОБА_1 - 66/100 часток.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з моменту отримання його копії.
Суддя Московського районного
суду м. Харкова Р.Є. Сиротников