Справа № 10/2690/2513/2012 Головуючий в першій інстанції: Тарасенко Н.В.
Категорія: 236-2 КПК України Доповідач: Павленко О.П.
12 грудня 2012 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючої судді Павленко О.П.
суддів Гладія С.В., Юденко Т.М.
з участю прокурора Карпука Ю.А.
скаржника ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали справи за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на постанову Деснянського районного суду м. Києва від 23 листопада 2012 року
Цією постановою задоволена скарга ОСОБА_2 і скасована постанова прокурора прокуратури Деснянського району м. Києва Труша С.А. від 24 жовтня 2012 року про відмову в порушенні кримінальної справи щодо бувшого ДІМ Деснянського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_4 за відсутністю в його діях ознак злочинів, передбачених ст. ст. 364, 365, 371 КК України, щодо бувшого начальника чергової частини Деснянського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_5 за відсутності в його діях ознак злочинів, передбачених ст.ст. 364, 365 КК України, щодо ОСОБА_6 за відсутності в її діях ознак злочину, передбаченого ст. 383 КК України, а матеріали за скаргою повернуті для проведення додаткової перевірки.
Таке рішення суд першої інстанції мотивував тим, що при проведенні перевірки заяви ОСОБА_2 щодо незаконних, на його думку, дій працівників міліції та ОСОБА_6, рішення про відмову в порушенні справи було прийнято передчасно, без дотримання вимог ст. 22 КПК України, а саме, без з'ясування всіх доводів, наведених у скарзі, а також без виконання вказівок прокуратури та суду, викладених у процесуальних рішеннях за результатами перевірок законності та обґрунтованості попередніх постанов про відмову в порушенні кримінальної справи за заявою ОСОБА_2
Зокрема, суд першої інстанції в постанові вказав на невиконання прокурором прокуратури Деснянського району м. Києва вказівок прокуратури м. Києва та суду в частині опитування працівників Деснянського РУ ГУ МВС України в м. Києві, які здійснювали чергування 07.10.2009 року про обставини затримання та утримання ОСОБА_7, та інших свідків, які перебували в черговій частині Деснянського РУ ГУ МВС України в м. Києві 07.10.2009 року.
В апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, просить скасувати постанову суду, як незаконну, та відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_2
Апелянт вважає, що прийняте прокурором прокуратури Деснянського району м. Києва по заяві ОСОБА_2 рішення повністю відповідає вимогам діючого кримінально-процесуального законодавства, а в ході проведення перевірок за скаргами ОСОБА_2 були здійснені всі необхідні перевірочні дії для встановлення істини та прийняття законного рішення.
В запереченнях на апеляцію прокурора скаржник просить постанову Деснянського районного суду м. Києва від 23 листопада 2012 року залишити без зміни та звертає увагу на ту обставину, що тривалий час прокуратурою не здійснюється повна та належна перевірка його заяв про злочини.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, котрий просив скасувати постанову суду та направити скаргу на новий судовий розгляд в суд першої інстанції, заперечення скаржника на апеляцію прокурора, перевіривши матеріали справи, на підставі яких приймалось рішення про відмову в порушенні кримінальної справи, колегія суддів вважає, що зазначена апеляція не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі ст. 236-2 КПК України (1960 року), розглядаючи скаргу на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, суддя має витребувати матеріали, на підставі яких було відмовлено в порушенні кримінальної справи, ознайомитись з ними і повідомити прокурора та особу, яка подала скаргу, про час її розгляду.
Розглянувши скаргу, суддя залежно від того, чи були при відмові у порушенні справи виконані вимоги ст. 99 КПК України, приймає одне з таких рішень, як задовольнити скаргу або залишити її без задоволення.
За матеріалами справи ОСОБА_2 звернувся до суду зі скаргою, в якій просив скасувати постанову прокурора прокуратури Деснянського району м. Києва Труша С.А. від 24 жовтня 2012 року про відмову в порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 і повернути матеріали для додаткової перевірки.
Розглядаючи скаргу, суддя вивчив подані скаржником матеріали, а також матеріали, на підставі яких було прийнято рішення про відмову в порушенні кримінальної справи, вислухав думку скаржника, прокурора і, встановивши, що при відмові в порушенні справи вимоги кримінально-процесуального закону в повній мірі дотримані не були, скасував постанову прокурора та направив матеріали за заявою ОСОБА_2 на додаткову перевірку.
Таке рішення суду першої інстанції колегія суддів вважає належним чином мотивованим і з ним погоджується.
Відповідно до ст. 99 КПК України при відсутності підстав для порушення кримінальної справи прокурор чи слідчий своєю постановою відмовляють в порушенні кримінальної справи, про що повідомляють зацікавлених осіб.
В постанові повинно бути зазначено, чому посадова особа прийшла до висновку, що подія, про яку повідомлялось, не містить в собі ознак злочину, а також наведені конкретні обставини, які виключають провадження у справі.
Як убачається з матеріалів справи, обставини, викладені скаржником в заяві щодо незаконних, на його думку, дій працівників міліції та ОСОБА_6 були предметом неодноразових перевірок прокуратурою Деснянського району м. Києва, за результатами яких приймались рішення про відмову в порушенні кримінальної справи, які скасовувались як вищестоящим прокурором, так і судом.
Так, постановою Деснянського районного суду м. Києва від 24 вересня 2012 року було скасовано постанову помічника прокурора Деснянського району м. Києва Труш С.А. від 27 серпня 2012 року про відмову в порушенні кримінальної справи, у зв'язку з недотриманням вимог ст. 22 КПК України при перевірці заяви ОСОБА_2
Зокрема, в постанові на обґрунтування рішення про неповноту перевірки заяви ОСОБА_2 судом зазначено, що не був опитаний свідок ОСОБА_8 - понятий при складанні протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_7, водночас не були вжиті всі заходи щодо встановлення місцезнаходження цього свідка, а свідок ОСОБА_9 фактично не опитувався в частині обставин затримання ОСОБА_7, складання щодо останнього протоколу про адміністративне правопорушення та наявності на його тілі видимих тілесних ушкоджень.
Крім того, як вказав суд, при проведенні перевірки не були виконані вказівки прокуратури м. Києва та суду, викладені в процесуальних рішеннях, прийнятих за результатами перевірки законності та обґрунтованості попередніх постанов про відмову в порушенні кримінальної справи, а саме щодо опитування працівників Деснянського РУ ГУ МВС України в м. Києві, які здійснювали чергування 07.10.2009 року, про обставини затримання та утримування ОСОБА_7, а також опитування з цього ж приводу й інших свідків, котрі перебували в черговій частині Деснянського РУ ГУ МВС України в м. Києві 07.10.2009 року.
В ході додаткової перевірки заяви ОСОБА_2, на виконання вищевказаних вказівок суду першої інстанції, 19.10.2012 року були опитані ОСОБА_8 та ОСОБА_9, котрі не змогли нічого повідомити про подію, правомірність дій працівників міліції під час якої є предметом дослідження, у зв'язку із значним проміжком часу, який сплинув після затримання працівниками міліції ОСОБА_7 та складання щодо останнього протоколу про адміністративне правопорушення.
Разом з тим, обставини, на які посилається ОСОБА_2 у скаргах, не були належним чином перевірені, оскільки не встановлені та не опитані працівники Деснянського РУ ГУ МВС України в м. Києві, які здійснювали чергування 07.10.2009 року, а також інші особи, які перебували в черговій частині Деснянського РУ ГУ МВС України в м. Києві 07.10.2009 року, отже залишилися нез'ясованими належним чином обставини затримання ОСОБА_7 та утримування його в приміщенні Деснянського РУ ГУ МВС України в м. Києві.
Наведене вказує, що під час проведення додаткової дослідчої перевірки, окрім опитування ОСОБА_8 та ОСОБА_9, інших дій прокурор прокуратури Деснянського району м. Києва не здійснив, а тому суд першої інстанції, скасовуючи 23 листопада 2012 року постанову про відмову в порушенні кримінальної справи від 24 жовтня 2012 року, прийшов до правильного висновку про передчасність такого рішення.
Таким чином, колегія суддів не може погодитись з доводами апеляції прокурора, що дослідча перевірка по даній справі проведена в повному обсязі, а тому підстав для задоволення апеляції прокурора не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 365, 366, 382 КПК України (1960 року), колегія суддів,
Постанову Деснянського районного суду м. Києва від 23 листопада 2012 року, якою скасовано постанову прокурора прокуратури Деснянського району м. Києва ТрушаС.А. від 24 жовтня 2012 року про відмову в порушенні кримінальної справи щодо бувшого ДІМ Деснянського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_4 за відсутністю в його діях ознак злочинів, передбачених ст. ст. 364, 365, 371 КК України, щодо бувшого начальника чергової частини Деснянського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_5 за відсутності в його діях ознак злочинів, передбачених ст.ст. 364, 365 КК України, щодо ОСОБА_6 за відсутності в її діях ознак злочину, передбаченого ст. 383 КК України, а матеріали за скаргою повернуто для проведення додаткової перевірки - залишити без зміни, а апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, - без задоволення.
Судді:
________________ _______________ ________________
Павленко О.П. ГладійС.В. Юденко Т.М.