Справа № 22-ц/1690/4353/2012 Номер провадження 22-ц/786/45/2013 Головуючий у 1-й інстанції Тімошенко Н.В. Доповідач Дорош А. І.
14 січня 2013 року м. Полтава
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого: Дорош А.І.
Суддів: Бутенко С.Б, Панченка О.О.
при секретарі: Зеленській О.І.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві апеляційну скаргу ПАТ КБ «Правекс-Банк»
на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 24 жовтня 2012 року
по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Правекс-Банк»про визнання недійсним договору про внесення змін та доповнень до кредитного договору,-
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача Дорош А.І.,-
У червні 2012 р. позивач звернулася до суду з даним позовом. Вказала, що 20.07.2007 р. між нею та АТ «Правекс-Банк»укладено кредитний договір, згідно якого банк надав їй кредит в іноземній валюті на суму 48 тис. дол. США для споживчих цілей, на строк до 20.07.2032 р., зі сплатю 11,99 % річних. 04.11.2010 р. укладено договір про внесення змін та доповнень до кредитного договору, згідно якого була змінена валюта кредиту та переведена сума в гривню, яка становила 342 956,00 грн., також була встановлена процентна ставка урозмірі 12%. 04.11.2012 р. також укладено договір про внесення змін та доповнень до кредитного договору, п.1.6. якого передбачає, що у випадку припинення її трудових відносин з ПАТ КБ «Правекс-Банк»відсоткова ставка, що вказана в п.1.2. кредитного договору, встановлюється в розмірі 20% річних. 25.05.2012 р. вона звільнилася з роботи і з цього часу банк в односторонньому порядку підвищив процентну ставку за користування кредитом. Оскільки з 10.01.2009 р. набрала чинності ст. 1056-1 ЦК України, згідно з вимогами якої встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком в односторонньому порядку, то просила суд визнати недійсним пункт 1.6. договору від 04.11.2004 р. про внесення змін та доповнень до кредитного договору № 1986-013/07Р від 20.07.2007 р., згідно якого кредитний договір № 1986-003/10Р від 20.07.2007 року, що у випадку припинення трудових відносин ОСОБА_2 з ПАТ КБ «Правекс-Банк»відсоткова ставка, що вказана в п.1.2. Кредитного договору, встановлюється у розмірі 20% річних»з моменту укладення, та просила визнати неправомірними дії банку щодо одностороннього підвищення ставки за кредитним договором.
Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 24 жовтня 2012 року позов ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Правекс-Банк»про визнання недійсним договору про внесення змін та доповнень до кредитного договору задоволений.
Визнано недійсним пункт 1.6. договору від 04.11.2004 р. про внесення змін та доповнень до кредитного договору № 1986-013/07Р від 20.07.2007 р., згідно якого кредитний договір № 1986-003/10Р від 20.07.2007 року, що у випадку припинення трудових відносин ОСОБА_2 з ПАТ КБ «Правекс-Банк»відсоткова ставка, що вказана в п.1.2. Кредитного договору, встановлюється у розмірі 20% річних»з моменту укладення.
Зобов'язано Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Правекс-Банк»в особі відділення «Полтавська обласна дирекція»Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Правекс-Банк»здійснювати нарахування ОСОБА_2 щомісячних процентів по кредитному договору № 1986-003/10Р від 20 липня 2007 року у попередній ставці 12%.
В апеляційній скарзі відповідач ПАТ КБ «Правекс-Банк»просить вищевказане рішення місцевого суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Свої доводи обгрунтовує тим, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають істотне значення для справи та невірно застосовано норми матеріального та процесуального права.
Відповідач ОСОБА_4 у судове засідання апеляційної інстанції не з»явився, судова повістка повернулася без вручення з відміткою про те, що адресат за вказаною адресою не проживає, однак, це місце проживання відповідача АДРЕСА_2 зазначене ним в апеляційній скарзі від 31.12.2010 р.
У судове засідання апеляційної інстанції втретє не з»явилася позивач ОСОБА_2 Судові повістки були надіслані поштою рекомендованим листом із повідомленням на її адресу, вказану нею у позовній заяві. Судові повістки у судові засідання, призначені на 10.12.2012 р. та 14.01.2013 р. повернуті поштовим відділенням по закінченню терміну зберігання, судова повістка у судове засідіння на 21.12.2013 р. позивачем отримана (а.с.60), тому є підстави вважати, що вона знає про розгляд апеляційної скарги на рішення місцевого суду, про причини неявки в суд не повідомила.
Колегія суддів приходить до висновку, що позивач, зловживаючи процесуальними правами, незацікавлена у всебічному, повному, об»єктивному та своєчасному розгляді справи, навмисно не отримує судові повістки, затягує її розгляд.
Згідно ч. 1,2 ст. 77 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов»язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо особа за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов»язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь усправі, не з»явилися в судове засідання без поважних причин.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно п. 2 ч.1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.
Згідно п. 3,4 ч.1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, що 20.07.2007 р. між ОСОБА_2 та Акціонерним комерційним банком «Правекс-Банк»укладено кредитний договір № 1986/013/07Р. Згідно з п.1.1. кредитного договору банк надає позичальнику кредит в іноземній валюті на загальну суму 48 000 доларів США для споживчих цілей, а також з метою оплати страхових платежів згідно з договорами страхування нерухомого майна, укладення яких здійснюється на підставі та з урахуванням вимог п.6.1.14 даного договору. Пунктом 1.2. кредитного договору встановлено, що кредит надається строком з 20 липня 2007 року по 20 липня 2032 року зі сплатою 11,99% річних (а.с.5-7).
04.11.2010 р. між ОСОБА_2 та Публічним Акціонерним товариством комерційний банк «Правекс-банк»укладено договір про внесення змін та доповнень до кредитного договору № 1986-01/07Р від 20.07.2007 р., згідно п.1.1. якого сторони домовились змінити валюту кредиту та перевести суму кредиту 42977,00 доларів США в гривню, яка станом на дату укладення цього договору становила 342956,00 грн. Пунктом 1.2. укладеного 04.11.2010 року договору про внесення змін та доповнень до кредитного договору процентна ставка за користування кредитом встановлена у розмірі 12% річних з 04 листопада 2010 року. Пунктом 1.5. зазначеного договору про внесення змін та доповнень змінено розмір кредитного договору на 1986-003/10Р (а.с.11).
04.11.2010 р. між ОСОБА_2 та Публічним акціонерним товариством комерційний банк «Правекс-банк»також укладено договір про внесення змін та доповнень до кредитного договору № 1986-013/07Р від 20.07.2007р., згідно якого кредитний договір № 1986-003/10Р від 20.07.2007 року доповнено пунктом 1.6. наступного змісту: «1.6. У випадку припинення трудових відносин ОСОБА_2 з ПАТ КБ «Правекс-Банк»відсоткова ставка, що вказана в п.1.2. кредитного договору, встановлюється в розмірі 20% річних»(а.с. 12).
Для забезпечення виконання в повному обсязі зобов'язань Позичальника перед відповідачем 20.07.2007 року укладено договір іпотеки № 1986-013/07Р, посвідчений приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_5, згідно якого позичальник передає в іпотеку іпотекодержателю належнейому нерухоме майно -квартиру АДРЕСА_1 (а.с.13-16).
П.1.2.2. договору іпотеки встановлено, що ОСОБА_2 зобов'язується сплачувати за користування кредитними коштами 11,99 % річних.
04.11.2010 р. між ОСОБА_2 та ПАТ КБ «Правекс -Банк»укладено договір про внесення змін та доповнень до договору іпотеки № 1986-013/07Р від 20.07.2007 р. посвідченого приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_5 П.1.2.2 укладеного договору про внесення змін та доповнень встановлено, що іпотекодавець (позичальник) зобов'язаний сплачувати щомісяця проценти за користування грошовими коштами в розмірі 11,99 % річних з 20 липня 2007 року до 03 листопада 2010 року, 12% річних з 04 листопада 2010 року до 20 липня 2032 року (а.с. 10).
Згідно п.10.3. договору від 20.07.2007 року № 1986-013/07Р при зміні кредитної політики, відповідно до рішень Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Національного Банку України, Банку, у даний Договір Банком вносяться відповідні зміни. Зміни і доповнення вносяться у порядку, передбаченому чинним законодавством Украни (а.с. 7).
25.05.2012 р. позивач припинила трудові відносини з відповідачем на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України і з цього часу банк в односторонньому порядку самостійно підвищив процентну ставку за користування кредтними коштами з 12 % до 20 %.
Задовольняючи позов, місцевий суд виходив з того, що кредитним договором передбачено можливість зміни розміру відсоткової ставки . Проте, кредитор зобов'язаний повідомити позичальника про намір підвищити процентну ставку не пізніше, ніж за сім днів до початку її застосування, а також запропонувати для укладення відповідну додаткову угоду ( п.7.1.2 договору від 20.07.2007 р. № 1986-013/07Р). У разі якщо позичальник погодиться із зміненим розміром процентної ставки, він зобов'язаний протягом п'яти днів підписати запропоновану кредитом додаткову угоду про внесення змін до кредитного договору та повернути її до банку. У разі якщо позичальник не погодився із запропонованим кредитом розміром процентів, позичальник зобов'язаний протягом п'яти днів повернути кредитору заборгованість з кредиту, сплатити нараховані проценти, пеню та можливі штрафні санкції в повному обсязі. У зазначений строк позичальник не підписував додаткову угоду до кредитного договору стосовно збільшення процентної ставки, оскільки не був повідомлений про пропозицію кредитора, а здійснював поточні платежі згідно із передбаченим кредитним договором графіком за 12% ставкою, вносячи в каси банку більші за розміром суми для дострокового погашення кредитної заборгованості. Позичальник повідомлень від банку про збільшення процентної ставки за новою відсотковою ставкою не отримував, тому положення частини другої статті 942 ЦК України не підлягає застосуванню, так, як банк, змінюючи в односторонньому порядку процентну ставку, не повідомив про це позичальника, що призвело до порушень пункту 7.1.2 кредитного договору та частини четвертої ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів».
Як встановила колегія суддів, такий висновок місцевого суду є невірним, виходячи з наступного.
Ухвалюючи судове рішення, місцевий суд допустив невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосуванням норм матеріального права, тому воно підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення по суті позовних вимог.
09.01.2009 року набрав чинності Закон України № 661-VШ від 12.12.2008 року«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку».
Зазначеним Законом ЦК України доповнено статтею 1056-1 «Проценти за кредитним договором», відповідно до ч.2, 3 якої встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною.
Як вбачається із матеріалів справи, 04.11.2010 р. між ОСОБА_2 та Публічним акціонерним товариством комерційний банк «Правекс-банк» укладено договір про внесення змін та доповнень до кредитного договору № 1986-013/07Р від 20.07.2007р., згідно якого кредитний договір № 1986-003/10Р від 20.07.2007 року доповнено пунктом 1.6. наступного змісту: «1.6. У випадку припинення трудових відносин ОСОБА_2 з ПАТ КБ «Правекс-Банк»відсоткова ставка, що вказана в п.1.2. кредитного договору, встановлюється в розмірі 20% річних»(а.с. 12).
Тобто, позивачу було відомо про збільшення відсоткової ставки за кредитним договором у разі звільнення її з роботи, доповнення до кредитного договору нею підписані, тому відсутні підстави вважати про збільшення відповідачем відсоткової ставки в односторонньому порядку.
З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що місцевий суд допустив невідповідність висновків суду обставинам справи, рішення місцевого суду ухвалене з порушенням вимог матеріального права, підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення по суті позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307 ч.1 п. 2, 309 ч.1 п. 3,4, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ПАТ КБ «Правекс-Банк» задовольнити.
Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 24 жовтня 2012 року скасувати та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.
У задоволенні позову ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Правекс-Банк»про визнання недійсним договору про внесення змін та доповнень до кредитного договору відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.