Справа № 22 - ц /2690/16430/2012 Головуючий у І інстанції Саадулаєв А.І.
Доповідач Рубан С.М.
13 грудня 2012 року Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі :
головуючого судді Рубан С.М.
суддів Котула Л.Г., Волошина В.М.
при секретарі Чайка І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 26 вересня 2012 року в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кременчуцький Автоскладальний Завод» до Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк», ОСОБА_1 про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення коштів,-
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 26 вересня 2012 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кременчуцький Автоскладальний Завод» до Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк», ОСОБА_1 про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення коштів - задоволено.
Зобов»язано Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк» видати Товариству з обмеженою відповідальністю «Кременчуцький Автоскладальний Завод» документи, що підтверджують погашення заборгованості за договорами про відкриття кредитної лінії №469-В/07 від 19.12.2007 р., № 135-В/07 від 21.05.2007 р., №75-В/08 від 14.03.2008 р., та документи, які підтверджують обов'язок ОСОБА_1 повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Кременчуцький Автоскладальний Завод», як Поручителю за договорами поруки №02-П/09 від 19.01.2009 р., №656-П/08 від 18.11.2008 р., №04-П/09 від 19.01.2009 р., грошові кошти в сумі 59 420 438,00 грн.
Стягнуто зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кременчуцький Автоскладальний Завод» 59 420 438 (п»ятдесят дев»ять мільйонів чотириста двадцять тисяч чотириста тридцять вісім) грн. 60 коп. Вирішено питання судових витрат.
Не погоджуючись з рішенням суду, представникОСОБА_1 - ОСОБА_2, подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та постановити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
В судовому засіданні ОСОБА_2 підтримала апеляційну скаргу.
Представник позивача та представник ПАТ «Альфа-Банк» проти апеляційної скарги заперечили.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, дійшла наступного висновку.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно,виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитормає право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності такихумов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За правилом ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як вбачається із матеріалів справи і це було встановлено судом, відповідно до п.2.1 договору поруки №656-П/08 від 18.11.2008 року позивач поручився за виконання боржником ОСОБА_1 обов'язків, що виникли на підставі Основного договору (договір про відкриття кредитної лінії №469-В/07 від 19.12.2007 року), а саме обов»язку повернути Банку наданий на підставі Основного договору Кредит у загальній сумі, обов»язку сплачувати Банку проценти за користування кредитом, обов'язку сплачувати комісію, обов»язку, у випадках, передбачених договором, достроково повернути Банку кредит, сплатити проценти, обов'язку сплатити неустойку та відшкодувати збитки, заподіяні Банку невиконаням або неналежним виконанням боржником своїх зобов'язань.
Пунктом 4.1. договору поруки №656-П/08 від 18.11.2008 року передбачено, що у випадку виконання поручителем на умовах, визначених цим договором зобов'язання, забезпеченого порукою, до нього у повному обсязі переходять відповідні права Банку.
За наявності письмової згоди Банку, поручитель має право виконати обов'язки, зазначені у пункті 2.1 цього договору у національній валюті України. При цьому суми, що підлягають сплаті у національній валюті України, перераховуються із валюти кредиту за офіційним курсом останньої, встановленим Національним банком України на дату сплати, та помноженим на 1,01.(п.4.2 договору поруки №656-П/08 від 18.11.2008 року).
Відповідно до п.2.1 договору поруки №04-П/09 від 19.01.2009 року позивач поручився за виконання боржником ОСОБА_1 обов'язків, що виникли на підставі Основногодоговору (договір про відкриття кредитної лінії №135-В/07 від 21.05.2007 року), а саме обов»язку повернути Банку наданий на підставі Основного договору Кредит у загальній сумі, обов'язку сплачувати Банку проценти за користування кредитом, обов'язку сплачувати комісію, обов'язку, у випадках, передбачених договором, достроково повернути Банку кредит, сплатити проценти, обов'язку сплатити неустойку та відшкодувати збитки, заподіяніБанку невиконанням або неналежним виконанням боржником своїх зобов'язань.
Пунктом 4.1. договору поруки №04-П/09 від 19.01.2009 року передбачено, що у випадку виконання поручителем на умовах, визначених цим договором зобов'язання, забезпеченого порукою, до нього у повному обсязі переходять відповідні права Банку.
За наявності письмової згоди Банку, поручитель має право виконати обов'язки, зазначені у пункті 2.1. цього договору у національній валюті України. При цьому суми, що підлягають сплаті у національній валюті України, перераховуються із валюти кредиту за офіційним курсом останньої, встановленим Національним банком України на дату сплати, та помноженим на 1,01( п.4.2 договору поруки №04-П/09 від 19.01.2009 року).
Відповідно до п.2.1 договору поруки №02-П/09 від 19.01.2009 року позивач поручився за виконання боржником ОСОБА_1 обов'язків, що виникли на підставі Основного договору (договір про відкриття кредитної лінії №75-В/08 від 14.03.2008 року), а саме обов'язку повернути Банку наданий на підставі Основного договору Кредит у загальній сумі, обов'язку сплачувати Банку проценти за користування кредитом, обов'язку сплачувати комісію, обов'язку, у випадках, передбачених договором, достроково повернути Банку кредит, сплатити проценти, обов'язку сплатити неустойку та відшкодувати збитки, заподіяні Банку невиконанням або неналежним виконанням боржником своїх зобов'язань. Пунктом 4.1. договору поруки №02-П/09 від 19.01.2009 року передбачено, що у випадку виконання поручителем на умовах, визначених цим договором зобов'язання, забезпеченою порукою до нього у повному обсязі переходять відповідні права Банку.
За наявності письмової згоди Банку, поручитель має право виконати обов'язки, зазначені у п.2.1. цього договору у національній валюті України. При цьому суми, що підлягають сплаті у національній валюті України, перераховуються із валюти кредиту за офіційним курсом останньої, встановленим Національним банком України на дату сплати, та помноженим на 1,01. (п.4.2 договору поруки №02-П/09 від 19.01.2009 року).
В матеріалах справи наявна довідка про рух коштів на рахунку НОМЕР_1 року 30.01.2009 року, що відкритий у ПАТ «Альфа-Банк» на ім'я ОСОБА_1, відповідно до якої 30.01.2009 року згідно документа №183 ТОВ «Кременчуцький Автоскладальний Завод» було перераховано кошти у сумі 59 420 438 грн., призначення платежу - перерахування коштів за договорами поруки №02-П/09 від 19.01.2009 року, №656-П/08 від 18.11.2008 року, №04-П/09 від 19.01.2009 року.
Встановлено, що згідно довідки про рух коштів на рахунку НОМЕР_1 30.01.2009 року, що відкритий у ПАТ «Альфа-Банк» на ім'я ОСОБА_1, 30.01.2009 року ОСОБА_1, як «платник» перерахував кошти у сумі 59 420 438 грн., призначення платежів - погашення відсотків по кредиту, згідно кредитного договору №75-В/08, погашення заборгованості по кредиту, згідно кредитного договору №75-В/08, погашення відсотків по кредиту згідно кредитного договору №135-В/07, погашення заборгованості по кредиту згідно кредитного договору №135-В/07, погашення відсотків по кредиту згідно кредитного договору №469-В/07, погашення заборгованості по кредиту згідно кредитного договору №469-В/07.
Відповідно до ч. 1 ст. 545 ЦК України прийнявши виконання зобов'язання, кредитор на вимогу боржника повинен видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі.
Відповідно до ст. 556 ЦК України після виконання поручителем зобов'язання, забезпеченого порукою, кредитор повинен вручити йому документи, які підтверджують цей обов 'язок боржника.
Виходячи з доказів по справі, суд першої інстанції вірно задоволив вимогу позивача щодо зобов'язання ПАТ «Альфа-Банк» видати позивачу документи, що підтверджують погашення заборгованості за договорами про відкриття кредитної лінії №469-В/07 від 19.12.2007 р., № 135-В/07 від 21.05.2007 р., №75-В/08 від 14.03.2008 р., та документи, які підтверджують обов'язок ОСОБА_1 повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Кременчуцький Автоскладальний Завод», як Поручителю за договорами поруки №02-П/09 від 19.01.2009 р., №656-П/08 від 18.11.2008 р., №04-П/09 від 19.01.2009 р., грошові кошти в сумі 59 420 438,00 грн.
Статтею 553 ЦК України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 544 ЦК України боржник, який виконав солідарний обов'язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договоромабо законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього, а відповідно до ч.2 та ч.3 ст. 556 ЦК України, до поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання. До кожного з кількох поручителів, які виконали зобов'язання, забезпечене порукою, переходять права кредитора у розмірі частини обов'язку, що виконана ним.
За змістом ст. 58 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ст.59 ЦК України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Крім того, згідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 № 14 «Про рішення у цивільній справі» враховуючи принцип безпосередності судового розгляду» (стаття 159 ЦПК), рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в тому судовому засіданні, в якому ухвалюється рішення. Неприпустимим є витребування і приєднання до справи матеріалів на підтвердження висновків і мотивів рішення після його ухвалення. Якщо докази зібрані в порядку, передбаченому статтями 132, 133, 140 та частиною четвертою 191 ЦПК, суд може обґрунтувати ними рішення лише за умови, якщо вони ним оголошені в судовому засіданні, пред'явлені для ознайомлення особам, які беруть у справі, та досліджені в сукупності з іншими доказами. При ухваленні рішення суд відповідно до статті 212 ЦПК оцінює докази з урахуванням вимог статей 58 та 59 про їх належність і допустимість. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування
Статтею 64 ЦК України передбачено, що письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи. Письмові докази, як правило, подаються в оригіналі. Якщо подано копію письмового доказу, суд за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, має право вимагати подання оригіналу.
При цьому колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно не були прийняті, як належні та допустимі докази копії документів, що були долучені до матеріалівсправи представником відповідача ОСОБА_1, а саме копії квитанцій по прибуткових касових ордерах, нотаріально засвідчену копію листа позивача від 30.01.2009 року, нотаріально засвідчену копію акту звірення розрахунків та копії меморіальних ордерів, так як всупереч вимогам ст. 64 ЦК України, представником відповідача не було надано суду оригінали долучених документів, що, незважаючи на нотаріальне посвідчення копій вказаних документів, викликає сумніви у їх достовірності. Також копії вищевказаних документів є неналежними доказами, оскільки не мають жодного відношення до обставин справи. Вказаними копіями документів підтверджується факт сплати ОСОБА_1 заборгованості перед позивачем згідно договору позики №3-1/09, який не є предметом спору.
Тобто, виходячи з наведеного, відповідач ОСОБА_1 не довів, що ним виконані належним чином зобов»язання перед позивачем щодо сплати заборгованості за договорами поруки №02-П/09 від 19.01.2009 року, №656-П/08 від 18.11.2008 року, №04-П/09 від 19.01.2009 року у сумі 59 420 438 грн.
Крім цього, колегія суддів звертає увагу, що станом на день розгляду справи договори поруки №02-П/09 від 19.01.2009 р., №656-П/08 від 18.11.2008 р., №04-П/09 від 19.01.2009 р., відповідачем ОСОБА_1 не оскаржені та є дійсними, а договір позики, на який посилається в апеляційній скарзі відповідач, не являється предметом позовних вимог і не може розглядатись, як належний доказ позиції відповідача.
Інші доводи апеляційної скарги також були предметом розгляду, висновків суду не спростовують і не впливають на правильність ухваленого у справі рішення.
Оскільки рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, висновки суду обґрунтовані, відповідають обставинам справи, колегія суддів не вбачає підстав для його скасування.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307,308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представникаОСОБА_1 - ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 26 вересня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом 20 днів.
Головуючий :
Судді:
Справа № 22 - ц /2690/16430/2012 Головуючий у І інстанції Саадулаєв А.І.
Доповідач Рубан С.М.
13 грудня 2012 року Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі :
головуючого судді Рубан С.М.
суддів Котула Л.Г., Волошина В.М.
при секретарі Чайка І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 26 вересня 2012 року в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кременчуцький Автоскладальний Завод» до Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк», ОСОБА_1 про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення коштів,-
Відповідно до ст.218,317 ЦПК України проголошується вступна та резолютивна частина ухвали.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307,308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представникаОСОБА_1 - ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 26 вересня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом 20 днів.
Головуючий :
Судді: