справа № 2010/5812/12
провадження 2/2010/2499/12
іменем України
13 грудня 2012 року
Дергачівський районний суд Харківської області у складі:
головуючого - судді Овсяннікова В.С.,
за участю секретаря - Гомон Р.Л.,
позивача - ОСОБА_1,
представника позивача - ОСОБА_2,
представника відповідача - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дергачі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Проходівської сільської ради Дергачівського району Харківської області, ОСОБА_4 про визнання права власності,-
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою, в якій просить суд визнати за нею право власності на Ѕ частину будинку АДРЕСА_1 за набувальною давністю.
В обгрунтування позову вказує, що право власності на Ѕ частину вищевказаного будинку вона набула згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 25.06.2009 р., виданого державним нотаріусом Дергачівської нотаріальної контори Харківської області Копил В.В., після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 її батька ОСОБА_6. Батько був власником Ѕ частини будинку згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 25.12.1982 року, виданого державним нотаріусом Дергачівської нотаріальної контори Задоріною Т.В.
Зазначає, що у 1983 році її батько та дядько ОСОБА_4 домовились, що батько сплатить ОСОБА_4 гроші за його Ѕ частину будинку. 05.06.1983 року батько сплатив гроші братові та добросовісно заволодів майном брата ОСОБА_4 у вигляді Ѕ частини спірного будинку і продовжував до смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрито, безперервно володіти нерухомим майном брата протягом майже 25 років.
Після смерті батька та до теперішнього часу вона, як єдиний спадкоємець, теж відкрито, безперервно, добросовісно володіє цим будинком.
Вказує, що відповідач ОСОБА_4 помер у 1985-1986 роках та похован на цвинтарі у с. В. Проходи, але актовий запис про його смерть в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян відсутній по невідомим причинам.
У судовому засіданні позивач підтримала заявлені позовні вимоги в повному обсязі та наполягала на їх задоволенні.
Представник позивача в судовому засіданні також просила суд позов задовольнити.
Представник відповідача - Проходівської сільської ради Дергачівського району Харківської області, в судовому засіданні позов визнала в повному обсязі.
Відповідач -ОСОБА_4, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, повідомлявся про місце, дату та час розгляду справи шляхом направлення судових повісток, що підтверджується матеріалами справи.
Заслухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог з наступних підстав.
Житловий будинок № 5 (колишній без вулиці та без номеру) по вулиці Ніжанська в с. Великі Проходи Дергачівського району Харківської області згідно свідоцтва про право власності на спадщину від 25 грудня 1982 року, яке зареєстроване в реєстрі за № 3374, належав на праві власності ОСОБА_6 та ОСОБА_4 в рівних частинах, тобто по Ѕ частині.
ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1. Після його смерті спадщину оформила його донька ОСОБА_1 -позивачка по справі.
Інший співвласник будинку ОСОБА_4, як вказує позивачка, помер десь у 1985-1986 роках, похований в с. В. Проходи, але актовий запис про його смерть у Державному реєстрі атків цивільного стану громадян відсутній.
Відповідно до вимог ст. 344 ЦК України, особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років, набуває право власності на це майно, якщо інше не встановлено цим кодексом. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації. Особа, яка заявляє про давність володіння, може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є. Право власності на нерухоме майно набувається за рішенням суду.
Тобто, ст. 344 ЦК України визначає ознаки володіння, які є необхідними для набуття права власності на річ за набувальною давністю.
Володіння має бути добросовісним -володілець не знав і не міг знати про те, що він володіє чужою річчю, тобто обставини не давали жодного сумніву щодо правомірності набуття майна.
Матеріали справи свідчать і не заперечуюються позивачкою, що і вона і її батько знали, що Ѕ частина цього будинку належить брату її батька -її дядьку.
Ставлячи питання про визнання за нею права власності на Ѕ частину будинку, яка належить ОСОБА_4, позивачка вказує, що її батько у 1983 році сплатив своєму братові ОСОБА_4 за цю частину 1300 рублів, що підтверджується його розпискою, ксерокопію якої вона надає і до своєї смерті володів цією частиною протягом майже 25 років, а після його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 цією частиною продовжує відкрито безперервно володіти вона.
Допитані в судовому засіданні свідки пояснили, що фактично спірним будинком останні 20 років володів ОСОБА_6 Після його смерті будинком володіє його донька -ОСОБА_1, при цьому вона проживає у м. Харкові. Нікого крім ОСОБА_1 після смерті її батька ОСОБА_6 свідки в цьому будинку не бачили.
Підстав для задоволення позову не вбачається.
Обставини, на які посилається позивачка, не є підставами для визнання за нею права власності в порядку набувальної давності.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10,15, 60, 209, 210 ЦПК України,-
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Проходівської сільської ради Дергачівського району Харківської області, ОСОБА_4 про визнання права власності - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду
Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня
ухвалення рішення апеляційної скарги.
Суддя: В.С. Овсянніков