Справа № 0520/11679/2012
2-а/0520/299/2012
"28" грудня 2012 р. м. Маріуполь
Іллічівський районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі судді Пустовойт Т. В. , при секретарі Налча М. А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Маріуполі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління державної автоінспекції ГУМВС України Донецької області ВДАІ м. Маріуполя, інспектора ОДРВ ДАІ при Маріупольському МУ Жаркенова Олексія Вікторовича про визнання дій інспектора ДАІ неправомірними та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
14.12.2012 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідаіва, в якому вказав, що відносно нього посадовою особою відділу ДАІ 04.12.2012 року винесено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 500,00 грн. Із цією постановою не згоден і просить її скасувати, оскільки при її винесенні були порушені вимоги законодавства і допущена суттєва неповнота та постанова не відповідає дійсності. Зазначена постанова мотивована тим, що 04.12.2012 року приблизно о 12.44 год. він керував автомобілем «HONDA», номерний знак НОМЕР_1, по вул. Заозерній на перехресті з вул. Маміна Сибіряка де рух регулюється світлофором, при повороті ліворуч не надав дороги пішоходу, який переходив проїжджу частину по вул. Маміна Сибіряка, чим порушив вимоги п. 16.2 Правил дорожнього руху. Вважає, що зазначений пункт правил не порушував, оскільки вимога «надати дорогу» вважається виконаною, коли учасники дорожнього руху, які мають перевагу, не були змушені змінити напрямок руху або швидкість. З інспектором ДАІ не згоден оскільки фактичні обставини були інші. Почавши рух на перехресті на зелене світло, виконуючи поворот ліворуч на незаборонений сигнал світлофора, у напрямку вул. Заозерної. На регулюючому пішохідному перехресті збавив рух та упевнений, що переходи, яким можуть бути здійснена угроза чи опасність, на проїжджій частині дороги були відсутні, продовжив рух. У цій момент коли він проїжджав мимо пішохідного перехрестя ліворуч від нього сторони, пешехід вийшов на проїзну частину. Зупинивши його автомобіль інспектор ДАІ, склав протокол про адміністративне правопорушення. Із постановою АН 1 № 188657 від 04.12.2012 р. також не згоден і просить її скасувати оскільки відсутні докази, які б підтверджували вчинення правопорушення, постанова не відповідає нормам КУпАП, оскільки працівником ДАІ не дотримано вимог ст. 280 КУпАП. Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Враховуючи вищевикладене ОСОБА_1 просив скасувати вказану постанову.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі та пояснив, що всі доводи виклав у позові, вважає постанову посадової особи відповідача незаконною і просив її скасувати.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Відповідач Жаркенов О.В. в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову у повному обсязі, зазначивши, що 04.12.2012 року приблизно о 12.44 год. ОСОБА_1 керував автомобілем «HONDA», номерний знак НОМЕР_1, по вул. Заозерній на перехресті з вул. М.Сибіряка де рух регулюється світлофором, при повороті на ліво не надав дороги пішоходу, який переходив проїжджу частину по вул. Маміна Сибіряка, чим порушив вимоги правил дорожнього руху України. Після чого його було запрошено до автомобілю для складання протоколу та постанови, йому були роз'яснені його права, вручені належні документи. Факт здійснення правопорушення позивачем підтверджуються наданим відеозаписом.
Суд, вислухавши сторони дослідивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав. Згідно оскаржуваної постанови по справі про адміністративне правопорушення АН 1 № 188657 від 04.12.2012 року, вказана постанова була винесена на виконання своїх владних повноважень інспектором ДПС роти ДПС відділу ДАІ м. Маріуполя Жаркеновим О.В. який є уповноваженою посадовою особою органу внутрішніх справ.
Позивачем не оспорюється, що 04.12.2012 року приблизно о 12.44 год. він керував автомобілем «HONDA», номерний знак НОМЕР_1, рухаючись по вул. Заозерній в м. Маріуполі.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення АН1 №188657 від 04.12.2012 року, складеного відповідачем, 04.12.2012 року о 12.44 год. ОСОБА_1, керуючи автомобілем «HONDA», номерний знак НОМЕР_1, по вул. Заозерній на перехресті з вул. Маміна Сибіряка де рух регулюється світлофором, при повороті ліворуч не надав дороги пішоходу, який переходив проїжджу частину по вул. Маміна Сибіряка, чим порушила п. 16.2 ПДР України і відповідальність за що передбачена ч.2 ст.122 КУпАП.
Згідно п. 16.2 Правил дорожнього руху України, на регулюючих чи не регулюючих перехрестях водій, повертаючи праворуч або ліворуч, повинен уступити дорогу переходам, які переходять проїжджу частину , на яку він повертає, а також велосипедистам які рухаються прямо в попутному напрямку.
Факт скоєння правопорушення підтверджується наданим відповідачем відеозаписом, з якого вбачається, що ОСОБА_1 при повороті ліворуч не надав дороги пешеходу, який переходив проїжджу частину.
Крім того, згідно наказу МВС України № 111/2009 року розділ 27 пункт 9 «з метою запобігання конфліктним ситуаціям, об'єктивного розгляду справ, а також як допоміжний засіб для попередження противоправних дій та розкриття правопорушень допускається використання фото,- кінозйомки та звукозаписувальної техніки» для працівників ДПС під час нагляду за дорожнім рухом.
У переліку технічних засобів, що використовуються в підрозділах Державтоінспекції МВС для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху, затвердженого наказом МВС № 111/2009 року та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України зазначена відеокамера GVS GZ-MS215SE № 165J0334 , якою зроблена відеозапис, стоїть на балансі відділу Маріупольського МУ, придбана на території України, тобто пройшла відповідну сертифікацію та відповідає стандартам України. Ця відеокамера не є спеціальним приладом для вимірювання яких-небудь параметрів, тому вона не підлягає проведенню відповідної перевірки відповідно Закону України «Про метрологію».
Щодо посилань позивача на те, що неможливо встановити, який тип цілі було обрано при відео фіксації, то на відеозапису також чітко видно, що на відеозапису є також фіксація в той час, коли в кадрі знаходиться лише автомобіль позивача, який при повороті на ліво не надав дороги пешеходу, який переходив проїжджу частину по вул. М.Сибіряка.
Тому доводи позивача з приводу правомірності його дій під час керування автомобілем є безпідставними та такими, що суперечать наданим суду доказам.
Таким чином, суд вважає, що факт скоєння позивачем правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 122 ч.2 КУпАП, мав місце.
Призначене позивачу покарання у вигляді штрафу в сумі 500 грн. знаходиться у межах санкції статті.
Проаналізувавши докази, суд приходить до висновку, що позов є необґрунтованим, а оскаржувана постанова про притягнення позивача до адмінвідповідальності законною, тому підстав для її скасування немає.
Керуючись ст.ст. 17, 18, 70, 71, 159, 162, 163 КАС України, суд ,-
У задоволені позову ОСОБА_1 до Управління державної автоінспекції ГУМВС України Донецької області ВДАІ м. Маріуполя, інспектора ОДРВ ДАІ при Маріупольському МУ Жаркенова Олексія Вікторовича про визнання дій інспектора ДАІ неправомірними та скасування постанови про адміністративне правопорушення - відмовити.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя: Т. В. Пустовойт